ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2021 р. Справа№ 927/184/13-г (927/1005/19)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Брунько А.І.;

за участю представника: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Поліщук В.О., згідно дов. №14-334 від 22.12.2020;

розглядаючи матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021

у справі №927/184/13-г(927/1005/19) (суддя Белов С.В.)

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі"

про стягнення 13 950 152,04 грн

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Північного апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі №927/184/13-г(927/1005/19).

Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" про стягнення 13950152,04 грн заборгованості, з яких: основний борг у сумі 13124908,47грн, пеня у сумі 443319,30грн, три проценти річних у сумі 211722,25грн, інфляційні втрати у сумі 170202,02грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №5031/1718-ТЕ-39 постачання природного газу від 05 вересня 2017 року.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 позов задоволено частково.

Стягнуто з з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" (вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 32750668) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 20077720) 3441483,65 грн основного боргу, 58121,40 грн пені, 27757,86 грн 3% річних, 44628,69 грн інфляційних збитків, 54868,06 грн судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Ключовими мотивами рішення є:

- відповідачем у справі надано докази, зокрема, оборотно-сальдову відомість за період з 01.09.2017 по 30.11.2019, про часткове погашення перед позивачем боргу станом на 30 листопада 2019 року, з яких виходить, що відповідач мав заборгованість перед позивачем станом на 30 листопада 2019 року (тобто до звернення позивача з позовом до суду) у розмірі 3441483,65 грн, а не 13124908,47 грн;

- суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 443319,30грн пені підлягають нарахуванню відносно суми основного богу у розмірі 3441483,65 грн, а не 13124908,47грн та відповідно становить 116242,80 грн (за формулою: (3441483,65 грн х 443319,30грн) / 13124908,47грн = 116242,80 грн);

- оскільки, судом встановлено наявність прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань, дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 211722,25грн трьох процентів річних та інфляційних втрат у сумі 170202,02грн підлягають нарахуванню відносно суми основного богу у розмірі 3441483,65 грн, а не 13124908,47грн та відповідно становлять: 55515,71 грн трьох процентів річних та 44628,69 грн інфляційних втрат;

- з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені та трьох відсотків річних підлягає частковому задоволенню, а також суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% до 58121,40 грн, а також трьох відсотків річних на 50% до 27757,86 грн.

В силу положень ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КзПБ), ст. 255 ГПК України вказане судове рішення підлягає апеляційному оскарженню.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 09.03.2021 (згідно поштового штемпелю на конверті) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №39/5-1846-21 від 09.03.2021, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі №927/184/13-г(927/1005/19) в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення: 385 197,90 грн пені, 183 964,39 грн 3% річних, 125 573,33 грн інфляційних нарахувань, що сукупно становить 694 735,62 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення вказаних сум задовольнити в повному обсязі.

Ключовими аргументами скарги є:

- інфляційні нарахування та 3% річних Позивачем правомірно нараховані на підставі положень ст.625 ЦК України;

- розрахунок, який був наданий суду першої інстанції, був здійснений станом на 30.06.2018 року, який становив 13 124 908, 47 грн.; Отже позовні вимоги НАК "Нафтогаз України" були розраховані до 30.06.2018 року включно, незважаючи на те, що позовна заява була скерована до Господарського суду Чернігівської області 04.02.2019 року;

- право визначення періоду нарахування штрафних санкцій є прерогативою позивача, а не місцевого суду;

- аналіз судової практики свідчить про те, що суди апеляційної інстанції скасовують рішення місцевих судів в частині зменшенні 3% річних, зокрема у справах № 903/360/20, №906/456/20;

- суд не мав права застосовувати до спірних правовідносин ст.233 ЦК України, не з`ясувавши всіх обставин, з`ясування яких передбачене згаданою нормою.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2021 апеляційна скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі №927/184/13-г(927/1005/19) передана на розгляд складу колегії суддів: головуючий суддя Верховець А.А., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі №927/184/13-г(927/1005/19) залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому розмірі; надано скаржнику строк на усунення недоліків.

24.03.2021 до суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, згідно якого скаржник просив долучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення на суму 15 631,55 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі №927/184/13-г(927/1005/19); розгляд апеляційної скарги призначено на 20.04.2021.

02.04.2021 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Незнамової Т.О. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2021у справі № 927/184/13-г відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, оскільки не відповідає встановленим вимогам положень ГПК України (не містить жодних доказів надсилання копії даної заяви іншим учасникам справи).

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні 20.04.2021 головуючий суддя поставив на обговорення питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, враховуючи відсутність клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник скаржника не заперечував проти розгляду справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 20.04.2021 представник скаржника надав усні пояснення по суті спору. Просив суд задовольнити апеляційну скаргу, рішення Господарського суду Чернігівської області від 16 лютого 2021 року у справі № 927/1005/19 (№927/184/13-г) в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення:

385 197, 90 грн. пені, 183 964, 39 грн. 3% річних, 125 573, 33 грн. інфляційних нарахувань, що сукупно становить 694 735, 62 грн., - скасувати.

Прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ТОВ "Ніжинтепломережі" щодо стягнення:

385 197,90 грн. пені, 183 964, 39 грн. 3% річних, 125 573, 33 грн. інфляційних нарахувань, що сукупно становить 694 735, 62 грн., у стягненні яких було відмовлено, - задовольнити.

Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 631, 55 грн. за розгляд апеляційної скарги покласти на Відповідача по справі.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні 20.04.2021, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представника Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", обговоривши доводи апеляційної скарги в оскаржуваній частині, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

В решті оскаржуване рішення скаржником не оскаржується, відповідно, переглядається судом апеляційної інстанції лише в тій частині, що оскаржується.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону про банкрутство (в редакції від 19.01.2013), який діяв у період з жовтня 2017 року по червень 2018 року, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Проте в абз. 1 ч. 5 ст. 19 Закону про банкрутство зазначено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "НіжинТеплоМережі", 05.09.2017 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ТОВ "НіжинТеплоМережі" (споживач) укладено договір №5031/1718-ТЕ-39 постачання природного газу.

На виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідача природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Відповідно до п.6.1. Договору оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Як встановлено місцевим судом ТОВ "НіжинТеплоМережі" було порушено умови укладеного 05.09.2017 договору. Так, відповідач оплату за поставлений природний газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у встановлений договором строк.

Згідно наданих відповідачем доказів, зокрема, оборотно-сальдову відомість за період з 01.09.2017 по 30.11.2019 (том 28, а.с. 14), за договором №5031/1718-ТЕ-39 вбачається, що відповідач мав заборгованість перед позивачем станом на 30 листопада 2019 року у розмірі 3 441 483, 65 грн.

Існування заборгованості за відповідачем у розмірі 3 441 483, 65 грн., в подальшому визнав і позивач, в підтвердження чого 28 січня 2021 року надав суду додаткові документи, зокрема, по операціям за договором 5031/1718-ТЕ-39 по ТОВ "НіжинТеплоМережі" за період з 01.09.2017 по 31.12.2020 (том 28 а.с.78); копії виписок по рахунку та сальдо по ТОВ "НіжинТеплоМережі", з яких вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 441 483, 65 грн.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого ним природного газу, поставленого за договором постачання природного газу №5031/1718-ТЕ-39 від 05.09.2017, позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 443319,30грн та три проценти річних у сумі 211722,25грн за період з 28.11.2017 по 30.06.2018 та інфляційні втрати у сумі 170202,02грн за період з 01.01.2018 по 31.05.2018, мотивуючи свої вимоги тим, що заборгованість відповідача виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині здійснення повного та своєчасного розрахунку за отриманий природний газ за договором №5031/1718-ТЕ-39 постачання природного газу.

Позовні вимоги НАК "Нафтогаз України" були розраховані до 30.06.2018 року включно, незважаючи на те, що позовна заява була скерована до Господарського суду Чернігівської області 04.12.2019 року.

В силу ст. 1 Закону про банкрутство грошові зобов`язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.

Провадження по справі про банкрутство боржника як вже було зазначено порушено 19.02.2013. Оскільки позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості за 2017-2018 роки, то така заборгованість є поточною.

Суд першої інстанції установивши, що позивач є поточним кредитором, обґрунтовано стягнув з ТОВ "НіжинТеплоМережі" на користь АК "НАК "Нафтогаз України" 3 441 483, 65 грн основного боргу.

Однак, місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 443319,30грн пені підлягають нарахуванню відносно суми основного боргу у розмірі 3 441 483,65 грн, а не 13 124 908,47грн та відповідно становить 116 242,80 грн (за формулою: (3441483,65 грн х 443319,30грн) / 13124908,47грн = 116242,80 грн); що позовні вимоги в частині стягнення 211 722,25грн трьох процентів річних та інфляційних втрат у сумі 170 202,02грн підлягають нарахуванню відносно суми основного боргу у розмірі 3 441 483,65 грн, а не 13 124 908,47грн та відповідно становлять: 55 515,71 грн трьох процентів річних та 44 628,69 грн інфляційних втрат, та зменшення судом розміру трьох процентів річних на 50%.

