ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

20.04.2021 м.Дніпро

Справа № 908/2646/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на постанову Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 (прийняту суддею Юлдашев О.О., повне судове рішення складено 20.01.2021) у справі № 908/2646/20

кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю "Центресурс"

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Броквітал"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Броквітал" до Господарського суду Запорізької області подано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство останнього, обґрунтовуючи це неможливістю погасити заборгованість перед кредиторами.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.11.2020 відкрито провадження у справі № 908/2646/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Броквітал", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Мамченко Л.Н. Попереднє засідання призначено на 15.12.2020 о 10-30.

На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення за № 65428 від 04.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.12.2020 визнано кредиторські вимоги до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центресурс" у розмірі 250 000, 00 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення та 4 204,00 грн судового збору з першою чергою задоволення.

28.12.2020 відбулися збори кредиторів та комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Броквітал" на яких прийнято рішення клопотатись перед господарським судом про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Сєдову Н.І.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Броквітал"; припинено повноваження розпорядника майна боржника Мамченко Л.Н.; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Броквітал" - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Броквітал" призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідно до інформаційних баз даних ДПС України та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "БРОКВІТАЛ" перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Київський області як платник місцевих податків.

Апелянт зазначає, що при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд повинен з`ясувати наявність або відсутність у боржника ознак банкрутства, зокрема: наявність непогашених, визнаних судом грошових вимог кредиторів; перевищення грошових зобов`язань боржника над його майном (пасиву над активом), порівнявши відомості обох величин та встановивши недостатність майна для задоволення вимог кредиторів (неспроможність); незадовільний результат застосування заходів фінансового оздоровлення боржника.

Крім того, при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень частини 4 якої, суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду лише у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Відомості про актив боржника мають міститися у звіті розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника, такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) має бути предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника.

Аналіз положень ст. 47 Кодексу дає підстави дійти висновку про те, що здійснюючи судовий розгляд у підсумковому засіданні у справі про банкрутство, суд приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника або закриття провадження у справі у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Скаржник вказує на те, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В той же час, відповідно до інформаційних баз даних ДПС, вбачається, що ТОВ "БРОКВІТАЛ" подано 16.09.2020 останню декларацію з податку на додану вартість за серпень 2020 року до ГУ ДПС у київській області, з якої вбачається, що серпень місяць 2020 року Обсяг постачання товару становив 57 450 140 грн., а обсяг придбання 57 791161 грн., що вказує на значну економічну діяльність зазначеного суб`єкта господарювання.

Також, з Єдиного реєстру податкових накладних та що також підтверджується інформацією з Державного реєстру нерухомості компанією ТОВ "БРОКВІТАЛ" було відчужено нерухоме майно у серпні місяці 2020 року за сумою 68 920,7 тис. грн.

Отже, зазначені звітність обставини свідчать про невідповідність матеріалам що у справі про банкрутство, які стали підставою під час визнання боржника банкрутом, а вказує на штучне створення заборгованості задля ТОВ "БРОКВІТАЛ". Та також ставить під сумнів принцип безсумнівної повноти дій зі сторони розпорядника майна щодо виявлення відповідних активів за боржником.

На думку скаржника, подана звітність до податкового органу свідчить про активну господарську діяльність та значну активність. При цьому, розпорядником для аналізу обставин для переходу до ліквідаційної процедури не досліджувались.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 для розгляду справи № 908/2646/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 586/21 від 29.03.2021 у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Мороза В.Ф., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 908/2646/20 (для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження тощо).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021 для розгляду справи № 908/2646/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на постанову Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у справі № 908/2646/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.04.2021 о 16:00 год.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 869/21 від 19.04.2021 у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу, а саме, вихід на роботу після лікарняного судді Мороза В.Ф., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 908/2646/20.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.04.2021 для розгляду справи № 908/2646/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Центресурс" зазначив, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, та просить оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Представник товариства вказує, що апелянт не є стороною у справі, а отже адресне направлення апелянту процесуальних документів по справі не передбачено законом.

Також представник товариства зауважив, що апелянт не є стороною у справі, а тому оскаржуваним судовим рішенням не порушено його права, як сторони у справі.

Крім того, у апеляційній скарзі не зазначено, які саме права апелянта було порушено при винесенні оскаржуваного судового рішення.

За доводами представника товариства, права та обов`язки апелянта оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалися.

Повноважний представник Головного управління ДПС у Київській області у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.

З`ясовуючи процесуальний статус особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Отже, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. При цьому обов`язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов`язки. У свою чергу суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.

Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі № 910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17, від 09.06.2020 у справі № 908/2805/19.

У статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи, що наведений перелік не є вичерпним, в даному конкретному випадку, право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції мають учасники справи про банкрутство та інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки.

Як вже зазначалося вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Броквітал" звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства. 03.11.2020 ухвалою Господарського суду Запорізької області, зокрема, відкрито провадження у справі № 908/2646/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Броквітал" та 04.11.2020 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Броквітал".

Приписами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

У справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов`язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.

Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, згідно з якими, лише після вчинення всіх передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (стаття 23) чи Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частина шоста статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України) (п. 56.16 постанови). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд також в постанові від 07.10.2020 у справі № 904/5635/19.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Головне управління ДПС у Київській області не визнавалося господарським судом кредитором у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Броквітал".

Апеляційний суд звертає увагу, що особи, які подали заяви з грошовими вимогами до боржника, набувають статусу учасника справи - конкурсного кредитора з моменту визнання їх грошових вимог у судовому порядку, що формалізується відповідним судовим рішенням господарського суду (ухвалою). Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.

Як вже було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.12.2020 визнано кредиторські вимоги до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центресурс" у розмірі 250 000, 00 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення та 4 204,00 грн судового збору з першою чергою задоволення.

За таких обставин, Головне управління ДПС у Київській області не набуло статусу кредитора у справі та не є учасником даної справи про банкрутство.

Таким чином, оскільки, як було зазначено вище, провадження у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Броквітал" було відкрито в порядку загальних норм статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства, то контролюючий орган не наділений безумовним правом на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство, а має дотримуватись порядку виявлення кредиторів, визначеного Кодексом України з процедур банкрутства, та довести факт порушення учасниками провадження у справі його прав.

Головним управлінням ДПС у Київській області в апеляційній скарзі не наведено обставин щодо наявності права на оскарження постанови, зокрема продовження процедур адміністрування податків і зборів як це передбачено п. 10.14 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом №1588 від 09.12.2011 року.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Київській області не було доведено того факту, що прийнятим судовим актом - постановою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Броквітал" банкрутом було вирішено питання про права та обов`язки вказаного державного органу.

Таким чином, Головне управління ДПС у Київській області не набуло процесуального права заперечувати судові рішення у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Броквітал", у тому числі і право на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом в порядку статті 254 ГПК України як особа, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов`язки.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17, від 09.06.2020 у справі № 908/2805/19.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційне провадження має бути закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційний суд зауважує, що перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам, вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена.

У постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 922/2431/17, від 14.05.2019 у справі № 905/1675/18, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 17.08.2020 у справі № 904/4398/19 вже неодноразово була висловлена правова позиція стосовно того, що норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом.

Також апеляційний суд дійшов висновку, що наведені Головним управлінням ДПС у Київській області у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови, оскільки не спростовують висновків суду щодо відсутності у контролюючого органу права на апеляційне оскарження постанови про визнання банкрутом боржника у даній справі.

Керуючись статтями 232, 234, 235, пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на постанову Господарського суду Запорізької області від 19.01.2021 у справі № 908/2646/20 - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 26.04.2021.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко