ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2021Справа № 910/2596/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арнова Констракшн"

про стягнення 526 491,52 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солід Буд" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арнова Констракшн" (далі - відповідач) про стягнення 526 491,52 грн., з яких: 514 239,52 грн. - основний борг, 9 805,76 грн. - пеня, 2 446,24 грн. - 3 % річних. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору в розмірі 7 897,37 грн. та 10 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем обов`язків за укладеним між сторонами договором субпідряду № 25/08/20 від 25.08.2020 року в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем будівельних робіт, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Арнова Констракшн" утворилась заборгованість та виникли підстави для стягнення пені та 3 % річних. У зв`язку з наведеними обставинами, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2021 відкрито провадження у справі № 910/2596/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала від 22.02.2021 року про відкриття провадження у справі № 910/2596/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04071, місто Київ, вулиця Нижній Вал, будинок 19-21, що підтверджується поштовим повідомленням з трек-номером 0105477340462, відповідно до якого відповідач ухвалу суду отримав 26.02.2021 року.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2021 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006 року в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арнова Констракшн" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солід Буд" (субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 25/08/20 (далі - Договір), за умовами якого субпідрядник зобов`язався за завданням підрядника власними або залученими силами і засобами виконати роботи на Об`єкті відповідно до затвердженої проектної документації і передати їх результати підряднику у встановлений цим договором строк, а підрядник зобов`язався надати субпідряднику фронт робіт, затверджену проектну документацію, здійснювати приймання виконаних субпідрядником робіт і проводити оплату робіт відповідно до умов цього Договору.

Означений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками вказаних суб`єктів господарювання.

За умовами пункту 1.1.3 Договору акт приймання виконаних будівельних робіт - документ, що підписаний сторонами, визначає роботи, які передаються субпідрядником і приймаються підрядником виключно разом з довідкою форми КБ-3. Акт приймання виконаних будівельних робіт відповідно до умов Договору свідчить про виконання робіт субпідрядником і їх приймання підрядником, і є підставою для розрахунків відповідно до умов цього Договору.

Довідка форми КБ-3 - довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати, яка може складатись за формою № КБ-3 (пункт 1.1.4 Договору).

Відповідно до пункту 1.1.6 Договору Договірна ціна - погоджена сторонами, закріплена в Договорі загальна ціна (вартість робіт), яка деталізована в додатку до цього Договору, визначає об`єми і вартість робіт.

Згідно з пунктом 1.1.7 цієї угоди Об`єктом є "Будівництво громадсько-торговельного центру на просп. Степана Бандери (просп. Московський), 36 у Оболонському районі м. Києва".

Пунктом 1.1.17 Договору передбачено, що під звітним місяцем сторони розуміють календарний місяць, в якому субпідрядник виконує відповідні роботи на підставі цього Договору.

У пункті 2.3 Договору сторони погодили, що строки виконання робіт, об`єми і вартість, що виконуються субпідрядником згідно з умовами цього Договору, вказуються в додатках до цього Договору, які є невід`ємними частинами цього Договору. Вказані додатки підписуються уповноваженими представниками сторін і вступають в дію з моменту їх підписання і скріплення печатками.

Пунктами 3.1.1, 3.1.2 Договору передбачено, що Початок робіт - з моменту виконання підрядником наступних умов: надання субпідряднику затвердженої в установленому порядку і підписаної підрядником проектної документації; передачі підготовленого відповідно до умов Договору будівельного майданчика (оформлюється двостороннім актом); отримання субпідрядником першого авансового платежу. Субпідрядник зобов`язується виконати роботи протягом 30 (тридцяти) календарних днів з Початку робіт.

Відповідно до пункту 3.3.1 цієї угоди приймання виконаних субпідрядником робіт проводиться щомісячно підрядником (уповноваженим представником) відповідно до умов цього Договору з урахуванням фактичного об`єму виконання робіт на Об`єкті будівництва шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки форми КБ-3, які є основою для розрахунків за фактично виконані роботи.

За змістом пункту 3.3.2 означеного правочину субпідрядник не пізніше 25 числа кожного звітного місяця готує акт приймання виконаних будівельних робіт і довідку форми КБ-3 із зазначенням в них об`єму і вартості виконаних робіт, підписує їх і надає підряднику. Разом з актом приймання виконаних будівельних робіт і довідкою форми КБ-3 субпідрядник надає підряднику виконавчу документацію в обсязі згідно з чинним законодавством України. Підрядник не приймає виконані субпідрядником роботи у випадку порушення останнім будь-якої з умов пункту 3.3.2 цього Договору.

Згідно з пунктом 3.3.3 Договору підрядник протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання від субпідрядника акту приймання виконаних будівельних робіт, довідки форми КБ-3 та виконавчої документації зобов`язаний прийняти виконані належним чином роботи, підписати акти приймання виконаних будівельних робіт і довідки форми КБ-3 та повернути субпідряднику примірник підписаного акту приймання виконаних Робіт і довідки форми КБ-3, або надати субпідряднику обґрунтовану письмову відмову в прийнятті Робіт і підписанні актів приймання виконаних будівельних робіт і довідки форми КБ-3.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору встановлено, що договірна ціна робіт за Договором є твердою та погоджена сторонами у Договірній ціні (Додаток № 1, що є невід`ємною частиною цього Договору). У випадку змін в обсязі виконуваних робіт розрахунок проводиться на підставі одиничних розцінок, викладених в Додатку № 1 до цього Договору за обсяг фактично виконаних робіт. Сторони вносять зміни в Договірну ціну в наступних випадках: відмінності фактичних умов виконання робіт від проектних, передбачити які при узгодженні вартості робіт було неможливо; прийняття нових законодавчих актів, які безпосередньо впливають на зміну вартості робіт; внесення змін і доповнень до проектної документації, що безпосередньо впливають на зміну Договірної ціни робіт; потреби в усуненні дефектів робіт, що виникли внаслідок невідповідності встановленим вимогам проектної документації, забезпечення якою покладено на підрядника; виникнення необхідності у виконанні додаткових робіт. Зміна Договірної ціни робіт здійснюється шляхом підписання сторонами Додаткової угоди до цього Договору.

Судом встановлено, що 29.09.2020 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, в якій підрядник та субпідрядник погодили, що загальна вартість робіт за Договором з улаштування монолітного залізобетонного каркасу (вертикал, горизонт) на загальний об`єм робіт - 602 м3, становить 1 358 112,00 коп., у тому числі ПДВ 20 % - 226 352,00 грн.

З урахуванням наведеного, у пункті 2 цієї Додаткової угоди № 1 сторони вирішили викласти Договірну ціну (Додаток № 1 до Договору) у новій редакції від 29.09.2020 року.

За умовами пункту 5.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточні рахунки сторін.

У пункті 5.2 вказаного правочину сторони погодили послідовність проведення розрахунків за цим Договором.

Так, відповідно до пункту 5.2.1 Договору, у термін п`яти банківських днів з дати підписання сторонами цього Договору підрядник перераховує на рахунок субпідрядника перший аванс у розмірі 30 % від загальної суми, зазначеної у Додатку № 1 до цього Договору. Наступні авансові платежі у розмірі по 30 % від загальної суми, зазначеної у Додатку № 1 до цього Договору, підрядник перераховує на рахунок субпідрядника на 10-й на 20-й день від дати початку робіт.

Згідно з пунктом 5.2.2 наведеної угоди остаточний розрахунок між підрядником і субпідрядником за належним чином виконані роботи (з урахуванням проведеного авансування) проводиться на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки форми КБ-3 протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки форми КБ-3.

Пунктом 14.1 Договору передбачено, що останній вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печаткою сторін та діє до повного виконання сторонами зобов`язань по ньому.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеної угоди позивач здійснив на користь відповідача передбачені цим Договором роботи загальною вартістю 1 254 239,52 грн., що підтверджується, зокрема, наявною в матеріалах справи копією відповідного акту виконаних робіт від 31.10.2020 року № 1 за жовтень місяць 2020 року. Означений акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками означених контрагентів без будь-яких зауважень чи заперечень, у тому числі з боку підрядника.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за цим Договором щодо виконання робіт також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення субпідрядником умов даної угоди.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт за цим Договором, заборгувавши таким чином Товариству з обмеженою відповідальністю "Солід Буд" (з урахуванням сплаченого позивачу авансу) 514 239,52 грн.

Листом від 15.12.2020 року № 151220-02 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арнова Констракшн" з претензією про погашення підрядником вищевказаної заборгованості. Однак, така претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Зважаючи на означені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з підрядника 514 239,52 грн. основного боргу, а також, враховуючи несвоєчасне проведення останнім розрахунків, нарахував 9 805,76 грн. пені та 2 446,24 грн. 3 % річних.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає Договір субпідряду від 25.08.2020 року № 25/08/20 як належну підставу для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

За умовами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (частина 1 статті 838 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (частина 2 статті 844 Цивільного кодексу України).

За умовами частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначалось судом вище, положеннями пункту 5.2.2 Договору передбачено, що остаточний розрахунок між підрядником і субпідрядником за належним чином виконані роботи (з у рахуванням проведеного авансування) проводиться на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки форми КБ-3 протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання виконаних будівельних робіт і довідки форми КБ-3.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за Договором, яка складає 514 239,52 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема, підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Буд" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати виконаних робіт, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 2 446,24 грн., нарахованих у період з 17.11.2020 року по 13.01.2021 року на суму основного боргу в розмірі 514 239,52 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді, зокрема, трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних у розмірі 2 446,24 грн., суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства, а відтак позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арнова Констракшн" про стягнення означеної суми компенсаційних виплат підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати виконаних субпідрядником робіт, позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 9 805,76 грн., нараховану в період з 17.11.2020 року по 13.01.2021 року на суму основного боргу в розмірі 514 239,52 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафними санкціями) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 230 Господарського кодексу України.

За приписами частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Таким чином, законом надано право сторонам встановити в договорі розмір і порядок нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 11.2 Договору, у разі необґрунтованого порушення підрядником строків оплати виконаних робіт, передбачених цим Договором, підрядник на вимогу субпідрядника зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми не виконаного грошового зобов`язання за кожен день порушення зобов`язань.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

В силу приписів статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У той же час при дослідженні здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми пені судом було встановлено, що такий розрахунок не у повній мірі відповідає положенням законодавства в силу допущених арифметичних помилок. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою та арифметично вірною сумою цієї штрафної санкції, нарахованої протягом зазначеного позивачем періоду прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, є сума, яка за розрахунком суду складає 9 778,98 грн.

Зважаючи на те, що арифметично вірною та обґрунтованою сумою пені є 9 778,98 грн., вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Буд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арнова Констракшн" означеної суми підлягає задоволенню.

Разом із тим, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 26,78 грн. пені слід відмовити.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки щодо оплати вартості виконаних робіт за Договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арнова Констракшн" про стягнення 526 491,52 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арнова Констракшн" (04071, місто Київ, вулиця Нижній Вал, будинок 19-21; код ЄДРПОУ 37973840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Буд" (01103, місто Київ, вулиця Бойчука, будинок 43; код ЄДРПОУ 43223805) 514 239 (п`ятсот чотирнадцять тисяч двісті тридцять дев`ять) грн. 52 коп. основного боргу, 2 446 (дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 24 коп. 3 % річних, 9 778 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 98 коп. пені та 7 896 (сім тисяч вісімсот дев`яносто шість) грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арнова Констракшн" про стягнення 26 (двадцять шість) грн. 78 коп. пені відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 26.04.2021 року.

Суддя В.С. Ломака