ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2021Справа № 910/19000/20За позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рідний Край"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники:

від позивача: не з`явились

від відповідача: Мельниченко С.О.

від третьої особи: Лукомський П.В .

В судовому засіданні 15.04.2021 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як учасник ТОВ "Рідний Край" не була повідомлена про проведення загальних зборів та участі у них не брала, а тому просить скасувати відповідне рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 суд звернувся до відповідних відділів з питань реєстрації місця проживання/перебування особи із запитами щодо доступу до персональних даних фізичної особи-відповідача.

21.12.2020 через канцелярію суду надійшла відповідь на запит.

Ухвалою суду від 29.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.02.2021. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рідний Край" (02152, м. Київ, вул Івана Миколайчука, 3/1, кв. 39, ідентифікаційний код 32378885).

01.02.2021 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черток Ірини Володимирівни надійшли пояснення, в яких вона вказує, що всі дії нею були вчинені в чіткій відповідності до чинного законодавства.

01.02.2021 від третьої особи надійшли пояснення з додатками, в яких третя особа заперечує проти позову, вказуючи, що спірне рішення було прийнято згідно чинного законодавства за участі повноважного представника позивача, та за відсутності порушення прав позивача, а тому підстав визнавати рішення недійсним не має.

01.02.2021 від відповідача надійшов відзив з додатками, в якому він проти позову заперечує, в зв`язку з його необгрунтованістю.

15.02.2021 на електронну адресу суду без електронно-цифрового підпису від позивача надійшло клопотання про об`єднання справ в одне провадження та заява про розгляд справи без участі представника позивача. Вказані клопотання та заява не прийняті до розгляду, оскільки не містять електронно-цифрового підпису, котрий прирівнюється до фізичного підпису особи, а отже не підписані представником позивача.

Ухвалою суду від 16.02.2021 відкладено підготовче засідання у справі на 18.03.2021.

26.02.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про об`єднання даної справи в одне провадження зі справою № 910/21221/20, яка перебуває на розгляді у судді Баранова Д.О .

Ухвалою суду від 02.03.2021 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про об`єднання справи №910/19000/20 та №910/21221/20 в одне провадження.

18.03.2021 від позивача надійшли пояснення, в яких підтримані позовні вимоги та заява про слухання справи без його участі.

Ухвалою суду від 18.03.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання на 15.04.2021.

В судове засідання 15.04.2021 представник позивача не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 15.04.2021 відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник третьої особи заперечував проти позову з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах відповідач просив у позові відмовити.

Представник третьої особи просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2003 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний Край", про що вчинено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10671200000004895.

12.12.2017 було проведено позачергові загальні збори учасників ТОВ "Рідний Край" (протокол № 2/138 від 12.12.2017), на яких були присутні: громадянка України ОСОБА_2 (частка 50% у статутному капіталі) та громадянка України ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 (частка 50% у статутному капіталі), паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Красногвардійським РВ УМВС України у Дніпропетровській області, 05.09.1996, на підставі довіреності від 13.10.2017, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Футуймою В.Б. за реєстраційним номером 1773.

На загальних зборах учасників присутні учасники, які володіють у сукупності 100% голосів. Збори правомочні вирішувати всі питання порядку денного. Учасники засвідчили відсутність порушень при скликанні Загальних зборів учасників товариства та виразили згоду на розгляд питань порядку денного.

Порядок денний зборів:

1.Про продаж нерухомого майна ТОВ "Рідний Край", а саме: група приміщень № 147 (нежитлові приміщення), загальною площею 694, 4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 147; група приміщень № 144 (нежитлові приміщення), загальною площею 671, 4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 144; група приміщень №143 (нежитлові приміщення), загальною площею 1054,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 143; група приміщень № 142 (нежитлові приміщення), загальною площею 571 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 142.

2.Про уповноваження особи на здійснення всіх необхідних дій для продажу нерухомого майна.

По першому питанню одноголосно вирішили погодити продаж ТОВ "Жуляни-17" нерухомого майна ТОВ "Рідний Край", а саме: група приміщень № 147, загальною площею 694, 4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 147 за ціною 974587, 00 грн; група приміщень № 144, загальною площею 671, 4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 144 за ціною 942306,00 грн; група приміщень №143, загальною площею 1054,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 143 за ціною 1480125, 00 грн; група приміщень № 142, загальною площею 571 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 142 за ціною 1801534,00 грн.

По другому питанню одноголосно вирішили: уповноважити директора ТОВ "Рідний Край" Мороз Олега Володимировича на здійснення всіх необхідних дій для продажу нерухомого майна, зокрема, укласти з ТОВ "Жуляни-17" договори купівлі-продажу нерухомого майна на умовах, що визначені в цьому протоколі та із визначенням решти істотних та інших умов таких договорів на його власний розсуд, підписати ці договори від імені ТОВ "Рідний Край", підписати інші документи необхідні для здійснення продажу вищевказаного нерухомого майна.

Справжність підпису представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та обсяг його повноважень було засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Янцовою І.В.

Позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний Край", оформлене протоколом від 12.12.2017 № 2/138, оскільки, рішення було прийнято за її відсутності, без належного повідомлення самого учасника.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких відновлення становища, яке існувало до порушення. Згідно частини 2 статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частинами 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Згідно долученої до матеріалів справи копії статуту товариства (затверджено Загальними Зборами Засновників протоколом № 1 від 05.03.2003) засновниками товариства є ОСОБА_1 (частка 50% у статутному капіталі) та ОСОБА_2 (частка 50% у статутному капіталі) (п. 9.1.1.1, 9.1.1.2 статуту).

Отже, з долучених до матеріалів справи документів вбачається, що на загальних зборах учасників ТОВ "Рідний Край" 12.12.2017 були присутніми 100% його учасників через своїх представників.

ОСОБА_1 представляв її представник Рева Валерій Григорович на підставі довіреності від 13.10.2017, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Футуймою В.Б. за реєстраційним номером 1773.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За своєю правовою природою довіреністю є односторонній правочин, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику від імені довірителя відповідних повноважень стосовно вчинення правочину, стороною якого є третя особа.

До матеріалів справи долучено копію довіреності, яку посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Футуймою В.Б. від 13.10.2017, зареєстровано в реєстрі за № 1773. Згідно даної довіреності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий органом 3238 10.04.2017, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , обізнана із загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, усвідомлюючи значення своїх дій та згідно зі своїм вільним волевиявленням, яке повністю відповідає її внутрішній волі як учасника цього правочину, вільно володіючи українською мовою, що дає мені можливість правильно зрозуміти текст та умови цього документа, відповідно до вимог ст. 244, 1007 ЦК України на підставі укладеного з повіреним усного договору доручення цією довіреністю уповноважила ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Красногвардійським РВ УМВС України у Дніпропетровській області, 05.09.1996, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , представляти інтереси довірителя як учасника (засновника) юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми, в тому числі, але не виключно Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний Край", ідентифікаційний код юридичної особи 32378885, з питань для яких не є обов`язковою особиста участь довірителя та допускається представництво, що стосується діяльності зазначених юридичних осіб; представляти інтереси довірителя на Загальних зборах учасників юридичної особи, підписувати від її імені протоколи, пропонувати до розгляду та голосувати від її імені на загальних зборах учасників з усіх питань на свій розсуд, отримувати інформацію щодо діяльності юридичних осіб, отримувати копії протоколів засідань загальних зборів та інші документи пов`язані з виконанням довіреності. Довіреність видана строком на 3 роки з правом передоручення повноважень іншим особам, дійсна до 13.10.2020, якщо не буде скасована раніше цього терміну у встановленому для цього порядку чи припинена з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

Як зазначено в довіреності, вона прочитана ОСОБА_1 , зміст довіреності їй зрозумілий та відповідає її волі.

Доказів дострокового припинення повноважень за довіреністю від 13.10.2017 суду не надано, тобто на дату прийняття рішення Загальними зборами ТОВ "Рідний Край» від 12.12.2017 ОСОБА_5 був повноваженим представником Реви Віри Миколаївни на участь у Загальних зборах ТОВ "Рідний Край" з правом голосування на власний розсуд з усіх питань порядку денного та з правом підпису протоколів Загальних зборів ТОВ "Рідний Край"

Отже, матеріалами справи підтверджено, що при прийнятті спірного рішення були дійсно присутні учасники, які володіють 100% у статутному капіталі ТОВ "Рідний Край", а тому збори були повноважними і могли ухвалювати будь-яке рішення, що стосується товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Необхідною умовою здійснення юридичних дій представниками є наділення їх певним обсягом повноважень. Повноваження - це суб`єктивні права представника на здійснення правомірних юридичних дій від імені особи, яку представляють. Повноваження представника встановлюються особою, які представляють, законом, актом органу юридичної особи тощо. В першому випадку вони підтверджуються договором або довіреністю, в другому та третьому - документами, що встановлюють особу представника, опікунським посвідченням, трудовим договором з юридичною особою, посвідченням працівника юридичної особи тощо.

Таким чином, загальні вимоги щодо повноважень представника зводяться до наступних:

1) обсяг повноважень представника залежить від конкретної правової підстави виникнення правовідносин представництва: положень договору доручення, довіреності, закону, акта органу юридичної особи тощо;

2) представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Варто підкреслити, що незважаючи на нібито універсальний характер цього правила і поширення його на усі представницькі відносини (ч. 1 ст. 238 ЦК), воно стосується лише випадків добровільного представництва, оскільки обов`язкове представництво існує саме для того, щоб надати можливість захистити права осіб з недостатнім обсягом цивільної дієздатності;

3) представник не має права вчиняти правочин, який може бути вчинений лише особою, яку представляють;

4) правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють. З метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. При цьому словосполучення "у своїх інтересах" слід розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам представлюваного, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

З поданих до матеріалів справи документів не вбачається, що беручи участь у загальних зборах товариства та голосуючи за прийняття відповідних рішень 12.12.2017 ОСОБА_5 вийшов за межі наданих йому повноважень.

З приводу повідомлення позивача про проведення загальних зборів 12.12.2017.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції) загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно п.12.1, 12.2 статуту товариства, збори учасників - вищий керівний орган товариства. Збори учасників складаються з усіх учасників або їх представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний термін. Повноваження представників підтверджуються нотаріально посвідчено довіреністю, підписаною відповідним учасником. Учасники в праві в будь-який час замінити свого представника, сповістивши про це протягом 10 робочих днів інших учасників та надіславши відповідне повідомлення за офіційною адресою товариства. Рішення про відклик представника без призначення нового та\або без повідомлення інших учасників є недійсним.

Збори учасників проводяться за необхідністю, але не менше двох разів протягом фінансового року: весною та восени. Збори скликаються головою зборів. Позачергові збори скликаються на вимогу: будь-кого з учасників; виконавчого органу; Ревізійної комісії. Про проведення зборів товариства учасники повідомляються рекомендованими листами із зазначенням часу та місця проведення зборів та проекту порядку денного. Вказані листи, зміст яких погоджується головою та його заступником, підписуються першим та надсилаються за офіційною адресою учасника не пізніше як за 30 календарних днів до дати зборів. Учасники мають право вносити до проекту порядку денного питання для подальшого розгляду їх зборами, за умови що їх пропозиції подані голові не пізніше ніж за 25 календарних днів до засідання зборів. Не пізніше як за 7 календарних днів до засідання зборів учасник учасникам має бути надана можливість ознайомитись з документами, пов`язаними з порядком денним. (п. 12.3-12.7 статуту товариства).

Доказів того, що у передбачений статутом спосіб учасника товариства ОСОБА_1 було повідомлено про проведення загальних зборів 12.12.2017 та про порядок денний загальних зборів суду не надано. Також, як вбачається з матеріалів справи, особисто, ОСОБА_1 не брала участі у загальних зборах товариства 12.12.2017.

Проте відсутність доказів особистого повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства ОСОБА_1 , за умови явки її повноважного представника, не може впливати на дійсність рішення загальних зборів.

Суд при ухваленні рішення враховує усталену практику Верховного Суду, зокрема, - під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень; - безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства"); - під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.