ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/637/21 Справа № 203/85/21 Суддя у 1-й інстанції - Черваньова Ю. М. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці Держмитслужби на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2021 року, якою провадження у справі про вчинення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, закрито за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення,

за участю:

представників митниці Козія І.М., Романенко І.М.,

захисника Мельніченко Д.О.,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2021 року провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, закрито за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0335/11000/20 від 01 жовтня 2020 року 02 листопада 2019 року відповідно до контракту № GSW-18/06/19-OB від 18 червня 2019 року, який укладено між продавцем ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" в особі представника Мєшкова В.Г. та покупцем - естонською компанією OU "GRAINEXPO" (Реєстраційний номер 12986319. Адреса: Harjumaakond,Tallinn, Kesklinnalinnaosa, J. Vilmsitn 53a-308, 10147, Estonia) в особі Члена Правління Севака Чіркіняна Запорізькою митницею ДФС здійснено митне оформлення в режимі експорт пшениці м`якої, не насіннєвої, українського походження 2 та/або/3та/або 4 класу насипом, врожаю 2019 року за періодичною митною декларацією типу ЕК10РР № UA112040/2019/003364.

До митного оформлення товар заявлено ТОВ "ГРЕЙНЕКС-БРОКЕР" (код ЄДРПОУ 41412030), яке діяло на підставі Договору доручення про надання послуг від 26 грудня 2018 року № 221-МБ/Н, укладеного з ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ".

Зазначені товари, а саме: пшеницю м`яку, не насіннєву, українського походження 3 класу, насипом, врожаю 2019 року, вагою 1081842 кг, вартістю 157948,93 доларів США та пшеницю м`яку, не насіннєву, українського походження 4 класу, насипом, врожаю 2019 року, вагою 626812 кг, вартістю 90260,93 долари США 27 листопада 2019 року було вивезено за межі митної території України через пункт пропуску «Бердянський морський торговельний порт» Запорізької митниці ДФС на т/х "Deeb S" (прапор Белізу), а 10 грудня 2019 року до Дніпровської митниці Держмитслужби було подано додаткову митну декларацію ЕК10ДР №UA110210/2019/003901.

Під час митного оформлення зазначеної вище пшениці декларантом були подані наступні документи: контракт від 18 червня 2019 року № GSW-18/06/19-OB, специфікація від 05 серпня 2019 року № WHE 05/08/19-OBW до контракту від 18 червня 2019 року № GSW-18/06/19-OB, додаткова угода № 1 від 06 серпня 2019 року до специфікації від 05 серпня 2019 року № WHE 05/08/19-OBW до контракту від 18 червня 2019 року № GSW-18/06/19-OB, додаткова угода № 2 від 18 жовтня 2019 року до специфікації від 05 серпня 2019 року № WHE 05/08/19-OBW до контракту від 18 червня 2019 року № GSW-18/06/19-OB, проформа інвойс від 28 жовтня 2019 року № WHE 05/08/19-OBW-1, інвойс-фактура від 27 листопада 2019 року № WHE-05/08/19-OBW-2, ордерний коносамент від 26 листопада 2019 року № 2.

Листом Департаменту запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Державної митної служби України від 28 липня 2020 року № 20/20-02-01/7.5/1696 на адресу Дніпровської митниці Держмитслужби скеровано відповідь митних органів Республіки Естонії від 30 червня 2020 року № 14-1/14622-2, в якій зазначено, що естонська компанія "GRAINEXPO OU" зареєстрована в естонському Комерційному реєстрі, але компанія насправді не існує і не є діючою в Естонії не зареєстрована в реєстрі ПДВ, не зареєстровано жодних угод купівлі-продажу і жодних експортів-імпортів через Естонію в базах даних. Також компанія "GRAINEXPO OU" ніколи не подавала жодних звітів до естонських податкових та митних органів.

Відповідно ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" контракт від 18 червня 2019 року № GSW-18/06/19-OB з естонською компанією "GRAINEXPO OU" не укладала.

Таким чином, митний орган дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави переміщення та митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача вищевказаних товарів компанії "GRAINEXPO OU". Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 483 МК України.

В апеляційнійскарзі представникмитниці проситьскасувати постановусудді таприйняти новупро визнання ОСОБА_1 винуватим у порушенні митних правил та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 5 952 743, 11 грн. з конфіскацією пшениці ненасіннєвої, українського походження, врожаю 2019 року, 1 708 654 кг, загальною вартістю 5 952 743, 11 грн.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує на те, що з відповіді митних органів Республіки Естонії слідує, що естонська компанія "GRAINEXPO OU" зареєстрована в естонському Комерційному реєстрі, але насправді не існує і не є діючою в Естонії не зареєстрована в реєстрі ПДВ та ніколи не подавала жодних звітів до естонських податкових та митних органів, не зареєструвала жодних угод купівлі-продажу і жодних експортів-імпортів через Естонію в базах даних, що свідчить про недійсність правочину. Звертає увагу, що на момент подання товаросупровідних документів митниця не могла знати про те, що одна із сторін контракту взагалі не здійснює зовнішньоекономічну діяльність та є пасивною, а українське підприємство, обираючи покупця або продавця товару, мало безліч можливостей для перевірки його дієздатності.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до чинного законодавства питання щодо адміністративної відповідальності та провадження у справах за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.

Згідно зі ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Викладене також узгоджується зі ст. 251 КУпАП, відповідно до якої докази встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, згідно зі ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, полягає у переміщенні або вчиненні дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, передбачає прямий умисел, тобто винна у скоєнні правопорушення особа чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з порушенням встановленого порядку.

Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», із послідуючими змінами від 30 травня 2008 року №8, для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Дані обставини судом першої інстанції належним чином з`ясовано, а тому доводи апеляційної скарги про наявність в діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, вирішуючи питання вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом першої інстанції було встановлено, що підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил став лист митних органів Республіки Естонії вiд 30 червня 2020 року № 14-1/14622-2, в якій зазначено, що естонська компанія "GRAINEXPO OU" зареєстрована в естонському Комерційному реєстрі, але компанія насправді не існує і не є діючою в Естонії не зареєстрована в реєстрі ПДВ, не зареєстровано жодних угод купівлі-продажу і жодних експортів-імпортів через Естонію в базах даних. Також компанія "GRAINEXPO OU" ніколи не подавала жодних звітів до естонських податкових та митних органів.

Однак, за вимогами ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою.

Тобто, суддя може надати відповідну оцінку документам, які стали підставою складання щодо особи протоколу про порушення митних правил, та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, лише за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову.

Положеннями ст. 503 МК України чітко визначено, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

Лист митних органів Республіки Естонії від 30 червня 2020 року №14-1/14622-2 має неофіційний переклад на українську мову, про що свідчить відповідна відмітка на вказаному документі, його переклад здійснений ОСОБА_2 , про що є відмітка на а.с. 13, однак жодних відомостей щодо цієї особи в частині відповідності її вимогам ст. 503 МК України матеріали справи не містять.

Крім того, до цього листа органом митниці додано витяг з інформаційної системи реєстру підприємців, який було офіційно перекладено відділом іноземних перекладів Дніпропетровської торгово-промислової палати, зміст якого протирічить змісту листа митних органів Республіки Естонії від 30 червня 2020 року №14-1/14622-2, оскільки в ньому зазначено про те, що компанія "GRAINEXPO OU", основним видом діяльності якої є, зокрема, оптова торгівля зерном, у 2017-2019 роках подавала річні звіти.

Крім того, за змістом вказаного листа не слідує, що контракт від 18 червня 2019 року № GSW-18/06/19-OB, на який мається посилання у протоколі про адміністративне правопорушення, не був укладений між ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" та естонською компанією "GRAINEXPO OU".

За твердженнями захисника як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду, вказаний контракт укладений між ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" та естонською компанією "GRAINEXPO OU" і підписаний керівниками з боку української сторони ОСОБА_1 і з естонської сторони ОСОБА_3 , є законним і чинним та ніколи судовим рішенням не визнавався недійсним чи неправомірним. У ОСОБА_1 не було підстав для сумнівів щодо компанії "GRAINEXPO OU", її дієздатність і правомірність перевірялася.

В підтвердження судом першої інстанції у судовому засіданні було досліджено: відповідь на запит №29-01-21 від 29 січня 2021 року, переклад якого було зроблено Бюро перекладів «Дамінір», відповідно до якого OU «GRAINEXPO» щорічно подає аудійовану фінансову звітність в Комерційний Регістр Естонської Республіки у відповідності до чинного законодавства Естонської Республіки. Річна податкова звітність в Естонській Республіці не подається, оскільки відсутній податок на нерозподілений прибуток. Компанія не є платником податку з обороту і тому не подає звітність про податок з обороту. Також даною відповіддю повідомлено, що компанія не подає інформацію та не здійснює реєстрацію угод купівлі-продажу, в тому числі з експорту/імпорту, митні органи Естонської Республіки, оскільки не здійснює жодних операцій (угод купівлі-продажу) на території Естонії. Щодо подальшого розпорядження товару у відповіді зазначено, що він до Естонії не імпортувався, а був проданий третім особам та доставлений теплоходами в країни призначення: Туреччину, Туніс, Єгипет, Ліван, Лівію, Ізраїль, Ємен, Італію, Саудівську Аравію, Грецію.

Крім того, на підтвердження оплати за контрактом захисником було надано акт звірки від 19 січня 2021 року, підписаний сторонами контракту, відповідно до якого заборгованість по оплаті за контрактом відсутня.

Таким чином, судом першої інстанції було правильно встановлено, що 18 червня 2019 року було укладено контракт №GSW-18/06/19-OB, підписаний продавцем ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" в особі представника Мєшкова В.Г. та покупцем естонською компанією OU "GRAINEXPO" в особі Члена Правління Севака Чіркіняна, який містить всі істотні умови договору. Згідно матеріалів провадження зазначений товар 27 листопада 2019 року було вивезено за межі митної території України через пункт пропуску «Бердянський морський торгівельний порт» Запорізької митниці ДФС на т/х «Deeb S» (прапор Белізу), а 10 грудня 2019 року до Дніпровської митниці Держмитслужби подано додаткову митну декларацію ЕК10ДР №UA110210/2019/003901 на пшеницю м`яку, не насіннєву, українського походження, 3 класу, насипом, врожаю 2019 року, вагою 1081842 кг, вартістю 157948,93 доларів США та пшеницю м`яку, не насіннєву, українського походження, 4 класу, насипом, врожаю 2019 року, вагою 626812 кг, вартістю 90260,93 доларів США, що не заперечувалось в апеляційній скарзі.

Встановлені наведені обставини суперечать обставинам, встановленим у протоколі про порушення митних правил, що вказаний контракт не укладався, як і кваліфікації дій ОСОБА_1 про те, що він вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення та митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів, оскільки митним органом не аргументовано і не надано доказів, та матеріалами справи не підтверджено, що контракт від 18 червня 2019 року №GSW-18/06/19-OB між ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" та естонською компанією "GRAINEXPO OU" не було укладено, чи те, що він містить неправдиві відомості щодо одержувача товарів.

Ствердження представника митниці, що ОСОБА_1 розумів, що укладає вказаний контракт незаконним шляхом, є лише припущенням, оскільки не доведено, які саме факти та обставини свідчать про наявність умислу в діях ОСОБА_1 на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів та митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів.

Вбачається, що у відповідності до ст. 266 МК України ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ" виконало вказані у цій статті обов`язки, оскільки всі відомості щодо одержувача товару були зазначені у наданих для митного оформлення документах відповідно до умов укладеного контракту та специфікації до нього.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09 червня 1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_4 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів та митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товарів.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що митницею не надано належних та достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Враховуючи наведене апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника митниці, оскільки наведені останнім доводи є непереконливими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

При перевірці справи в апеляційній інстанції також не було виявлено порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке б могло потягти за собою зміну чи скасування постанови.

Керуючись ст. 294 КУпАП -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2021 року, якою провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, закрито за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду С.І. Крот