311/1057/20

2/311/3/2021

03.03.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: Головуючого - судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Рекуненко І.Р.,

за участю: позивача ОСОБА_2

представника позивача - адвоката Супрун-Галчанської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (місцезнаходження: бульв.Центральний буд.4 м.Василівка Запорізької області), Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області (адреса місцезнаходження: вул.Чкалова буд.101 с.Підгірне Василівського району Запорізької області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (місцезнаходження: вул.Українська буд.50 м.Запоріжжя), Відділ у Василівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області (місцезнаходження: вул.Театральна буд.1 м.Василівка Запорізької області , код ЄДРПОУ - 39820689), про визнання права на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В :

01 квітня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Відділ у Василівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання права на земельну частку (пай).

На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що відповідно до заяви про прийняття її в члени КСП «Рассвет» (укр. «Світанок») та протоколу №16 від 21 серпня 1992 року вона була прийнята до членів КСП «Світанок», яке знаходилось в с.Широке Василівського району Запорізької області, де вона працювала до 11 липня 1996 року. Згідно наданих з Державного архіву Запорізької області статутних документів КСП Рассвет (рос.) (укр. «Світанок») вказане колективне сільськогосподарське підприємство «Рассвет» (рос.) та його Статут були належним чином та у встановленому законом порядку зареєстровані у Василівській районній державній адміністрації Запорізької області на підставі розпорядження представника Президента України від 19.10.1993 року за № 522.

Позивачка вказує, що при виході з членів КСП «Рассвет» (рос.) в липні 1996 року її право на одержання земельної частки (паю) їй ніхто не роз`яснив. Про те, що відповідно до вимог п.2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» вона має право на земельну частку (пай), вона дізналася лише в липні 2019 року в Підгірненській сільській раді Василівського району Запорізької області.

Як зазначає позивачка, з відповіді відділу у Василівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 26.09.2019 року на запит адвоката вона дізналася, що 21 квітня 1993 року розпорядженням представника Президента України №197 землю передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва колективному сільськогосподарському підприємству «Світанок» в с.Широке, та видано Державний акт на право колективної власності на землю. Як з`ясувалося, її було включено до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства під №48 (додаток 1 до Державного акту №000217), але в списку переплутано її «по-батькові», та під №48 до списку було включено « ОСОБА_2 », а не « ОСОБА_2 ». Позивачка зазначає, що інших ОСОБА_2 на ім`я « ОСОБА_2 » в КСП «Світанок» не було, про що свідчить також Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства (додаток І до Державного акту №000217). З невідомих для неї причин на той момент сертифікат їй не було видано. Про ці факти вона дізналася тільки в вересні 2019 року із зазначеного листа.

В обґрунтування позовної заяви, позивачка також вказує, що на момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Світанок» вона була членом КСП, та як вбачається із записів її трудової книжки та протоколами загальних зборів членів КСП за № 16 від 21.08.1992 року та за №10 від 20.07.1996 року. Згідно технічної документації по складанню схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) - середній розмір земельної частки паю по Широківській сільській раді за КСП «Світанок» становить 8,27 умовних кадастрових гектарів.

Позивачка вказує, що з 30.11.2017 року Широківська сільська рада приєдналася до Підгірненської сільської ради відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб КСП «Світанок», код ЄДРПОУ 03750302, припинило свою діяльність.

В позовній заяві позивачкою зазначено, що 10.02.2020 року вона звернулася до Підгірненської сільради та до Василівської районної адміністрації із заявою про уточнення списків осіб, які мають право на земельну частку (пай) та видачу їй сертифікату, який би посвідчував її право, у відповідь одержала лист за підписом заступника голови Василівської районної державної адміністрації Запорізької області за № 13-Г-005-2 від 15.02.2020 року з рекомендацією звернутися до суду для вирішення питання визнання права на земельну частку (пай), оскільки у Василівській районній державній адміністрації відсутня книга реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) із земель КСП «Світанок» Широківської сільської ради. На даний час Василівська районна державна адміністрація відомостей про реєстрацію сертифікатів, а також інформації про отримані та не отримані сертифікати по даному підприємству, а також відповідь від Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, вона так і не отримала.

Враховуючи, що позивачка має право на одержання земельної частки (паю), і про те, що її право було порушене ще в 1993-1996 роках під час паювання землі, вона дізналася лише в липні 2019 року в Підгірненській сільській раді Василівського району Запорізької області, а копії документів, що підтверджують її право, одержані лише в вересні 2019 року із державного архіву Запорізької області, відповіді відділу у Василівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, про що свідчать одержані нею листи-відповіді Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Підгірненської сільради Василівського району Запорізької області, відділу у Василівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, та з метою забезпечення її доступу до правосуддя, позивачка просить суд визнати причини пропущення трирічного строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України, який обчислюється з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, поважними та поновити пропущений нею термін на звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай). Та оскільки, як зазначає позивачка, на момент отримання КСП «Світанок» державного акту на право колективної власності на землю, тобто на 1993 рік була його членом, тому, як вважає позивачка, вона має право на отримання земельної частки (паю) в розмірі, визначеному відповідно до технічної документації по складенню схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) вказаного підприємства, а саме 8,27 умовних кадастрових гектарів. Та за захистом своїх прав та інтересів позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить: 1) поновити пропущений нею термін на звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай); 2) визнати за нею, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) КСП «Світанок» (рос.«Рассвет») с.Широке Василівського району Запорізької області в розмірі 8,27 умовних кадастрових гектарів.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 07 квітня 2020 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

05 травня 2020 року до суду надійшли письмові пояснення від представника третьої особи Головного управління Держгеокадастру Запорізькій області, викладені в редакції від 23.04.2019 року (а.с.80-84).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Супрун-Галчанська І.В. заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просять позов задовольнити за викладеними у ньому підставами.

Представник відповідача Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду надано заяву з проханням проводити судове засідання без участі представника відповідача, за наявними в матеріалами справи (а.с. 158-159, 166, 167-168), відзиву на позов на адресу суду не надійшло.

Представник відповідача Василівської районної державної адміністрації Запорізької області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, що підтверджується розписками про вручення судової повістки 08.04.2020 року, 22.05.2020 року, 28.07.2020 року, 11.09.2020 року, 16.10.2020 року, 01.12.2020 року, 05.01.2020 року, 16.02.2021 року, які містяться в матеріалах справи (а.с. 76, 102, 132, 141, 155, 163, 173, 185), однак відзиву на позов, будь-яких заперечень проти заявлених позивачем ОСОБА_2 позовних вимог, до суду не подано.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру Запорізькій області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду надано письмові пояснення, викладені в редакції від 23.04.2019 року, в яких зазначено щодо здійснення порядку виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі (на місцевості), а саме вказано, що організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали КСП, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначає Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Відповідно до статті 3 зазначеного Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Представник третьої особи вказує, що вищенаведені обставини та норми діючого законодавства дають підстави стверджувати, що рішення щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали КСП, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, належить до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Також представник третьої особи у поясненнях вказує, що відповідно до п. 21 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» за позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель). Крім того, звертають увагу, що згідно із розпорядженням КМУ від 31.01.2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 року забезпечує формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України. Станом на 05.06.2018 року утворена Підгірненська сільська територіальна об`єднана територіальна громада Запорізької області у склад якої увійшла у тому числі Підгірненська сільська рада Василівського району Запорізької області.

Представник третьої особи також зазначає, що правовідносини, пов`язані з приватизацією земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій врегульовані ст.25 Земельного кодексу України. Так, ч.ч.1,10,11 цієї статті встановлено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням. Згідно ч.4, ч.5 ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», громадянам, зазначеним в п.4 ч.1 ст.1, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області. Просять проводити судове засідання у відсутність їх представника, з урахуванням викладених письмових пояснень (а.с. 80-84), самостійних вимог щодо предмета спору третьою особою не заявлено.

Представник третьої особи: Відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте надав суду заяву, в якій просять проводити судове засідання у відсутність представника, та вирішити справу на розсуд суду (а.с. 95,138,147,169,175,186).

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_7 пояснив, що позивачка ОСОБА_2 є його дружиною, з якою вони перебувають у шлюбі з 2012 року. Дошлюбне прізвище дружини « ОСОБА_2 ». Також свідок пояснив суду, що ОСОБА_2 працювала різноробочою разом з ним у КСП «Світанок». Він працював там з 1990 року, а ОСОБА_2 спочатку працювала поваром, а потім перейшла працювати різноробочою. У 1996 році КСП «Світанок» припинив свою діяльність, багато осіб звільнялось. Він свій Державний акт на право приватної власності на землю отримав. Про те, що дружина теж має право на земельну частку (пай), їм стало відомо лише у вересні 2019 році від землевпорядника Підгірненської сільської ради.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що раніше вона працювала дояркою у КСП «Світанок» до його припинення. Позивачку ОСОБА_2 знає з 1984 року, яка ходила до школи та, будучи неповнолітньою працювала по нарядам у КСП «Світанок», виконувала роботу добре, гарно працювала. У списках позивачка вказана по-батькові як ОСОБА_2 помилково, оскільки осіб з однаковими прізвищами « ОСОБА_2 » у КСП «Світанок» не було. Їй відомо, що сертифікати на земельну частку (пай) виготовлялися, проте у списках особи були відсутні. При ліквідації КСП «Світанок» нікому не роз`яснювалося, що особи мають право на земельний пай.

Допитаний свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_2 вона познайомилася тоді, коли остання ходила до школи. ЇЇ дівоче прізвище « ОСОБА_2 ». Вони разом працювали у КСП «Світанок» з 1992 по 1996 рік. ОСОБА_11 - матір позивачки, яка теж працювала у тому ж колгоспі. Інших осіб з прізвищем « ОСОБА_2 » та ім`ям « ОСОБА_2 » у КСП не було.

В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що знає позивачку ОСОБА_2 ще за дівочим прізвищем « ОСОБА_2 », з якою вона разом працювала різноробочими у колгоспі «Рассвет» з 1992 року по травень 1994 року та потім вона пішла у декретну відпустку, а ОСОБА_2 залишилася працювати далі. Свідок також пояснила, що членом КСП «Рассвет» вона була до 2000 року та більше ОСОБА_2 у колгоспі не було, У написанні «по-батькові» ОСОБА_2 могла статися помилка. Розпайовка земель почалася десь у 1990 році.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивачки ОСОБА_2 та його представника - адвоката Супрун-Галчанської І.В., показання свідків зі сторони позивача: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , повно та всебічно дослідивши надані сторонами документи, ретельно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги і надані письмові пояснення третьої особи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ч.2 ст.16 ЦК України визначено загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до ст.ст.13,43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні судом встановлено та як вбачається з матеріалів справи, з 21 серпня 1992 року ОСОБА_2 , позивач по справі, була прийнятий у члени КСП «Рассвет» (рос.) (укр.«Світанок») згідно поданої нею заяви та відповідно до протоколу №16 від 21.08.1992 року, про що свідчить запис у трудовій книжці, виданої 21.08.1992 року на ім`я ОСОБА_2 , а 11 липня 1996 року ОСОБА_2 вийшла з членів КСП «Рассвет» (рос.) (укр. «Світанок») за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України (протокол № 10 від 11.07.1996 року), про що свідчать записи у трудовій книжці, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.13).

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 04 травня 2012 року був укладений шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Широківською сільською радою Василівського району Запорізької області, актовий запис № 04, відповідно до якого прізвище дружини після реєстрації змінено на « ОСОБА_2 », та копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.12).

Відповідно до свідоцтва про загальнообов`язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_3 від 01.11.2007 року Пенсійним фондом України на ім`я « ОСОБА_2 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 15).

З інформації Державного архіву Запорізької області за вих.№ 01-32/Г-2309 від 12.09.2019 року вбачається, що книги видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП «Світанок» с.Широке Василівського району Запорізької області на зберігання до Державного архіву Запорізької області не надходили (а.с.18).

21 квітня 1993 року розпорядженням представника Президента України №197 землі резервного фонду на площі 384,6 га у постійне користування колективному сільськогосподарському підприємству «Світанок» в с.Широке, та видано Державний акт на право колективної власності на землю (а.с.19).

Як вбачається з наданого Державним архівом Запорізької області завіреної копії Протоколу № 16 засідання правління членів колгоспу "Рассвет" від 21.08.1992 року ОСОБА_2 (рос.) було прийнято в члени колгоспу "Рассвет" (рос.), яка міститься в матеріалах справи (а.с.20-21).

Як вбачається з наданої Державним архівом Запорізької області завіреної копії Протоколу № 10 засідання правління членів колгоспу "Світанок" від 20.07.1996 року ОСОБА_2 (укр.) дозволено вихід з КСП, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 22-23).

Згідно наданих з Державного архіву Запорізької області статутних документів КСП "Рассвет" (рос.) вбачається, що вказане колективне сільськогосподарське підприємство "Рассвет" (рос.) та його Статут були належним чином та у встановленому Законом порядку зареєстровані у Василівській районній державній адміністрації Запорізької області на підставі розпорядження представника Президента України від 19.10.1993 року за № 522 (а.с.19-32).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб КСП «Світанок», код ЄДРПОУ 03750302, припинило свою діяльність (а.с. 33-35).

Відповідно до Державного Акту про право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» серії ЗП № 00217, до списку членів вказаного КСП, який є Додатком № 1 до цього Державного акту, за п/п № 48 включено ОСОБА_2 . Землю загальною площею 5294,4 Га в межах, згідно з планом, передано КСП «Світанок» (с.Широке) у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва, відповідно до розпорядження представника Президента України за № 197 від 21.04.1993 року, що вбачається зі змісту вказаного Державного акту серії ЗП № 00217, плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність та Списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок», зі списку якого вбачається, що членом колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» є «ОСОБА_2», копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.38-39,40-41,42-44).

Листом від 25.11.2019 року відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомлено представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Супрун-Галчанську І.В. на її запит від 19.11.2019 року про те, що в архіві відділу відсутній сертифікат па право на земельну частку (пай) КСП «Світанок» виданого на ім`я ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ). Середній розмір земельної частки паю по Широківській сільській раді за КСП «Світанок» становить - 8,27 умовних кадастрових гектарів (а.с.47).

Згідно відповіді Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області за вих.№ 03.1-09/2966 від 10.12.2019 року повідомлено представнику позивача ОСОБА_2 - адвоката Супрун-Галчанську І.В. на запит останньої від 12.11.2019 року про те, що інформація стосовно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП «Світанок» знаходиться в управлінні агропромислового розвитку при Василівській районній адміністрації, в сільській раді дана інформація відсутня. Щодо земельних ділянок державної форми власності для передачі громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва інформація відсутня, сільська рада має інформацію тільки щодо земельних ділянок комунальної власності (а.с.48).

Як вбачається зі змісту відповіді, яка надана ОСОБА_2 від Василівської районної державної адміністрації Запорізької області за вих.№13-Г-005-2 від 25.02.2020 року та, відповідно до якої, позивачу надано інформацію стосовно сертифікату на земельну частку (пай) із земель КСП «Світанок» Широківської сільської ради Василівського району Запорізької області, та вказано, що відповідно до п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Згідно списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Світанок», який додається до державного акту на право колективної власності на землю серії ЗП № 000217 за № 48 числиться громадянка ОСОБА_2 , згідно паспортних даних прізвище позивача, ім`я, по-батькові - ОСОБА_2 , та роз`яснено право звернення до суду, також у відповіді вказано, що п.5 Указу Президента України від 08.08.1995 року за №720/95 передбачено, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. Відповідно до списку, що додавався до Державного акту на право колективної власності на землю Василівською райдержадміністрацією було зареєстровано та видано громадянам сертифікати на право на земельну частку (пай), про що має свідчити запис у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися членам КСП «Світанок» Василівського району Запорізької області. Оскільки у Василівській районній державній адміністрації по невідомим причинам відсутня книга реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) із земель КСП «Світанок» Широківської сільської ради, Василівська райдержадміністрація на даний час не має відомостей про реєстрацію сертифікатів, а також інформації про отримані та не отримані сертифікати по даному підприємству. Згідно статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Статтею 1 вищезазначеного Закону передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку (а.с.52-53).

Відповідно до архівної довідки, виданої Василівською районною радою Запорізької області за вих.№ 03.2-07/29 від 20.02.2020 року вбачається, що у книгах обліку розрахунків праці КСП «Світанок» с.Широке Широківської сільської ради Василівського району Запорізької області за 1992-1996 роки значиться ОСОБА_2 , без зазначення повного по-батькові, без зазначення року народження, у списках школярів відділення №2 та на різних роботах, доярка, кухар, вихователь, без зазначення посади у списках відділення № 2. Відомості про її відпрацьовані дні за 1994 - 1996 роки вказані у відповідній таблиці, де в графі Прізвище ім`я по-батькові за період 1996 роки вказано ОСОБА_2 (скорочення які вказані в документах), а також в таблиці вказана інформація про фактично відпрацьовані дні ОСОБА_2 . Також вказано, що ОСОБА_2 (з повним по-батькові) ОСОБА_2 або ОСОБА_2 не значиться (а.с. 55).

Згідно відповіді Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області за вих.№ 03.1-09/302 від 26.02.2020 року, повідомлено позивача ОСОБА_2 на заяву останньої від 03.02.2020 року щодо уточнення списку осіб, які мають право на земельну ділянку (пай), а саме: Підгірненська сільська рада не має повноважень щодо внесення змін до Списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Світанок» для вирішення даного питання позивачу роз`яснено право на звернення до суду, а з приводу питання стосовно отримання сертифікату на право на земельну частку (пай), позивачу роз`яснено право щодо звернення до Державного підприємства «Запорізького науково-дослідного та проектного інституту землеустрою» (а.с.107,111).

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: 1) колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; 2) громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; 3) громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); 4) громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Громадянам земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки оізним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Статтею 5 Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Так, сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Статтею 122 Земельного кодексу України повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у

користування: сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Тобто, вищенаведені обставини та норми діючого нормативно-правового акту дають підстави стверджувати, що рішення щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій, а розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення до повноважень Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Наряду з цим, правовідносини, пов`язані з приватизацією земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ ті організацій, врегульовані ст.25 ЗК України.

Так, ч.ч.1,10,11 згаданої статті встановлено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ ті організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій.

Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п.17 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно абз.2-3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 7 від 16.04.2004 року, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання, відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08.08.1995 року за № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

У разі розпаювання усіх земель КСП "Світанок" та виділення їх громадянам в натурі (на місцевості), позивачка ОСОБА_2 має право на отримання земельної ділянки із земель резерву (запасу).

Указом Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (п. 1, 2) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та Інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без иділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Згідно п.2 вищезазначеного Указу Президента України від 08 серпня 1995 року за №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» позивачка ОСОБА_2 має право на земельну частку (пай), проте не може отримати земельний пай через те, що у неї відсутній сертифікат на право на земельну частку (пай). Її право на земельну частку (пай) не визнається.

Як вбачається з приписів пункту 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720 від 08.08.1995 року, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. Проте, у видачі сертифікату райдержадміністрацією позивачці було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Як встановлено в ході судового розгляду ОСОБА_2 у 1992 році був прийнята у члени КСП «Рассвет» (рос.) (укр.«Світанок»), згідно поданої нею заяви. Відповідно до Державного Акту про право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» серії ЗП № 00217, позивачку було включено до списку членів вказаного КСП за № 48, однак помилково було вказано по-батькові « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 », помилковість внесення інформації по-батькові також підтверджується показами допитаних в судовому засіданні 26.01.2021 року свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , які працювали разом з позивачкою на той період часу в КСП «Рассвет» (рос.), також дослідженими письмовими доказами: копією трудової книжки ОСОБА_2 , протоколами №16 від 21.08.1992 року, та № 10 від 20.07.1996 року (а.с.13,20-21, 22-23).

Тобто, на момент видачі вказаного Державного Акту про право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства «Рассвет» (рос.) (КСП «Світанок» (укр.)) позивачка ОСОБА_2 вже була членом вказаного КСП та відповідно, набула право на отримання у власність земельної частки (паю).

Позивачка ОСОБА_2 про те, що вона має право на земельну частку (пай) КСП «Світанок» (рос.«Рассвет»), будучи на час видачі Державного акту на право колективної власності КСП "Світанок" членом даного КСП, ОСОБА_2 дізналася лише в липні 2019 року у землевпорядника Підгірненської сільської ради та після чого звернулася до адвоката за наданням правової допомоги, що підтверджується наданими суду письмовими матеріалами та показаннями допитаних в судовому засіданні вказаних свідків.

Відповідно до положень ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тому, враховуючи вищенаведене та з метою забезпечення доступу до правосуддя, суд вважає необхідним поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду з даним позовом про визнання права на земельну частку (пай), визнав причини пропуску звернення ОСОБА_2 до суду поважними, оскільки останній не було своєчасно доведено до відома про те, що під час виходу її з КСП "Світанок" вона має право на земельну частку (пай) як член даного КСП, яке в подальшому було ліквідовано та відповідна підтверджуюча документація щодо списків членів вказаного КСП втрачена, що також підтверджується листом відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 25.11.2019 року, відповіддю Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області за вих№ 03.1-09/2966 від 10.12.2019 року.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачкою ОСОБА_2 позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та суд вважає необхідним поновити ОСОБА_2 пропущений строк для звернення до суду з даним позовом про визнання права на земельну частку (пай) та визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» в розмірі 8,27 умовних кадастрових гектарів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.1,2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указом Президента України від 08.08.1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", ст.ст.116,122 Земельного кодексу України, ст.ст.257,328 ЦК України, Наказом Держземагенства України № 72 від 28.02.2013 року «Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб», ст.ст.9,12,13,81,133.141,259,263-265,268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Відділ у Василівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай).

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (громадянка України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) - право на земельну частку (пай) Колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» (село Широке Василівського району Запорізької області), в розмірі 8,27 умовних кадастрових гектарів.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено - 15 березня 2021 року.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО