Постанова від 22.04.2021 по справі № 918/420/16 Касаційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 22.04.2021 по справі № 918/420/16 Касаційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

вп

Справа № 918/420/16

Картка справи

Це рішення містить правові висновки

Справа № 918/420/16

Картка справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 918/420/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,

за участю представника кредитора боржника ОСОБА_1 - адвоката Величка О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кольчуга МС» за вх. № 1944/2021

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021

у складі колегії суддів: Демидюк О.О. (головуюча), Павлюк І.Ю., Савченка Г.І.

та на постанову Господарського суду Рівненської області від 23.11.2020

у складі судді Марача В.В.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кольчуга МС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська теплоізоляційна компанія»

про визнання банкрутом.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

1. У провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває справа № 918/420/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська теплоізоляційна компанія» (далі - ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія»), провадження в якій порушено ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.06.2016.

2. Цією ж ухвалою визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 1 338 862,06 грн - основного боргу та 13 780 грн - судового збору, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» арбітражного керуючого Аверкина В.В.

3. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Островського В.А.

4. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 пункти 1, 2, 3, 4 ухвали Господарського суду Рівненської області від 18.10.2017 у справі № 918/420/16 змінено. Заяву арбітражного керуючого Дуплики П.Г. про участь у справі про банкрутство задоволено. Призначено розпорядником майна боржника - ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» - арбітражного керуючого Дуплику П.Г. Заяви арбітражного керуючого Сокотуна В.А. та арбітражного керуючого Островського В.А. про участь у справі про банкрутство відхилено. Зобов`язано арбітражних керуючих Аверкина В.В. та Островського В.А. передати всю наявну документацію, печатки, заяви з кредиторськими вимогами, тощо боржника арбітражному керуючому Дуплиці П.Г. протягом десяти днів з дня отримання даної постанови.

5. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.08.2020 визнано вимоги кредиторів до боржника - ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» - у таких розмірах:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Кольчуга МС» із грошовими вимогами в сумі 777 288 грн (основний борг) - черговість задоволення вимог четверта; судовий збір в сумі 2 756 грн - черговість задоволення вимог перша;

- Головне управління ДПС у Рівненській області з грошовими вимогами в сумі 178 090, 55 грн (основний борг) - черговість задоволення вимог третя, 3 529,86 грн - неустойка, пеня, штраф - черговість задоволення вимог шоста, судовий збір в сумі 2 756 грн - черговість задоволення вимог перша;

- фізична особа ОСОБА_2 із грошовими вимогами у сумі 10 944,20 грн - черговість задоволення вимог четверта, судовий збір у сумі 174,45 грн - черговість задоволення вимог перша;

- Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» із грошовими вимогами в сумі 39 434,15 грн (основний борг) - черговість задоволення вимог четверта, 24 280,82 грн - неустойка, пеня, штраф - черговість задоволення вимог шоста, судовий збір в сумі 2 756 грн - черговість задоволення вимог перша;

- фізична особа ОСОБА_1 із грошовими вимогами у сумі 13 904 477,30 грн, які забезпечені заставою майна боржника.

У задоволенні кредиторських вимог фізичної особи ОСОБА_2 у сумі 1 742 305,96 грн відмовлено.

Зобов`язано розпорядника майна протягом 10 днів з дня постановлення цієї ухвали внести визнані вимоги до реєстру вимог кредиторів, письмово повідомити кредиторів та боржника з даним реєстром вимог кредиторів та про місце і час проведення зборів кредиторів, та організувати їх проведення.

Призначено підсумкове засідання суду на 08.09.2020.

Зобов`язано розпорядника майна до дня засідання подати суду звіт про проведену роботу, звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат схвалений або погоджений комітетом кредиторів боржника, протокол зборів кредиторів, протокол засідання комітету кредиторів, рішення комітету кредиторів щодо застосування наступної судової процедури.

6. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.08.2020 затверджено звіт арбітражного керуючого Аверкина В.В. про нарахування та виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 21.06.2016 по 17.10.2017 на загальну суму 68 931,24 грн, з яких 63 108,61 грн - грошова винагорода розпорядника майна, 5 822,63 грн - витрати, пов`язані з виконанням повноважень у справі про банкрутство. Відмовлено арбітражним керуючим Аверкину В.В. та Островському В.А. у задоволенні клопотань про стягнення з ініціюючого кредитора - ТОВ «Кольчуга МС» - грошової винагороди та витрат, пов`язаних з виконанням повноважень розпорядника майна боржника - ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія».

Надходження до суду звітів розпорядника майна.

7. 04.11.2020 через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від розпорядника майна надійшли звіт розпорядника майна про роботу від 30.10.2020 № 98, фінансовий звіт про нарахування грошової допомоги та витрати від 30.10.2020 № 97, реєстр вимог кредиторів від 04.08.2020.

8. 10.11.2020 через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від розпорядника майна Дуплики П.Г. надійшла заява про призначення арбітражного керуючого Дуплики П.Г. ліквідатором ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія». Крім того, арбітражним керуючим надано суду додаткові докази в обґрунтування переходу до ліквідаційної процедури.

Розгляд справи судами.

9. 23.11.2020 постановою Господарського суду Рівненської області, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» арбітражного керуючого Дуплики П.Г. Визнано ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» арбітражного керуючого Дуплику П.Г. Визначено строк виконання всіх грошових зобов`язань вважати таким, що настав 23.11.2020. Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 23.11.2020 та здійснено інші процесуальні дії.

10. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що:

- зборами кредиторів ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених статтею 49 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) рішень;

- строк процедури розпорядження майном ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія», встановлений статтею 44 КУзПБ, закінчився;

- боржник неспроможний відновити свою платоспроможність, що підтверджено звітом розпорядника майна та матеріалами справи.

11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» від 13.10.2016 та звіту розпорядника майна боржника від 30.10.2020 вбачається, що активи боржника менші за кредиторські вимоги. Крім того, вказав, що процедуру розпорядження майном ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» було введено ще 21.06.2016, строк процедури розпорядження майном боржника, встановлений статтею 44 КУзПБ, закінчився, однак зборами кредиторів боржника у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених статтею 49 КУзПБ рішень. Окрім того, пропозиції щодо санації боржника чи продовження процедури розпорядження майном до суду не надходили.

Відтак апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, що боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

12. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Кольчуга МС» за вх. № 1944/2021 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та постанову Господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 у справі № 918/420/16, в якій наведено прохання скасувати ці постанови судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області на стадію підсумкового засідання.

13. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ «Кольчуга МС» зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).

14. ТОВ «Кольчуга МС» також вказує про неповне встановлення обставин справи стосовно факту бездіяльності розпорядника майна боржника Дуплики П.Г. щодо не вжиття усіх можливих заходів з організації зборів кредиторів ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» для прийняття рішення щодо застосування наступної судової процедури та про неналежну оцінку судами доказів у цій частині.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

15. До Верховного Суду від кредитора боржника Солов`я А.М. надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Кольчуга МС», в якому з посиланням на правильність застосування судами норм права наведено прохання залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені постанови судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

16. Заслухавши доповідача, присутнього у судовому засіданні учасника справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

18. Тому відхиляються доводи скаржника, викладені в пункті 14 цієї постанови, стосовно неповноти встановлення обставин справи та необхідності додаткової перевірки доказів, так як це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. В оскаржених постановах суди дійшли висновку, що боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

20. Судова колегія погоджується з цим висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

21. Доводи касаційної скарги про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про застосування до боржника процедури ліквідації, а також відсутності оцінки судами обставин щодо нескликання розпорядником майна зборів та комітету кредиторів для вирішення питання щодо переходу у подальші процедури, передбачені КУзПБ, колегія суддів відхиляє та зазначає наступне.

22. Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

23. Як встановлено судами і зазначено вище, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.06.2016 порушено провадження у цій справі про банкрутство ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» та введено процедуру розпорядження майном, яка тривала понад 4 роки.

24. Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» від 13.10.2016 вбачається, що протягом 2013-2015 років на підприємстві відсутні ознаки ведення основної виробничої діяльності, підприємство є збитковим, його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, тобто як такий, коли розрахунки з кредиторами можливі лише через застосування ліквідаційної процедури. Також у звіті зазначено, що у діяльності боржника не вбачаються ознаки фіктивного банкрутства та приховування банкрутства.

Судами також зазначено, що з аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія», звіту розпорядника майна, а також інших доказів вбачається, що активи боржника менші за кредиторські вимоги.

25. Згідно з частинами першою та другою статті 49 КУзПБ, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

26. Водночас, частиною четвертою цієї статті КУзПБ передбачено, що у разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

27. На підставі аналізу положень статті 49 КУзПБ, колегія суддів зазначає, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника з застосуванням судового розсуду.

28. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), таке, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

29. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов`язання встановлена господарським судом.

30. Під ліквідацією розуміється припинення суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

31. Завданням підсумкового засідання суду полягає є з`ясування ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.

32. Тому, з огляду на завершення строків процедури розпорядження майном, неприйняття зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення про застосування до боржника інших судових процедур банкрутства, відсутність заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника та встановлену судами відсутність активів боржника для задоволення визнаних судом вимог кредиторів, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції про можливість задоволення вимог кредиторів лише через застосування щодо боржника процедури ліквідації.

33. При цьому судова колегія відзначає, що законодавцем надано право суду (частина четверта статті 49 КУзПБ) навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності певних обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою.

34. Схожий за змістом правовий висновок (адже норми частини четвертої статті 27 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та частини четвертої статті 49 КУзПБ є ідентичними) зроблено Верховним Судом у постановах від 26.09.2019 у справі № 910/9165/18, від 12.12.2019 у справі № 904/10293/17.

35. Судова колегія зауважує, що скаржник - ТОВ «Кольчуга МС» - є ініціюючим кредитором та має більшість голосів у загальних зборах кредиторів, тобто має беззаперечний інтерес до якнайшвидшого погашення своїх вимог, не з`являвся на скликані розпорядником майна загальні збори кредиторів, чим спровокував ситуацію щодо невизначеності з подальшою судовою процедурою банкрутства, а відтак такі дії зумовили необхідність застосування судом положень частини четвертої статті 49 КУзПБ на підставі наявних у матеріалах справи доказів ознак банкрутства.

36. Судова колегія відзначає, що судовими рішеннями встановлено, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у цій справі задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну кредитора у справі з ПАТ «Укргазпромбанк» на правонаступника ОСОБА_1 згідно Договору від 06.07.2017 № 36 про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 12.07.2011. При цьому судом визнано ОСОБА_1 кредитором із грошовими вимогами у сумі 13 904 477,30 грн, які забезпечені заставою майна боржника та складають значну частину загальної суми визнаних судом вимог.

37. Відтак, тривале непогашення кредиторських вимог порушує права ОСОБА_1 та інших визнаних судом кредиторів, на чому наполягав представник ОСОБА_1 у судовому засіданні в суді касаційної інстанції.

38. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, оскільки у справі № 915/1261/16 було встановлено факт порушення порядку скликання та проведення зборів кредиторів, чого не мало місця у цій справі. Скаржник у касаційній скарзі не навів жодних доказів неможливості проведення зборів кредиторів, а лише підтвердив той факт, що певні кредитори в них участі не приймали.

39. Доводи касаційної скарги про необхідність проведення зборів кредиторів дистанційно в режимі відеоконференції з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, як це передбачено пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, відхиляються, оскільки Закон України від 18.06.2020 № 728-ІХ, яким внесено відповідну зміну до КУзПБ, набрав чинності 17.10.2020. У той же час, як встановлено судами, розпорядником боржника скликалися загальні збори кредиторів на дати до набрання чинності відповідних змін до КУзПБ, а саме на 27.08.2020, 11.09.2020 та 24.09.2020. Крім того, положеннями пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено право, а не обов`язок проведення зборів дистанційно в режимі відеоконференції.

40. Посилання скаржника про неналежний порядок скликання зборів відхиляються колегією суддів, оскільки суд апеляційної інстанції дав вичерпну відповідь на аналогічні доводи, а скаржник, стверджуючи про неповне встановлення обставин справи стосовно факту бездіяльності розпорядника майна боржника Дуплики П.Г. щодо не вжиття усіх можливих заходів з організації зборів кредиторів ТОВ «Українська теплоізоляційна компанія» для прийняття рішення щодо застосування наступної судової процедури, зумовлює суд касаційної інстанції встановлювати нові обставини та переоцінювати докази у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України.

41. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

42. У зв`язку з викладеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені постанови судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

В. Висновки про правильне застосування норм права.

43. Законодавцем надано право суду (частина четверта статті 49 КУзПБ) навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності певних обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою.

Г. Розподіл судових витрат.

44. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кольчуга МС» за вх. № 1944/2021 залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та постанову Господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 у справі № 918/420/16 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк

Джерело: ЄДРСР 96501350

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!