Справа № 357/3969/21

2/357/2677/21

У Х В А Л А

20.04.2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-ПЛАСТ» про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позові позивач посилається на звільнення від сплати судового збору згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, пп. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Вказаною нормою передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В позовні заяві позивач просить суд: 1) стягнути з відповідача ТОВ «Р-ПЛАСТ» суму заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 15 000 грн.; 2) стягнути з відповідача ТОВ «Р-ПЛАСТ» середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення; 3) стягнути з відповідача понесені судові витрати.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за весь час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що розміщення норм статей 116, 117 Кодексу законів про працю України в розділі VII «Оплата праці» є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування вказаних норм права не свідчить про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати.

Позивачем заявлено до суду дві вимоги майнового характеру, однак лише одна з них стягнення заробітної плати, відповідно до положень статті 5 Закону «Про судовий збір» не обкладається судовим збором.

Отже, пільг щодо сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку Законом України «Про судовий збір» не передбачено, а отже заявник має сплатити судовий збір за вказану вимогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою або фізичною особою підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В позовній заяві ціна позову станом на день його подання щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку не вказана, проте з матеріалів справи вбачається, що сума судового збору не перевищує 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто розмір судового збору за вказану вимогу становить 908 грн.

За таких обставин, на підтвердження сплати судового збору позивачу необхідно надати суду квитанцію про сплату судового збору окремим платіжним документом в розмірі 908 грн. або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код); Судовий збір, за позовом____(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-ПЛАСТ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяА. Ю. Цуранов