ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2021Справа № 910/1588/21Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Самгаз"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Легіон"

про стягнення 34 003,08 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Самгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Легіон" про стягнення 34 003,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Проектно-Будівельна компанія "Легіон" не поставлено частину передплаченого товару на суму 34 003,08 грн.

У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 34 003,08 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2021 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

12.02.2021 до канцелярії суду позивач подав доповнення до позовної заяви (в порядку усунення недоліків позовної заяви згідно ст. 174 ГПК України) та додаткові документи.

Ухвалою господарського суду від 17.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначену ухвалу суду від 17.02.2021 року відповідачем отримано 23.02.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01054 77332443 та відстеженням з Укрпошти.

16.03.2021 до канцелярії суду від позивача надійшла довідка.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, на підставі рахунку на оплату №60973 від 18.12.2020 року на суму 42 341,00 грн. (лист 1х1000х2000 оцинк у кількості 1,3т) виставленого ТОВ "Проектно-Будівельна компанія "Легіон" позивачем здійснено 100% передплату в сумі 42 341,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2419 від 22.12.2020 року з призначенням платежу: «оплата за лист оцинкований зг. рах. №60973 від 18.12.2020р.»

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивачем оплачено виставлений відповідачем рахунок.

Враховуючи те, що відповідач виставив рахунок, а позивач його оплатив, то суд вважає, що сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно з ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як зазначено позивачем, 24.12.2020 року на територію ТОВ «Самгаз» прибув автомобіль Газель НОМЕР_1 для здійснення розвантаження товару, що надійшов від ТОВ "Проектно-Будівельна компанія "Легіон", а саме: листа 1х1000х2000 оцинкованого. Приймання даного товару здійснювалось на підставі товаросупровідних документів, а саме видаткової накладної №201 від 24.12.2020 року. Згідно даного документа, кількість товару, що повинна бути поставленою становить: лист 1х1000х2000 оцинкований у кількості 1,3 тони на суму 42 341,00 грн. без ПДВ.

В результаті приймання товару за кількістю виявлено невідповідність фактичної кількості товару, що прибув, листа 1х1000х2000 оцинкованого в кількості 256 кг. Відтак, фактична вартість товару, що прибув, становила 8 337,92 грн. з ПДВ.

На підтвердження вищезазначеної нестачі позивачем був складений акт від 24.12.2020 року.

Тобто, з боку від ТОВ "Проектно-Будівельна компанія "Легіон" непоставленою залишилась частина передплаченого товару, а саме листа оцинкованого 1х1000х2000 на суму 34 003,08 грн.

31.12.2020 року позивачем на адресу відповідача направлено вимогу на суму 34 003,08 грн. вих. №156 від 31.12.2020, в якій вимагав в семиденний строк з дня пред`явлення даної вимоги, але не пізніше 11.01.2021 року здійснити на користь ТОВ «Самгаз» поставку листа 1х1000х2000 оцинкований на суму 34 003,08 грн. по ціні 32 570,00 грн. за тону. Дана вимога направлена позивачем 31.12.2020 року, що підтверджується описом вкладення від 31.12.2020 року та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №3300800143653, та отримана відповідачем 13.01.2021 року.

12.01.2021 року позивачем на адресу відповідача направлено вимогу на суму 34 003,08 грн. вих. №3 від 12.01.2021, в якій вимагав в строк не пізніше 18.01.2021 повернути здійснену ТОВ «Самгаз» попередню оплату в сумі 34 033,08 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Дана вимога направлена позивачем 12.01.2021 року, що підтверджується описом вкладення від 12.01.2021 року та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №3300800147659, та отримана відповідачем 26.01.2021 року.

Позивачем зазначено, що вимогу відповідачем не було виконано, будь-якої відповіді на вказану вимогу ТОВ «Самгаз» також не отримано.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Згідно статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи відсутні належні докази з поставки товару на суму 34 003,08 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено оплату згідно виставленого рахунку, а відповідачем поставлено товар частково, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів в розмірі 34 003,08 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 1 статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Будівельна компанія "Легіон" (04050, м. Київ, вулиця Глибочицька, будинок 16, офіс 6, код ЄДРПОУ 41393191) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Самгаз" (33016, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Будівельників, будинок 6 А, код ЄДРПОУ 31299504) основний борг в розмірі 34 003 (тридцять чотири тисячі три) грн. 08 коп., судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий