ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/605/21 Справа № 203/270/21 Суддя у 1-й інстанції - Підберезний Г. А. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Касумова У.Я. огли в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2021 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку Республіки Азербайджану,

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 1 700 грн. з конфіскацією предметів правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил №0289/11000/20 від 13 вересня 2020 року -

за участю:

захисника особи, що притягується

до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 ,

представників митниці Козія І.М., Юркевич О.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2021 року ОСОБА_1 13 вересня 2020 року о 15.40 год. в зоні митного контролю залу відліт міжнародного аеропорту м. Запоріжжя під час оформлення у митному відношенні пасажирів авіарейсу № 1480 «Запоріжжя - Стамбул» формою для проходження митного контролю обрала проходження через спрощену зону митного контролю «зелений коридор», яким передбачено відсутність у громадян товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено або заборонено. Під час проведення митного контролю після перетину «зеленої смуги», яка позначає закінчення «зеленого коридору», було встановлено у ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) у ручній поклажі (сумка чорного кольору) серед особистих речей 5 монет з металу жовтого кольору:

- монета з металу жовтого кольору: на аверсі - зображення чоловічої голови, навколо якої наявний напис « ОСОБА_4 ИМПЕРАТОР САМОДЕРЖЕЦЬ ВСЕ РОСС.»; на реверсі - зображення двоглавого птаха з короною, знизу зображення наявний напис «10 РУБЛЕЙ 1899 г.», на гурті наявний напис «ЗОЛОТНИКЬ 78,24 ДОЛИ (А.Г) ЧИСТАГО ЗОЛОТА 1», діаметром приблизно 22 мм. - 2 шт.;

- монета з металу жовтого кольору: на аверсі - зображення чоловічої голови, навколо якої наявний напис « ОСОБА_4 ИМПЕРАТОР САМОДЕРЖЕЦЬ ВСЕ РОСС.»; на реверсі - зображення двоглавого птаха з короною, знизу зображення наявний напис «5 РУБЛЕЙ 1898 г.», на гурті наявний напис «АГ» та зображення геометричних фігур, діаметром приблизно 18 мм. - 3 шт.

На дані предмети (монети) відсутні будь-які дозвільні документи, а також відсутні експертні висновки мистецтвознавця. Вказані предмети обмежені до переміщення через митний кордон України відповідно ст. 373 МК України, Закону України від 21 вересня 1999 року № 1068 "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" та Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року за № 258.

Відповідно до Акту експертизи Дніпропетровського казенного підприємства пробірного контролю від 22 жовтня 2020 року вилучені монети виготовлені із золота 900 проби.

Згідно експертного висновку КЗК «Дніпропетровський національний музей імені Д.І. Яворницького» ДОР» від 15 грудня 2020 року № 1214 зазначені монети не є рідкісними нумізматичними пам`ятками, про що промовисто свідчать тиражі, тому вони не можуть бути кваліфіковані як такі, що мають культурну цінність. Натомість, монети мають безумовну історичну і досить високу матеріальну цінність і становлять певний інтерес для колекціонерів. Вивезення поданих на експертизу монет за межі України без дозвільних документів не можливе.

Вказані предмети вилучені та зберігаються на складі митниці, а їх загальна вартість згідно вказаного вище експертного висновку складає 41 700 грн.

Кошти у розмірі 1 700 грн. в рахунок забезпечення штрафу внесені на рахунок митниці.

Так, ОСОБА_1 порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, тобто перемістила через митний кордон України, обравши форму проходження «зелений коридор», товари, переміщення яких через митний кордон України обмежено, чим вчинила порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову та закрити провадження у справі, повернути вилучене майно.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує на те, що ОСОБА_1 , коли повідомила інспектора митної служби про наявність у неї монет, фактично задекларувала їх в усній формі, оскільки відповідно до митного законодавства декларуванню в письмовій або усній формі підлягають гроші понад 10 000 євро, тобто понад 300 000 грн., тоді як відповідно до експертизи монети оцінюються на суму 41 700 грн. Зазначає, що монети не є культурними цінностями, а їх собівартість є малозначною для притягнення до відповідальності. Звертає увагу, що ОСОБА_1 добровільно сплатила визначений оскаржуваною постановою штраф. Вказує, що ОСОБА_1 є громадянкою Республіки Азербайджану, вперше відвідала Україну, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, не володіє українською та англійською мовами, трохи володіє російською, приїхала до родичів, не мала умислу на спричинення шкоди громадським або державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом. Вважає, що суд з огляду на положення ст. 22 КУпАП міг обмежитись усним зауваженням.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений у постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проїзд через зелений коридор, товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України.

У відповідності з Законом України від 21 вересня 1999 року № 1068 Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов`язковій державній експертизі. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, за клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи, приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей. У разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, рішення про можливість вивезення культурних цінностей, власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей. Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Згідно Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України № 258 від 22 квітня 2002 року, культурні цінності та свідоцтво (а на вимогу мистецтвознавця та/або посадової особи митного органу - їх переліки і фотографії), власник подає при виїзді з України мистецтвознавцям (у разі їх наявності) та посадовим особам митних органів. Культурні цінності, що вивозяться з України, декларуються в установленому законодавством порядку митному органу України, який здійснює контроль за їх переміщенням та митне оформлення.

Згідно ч. 2 ст. 366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Відповідно п. 5 ст. 366 МК України обрання зеленого коридору вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно п. 6 даної статті громадяни, які проходять (проїжджають) через зелений коридор, звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України. Обираючи певний порядок проходження митного контролю, громадянин бере на себе зобов`язання щодо дотримання порядку його проходження. На усіх пунктах пропуску обладнані інформаційні стенди кількома мовами з детальним описанням порядку проходження митного контролю.

Тобто, виходячи з вказаних вище положень та аналізуючи дії ОСОБА_1 , висновок суду першої інстанції щодо порушення нею встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, маючи при собі предмети, які обмежені до переміщення через митний кордон України, є правильними.

Матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, беззаперечно встановлено, що маючи серед особистих речей 5 монет з металу жовтого кольору, які зазначені у протоколі про порушення митних правил №0289/11000/20, ОСОБА_1 порушила встановлений МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, обравши формою проходження митного контролю проїзд через зелений коридор, маючи предмети, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено. Дозвільних документів саме на переміщення вищевказаних монет надано не було.

Надавши об`єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами, яким суд першої інстанції надав відповідну оцінку, з якою погоджується і суд апеляційної інстанції. А саме вина ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про порушення митних правил №0289/11000/20 від 13 вересня 2020 року; доповідною запискою головного державного інспектора ВМО №1 митного поста Запоріжжя-аеропорт; актом про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13 вересня 2020 року з додатками та фототаблицями; висновком експертизи №1420003700-0505 від 28 вересня 2020 року; висновком експерта № 1214 від 15 грудня 2020 року; а також іншими наявними у матеріалах справи доказами.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 фактично в усній формі задекларувала монети та їх вартість менше, ніж 10 000 євро, а тому декларуванню в письмовій формі монети не підлягали, не заслуговують на увагу, оскільки відповідальність за ст. 471 МК України настає, зокрема, за порушення встановленого Митним кодексом України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України. При цьому ОСОБА_1 не інкримінується переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Посилання захисника на те, що вилучені у ОСОБА_1 монети не є культурними цінностями та їх переміщення не обмежено законодавством України, спростовуються висновком експерта КЗК «Дніпропетровський національний музей імені Д.І. Яворницького» ДОР» від 15 грудня 2020 року № 1214, відповідно до якого зазначені монети не є рідкісними нумізматичними пам`ятками, про що промовисто свідчать тиражі, тому вони не можуть бути кваліфіковані як такі, що мають культурну цінність, проте монети мають безумовну історичну і досить високу матеріальну цінність і становлять певний інтерес для колекціонерів, вивезення поданих на експертизу монет за межі України без дозвільних документів не можливе.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечувалось захисником під час апеляційного перегляду, у ОСОБА_1 відсутні будь-які дозвільні документи на вилучені монети, а також відсутні експертні висновки мистецтвознавця.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд дійшов висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а її дії за ст. 471 МК України кваліфіковані вірно.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги про пом`якшення накладеного на ОСОБА_1 стягнення та застосування при накладенні на ОСОБА_1 стягненнявимог ст.22КУпАПапеляційний суд приходить до наступного.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Статтею 34 КУпАП передбачено перелік обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, зокрема, щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

При накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд першої інстанції з достатньою повнотою врахував усі обставини справи, ступінь тяжкості та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь її вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують її відповідальність, і воно є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень.

Хоча захисник в апеляційній скарзі і зазначає, що судом при накладенні на ОСОБА_1 стягнення не було враховано дані про її особу, а саме те, що вона вперше відвідала Україну, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, не володіє українською та англійською мовами, трохи володіє російською, приїхала до родичів, не мала умислу на спричинення шкоди громадським або державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом, разом з тим в матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин.

Також, необхідно зазначити, що з письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих під час складання протоколу про порушення митних правил та засвідчених її особистим підписом, слідує, що будь-яких зауважень у ОСОБА_1 під час проведення митного контролю та складання протоколу про порушення митних правил не було.

При цьому ОСОБА_1 та її захисником як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду жодних клопотань щодо нерозуміння мови, якою ведеться судочинство та складено процесуальні документи, або щодо залучення перекладача надано не було, що ставить під сумнів доводи захисника про нерозуміння ОСОБА_1 української мови.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 вчинила порушення митних правил, яке посягає на встановлені законом процедуру та порядок проходження митного контролю, під час митного огляду у ОСОБА_1 було виявлено 5 монет, загальна вартість яких відповідно до висновку експерта№ 1214від 15грудня 2020рокускладає 41 700 грн., а тому не можна вважати вказане правопорушення малозначним.

Враховуючи викладене в апеляційній скарзі захисника не наведено достатніх підстав для пом`якшення накладеного на ОСОБА_1 стягнення чи закриття провадження за ст. 22 КУпАП.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Касумова У.Я. огли в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ст. 471 МК України залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду С.І. Крот