Справа № 364/1187/20

Провадження № 2/364/103/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2021 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л. А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г. І.

за участю:

представника Позивача Колдашової Л.В. - начальника Служби у справах дітей та сім`ї Володарської селищної ради Київської області;

Відповідач - не з`явилася,

розглянувши у відкритих судових засіданнях у порядку загального позовного провадження в залі суду Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом Володарської районної державної адміністрації Київської області, залученим правонаступником якої є Володарська селищна рада Київської області, в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

до ОСОБА_4 ,

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 14.12.2020 р. надійшов зазначений позов Володарської районної державної адміністрації Київської області в інтересах названих неповнолітніх дітей до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якому Позивач просить суд: позбавити Відповідача батьківських прав відносно таких її дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути з неї аліменти на користь цих дітей у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а також передати дітей для вирішення питання про їх влаштування органу опіки та піклування названої вище державної адміністрації (Позивачеві).

На обґрунтування заявлених позовних вимог Позивачем у позовній заяві зазначено, що Відповідач має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які з 12.12.2019 р. до тепер знаходяться у Київському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Отчий дім» на повному державному утриманні; Батько названих дітей записаний у порядку частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. З 2012 року до 2019 року сім`я ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_1 , постійно перебувала під контролем працівників служб у справах дітей та сім`ї, оскільки умови проживання не завжди були задовільні, матір потребувала допомоги, умови проживання сім`ї Відповідача то покращувалися, то знову погіршувалися. Влітку 2019 року мати разом із дітьми почала проживати за адресою свого співмешканця ОСОБА_5 , проте восени цього ж року вони повернулись на попереднє місце свого проживання через непорозуміння з останнім та його рідними. У житлі, в яке вони повернулись, не було належних умов для проживання, не було заготовлено на зиму продуктів харчування, дрів, у зв`язку з цим з метою захисту дітей та покращення умов їх проживання їх було влаштовано до Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Отчий дім» за заявою Відповідача, останній було рекомендовано влаштуватися на роботу та створити належні умови проживання дітей. Але після влаштування дітей у згаданий центр реабілітації 12.12.2019 р. Відповідач повернулася до співмешканця. Працівники соціальних служби пропонували Відповідачеві допомогу, у тому числі у працевлаштуванні, проводили роз`яснювальну роботу, проте співмешканець Відповідача категорично заперечив повернення дітей; умови проживання в будинку останнього також незадовільні. Відповідач дітей у центрі реабілітації не відвідує, молодша дитина Відповідача, 2016 р.н., має захворювання, потребує оперативного втручання, але Відповідач станом його здоров`я не цікавиться (а.с. 1-6).

Після виконання вимог частин шостої, сьомої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвалою суду від 14.01.2021 р. відкрито провадження у справі, визначено здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву, призначено підготовче судове засідання на 09.02.2021 р. (а.с. 30-31).

Ухвалою суду від 09.02.2021 р. у зв`язку з припиненням повноважень названої вище державної адміністрації (Позивача) залучено до справи в якості правонаступника Позивача Володарську селищну раду Білоцерківського району Київської області, відповідно підготовче судове засідання відкладено на 19.02.2021 р. (а.с. 39-41).

Ухвалою суду від 19.02.2021 р. призначено справу до судового розгляду по суті на 03.03.2021 р., зобов`язано представника Позивача вирішити питання щодо забезпечення участі в судовому розгляді неповнолітньої ОСОБА_2 (а.с. 46-48), у подальшому судове засідання через неявку Відповідача відкладено на 30.03.2021 р., надалів судовому засіданні оголошено перерву до 16.04.2021 р. для забезпечення участі названої неповнолітньої дитини.

У судових засіданнях 30.03.2021 р. та 16.04.2021 р. представник Позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Додаткова зазначила, що сім`я ОСОБА_4 перебуває на обліку з 2012 року, умови проживання дітей неналежні, у 2019 році змінила своє місце проживання, переїхавши до свого співмешканця, родина якого фактично вигнала її з будинку, тому на зиму Відповідач повернулася до свого попереднього місця проживання, але жодних запасів, заготовок на зиму не мала. Тому наприкінці 2019 року на комісії за участю Відповідача прийнято рішення про влаштування дітей до центру реабілітації, рекомендувавши Відповідачу покращити умови їх проживання, але пройшов рік, Відповідач повернулася до співмешканця ОСОБА_6 Поштового, який є офіційно одруженим, той повідомив, що діти Відповідача у нього жити не будуть, мати нічого не робить, щоб повернути дітей. Також наголосила на потребі молодшої дитини на хірургічну втручання, але поки мати не позбавлена батьківських прав, за неї лікувати дитину ніхто не може, соціальні служби зі свого боку вже здійснили всі необхідні діти для лікування дитини, знайшли фінансові джерела, але законним представником дитини є Відповідач, яка цю дитину не лікує, про його здоров`я не турбується.

Відповідач у судові засідання не з`являлась, про дату, час і місце розгляду повідомлена, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення судових повісток (а.с. 35, 53) та відомостями офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» щодо результатів відстеження за трек-номером вручення рекомендованої кореспонденції (а.с. 57-59), відзиву із запереченнями проти позову до суду не подавала, про причини неявки до суду не повідомляла, клопотань та/або заява про відкладення розгляду справи також не подавала.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника Позивача, висловленою в судовому засіданні, вбачає за можливе розглянути справу за відсутності Відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Крім того, у судовому засіданні 16.04.2021 р. у присутності працівників Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Отчий дім», в якому перебувають діти Відповідача, а саме: соціального працівника ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та практичного психолога ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було з`ясовано думку старшої дочки Відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з приводу досліджуваних обставин справи, яка вказала, що в центрі перебуває з вона і її братик уже більше року, мама їх не навідує, по телефону не спілкуються, також сказала, що вона до мами повертатись не хоче, їй краще в центрі.

Названий вище представник центру реабілітації «Отчий дім» Опря В.М. додатково суду повідомив, що мама (Відповідач) не відвідує цей заклад, в якому перебувають її діти, взагалі не цікавиться ними; працівники центру зі свого боку сприяли покращенню умов Відповідача, однак реакції не було ніякої. Він особисто приїжджав до неї поспілкуватися та організувати її спілкування з дитиною, при цьому сільська влада відкрита для допомоги Відповідача, але та не бажає покращувати умови життя дітей та підтримувати стосунки. Умови її проживання жахливі, вважає, що у будинок, де діти проживали раніше, їх небезпечно повертати. Крім того, ОСОБА_7 зазначив, що молодша дитина Відповідача - ОСОБА_3 потребує як найшвидшого лікування (хірургічно операції на нозі); за станом на тепер вже іде на контакт з іншими дітьми; за період перебування дітей у центрі помічені позитивні зміни у поведінці і настрої дітей.

Суд, заслухавши наведені вище пояснення та думки учасників справи, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

Судом встановлено, що Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Іллічевськ Одеської області (а.с. 11), зареєстрованого місця проживання не має (а.с. 28), проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 25), є матір`ю таких неповнолітніх дітей:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10.09.2008 р. виконавчим комітетом Тарганської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис № 10 (а.с. 13);

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження, виданого 19.02.2016 р. виконавчим комітетом Тарганської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис № 2 (а.с. 12).

Згідно з наданими суду копіями Витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, сформованих 06.02.2020 р. за № 00025505323 та № 00025504479, відомості щодо батька названих дітей записані зі слів матері (Відповідача) у порядку частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 21, 22).

За загальними положеннями Декларації прав дитини Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 20.11.1959 р. дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості (принцип 6).

За статтею 27 Конвенції про права дитини, схваленою Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20.11.1989 р. та ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XII, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини; батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналогічно стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» закріплює, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Національне законодавство України покладає на батьків обов`язки утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (стаття 51 Конституції України, статті 150, 180 Сімейного кодексу України).

Права, обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини визначені також Законом України «Про охорону дитинства». Згідно з приписами частин першої, другої статті 12 цього Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини; на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці; виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

На порушення наведених вимог Відповідач ОСОБА_4 батьківських обов`язків щодо виховання і розвитку названих вище двох неповнолітніх дітей не виконувала і не виконує з огляду на таке.

Як встановлено судом за довідкою та характеристиками органу місцевого самоврядування за місцем проживання Відповідачки та її дітей - Тарганської сільської ради Володарського (на тепер Білоцерківського) району Київської області від 26.11.2020 р. № 499 та № 500 (а.с. 14, 15) ОСОБА_4 проживає на території названої сільської ради без реєстрації з 2006 року, свого власного житла не має, на даний час проживає із співмешканцем ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 ; З названою адресою окрім ОСОБА_9 зареєстровані також його дружина і син, останні на теперішній час не проживають. ОСОБА_4 безробітна, її співмешканець офіційно не працює. За час проживання за названою адресою Відповідач у будинку розвела безлад, на зауваження про працевлаштування та створення належних умов для проживання дітей не реагує, вилучених дітей не відвідує.

Неналежні умови проживання дітей підтверджено також копією акту обстеження матеріально-побутових умов від 25.11.2020 р. № 498 (а.с. 16), з якого, зокрема, вбачається, що житловий будинок підтримується в незадовільному санітарному стані.

Згідно з доданими до позовної заяви копіями психологічних характеристик дітей Відповідача, виданих Київським обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей «Отчий дім», від 01.12.2020 р. (а.с. 18, 19) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вихованка названого центру з 12.12.2019 р., спокійна, розсудлива, деякі конфліктні ситуації може вирішувати за допомогою агресії, йде на контакт з дорослими, але має апатію до спілкування з дітьми; переважає поганий настрій, не має бажання гуляти з однолітками, воліє відпочити на самоті та полежати в ліжку; дитина добре розуміє причини проживання в центрі, часто згадує молодшого брата, але доглядати за ним та спілкуватись не хоче; за мамою сумує, інколи розмовляє з нею по телефону, але не має бажання проживати з нею у зв`язку з відсутністю нормальних умов для життя; важко адаптується до нових умов, хоче проживати в названому центрі реабілітації. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також є вихованцем названого центру з 12.12.2019 р.; ця дитина розумово розвинена нижче свого віку, має затримку мовного розвитку, не бажає повторювати слова, вигукує лише звуки, часто нервує, інколи проявляє агресивність як до дітей, так і до дорослих, може вкусити дитину, але частіше кусає сам себе, присутня аутоагресія; йде на контакт, не боїться чужих людей; не має емоційної прив`язаності до матері та старшої сестри, любить бути в центрі уваги, часто домагається бажаного через крик та сльози; любить гратись з дітьми, але друзів не має, не бажає ділитись іграшками; одягнути може лише нескладні речі і за бажанням; реагує на зауваження і прохання дорослих, але не завжди виконує їх; з мамою дитина не спілкується, майже не згадує її, та його не відвідує.

Крім того, згідно з інформацією названого центру реабілітації від 01.12.2020 р. № 213 (а.с. 20) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має діагноз: вроджена косолапість, затримка мовного розвитку; дитина потребує оперативного втручання; мама не приймає ніякої участі у лікуванні та не цікавиться станом здоров`я сина.

Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав Відповідача розглядалося на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини при Володарській районній державній адміністрації Київської області, а саме: 22.10.2020 р. відносно дочки ОСОБА_2 (протокол № 10), на яке Відповідач запрошувалася, але не з`явилася; 04.12.2020 р. відносно сина ОСОБА_3 (протокол № 12), на яке Відповідач була доставлена працівниками поліції. За наслідками розгляду та проведених з Відповідачем бесід названою державною адміністрацією зроблено висновок про доцільність позбавлення її батьківських прав від 08.12.2020 р. № 04-09/1506 (а.с. 7-10).

Відповідно до положень пункту 2 частини першої, частин третьої, четвертої статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них; під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

На підставі частини першої статті 165 названого Кодексу право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають, зокрема, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування.

За роз`ясненнями, викладеними у пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами), позбавлення батьківських прав (тобто права на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (пункт 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частина восьма статті 7 Сімейного кодексу України).

За встановлених судом обставин і наведених законодавчих підстав суд дійшов до висновку, що Відповідач на порушення вимог законодавства України з питань охорони дитинства ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню своїх двох неповнолітніх дітей, в інтересах яких подано позов, піклуванню про їх здоров`я, моральний та духовний розвиток, навчання цих дітей, підготовки до самостійного життя, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для їх нормального життя, отримання освіти, не вживає заходів щодо медичного лікування, що є правовою підставою для позбавлення її батьківських прав відносно двох названих вище неповнолітніх дітей.

Зважаючи на наявність наведених підстав для позбавлення Відповідача батьківських прав та відсутність можливості передачі дітей іншим родичам за станом на час розгляду цієї справи, суд вважає необхідним передати всіх цих дітей Відповідача органу опіки та піклування Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області на підставі частини п`ятої статті 167 Сімейного кодексу України.

За частиною шостою статті 164 Сімейного кодексу України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили слід також надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Разом з тим, позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей; батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина четверта статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», частина друга статті 166, стаття 180 Сімейного кодексу України).

Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах; аліменти можуть перераховуватися за рішенням суду на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України; такий особистий рахунок відкривається у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду (частина третя статті 166, частини друга, третя статті 193 Сімейного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. При цьому встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 названого Кодексу). Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі; розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону; аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (частини перша, друга статті 184, частина перша статті 191 Сімейного кодексу України).

Зважаючи на наведене та виходячи з непорушності конституційного права неповнолітньої дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття, суд, оцінивши в сукупності надані Позивачем докази, вважає, що Відповідач спроможна надавати матеріальну допомогу на утримання своїх дітей та зобов`язана згідно із законом належним чином забезпечувати і утримувати їх, тому позов слід задовольнити в повному обсязі.

Суд у порядку пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Відповідача аліментів на утримання дітей у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, за нормами статті 141 ЦПК України з Відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі, визначеному за статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Зважаючи на складність справи складання повного рішення суду в справі відкладено в межах десятиденного строку з дня закінчення розгляду справи (частина шоста статті 259 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 25 Закону України «Про охорону дитинства», статей 150, 164-167, 180-182, 184, 191, 193 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 2-4, 12, 13, 223, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 351-355, 430, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Володарської районної державної адміністрації Київської області, залученим правонаступником якої є Володарська селищна рада Київської області, в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів- задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), відносно таких її дітей:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис від 10.09.2008 р. № 10;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис від 19.02.2016 р. № 02.

Передати дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування Володарської селищної ради Київської області для вирішення питання про їх влаштування.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на утримання таких дітей:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

у твердій грошовій сумі у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну названу дитину, починаючи з дня пред`явлення позову - 14.12.2020 р. і до досягнення дитиною повноліття на особисті рахунки названих дітей у відповідному(их) відділенні(ях) Державного ощадного банку України, які повинні бути відкритті у місячний строк з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду після набрання законної сили надіслати до Володарського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Копії повного заочного рішення суду направити учасникам справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Володарським районним судом Київської області за письмовою заявою Відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд заочного рішення подається в письмовій формі та повинна відповідати вимогам статті 285 ЦПК України.

Заочне рішення суду може бути оскаржено Позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи цей строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо протягом цього строку не було подано заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копія скороченого рішення суду (вступної та резолютивної частин) може бути видана присутнім у судовому засіданні учасникам справи за їх заявою негайно після проголошення рішення.

Повне рішення суду складено 26.04.2021 р.

Суддя Л. А. Макаренко