01.04.2021 Справа № 756/11070/20

Унікальний № 756/11070/20

Провадження № 2/756/1531/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 квітня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Яценко Н.О.,

за участю секретаря Дрончак Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач в вересні 2020 року звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є побутовим абонентом та споживачем послуг, що надаються ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за адресою: АДРЕСА_1 . Між ПАТ «Київенерго», правонаступником якого є позивач, та відповідачем 30.03.2005 року укладено договір про користування електричною енергією № 15020636119.

29.01.2018 року за адресою відповідача в ході обстеження приладу обліку електроенергії представником позивача було виявлено порушення : самовільне підключення електропроводки до електричної мережі , поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії після відключення 29.04.2011 року. Самовільне підключення виконано від стоякових клем в ПРЩ на лампочку біля квартири дротом АПВ 2х2,5 мм2, який заходить в квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі виявленого порушення було складено акт про порушення № 52455 від 29.01.2018 року. Акт підписали три представника енергопостачальника.

Відповідно до акта про усунення порушення ПКЕЕН 52455 від 29.01.2018 року: дроти самовільного підключення демонтовано, укладено в пакет та опломбовано пломбою типу Карат № С42013715.

06.03.2018року у відповідності до зазначених вимог ПКЕЕН, відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення. На засідання комісії споживач не з`явився. На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 19.10.2017 по 29.01.2018 року (дата усунення порушення) відповідно до п.3.3 Методики за формулою (п.2.7). Нарахована сума склала 5169 грн. 91 коп. Однак станом на 24.07.2020 року (на дату звернення з позовною заявою) заборгованість за актом порушення № 52455 від 29.01.2018 року споживачем не погашена, не зважаючи на вимогу сплатити вказану заборгованість.

Посилаючись на ст.26 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 4, 6, 11, 526, 629, ч.1 ст.714 ЦК України просили суд стягнути з відповідача на свою користь 5169,91 грн. заборгованість за не обліковану електричну енергію за актом про порушення № 52455 та судові витрати в сумі 2102 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 07.09.2020 року головуючим суддею в даній справі визначено Яценко Н.О.

Ухвалою від 18.09. 2020 року відкрито спрощене провадження у справі.

Правом надання відзиву, в порядку передбаченому положенням ст.178,191 ЦПК України відповідач не скористався.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала заяву в якій вказує, що позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує, просить провести розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання призначене на 14.12.2020 року на 10 год. та 01.04.2021 року на 10 год. не з`явився, про розгляд справи повідомлявся, як шляхом направлення судової повістки, так і шляхом публікації на сайті судової влади. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів за відсутності відповідача, провівши заочний розгляд .

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об`єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» здійснює постачання електричної енергії до квартири АДРЕСА_1 .

Між ПАТ «Київенерго», правонаступником якого є позивач, та відповідачем 30.03.2005 року укладено договір про користування електричною енергією №15020636119.

Враховуючи характер спірних відносин, які склались в сфері постачання та користування електроенергією, суд приходить до висновку, що вони регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 (далі Методика).

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про електроенергетику», споживач зобов`язаний дотримуватись умов договору, ПКЕЕН та чинного законодавства.

Відповідно до п. 42 ПКЕЕН, споживач електричної енергії зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об`єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред`явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об`єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки.

Відповідно до п. 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку.

Відповідно до ст. 77 Закону України від 13.04.2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності з 11.06.2017 року, учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Аналогічні положення містяться і в ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику».

Відповідно до п. 53 ПКЕЕН, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). У разі відмови споживача підписати акт, акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше, ніж трьома представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). При цьому, акт можуть підписувати тільки особи, які брали участь в контрольному огляді. Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

29.01.2018 року за адресою відповідача в ході обстеження приладу обліку електроенергії представником позивача було виявлено порушення: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії після відключення 29.04.2011 року. Самовільне підключення виконано від стоякових клем в ПРЩ на лампочку біля квартири дротом АПВ 2х2,5 мм2, який заходить в квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі виявленого порушення було складено акт про порушення № 52458 від 29.01.2018 року. Акт підписали три представника енергопостачальника.

Відповідно до акта про усунення порушення ПКЕЕН 52455 від 29.01.2018 року : дроти самовільного підключення демонтовано, укладено в пакет та опломбовано пломбою типу Карат № С42013715.

Нормативне положення пункту 53 ПКЕЕН передбачає способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, якщо позивач не погоджується зі змістом акта, він робить зауваження про це в самому акті. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав у разі, коли споживач відмовляється від підпису акта (або не надає доказів своїх повноважень, або відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду чи від участі у проведенні перевірки). Правила передбачають дійсність акта про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника.

Викладені в актах обставини суд вважає такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду доказами, і не спростовані відповідачем, а сам акт вважає допустимим доказом порушення ПКЕЕН та надає підстави для стягнення збитків, завданих без обліковим використанням електричної енергії, оскільки складені належним чином, підписані трьома представника постачальника електричної енергії та відповідають вимогам п.53 ПККЕН, тобто є дійсним. До того ж в актах міститься вся необхідна інформація та опис порушення, яке було виявлене на момент складення акту про порушення, а також необхідні дані для визначення згідно з Методикою обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.

Відповідно до п.37 ПКЕЕН, енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

06.03.2018 року у відповідності до зазначених вимог ПКЕЕН, відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення. На засідання комісії споживач не з`явився. На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 19.10.2017 по 29.01.2018 року (дата усунення порушення) відповідно до п.3.3 Методики за формулою (п.2.7). Нарахована сума склала 5169,91 грн.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість проведеного позивачем розрахунку розміру відшкодувань збитків, суд керується Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН.

Відповідно до п.53 ПКЕЕН, п.3.3. Методики, розмір завданих енергопостачальнику збитків, тобто розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останньої технічної перевірки приладу обліку (контрольного огляду приладу обліку) до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики.

Враховуючи правильність наданого позивачем розрахунку та відсутність доказів в його спростування з боку відповідача, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявленого позивачем розміру заборгованості.

Відповідно до ст. 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі "Бочаров проти України" від 17.03.2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року « … суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів…».

Натомість, в порушення вимог ст.ст. 12,81 ЦПК України відповідач не надав суду належних, допустимих та беззаперечних доказів, на спростування заявлених вимог.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК «КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача 5169,91 грн. заборгованості за не обліковану електричну енергію за актом про порушення № 52455 від 29.01.2018 року.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь АТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору в сумі 2102 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 280-282, 277, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 41946011, місце знаходження м.Київ, вул. Новокостянтинівська, 20) збитки за не обліковану електричну енергію в сумі 5169 грн. 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 41946011, місце знаходження м.Київ, вул. Новокостянтинівська, 20) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.О. Яценко