Справа № 755/24743/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Гончарука В.П.

за участі секретаря Гриценко О.І.

за участі позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_3 третя особа ОСОБА_4 , про визнання договору поруки недійсним, суд, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені.

В ході розгляду даної справи представником відповідача ОСОБА_6 , що представляла інтереси відповідача ОСОБА_1 була подана зустрічна позовна заява за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним.

13.01.2015 р. зустрічний позов було прийнято судом до розгляду .

Під час розгляду вказаної справи ухвалою суду від 30.11.2016 р. зустрічну позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним було залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України ( в ред. 2012 р.).

Також 30.11 .2016 р. Дніпровським районним судом м. Києва було ухвалено рішення за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, відповідно до якого позовні вимоги були задоволені та стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму боргу за кредитним договором № №32-3Х5/02-2005И від 15 лютого 2005 року у розмірі 88 137 доларів США 53 центи та 471 грн. 8 коп.

02.09.2019 р. представником відповідача ОСОБА_6 , що представляла інтереси відповідача ОСОБА_1 були подані апеляційні скарги на рішення Дніпровського районного суд м.Києва та ухвалу суду про залишення позову без розгляду, що були постановлені судом 30.11.2016 р.

Відповідно до постанови Київського апеляційного суду 19.11.2019 р. апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Глівої С.В. було задоволено та скасовано ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 30.11.2016 р. якою було залишено зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним без розгляду та вказана цивільна справу була направлено до Дніпровського районного суду м.Києва для продовження розгляду в частині заявлених зустрічних позовних вимог.

Відповідно до позовних вимог за зустрічним позовом представник позивача ОСОБА_6 просить суд визнати договір поруки №32-3Х5/02-200И/5 від 15.02.2005 року та Додаткову угоду №1 від 4 лютого 2009 року до Договору поруки №32-3Х5/02-200И/5 від 15.02.2005 р., що укладені між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 недійсними з моменту укладання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не укладав та не підписував будь - яких договорів поруки №32-3Х5/02-200И/5 від 15.02.2005 року та Додаткової угоди №1 від 4 лютого 2009 року до Договору поруки №32-3Х5/02-200И/5 від 15.02.2005 р., відповідно до яких він ніби - то поручився за виконання зобов`язання ОСОБА_3 за кредитним договором № 32-3Х5/02-2005И, що був укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 , на підставі якого останній отримав кредитні кошти в розмірі 96 тис. доларів США.

Свою позицію ОСОБА_1 обґрунтовує посиланням на вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України.

В ході судового розгляду судом було залучено в якості третьої особи на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог ОСОБА_4 в зв`язку з тим, що до останнього перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором № 32-3Х5/02-2005Ина підставі договору факторингу №21/11/2/2019 від21.11.2019 р.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник наполягали на задоволені позовних вимог з обставин викладених в позовній заяві, наголошуючи на тому, що у ОСОБА_1 не було ніяких договірних стосунків з Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»).

Представник АТ «УкрСиббанк» в зал судового засідання не з`явився, сповіщався належним чином про день, місце та час розгляду справи в суді.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, по суті заявлених позовних вимог пояснень не надавав, хоча в судовому засіданні в якому судом розглядалося клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення експертизи не заперечував щодо задоволення вказаного клопотання.

Відповідач ОСОБА_3 був належним чином сповіщений про день, місце та час розгляду справи в суді, з`явився в перше судове засідання, але в послідуючому в судові засідання не з`являвся, по суті заявлених позовних вимог пояснень не надавав.

Суд заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи встановив наступне, що 15 лютого 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 32-3Х5/02-2005И, за яким банк зобов`язався надати позичальнику ОСОБА_3 , а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 96 000 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату укладання договору складає 508 742 гривні 40 копійок, у порядку і на умовах, визначених у даному договорі .

Відповідно до п.п. 1.2.1. п. 1.2. Розділу 1 кредитного договору, надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 15 лютого 2005 року.

Згідно п.п. 1.3.1. п. 1.3. Розділу 1 кредитного договору, за використання кредитних коштів у межах установленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 14 процентів річних.

15 лютого 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 32-3Х5/02-2005И від 15 лютого 2005 року, відповідно до якої сторонами було погоджено доповнити пункт 1.3. «Плата за кредит» кредитного договору підпунктом п. 1.3.1.1. та погоджено, що позичальник приймає участь в Акції «Дешевше разом!» і йому видається чотири картки акції, що надають право на зменшення процентної ставки за користування кредитом, наданим згідно до цього договору (а.с. 15).

04 лютого 2009 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору.

Для забезпечення виконання зобов`язань відповідача ОСОБА_3 за кредитним договору №32-3Х5/02-2005И від 15 лютого 2005 року було укладено договір поруки №32-3Х5/02-2005И/1 від 15 лютого 2005 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 ; договір поруки № 32-3Х5/02-2005И/2 від 15 лютого 2005 року між AT «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 . Відповідно до п. 2.1. договорів поруки, для підтвердження згоди поручителів забезпечувати змінене зобов`язання було укладено додаткову угоду №1 від 04 лютого 2009 року до договору поруки №32-3X5/02-:2005И/1 та отримано заяву ОСОБА_5 про надання згоди забезпечувати змінене зобов`язання.

Для об`єктивного та всесторонього розгляду вказаної справи судом було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та в рамках розгляду справи призначено судово - почеркознавчу експертизу з метою встановлення факту ( укладання) підписання договору поруки №32-3Х5/02-2005И/1 від 15 лютого 2005 року та додаткової угоди №1 від 04 лютого 2009 року до договору поруки №32-3X5/02-:2005И/1 позивачем ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку судово -почеркознавчої експертизи №25259/25260/20-32/31795?31800/20-32 від 27.11.2020 року слідує, що підписи від імені ОСОБА_1 які містяться у графі «Поручитель» на лицевій стороні кожного аркуша договору поруки №32-3Х5/02-2005И/1 від 15 лютого 2005 року та додаткової угоди №1 від 04 лютого 2009 року до договору поруки №32-3X5/02-:2005И/1 в графі «Поручитель» - виконані рукописним способом, без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.

Підписи від імені ОСОБА_1 які містяться у графі «Поручитель» на лицевій стороні кожного аркуша договору поруки №32-3Х5/02-2005И/1 від 15 лютого 2005 року виконані ОСОБА_1 .

Підписи від імені ОСОБА_1 які містяться у графі «Поручитель» Додаткової угоди №1 від 04 лютого 2009 року до договору поруки №32-3X5/02-:2005И/1 від 15 лютого 2005 року виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 не підписував ( не укладав) Додаткову угоду №1 від 04 лютого 2009 року до договору поруки №32-3X5/02-:2005И/1 від 15 лютого 2005 року, що була укладена між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Доказів, які б свідчили, що позивач ОСОБА_1 не укладав договору поруки №32-3Х5/02-2005И/1 від 15 лютого 2005 року між АКІБ УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 учасниками процесу до суду надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Згідно із ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку. Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч.1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам

Статтею 204 ЦК України також визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як роз`яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 (далі-Постанова), судам необхідно враховувати, що згідно із ст.ст. 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Пунктом 8 Постанови визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, на момент вчинення правочину.

Статтею 236 ЦК України також передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані сторонами докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з обставинами справи. Сторонами надано належним чином завірені копії відповідних документів.

Аналізуючи зібрані у справі письмові докази, з урахуванням пояснень представника позивача, свідків суд прийшов висновку про обґрунтованість позову з огляду на таке

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4,599,317,319 ЦК України , ст. ст. 81, 258,263-265 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку», ст.16,2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до що Акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_3 третя особа ОСОБА_4 , про визнання договору поруки недійсним задовольнити частково .

Визнати недійсним Додаткову угоду №1 від 04 лютого 2009 року до договору поруки №32-3X5/02-:2005И/1 від 15 лютого 2005 року, що була укладена між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

Стягнути з відповідача АТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп. та витрати по оплаті судово - почеркознавчої експертизи в розмірі 13075, 2 грн. , а всього стягнути 13 318 грн. 80 коп.

В іншій частині задоволення позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21 квітня 2021 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідачі: АТ «УкрСиббанк» ідентифікаційний код 09807750, адреса : м.Харків, пр-т Московський, буд.60.

ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 :

Третя особа: ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя