ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4866/21 Справа № 192/1411/19 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 рокуколегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2021 року по справі за позовом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно нарахованих сум, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2019 року Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно нарахованих сум.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2021 року провадження по справі закрите на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нове рішення яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що даний спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу відповідач по справі не скористався.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Зважаючи на те, що ціна позову у даній справі становить 4 32,94 грн. та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що спір між сторонами виник з приводу проходження відповідачем публічної служби, під час якої, у результаті невірного нарахування грошового забезпечення відповідачу під час проходження служби в органах МВС, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у результаті отримання коштів за невідпрацьовані дні використаної відпустки. Тому суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі та роз`яснив позивачу право звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Підстави для закриття провадження у справі визначені ст.255 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України підлягає з`ясуванню, чи належить справа до юрисдикції суду загальної юрисдикції згідно зі ст.19 ЦПК України. Відповідно, підставою для закриття провадження у справі згідно з вказаною нормою, є віднесення розгляду справи в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п.2 ч.1 ст.19 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно нарахованих сум, а саме просили стягнути з ОСОБА_1 4 320,92 грн. надмірно нарахованої йому частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини 2019 року.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, надмірне нарахування сум ОСОБА_1 було здійснено під час здійснення ним повноважень, пов`язаних з проходженням служби в органах поліції (публічної служби).

Статтею 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Стаття 60 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень пунктів 1,2 частини 1 статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, враховуючи вищевикладене, у межах цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Такий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою у постанові від 22 січня 2020 року у справі №813/1045/18.

Таким чином, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що позов не пов`язаний зі здійсненням позивачем владних управлінських повноважень, тому спір не відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції та не може ними розглядатися.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та вважає заперечення позивача щодо юрисдикції суду необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які б стали підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 26 квітня 2021 року.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.