Справа № 755/1715/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Ганжа Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 755/1715/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», треті особи: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик Марія Олексіївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем 08.07.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 2466, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» заборгованості за кредитним договором № 261/П/27/2007-840 від 06.08.2007 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 липня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 2466 за яким пропонується стягнути з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» заборгованість за кредитним договором № 261/П/27/2007-840 від 06.08.2007 року за період з 05 березня 2020 по 10 червня 2020 в сумі 304 848 грн. 27 коп. Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. 29 грудня 2020 року було відкрите виконавче провадження № 64014742 на підставі спірного виконавчого напису та накладено арешт на майно та грошові кошти боржника.

Позивач вказує, що підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису було зазначено кредитний договір від 06.08.2007 року та договір про відступлення прав вимоги № GL2N79736ПВ від 05 березня 2020 з додатками. Однак, заміна кредитора за кредитним договором № 261/П/27/2007-840 від 06.08.2007 року не відбулась. Крім того, він не мав та не має заборгованості за кредитним договором від 06.08.2007, на підтвердження чого надасть рішення суду по справі № 755/687/15-ц за позовом ПАТ КБ «Надра» до нього про стягнення боргу. Також до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року, яким передбачено одержання виконавчого напису за оригіналами нотаріально посвідчених угод, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Вказаний кредитний договір нотаріально посвідчено не було та відповідач не надав приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал чи дублікат кредитного договору. Вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про стягнення з нього заборгованості шляхом отримання виконавчого напису також є неправомірними через сплив строків давності. Приватний нотаріус не перевірив вимог банку та вчинив виконавчий напис за наявності відсутності безспірності заборгованості, оскільки в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала справа № 755/687/15-ц за позовом ПАТ КБ «Надра» до нього про стягнення боргу. Приватним нотаріусом Личуком Т.В. порушені приписи Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якими передбачено обов`язкову вимогу встановлення безспірності боргу, а відповідачем порушено його право власності.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.02.2021 року відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання та за клопотанням позивача витребувано від приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. копії матеріалів, що стали підставою для вчинення спірного виконавчого напису, також витребувано від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. копію вказаного виконавчого напису (а.с. 97-99).

Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали з доданими процесуальними документами для подання відзиву на позовну заяву.

У відповідності ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частини 2, 3 вказаної статті регламентують, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову, значення справи для сторін.

При цьому згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

17.03.2021 року до суду від приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшли копії документів кредитної справи по виконавчому напису, зареєстрованого в реєстрі за № 2466 від 08.07.2020.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Позивач суду подав заяву з проханням розглянути справу без його участі.

Відзив на позов відповідачем надано не було.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи убачається, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно положень частини 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08 липня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2466, за яким з позивача ОСОБА_1 пропоновано стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус» заборгованість, що виникла по Кредитному договору № 261/П/27/2007-840 від 06 серпня 2007 року, Договору про відступлення прав вимоги № GL2N79736ПВ, укладеного 05 березня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус», боржником за якими є ОСОБА_1 ; стягнення заборгованості проводиться період з 05 березня 2020 року по 10 червня 2020 року, сума заборгованості складається із: заборгованості за кредитом - 171 218,98 грн., заборгованості за відсотками - 133 329,29 грн., суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 300,00 грн. Загальна сума заборгованості становить 304 848,27 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. від 29.12.2020 року відкрите виконавче провадження (ВП № 64014742) з примусового виконання спірного виконавчого напису (а.с. 72).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів встановлено Главою 14 Закону України «Про нотаріат» та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Позивач суду подавав додаткові письмові пояснення у яких, серед іншого, вказував на те, що приватним нотаріусом Личуком Т.В. суду надані копії документів на яких відсутній напис про засвідчення «Згідно з оригіналом», чи в іншому словесному виразі, не міститься відбитка печатки, що дає підстави вважати їх не посвідченими в установленому порядку на відповідність оригіналам.

