ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року

м. Харків

справа № 645/143/20

провадження № 22-ц/818/2325/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

Учасники справи :

Позивач: Харківська медична академія післядипломної освіти,

Відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Харківської медичної академії післядипломної освіти до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання будинку, прибудинкової території та житлово-комунальних послуг,

за апеляційною скаргою адвоката Головіної Світлани Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2020 року, ухвалене суддею Бондарєвою І.В., -

в с т а н о в и в :

У січні 2020 року Харківська медична академія післядипломної освіти звернулась до суду з позовом, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з відшкодування витрат на утримання будинку, територій та житлово-комунальних послуг в розмірі 72 013,85 грн та судові витрати.

Позов мотивований тим, що між Харківською медичною академією післядипломної освіти та ОСОБА_1 було укладено Контракт № 6097 на тимчасове проживання у гуртожитку Харківської медичної академії післядипломної освіти від 26.05.2014 р. строком з 20.05.2014 р. до 20.05.2015 року. Згідно з положеннями статті 1 Контракту позивач надає відповідачу та його родині у складі чотирьох осіб, а саме чоловіка - ОСОБА_2 , доньки - ОСОБА_3 , матері - ОСОБА_4 , вітчима - ОСОБА_5 , в строкове платне користування квартиру АДРЕСА_1 , який знаходиться на балансі Харківської медичної академії післядипломної освіти. Положеннями п 2.2.4 Контракту передбачено, що відповідач зобов`язаний не пізніше 25-го числа кожного наступного місяця вносити плату за проживання в гуртожитку, яка враховує в собі витрати на утримання будинку й територій та житлово - комунальні послуги. Станом на 01.10.2018 року відповідач не укладав договір на тимчасове проживання в гуртожитку Харківської медичної академії післядипломної освіти та відповідно про сплату за надані послуги витрати на утримання будинку й територій та житлово - комунальні послуги з відповідачем, що є порушенням норм чинного законодавства. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не виконує свого обов`язку щодо укладання договору між сторонами встановились фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. Позивач виконав свої зобов`язання за Контрактом, надав житлову площу та позивачем надавалися житлово-комунальні послуги, плата за надання яких нараховувалася за затвердженими в установленому порядку тарифами. Свої зобов`язання за Контрактом відповідач порушила і станом на час подання позовної заяви має заборгованість у розмірі 72 013,85 грн.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської медичної академії післядипломної освіти заборгованість з утримання будинку, прибудинкової території та житлово-комунальних послуг за період з 01.12.2016 р. по 30.11.2019 р. у розмірі 59 878 грн 91 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської медичної академії післядипломної освіти судовий збір у розмірі 1 597 грн 30 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав, а відповідач плату за надані послуги у встановленому порядку тривалий час не вносить, що ним не спростовується. Даних про відмову відповідача від отримання послуг з утримання будинку і прибудинкової території та житлово-комунальних послуг, які надає позивач, або про отримання таких послуг неналежної якості матеріали справи не містять. З відповідача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території та житлово-комунальних послуг за період з 01.12.2016 р. по 30.11.2019 р. у розмірі 59 878 грн 91 коп, без врахування суми 12 406,95 грн, період виникнення та походження якої позивачем не доведений.

В апеляційній скарзі адвокат Головіна С.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права. Зазначає, що судом не досліджено питання наявності у позивача права звернення до суду із вказаним позовом. Позивачем не доведено, що будівля гуртожитку перебувала на балансі саме в той період, за який позивач просить стягнути кошти. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні послався на висновок експертного оціночно-будівельного дослідження № 10234 від 18.06.2018 р. та висновок експертного дослідження № 18 від 22.02.2019, які одержані з порушенням ст.83 ЦПК України. Суд першої інстанції прийняв надані позивачем документи, які не оформлені належним чином. Суд не дослідив чи були надані відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, в якому обсязі, яким чином відбувалось нарахування заборгованості за надані послуги та якими документами підтверджується той факт, що позивач надав, а відповідач отримав такі послуги, також не дослідив надані відповідачем докази на підтвердження здійсненої ним оплати за травень, вересень, жовтень 2017 року на загальну суму 3 598.15 грн. Судом не з`ясовано, за яким тарифом здійснено нарахування щомісячної плати суми боргу за період з 01.01.2017 року по 03.05.2018 року. Нарахування плати за проживання у гуртожитку проведено без врахування площі приміщень, у якому відповідач проживає.Контракт не містить ані відомостей про площу житла, наданого відповідачу в користування, ані порядку розрахунку фактичних витрат на спожиті енергоносії та інші комунальні послуги за одиницю виміру. Позивач мав виключити з числа мешканців двох осіб за повідомленням відповідача. Суд першої інстанції не зазначив, якими саме належним доказами підтверджується той факт, що відповідач як споживач ухилився від виконання обов`язку укласти договір про надання житлово-комунальних послуг. Суд першої інстанції всупереч статті 223 ЦПК України безпідставно відкладав розгляд справи починаючи з 3 березня 2020 року в той час як мав застосувати приписи ч. 5 ст. 223 ЦПК України та залишити позовну заяву позивача без розгляду.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 26.05.2014 року між Харківською медичною академією післядипломної освіти та ОСОБА_1 було укладено Контракт № 6097 на тимчасове проживання у гуртожитку Харківської медичної академії післядипломної освіти строком з 20.05.2014 р. по 20.05.2015 рік (а.с.7).

Згідно з ст. 1 Контракту, позивач надає відповідачу та його родині у складі чотирьох осіб, а саме чоловік - ОСОБА_2 , та доньки - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 , вітчим - ОСОБА_5 в строкове платне користування квартиру АДРЕСА_1 , який знаходиться на балансі Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Позивач зобов`язується надати відповідачу у тимчасове користування для тимчасового проживання житлове приміщення в гуртожитку та надати наймачу комунальні послуги (п 3.2. Контракту).

Згідно з п 2.1.2 Контракту відповідач має право користуватись комунальними послугами, приміщеннями побутового призначення, обладнанням, інвентарем гуртожитку за умови підписання акту прийому-передачі.

Плата за проживання у гуртожитку розраховується, виходячи із собівартості утримання 1 кв.м. площі, яку займає Наймач, фактичних витрат за спожиті енергоносії та інші комунальні послуги у відповідності до показників приладів обліку, встановлених у будівлі гуртожитку ( п. 4.1 Контракту).

Відповідач зобов`язаний не пізніше 25-го числа кожного наступного місяця вносити плату за проживання в гуртожитку, яка враховує в собі витрати на утримання будинку й територій та житлово - комунальні послуги. Розмір плати за проживання може бути змінений у випадку зміни цін, індексу інфляції та в інших випадках, передбачених законодавством України, а також у зв`язку із збільшенням витрат, пов`язаних з у триманням гуртожитку (п 4.2, 4.3 Контракту).

Відповідно до Інформаційної довідки з реєстру територіальної громади м. Харкова від 11.01.2020 року ОСОБА_1 зареєстрована в кв. АДРЕСА_2 (а.с.25).

Згідно з висновком експертного дослідження № 18 від 22.02.2019 року калькуляція вартості 1 кв.м. за послуги з утримання гуртожитків, прибудинкової території гуртожитку №1 з 03.05.2018 р. в частині розрахунку для інших категорій громадян, які проживають за контрактом та займають одне ліжко-місце підтверджується в сумі 13,96 грн 1 кв.м. на місяць (а.с. 85-94).

За даними позивача про рух коштів на відшкодування витрат на утримання будинку й території та комунальних послуг за період з 01.12.2016 р. по 30.11.2019 р. сума заборгованості відповідача становить 72 013,85 грн (а.с.10-11).

За положеннями частини 1 статті 130 ЖК Української РСР порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 68, статті 162 ЖК Української PCP наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України від 9 листопада 2017 року № 2189 - VII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189 - VII ).

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2189 - VII передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Положеннями статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем, як споживачами послуг, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Згідно з ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

В апеляційній скарзі відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог Харківської медичної академії післядипломної освіти про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги у повному обсязі, проте доказів на спростування доводів позивача не надає.

Так, відповідачем не спростовано свого проживання та членів своєї родини у гуртожитку у період заявлений позивачем. Посилаючись на ненадання позивачем послуг та недоведеність обсягу послуг наданих позивачем відповідач не надав доказів неотримання послуг наданих позивачем або отримання їх не у повному обсязі.

Також відповідач не надав суду доказів того, що він відмовлявся від надання житлово-комунальних послуг або такі послуги надавалися неякісні. Відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо наданих послуг.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильності наведеного позивачем розрахунку за спожиті послуги не підтверджені належними доказами. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що сума заборгованості відповідача за період з 01.12.2016 року по 30.11.2019 року становить 59 878,91 грн, що вірно вказано судом першої інстанції. Сплата відповідачем заборгованості за спожиті послуги за травень, вересень, жовтень 2017 року включена до розрахунку позивача за інший період. Інших доказів про виконання своїх обов`язків щодо оплати спожитих послуг відповідачем не надано, свого контррозрахунку не наведено.

Заперечуючи щодо перебування на балансі позивача гуртожитку відповідач не надав відповідних доказів, клопотань про витребування вказаної інформації відповідачем не заявлялось.

Порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання про права відповідача у справі, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Головіної Світлани Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення. Касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий С.С. Кругова

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова