ЄУН 337/4150/20

2/337/142/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

за участю секретаря - Бойко Л.Л.

позивачки - ОСОБА_1

представника позивачки - адвоката Коломоєць І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Весна-2» про стягнення заборгованості із заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

02.10.2020р. позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 17.07.2017р. вона приступила до виконання обов`язків голови ЖБК «Весна-2» на підставі наказу №1-17 від 17.07.2017р. 16.08.2017р. вона була звільнена з посади голови правління протокольним рішенням загальних зборів членів ЖБК «Весна-2» №16/08-17, тобто з ініціативи власника. Разом з тим, підстава звільнення в цьому рішенні не зазначена, копію наказу про звільнення їй не вручено. Також при звільненні відповідач не здійснив з нею повного розрахунку, а саме не виплатив заробітну плату за липень 2017р. (з 17.07.2017р. по 31.07.2017р. в розмірі 1676,19грн. та за серпень 2017р. (з 01.08.2017р. по 17.08.2017р.) в розмірі 1669,57грн., усього 3345,76грн., компенсацію за невикористані 2 календарні дні відпустки в сумі 109,70грн., вихідну допомогу відповідно до ст.44 КЗпП України в розмірі шестимісячного середнього заробітку, що становить 20073,48грн. У зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунку вона має право на отримання відповідно до ст.177 КЗпП України середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 17.08.2017р. по день звернення до суду з цим позовом 20.09.2020р. в розмірі 216 128,82грн., виходячи із середнього денного заробітку 145,46грн. та періоду затримки 1110днів.

Просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 3345,76грн., компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 109,70грн., вихідну допомогу в сумі 20073,48грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 216 128,82грн.

Ухвалою суду від 05.10.2020р. відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче засідання.

26.10.2020р. до суду надійшов відзив представника відповідача ЖБК «Весна-2» - адвоката Немченко М.В., в якому вона позовні вимоги не визнала повністю та зазначила, що позивачка безпідставно посилається на ч.2 ст.233 КЗпП України і строк позовної давності за вимогами про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку сплинув 16.11.2017р. Оскільки станом на 16.08.2017р. саме ОСОБА_1 значилась керівником ЖБК, то вона і зобов`язана була запис та видати трудову книжку і здійснити остаточний розрахунок при звільненні. Новопризначеному голові трудові книжки працівників, первинна бухгалтерська та технічна документація на будинок ОСОБА_1 не передавалась. Просить в позові відмовити.

Ухвалою суду від 24.12.2020р.підготовче провадження закрито і справа призначена до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Коломоєць І.В. позовній вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково суду пояснили, що між сторонами тривалий час тривають спірні правовідносини, які вирішуються в судах. Станом на 17.07.2017р. позивачка займала посаду голови Правління ЖБК «Весна-2» і відповідні відомості містились в Єдиному реєстрі юридичних осіб. 16.08.2017р. на загальних зборах було прийнято рішення про її звільнення, але наказ про звільнення не видавався і розрахунок з нею не проводився. Самостійно цього вона це не робила. В подальшому вона оскаржила рішення загальних зборів від 16.08.2017р. про її звільнення і рішенням Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2020р. її позов було задоволено - визнано недійсним рішення, оформлене протоколом №16/08-17 загальних зборів ЖБК «Весна-2» від 16.08.2017 року. Цим же рішенням визнано недійсним рішення, оформлене протоколом №24/17 загальних зборів ЖБК «Весна-2» від 24.09.2017р., яке стосувалось реорганізації ЖБК шляхом його перетворення на ОСББ. Вказане рішення набрало законної сили 15.12.2020р. і фактично виконано. Відомості про неї як керівника ЖБК «Весна-2» внесені до Єдиного реєстру юридичних осіб. Отже, саме вона на даний час є головою Правління ЖБК. Заробітна плата за період з 17.07.2017р. по 16.08.2017р. була їй нарахована, але не виплачена, що підтверджується виписками з банку, податковою звітністю та персоніфікованими даними ПФУ. Тому її вимоги ї законними та обґрунтованими.

В судове засідання представник відповідача не прибув.

Під час підготовчого провадження до участі у справі були допущені як представники ЖБК «Весна-2» - адвокат Немченко М. на підставі Ордеру про надання правової допомоги від 17.10.2020р. та голова ліквідаційної комісії ЖБК «Весна-2» ОСОБА_2 на підставі протоколу загальних зборів членів ЖБК «Весна-2» №25/19 від 12.10.2019р.

Разом з тим, рішенням Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2020р., справа № 908/3438/19, визнані недійсними рішення, оформлене протоколом №16/08-17 загальних зборів ЖБК «Весна-2» від 16.08.2017р., про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Правління та рішення, оформлене протоколом №24/17 загальних зборів ЖБК «Весна-2» від 24.09.2017р., про припинення ЖБК шляхом його перетворення на ОСББ (арк..238-243 т.2).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.03.2021р. керівником ЖБК «Весна-2» значиться ОСОБА_1 , державна реєстрація рішення засновників юридичної особи про припинення юридичної особи в результаті її реорганізації від 27.09.2017р., змін до складу комісії з припинення юридичної особи від 31.10.2019р. скасовані 19.01.2021р. на підставі рішення суду, справа №908/3438/19 (арк..14-19 т.3).

Таким чином, на момент розгляду справи повноваження представників ЖБК «Весна-2» адвоката Немченко М. та голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 припинились внаслідок змін в статусі та керівництві ЖБК «Весна-2».

В залученні в якості представника відповідача Коломоєць Т.І. на підставі довіреності, виданої головою ліквідаційної комісії ЖБК «Весна-2» ОСОБА_2 10.12.2020р., судом відмовлено у зв`язку з припиненням на момент розгляду справи повноважень ОСОБА_2 як голови ліквідаційної комісії у зв`язку з скасуванням рішення загальних зборів членів ЖБК «Весна-2» про його припинення і внесенням відповідних змін до Єдиного реєстру юридичних осіб.

В залученні в якості представника відповідача Кліманової Т.В. на підставі довіреності №02/21, виданої 01.02.2021р. ЖБК «Весна-2» в особі голови кооперативу ОСОБА_1, судом відмовлено у зв`язку з відсутністю належних доказів на уповноваження голови Правління видавати довіреності на представництво інтересів ЖБК, зокрема, рішення Правління, яке відповідно до ст.16 Закону України «Про кооперацію» та Статуту ЖБК «Весна-2» є виконавчим органом ЖБК.

У зв`язку з цим судовий розгляд справи по суті відбувався у відсутність представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В даній справі до суду 11.03.2021р. та 19.03.2021р. надійшли заяви про повне визнання відповідачем ЖБК «Весна-2» зазначеного позову ОСОБА_1 . Вказані заяви підписані ОСОБА_3 як представником відповідача за довіреністю №02/21 від 01.02.2021р., виданою від імені ЖБК головою кооперативу ОСОБА_1.

Виходячи з вимог ч.4 ст.206 ЦПК України, суд вважає необхідним відмовити в прийнятті визнання відповідачем позову, оскільки, по-перше, ОСОБА_3 відмовлено в допуску до участі в цій справі як представника відповідача з вищевикладених підстав. Довіреність на її ім`я видана безпосередньо ОСОБА_1 , тому повне визнання таким представником позовних вимог позивачки ОСОБА_1 , враховуючи тривалість спірних правовідносин між нею та ЖБК «Весна-2» як юридичною особою і членами кооперативу, викликає у суду обґрунтовані сумніви і, виходячи з конкретних обставин даної справи, оцінка яким буде надана судом в подальшому, суперечить вимогам діючого законодавства, фактично направлено на порушення прав ЖБК «Весна-2» як юридичної особи і його членів.

За таких обставин судовий розгляд здійснюється в загальному порядку.

Так, судом встановлено, що ЖБК «Весна-2», місце знаходження: м.Запоріжжя, вул.Запорозького козацтва, б.13, зареєстрований як юридична особа з 19.11.1970р. по т.ч.

Згідно з Статутом ЖБК «Весна-2», затвердженим рішенням Запорізької міської ради народних депутатів №511 від 19.11.1970р., органами управління ЖБК є загальні збори і правління кооперативу. Повноваження загальних зборів та правління визначені цим Статутом. Правління обирає зі свого складу голову і заступника. Голова правління здійснює повсякденне керівництво діяльністю кооперативу (арк..98-109 т.1).

Згідно з наказом №1-17 від 17.07.2017р. ОСОБА_1 прийнята на посаду голови ЖБК «Весна-2» з 17.07.2017р. із заробітною платою згідно штатного розпису (арк..12 т.1).

Згідно з повідомленням про прийняття працівника на роботу (форма, визначена Додатком до постанови КМУ №413 від 17.06.2015р) ОСОБА_4 прийнята на роботу в ЖБК «Весна-2» 17.07.2017р. на підставі наказу №1/17 від 17.07.2017р. (арк.. 8 т.1).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.07.2017р. керівником ЖБК «Весна-2» значиться ОСОБА_1 (арк.14 т.1).

Згідно з Протоколом загальних зборів членів ЖБК «Весна-2» №16/08-17 від 16.08.2017р. ОСОБА_1 звільнена з посади голови кооперативу з 16.08.2017р. (ар.13 т.1).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.08.2017р. відомості про ОСОБА_1 як керівник ЖБК «Весна-2» виключені з державного реєстру 17.08.2017р.(арк.16-17 т.1).

Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_1 в ній містить запис №31 за 17.07.2017р. про прийняття на посаду голови ЖБК «Весна-2» на підставі наказу №1-17 від 17.07.2017р. Запис про звільнення відсутній (арк..79 т.1).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.05.2018р., у справі №908/231/18 за позовом ТОВ «Юридична компанія «Юрлюкссервіс» до ЖБК «Весна-2» про стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг та за зустрічним позовом ЖБК «Весна-2» до ТОВ «Юридична компанія «Юрлюкссервіс» про визнання недійсним договору надання юридичних послуг, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2018р., встановлено, що станом на момент укладення оспорюваного договору - 18.07.2017р. ОСОБА_1 була головою кооперативу відповідно до Державного реєстру юридичних осіб, що підтверджується витягом з зазначеного реєстру від 17.07.2017р. (арк..90-96 т.1).

Рішенням Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2020р. у справі №908/3438/19, яке набрало законної сили 15.12.2020р., встановлено, що станом на 17.07.2017р. ОСОБА_1 внесена в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань як керівник юридичної особи - голова правління ЖБК «Весна-2». 16.08.2017р. відбулись загальні збори членів ЖБК «Весна-2», на яких, зокрема, прийнято рішення, оформлене проколом №16/08-17 про звільнення з посади голови правління ОСОБА_1 та про призначення на посаду голови правління ОСОБА_5 . Визнаючи таке рішення недійсним, суд послався на порушення порядку повідомлення (скликання) загальних зборів членів ЖБК «Весна-2», внаслідок чого ОСОБА_1 не змогла належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні кооперативом (арк..238-243 т.2).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.03.2021р. керівником ЖБК «Весна-2» значиться ОСОБА_1 , державна реєстрація рішення засновників юридичної особи про припинення юридичної особи в результаті її реорганізації від 27.09.2017р., змін до складу комісії з припинення юридичної особи від 31.10.2019р. скасована 19.01.2021р. на підставі рішення суду у справі №908/3438/19 (арк..14-19 т.3).

Відповідно до ч.4,5,7 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Оскільки правомірність трудових відносин з позивачкою ОСОБА_1 як головою правління ЖБК «Весна-2» була предметом судового розгляду під час розгляду інших справ і рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.05.2018р. та рішенням Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2020р. встановлено, що в період з 17.07.2017р. по 16.08.2017р. позивачка ОСОБА_1 займала посаду голови Правління ЖБК «Весна-2», протокольне рішення про її звільнення №16/08-17 від 16.08.2017р. визнано недійсним, підстав для відступлення від цієї правової оцінки на даний час суд не знаходить, вказані обставини на підставі ч.4,5 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ст.34 Закону України «Про кооперацію» трудові відносини в кооперативних організаціях регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутами кооперативних організацій та правилами їх внутрішнього розпорядку. Кооперативна організація самостійно визначає форми і систему оплати праці своїх членів і найманих працівників з урахуванням вимог, встановлених законодавством.

Згідно з ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

В межах розгляду даної справи судом встановлено, що голові Правління ЖБК «Весна-2» виплачується заробітна плата в розмірі встановленої законом мінімальної заробітної плати. Відповідні відомості містяться у Витягу з штатного розпису ЖБК «Весна-2» від 17.07.2017р. (арк..11 т.1).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» №1801-VІІІ від 21.12.2016р. з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 3200 гривень.

Згідно з Табелем обліку використаного робочого часу за серпень 2017р. ОСОБА_1 відпрацьовано з 01 по 16 серпня 2017р. включно 12 робочих днів (арк..10 т.1)

Згідно з Розрахунковою відомістю за липень 2017р. оклад ОСОБА_1 становить 3200,00грн., відпрацьовано 12 днів, нараховано 1676,19грн., утримано всього 326,85грн (ПДФ - 301,71грн та військовий збір 25,14грн), до виплати 1349,34грн. (арк..81 т.1)

Згідно з Розрахунковою відомістю за серпень 2017р. оклад ОСОБА_1 становить 3200,00грн., відпрацьовано 12 днів, нараховано 1669,57грн., утримано всього 325,56грн (ПДФ - 300,52грн та військовий збір 25,04грн), до виплати 1344,01грн. (арк..80 т.1)

Згідно з Довідкою №16/08/2017р. від 16.08.2017р. про нараховану та невиплачену заробітну плату ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за липень 2017р. в сумі 1676,19грн. за 11 відпрацьованих днів, за серпень 2017р. - 1669,57грн. за 12 відпрацьованих днів, усього 2345,76грн. (арк..82 т.1).

Згідно з Довідкою №17/08/2017р. від 17.08.2017р. ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за липень 2017р. та серпень 2017р. в загальній сумі 3345,76грн. (арк..9 т.1).

Згідно з таблицею 6 «Відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам» Додатку 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів», поданого ЖБК «Весна-2» до органів податкової інспекції 21.08.2017р. та 20.09.2017р., відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 як голові правління за липень та серпень 2017р. відсутні (арк..143,144 т.2).

Згідно з Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми нарахованих доходів та утриманих податків від 18.12.2020р. відомості про доходи ОСОБА_1 у вигляді заробітної плати від ЖБК «Весна-2» за період 2017р.- 2020р. відсутні (арк..170-173 т.2).

Згідно з Випискою по картковому рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 в ТВБВ №10007/0286 Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» за період з 01.06.2017р. по 31.01.2018р. грошові кошти не надходили (арк..152 т.2).

Оцінивши вказані обставини та надані докази в їх сукупності з точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ЖБК «Весна-2» на користь позивачки ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати за період роботи з 17.07.2017р. по 16.08.2017р.

В даному випадку суд виходить з того, що в зазначений період позивачка ОСОБА_1 займала посаду голови правління і мала право на оплату своєї праці щомісячно в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місячному розмірі. Факт наявності трудових відносин в зазначений період, як вже зазначалось, встановлений судовими рішеннями у інших справах. Право на оплату праці у такому випадку є безспірним, а визначення розміру оплати праці голови Правління ЖБК «Весна-2» на рівні мінімальної заробітної плати, встановленої законом, жодними належними, допустимими та достовірними доказами з боку відповідача не спростовано.

Крім того, судом встановлено, що заробітна плата за зазначений період позивачці виплачена не була, що підтверджується відсутністю відомостей про її нарахування та утримання податку в офіційній податковій звітності - Звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів), поданих ЖБК «Весна-2» як податковим агентом за липень 2017р. 21.08.2017р., за серпень 2017р. - 20.09.2017р., Відомостях з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про нарахований позивачці ОСОБА_1 дохід у вигляді заробітної плати від податкового агенту ЖБК «Весна-2» за період 2017-2020р., а також відсутністю відомостей у виписці АТ «Ощадбанк» з карткового рахунку ОСОБА_1 про надходження в період з 01.06.2017р. по 31.01.2018р. грошових коштів у вигляді заробітної плати від ЖБК «Весна-2».

Вказані докази суд вважає належними та допустимими, оскільки вони видані незаінтересованими у цій справі органами та установами, є офіційними документами і містять інформацію щодо предмету доказування.

При цьому, доказів, які б спростували факт невиплати заробітної плати за вказаний період представники відповідача, зокрема, у відзиві на позовну заяву та під час підготовчого провадження, не зазначили і суду не подали.

В той же час, суд не бере до уваги надані позивачкою ОСОБА_1 та її представником табель обліку використаного робочого часу за серпень 2017р., розрахункові відомості за липень 2017р. та серпень 2017р., оскільки вони складені та підписані безпосередньо ОСОБА_1 без зазначення дати, що викликає у суду обґрунтований сумнів в часі їх складання. Крім того, табель обліку робочого часу та розрахункова відомість за певний робочий місяць, як правило, повинні бути складені наприкінці місяця, а, як встановлено судом, станом на 31.08.2017р. ОСОБА_1 не мала повноважень голови правління, оскільки була звільнена рішенням загальних зборів членів ЖБК з 16.08.2017р., тобто цей день вважався останнім днем її роботи.

Аналогічно стосується Довідки №17/08/2017р. від 17.08.2017р. про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату за липень 2017р. та серпень 2017р. в загальній сумі 3345,76грн., яка також складена та підписана ОСОБА_1 як головою Правління після припинення її повноважень.

Вирішуючи питання щодо розміру заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, суд враховує, що місячний розмір посадового окладу становив 3200,00грн.

В липні 2017р. позивачкою ОСОБА_1 було відпрацьовано 11 робочих днів і за цей період підлягає нарахуванню заробітна плата в сумі 1676,19грн. (3200,00грн :21роб дн. х11роб.дн). З цієї суми підлягає утриманню податок з доходів фізичних осіб в розмірі 18% - 301,71грн. (1676,19грн.:100% х 18%), військовий збір в розмірі 1,5% - 25,14грн. (1676,19грн.:100% х 1,5%), усього 326,85грн., до виплати належить 1349,34грн. (1676,19грн. -326,85грн.).

В серпні 2017р. ОСОБА_1 відпрацьовано 12 днів і за цей період підлягає нарахуванню заробітна плата в сумі 1669,57грн., (3200,00грн :21роб дн. х11роб.дн). З цієї суми підлягає утриманню податок з доходів фізичних осіб в розмірі 18% - 300,52грн. (1669,57грн.:100% х 18%), військовий збір в розмірі 1,5% - 25,04грн (1669,57грн.,.:100% х 1,5%), усього 325,56грн., до виплати належить 1344,01грн. (1669,57грн. -325,56грн.).

Усього за період з 17.07.2017р. по 16.08.2017р. позивачці ОСОБА_1 підлягала до виплати заробітна плата в розмірі 2693,35грн. (1349,34грн. +1344,01грн.), а не 3345,76грн., як вона просить стягнути.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із заробітної плати за період з 17.07.2017р. по 16.08.2017р. слід задовольнити частково, стягнувши на її користь з відповідача 2693,35грн.

Вирішуючи питання про стягнення вихідної допомоги в розмірі 20073,48грн., компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 109,70грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 216 128,82грн., суд виходить з такого.

Згідно з ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Згідно з ст.83 КЗпП у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

За ст.47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначеній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, з аналізу вказаних норм права вбачається, що вихідна допомога, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки виплачується тільки в разі звільнення працівника з роботи. Відповідальність, передбачена ст.117 КЗпП України, застосовується у разі невиплати звільненому працівнику заробітної плати та інших належних сум у встановлені ст.116 КЗпП строки.

Як вже зазначалось вище, позивачка ОСОБА_1 була звільнена з посади голови Правління ЖБК «Весна-2» з 16.08.2017р. на підставі протокольного рішення загальних зборів членів кооперативу №16/08-17 від 16.08.2017р. При цьому, за змістом цього протоколу та інших наявних в матеріалах справи документів відомості про причину звільнення відсутні, копія наказу про звільнення не видавалась, запис до трудової книжки не вносився.

Однак, рішенням Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2020р. у справі № 908/3438/19 рішення загальних зборів членів кооперативу №16/08-17 від 16.08.2017р., в т.ч. про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Правління, визнано недійсним, тобто фактично її звільнення 16.08.2017р. не відбулось і її повноваження як голови Правління ЖБК «Весна-2» є поновленими з 17.08.2017р.

Враховуючи вказане, суд вважає, що на момент ухвалення цього рішення відсутній юридичний факт - звільнення працівника і відповідно підстави для стягнення вихідної допомоги, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

У зв`язку з чим в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи (арк..18 т.1) і звільнена від сплати судового збору за подання цього позову, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Так, позивачка первісно просила стягнути грошові кошти в загальній сумі 239657,67грн., за що розмір судового збору повинен був становити 2396,57грн.

Судом позов задоволено частково і стягнуто 2693,35грн., що становить 1,12% від первісно заявлених вимог (2693,35грн. х 100% : 239657,67грн.). У зв`язку з цим, пропорційно задоволеним вимогам (1,12%) підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 26,84грн (2396,57грн х 1,12% : 100%).

Також, відповідно до ст.134,137,141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу допомогу також пропорційно задоволеним вимогам.

Зокрема, суд враховує, що позивачка з дотриманням вимог ч.1 ст.134 ЦПК України в позовній заяві навела попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат та в подальшому надала розрахунок витрат на правничу допомогу, згідно з яким вона понесла на оплату правової допомоги адвоката Коломоєць І.В. 9000,00грн. (арк..237 т.2).

Здійснення цих витрат підтверджується наданими суду та дослідженими в судовому засіданні Ордером про надання правової допомоги АР №1025162 від 02.10.2020р. (арк..20 т.1), Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №001085 від 28.08.2015р. (арк..19 т.1), Договором про надання правової допомоги №1408/2020 від 14.08.2020р, укладеним між позивачкою та адвокатом Коломоєць І.В., яким визначено перелік та вартість відповідних послуг, Актом прийому-передачі виконаних робіт/правничих послуг б/н від 03.03.2021р. на загальну суму 9000,00грн., квитанцією до прибуткового касового ордеру №3 від 21.01.2021р. про сплату позивачкою адвокату 9000,00грн., які суд вважає належними та допустимими доказами.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 100,80грн. (9000,00грн. х 1,12% : 100%).

Керуючись ст.43 Конституції України, ст.44,47,83,115-117 КЗпП України, Законом України «Про кооперацію», ст.2,4,5,12,13,76-82,89,134,137,141,206,259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Весна-2», ЄРДПОУ 20512239, місце знаходження м.Запоріжжя, вул.Запорозького козацтва, б.13, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , заборгованість із заробітної плати за період з 17.07.2017р. по 16.08.2017р. в розмірі 2693,35грн., в рахунок повернення витрат на правничу допомогу 100,80грн., усього 2794,15грн. (дві тисячі сімсот дев`яносто чотири гривні 15 копійок).

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Весна-2», ЄРДПОУ 20512239, місце знаходження м.Запоріжжя, вул.Запорозького козацтва, б.13, на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, Банк - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/, код класифікації доходів бюджету - 22030106, код отримувача (ЄРДПОУ) - 37993783) судовий збір в сумі 26,84грн. (двадцять шість гривень 84 копійки).

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.04.2021р.

Суддя Н.А.Мурашова

06.04.2021