Однак, до таких тверджень позивача суд відноситься критично та приєднує до матеріалів справи копії документів на підставі яких було вчинено спірний виконавчий напис, які надіслані приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. на виконання ухвали суду про витребування доказів. Копії цих документів приватним нотаріусом прошиті, пронумеровані на 32 аркушах, про що також зазначено у супровідному листі за вих. № 73/01-16 від 11.03.2021 року. До того ж, ці документи витребувані за клопотанням позивача, яким до позовної заяви не долучено копії виконавчого напису, що є предметом спору.

З тексту оспорюваного виконавчого напису від 08 липня 2020 року убачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 262 ЦК України, ст. ст. 34, 87-91 Закону України «Про нотаріат», главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 № 296/5 та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення - з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 08.07.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року по справі № 910/13233/17.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. у редакції від 29.11.2001 року передбачено стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами. При цьому визначено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Укладений між позивачем та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» договір «Автопакет» № 261/П/27/2007-840 від 06 серпня 2007 року (далі - кредитний договір) та додаткові угоди № 1 до кредитного договору від 22 грудня 2010 року, які були надані нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не були посвідчені нотаріально, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При вирішенні спору суд враховує також наступні обставини.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 753/787/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, від 07 листопада 2018 року у справі № 199/3452/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 14 серпня 2019 року у справі № 335/3462/16-ц та узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права сформульованому у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 84цс19).

Судом встановлено, що відповідно умов Додаткових угод № 1 від 22 грудня 2010 року до кредитного договору№ 261/П/27/2007-840 від 06.08.2007 року, позивач зобов`язувався щомісячно сплачувати кредитні кошти, згідно графіку платежів, кінцевий термін повернення кредиту визначено - 05 серпня 2015 року.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» у редакції станом на час вчинення спірного виконавчого напису, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За викладених обставин право вимоги у позичальника до позивача за кредитним договором з урахуванням останнього платежу виникло з 06.08.2015 року та, враховуючи визначений законом трирічний строк звернення стягувача, кредитором мали бути подані документи нотаріусу та заявлятися стягнення до 06.08.2018 року, а враховуючи вищевказану постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 - до 21.02.2017 року. Проте виконавчий напис вчинений 08.07.2020 р., за яким заборгованість стягнена за період з 05 березня 2020 року по 10 червня 2020 року, тобто з перевищенням встановленого чинним законодавством строку.

За правилами підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

В наданих приватним нотаріусом Личуком Т.В. копіях документів кредитної справи по виконавчому напису відсутні докази про надсилання позивачу письмової вимоги про усунення порушення зобов`язань за кредитним договором.

Суд також приймає до уваги ті обставини, що на момент вчинення виконавчого напису в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала справа цивільна справа № 755/687/15-ц за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, що свідчить про наявність спору між сторонами укладеного правочину (а.с. 30-32, 49).

Разом з тим, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи посилання позивача на те, що за укладеним між відповідачем ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ПАТ «КБ «Надра» Договором про відступлення прав вимоги № GL2N79736ПВ від 05 березня 2020 року не відбулася зміна кредитора за кредитним договором, оскільки належних та допустимих доказів на доведення вказаних обставин позивачем суду надано не було.

Вищенаведені обставини свідчать про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника перед стягувачем, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у порядку розподілу судових витрат між сторонами з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім за подачу позову судовий збір в дохід держави у розмірі 908 грн. (а.с. 55).

Керуючись Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. у редакції від 29.11.2001 року,ст. ст. 11, 15, 16, 18, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», треті особи: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик Марія Олексіївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем вчинений 08 липня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 2466, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» заборгованості за кредитним договором № 261/П/27/2007-840 від 06.08.2007 року та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 304 848 грн. 27 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», місце знаходження: 79005, м. Львів, вул. М.Вороного, буд. 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41661563.

Третя особа - Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, місце знаходження: 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця Євгена, буд. 433, кім. 28-29.

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик Марія Олексіївна, місце знаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 26 квітня 2021 року.

Суддя