15.04.2021

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2411/20

Провадження № 2/553/266/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю секретаря судового засідання Яковенко В.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Полтавської міської ради, третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гризунова О.В., про визначення частки померлого у праві сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ПРОЦЕДУРА

Позивачі 13.11.2020 звернулись до суду із вказаним позовом, в якому прохають визнати, що частка померлої ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 становить 270/524, що відповідає площі 270 кв.м. та визнати за ОСОБА_1 право власності на вказану частку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 . Одночасно, позивачі прохають суд визначити, що частка ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 становить 254/524 та визнати за ОСОБА_2 право власності відповідно (а.с.37-38).

Заявлені вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є позивач ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме частину земельної ділянки площею 524 кв.м., кадастровий номер 5310136700:16:001:0527 по АДРЕСА_1 , яка на праві спільної сумісної власності належить померлій та позивачу ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 23.09.2019 звернувся із заявою про видачу свідоцтва про спадщину за заповітом на частину вказаної земельної ділянки після смерті ОСОБА_3 , однак у вчиненні нотаріальної дії йому було відмовлено, оскільки конкретна частка померлої не визначена.

Позивач ОСОБА_2 , як співвласник земельної ділянки, також бажає, але не має правової можливості, визначити належну йому частку, оскільки інший співвласник помер, а його спадкоємець не може оформити у встановленому порядку спадкові права.

За висновком експерта земельно-технічної експертизи частка позивача ОСОБА_2 становить 254/524, що відповідає площі 254 кв.м., а померлої ОСОБА_3 відповідно - 270/524, що становить площу 270 кв.м.

Посилаючись на вказаний висновок експерта та норми ст.ст.321,370,392,1216,1286,1268 ЦК України, позивачі прохають визначити частки у праві спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку та визнати за ними право власності.

Ухвалою суду від 16.12.2020 позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у підготовче судове засідання (а.с.40).

Отримавши копію позовної заяви з копією ухвали про відкриття провадження у справі 18.12.2020, відповідачем 19.01.2021 надано відзив на позовну заяву, в якому, зазначаючи про відсутність порушення прав позивачів зі сторони Полтавської міської ради, прохає відмовити у задоволенні позову (а.с.57-59).

У відповіді на відзив (а.с.72) позивачами наголошено на тому, що визнання права власності в судовому порядку є винятковим способом захисту порушеного права, і в інший спосіб захистити їх права, з огляду на вказані вище обставини є неможливо.

Відзив на позовну заяву та відповідь на відзив є заявами по суті справи і їх подання є правом учасника справи. Вказані заяви по суті справи учасники мають право подати у строк, що встановлений судом.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Водночас, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (ч.5 ст.12 ЦПК України).

Враховуючи, що і позивачі і відповідач взаємно скористались правом обмінятись заявами по суті, ніхто з учасників справи фактично не наполягав на залишенні цих заяв без розгляду у зв`язку із пропуском строку, суд вважає за можливе прийняти до розгляду подані сторонами відзив та відповідь на відзив з метою сприяння у реалізації ними своїх процесуальних прав.

Ухвалою суду від 01.03.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду (а.с.93).

АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) СТОРІН В ХОДІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

В судове засідання сторони та третя особа, будучи належно повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, не прибули.

Від позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в яких останні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Приватний нотаріус Гризунова О.В. (третя особа) звернулась із клопотанням, в якому просила справу розглядати беї її участі.

Представником відповідача причини неприбуття в судове засідання повідомлені не були.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ

Судом встановлено, що у відповідності до витягу з рішення Подільської районної у м.Полтаві ради від 18.05.2017 (а.с.116) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 , площею 524 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, згідно з кадастровим планом, виготовленим ТОВ НВІ «ЗЕМРЕСУРС».

Згідно витягу з рішення Подільської районної у м.Полтаві ради від 10.08.2017 (а.с.117) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_1 , площею 524 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, було затверджено та зазначену земельну ділянку передано у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №117460019 від 19.03.2018 (а.с.14) земельна ділянка за кадастровим номером 5010136700:16:001:0527, загальною площею 524 кв.м., цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Факт належності зазначеної земельної ділянки на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.113-115).

У відповідності до належним чином завіреної копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, про що Подільським районним у місті Полтаві відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області було зроблено відповідний актовий запис за №227 (а.с.24).

ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя 07.11.2016 було складено заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповіла повністю ОСОБА_1 (а.с.15).

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 є онуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , факт родинних відносин яких підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами (а.с.17-23).

Згідно постанови приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гризунової О.В. від 23.09.2019 (а.с.25) Орєхову було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку земельної ділянки, площею 0,0524 га, кадастровий номер 5010136700:16:001:0527, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що конкретна частка на земельну ділянку не визначена.

За висновком експерта земельно-технічної експертизи №12 від 21.04.2020 (а.с.9-13) частки земельної ділянки кадастровий номер 5010136700:16:001:0527, загальною площею 524 кв.м., цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , від фактичного володіння земельною ділянкою будуть складати у ОСОБА_2 - 254/524, що відповідає площі 254 кв.м, у ОСОБА_3 (померлої) - 270/524, що відповідає площі 270 кв.м.

ОЦІНКА СУДУ ТА НОРМИ ПРАВА

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Зміст зазначених у ст.4 ЦПК України підстав для захисту відображений у відповідних нормах статтей, що регулюють ту чи іншу категорію правовідносин. Порушення цивільних прав має проявлятись в активних діях відповідача, невизнання цивільного права, у свою чергу, полягає в пасивному запереченні наявності у особи суб`єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на право користування майном, на спадкування, на частину в загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права, оспорювання суб`єктивного цивільного права відображає такий стан правовідносин, коли суб`єктивне цивільне право заперечується в юрисдикційному органі.

Як встановлено судом, земельна ділянка по АДРЕСА_1 , перебувала у спільній сумісній власності позивача ОСОБА_2 та померлої ОСОБА_3 , яка заповіла все своє майно позивачу ОСОБА_1 . Питання про визначення часток земельної ділянки за життя ОСОБА_3 не порушувалось й наразі її спадкоємцеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, саме через не визначення конкретної частки земельної ділянки, що належала померлій.

Згідно із ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч.1 ст.368 ЦК України).

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). За змістом ст.89 ЗК України та глави 26 розділу І книги третьої ЦК України, спільною сумісною є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності. Згідно з ч. 5 ст. 89 ЗК України поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Суд вказує, що згідно із наданим висновком земельно-технічної експертизи частки співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з огляду на фактичне користування земельною ділянкою, не були рівними і складають 270/524 та 254/524, що сторонами не заперечувалось.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 за №20, частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Верховний Суд України 04.04.2011 при розгляді справи №3-18гс11 ухвалив постанову в якій зробив такий правовий висновок: «Згідно з вимогами статті 392 цього ж Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними».

Згідно з ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Аналізуючи викладене, виходячи з фактичних обставин справи та норм законодавства, що регулюють виниклі правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позову у повному обсязі, оскільки у зв`язку зі смертю одного з співвласників частка у спільній сумісній власності якого не визначена, спадкоємець позбавлений можливості реалізувати своє право на спадщину й вказана обставина унеможливлює іншого співвласника визначити належну йому частку. За таких обставин, позивачі не мають іншої можливості захистити своє право, тому суд вважає, що відповідно до ст.16 ЦК України цивільне право останніх підлягає захисту в судовому порядку.

Керуючись 263-265, 273-275, 353-354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку загальною площею 524 кв.м., кадастровий номер 5310136700:16:001:0527, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , становить 270/524, що відповідає площі 270 кв.м та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 270/524 частки (270 кв.м.) земельної ділянки загальною площею 524 кв.м., кадастровий номер 5310136700:16:001:0527, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Визначити, що частка ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку загальною площею 524 кв.м., кадастровий номер 5310136700:16:001:0527, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , становить 254/524, що відповідає площі 254 кв.м та визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 254/524 частки (254 кв.м.) земельної ділянки загальною площею 524 кв.м., кадастровий номер 5310136700:16:001:0527, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Полтава.

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .Відповідач: Третя особа:Полтавська міська рада, адреса розташування: 36000, м.Полтава, вул.Соборності, 36, ЄДРПОУ 23823253. Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гризунова Олександра Віталіївна, 36000, м.Полтава, вул.Європейська, 19.

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих

Повне рішення суду складено 23.04.2021.