В цій частині апеляційний суд не погоджується з рішенням суду першої інстанції виходячи з такого.

До правових наслідків порушення зобов`язання, зокрема, віднесено сплату неустойки, нарахування якої передбачено в пункті 8.2 укладеного між сторонами договору. Окрім того, стаття 625 ЦК України визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов`язань, які полягають у сплаті суми заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних.

Відповідно до приписів ст. 19 Закону про банкрутство (в редакції від 19.01.2013) поточна заборгованість перебуває у вільному режимі, і тут мораторій не може навіть діяти частково, наприклад, шляхом нарахування неустойки (пені, штрафу). Адже поточні кредитори отримують оплату свого боргу в першу чергу, більш того, поточні кредитори мають пріоритетне право на оплату протягом всієї процедури банкрутства до визнання боржника банкрутом.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних, як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Аналогічні принципи закріплені у ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Заявлений основний борг, який стягнуто судом першої інстанції, становить - 3 441 483, 65 грн.

Оскільки додаткові зобов`язання у вигляді пені по поточній заборгованості будуть стягуватися в першу чергу, це унеможливить виплату грошових вимог конкурсним кредиторам, то за таких обставин колегія суддів прийшла до висновку зменшити розмір санкцій та залишити без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 385 197,90 грн пені.

Важливою є та обставина, що розрахунок, який був наданий суду першої інстанції, був здійснений станом на 30.06.2018 року, і станом на 30.06.2018 року основний борг становив 13 124 908, 47 грн.

Тобто, позовні вимоги АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" були розраховані до 30.06.2018 року включно, незважаючи на те, що позовна заява була скерована до Господарського суду Чернігівської області 04.12.2019, та право визначення періоду нарахування штрафних санкцій є прерогативою Позивача.

Згідно з вимогами ч.2 ст.193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 ст.230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарської санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст.2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з приписами ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язань настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Що стосується нарахованих 3% річних, то приписи ст.625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, то стягненню підлягають три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 211 722, 25 грн., згідно детального розрахунку, здійсненого відповідно до позовних вимог.

Таким чином заявлені позивачем до стягнення розмір 3% річних не є надмірними, а є співмірними з розміром заявленої заборгованості Відповідача, виконаного останнім з порушенням строку, встановленого Договором.

Щодо індексу інфляції.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який пристрочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки Відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь Позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стосовно інфляційних втрат, то відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі № 910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Розрахунок індексу інфляції здійснено Позивачем у відповідності до рекомендацій, наданих відповідно до Листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97-р.

Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 170 202,02 грн., згідно детального розрахунку, здійсненого у додатку до цього позову.

За встановлених вище фактичних обставин, на підставі наявних в матеріалах справи доказів та відповідно до ст. 41 КзПБ, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції прийнято помилкове рішення в частині відмови у стягненні з ТОВ "НіжинТеплоМережі" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 3% річних у сумі 183 964, 39 грн та інфляційних нарахувань в сумі 125 573, 33 грн.

Таким чином, рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі №927/184/13-г підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні з ТОВ «НіжинТеплоМережі» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 3% річних у сумі 183 964, 39 грн та інфляційних нарахувань в сумі 125 573, 33 грн., та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позову в частині стягнення з ТОВ «НіжинТеплоМережі» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 3% річних у сумі 211 722, 25 грн та інфляційних нарахувань в сумі 170 202, 02 грн., а апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

В іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі №927/184/13-г необхідно залишити без змін.

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат за наслідками оскарження рішення суду першої інстанції наступним чином:

- судовий збір за подачу позову в розмірі 58 222,94 грн. покладаються судом на відповідача;

- судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 6 964,60 грн. покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 275, 277, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі №927/184/13-г (927/1005/19) задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі №927/184/13-г (927/1005/19) змінити виклавши пункт 3 його резолютивної частини в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" (вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 32750668) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 20077720) 3441483,65 грн основного боргу, 58121,40 грн пені, 211 722,25 грн 3% річних, 170 202,02 грн інфляційних збитків, судовий збір за подачу позову в розмірі 58 222,94 грн.; та судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 6 964,60 грн.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі №927/184/13-г (927/1005/19) залишити без змін.

4. Матеріали справи №927/184/13-г (927/1005/19) повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.04.2021.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді М.Л. Доманська

В.О. Пантелієнко