КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року м. Київ

Унікальний номер справи № 761/36692/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7030/2021

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.

за участю секретаря судового засідання - Гребнєва Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року, ухваленого під головуванням судді Фролової І.В., по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом, уточнивши який зазначив, що відповідачем здійснено розповсюдження недостовірної та неправдивої інформації про позивача, внаслідок чого репутації останнього завдано шкоди.

Неправдива інформація, яку просить спростувати позивач, була доведена відповідачем до широкого кола осіб шляхом: розміщення відеозапису під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; розміщення публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розміщення публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розміщення публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », поширення інформації у скарзі на участь ДП НДІБК у проекті, при виконанні якого вчинено кримінальний злочин проти культурної спадщини від 27 липня 2018 року № 10123.

Відповідач не переконався у достовірності поширеної ним інформації, позивач є авторитетною будівельною компанією, розповсюджена відповідачем недостовірна та неправдива інформація набула широкого розголосу, під загрозою опинилась статутна діяльність позивача, його відносини із партнерами та органами влади.

З урахуванням вищезазначеного та посилаючись на положення ст.ст. 23, 91, 94, 277, 302, 1167 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про інформацію» позивач просив суд:

- визнати недостовірною та зобов`язати спростувати інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській», поширену відповідачем ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) у відеозаписі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » шляхом розміщення під відеозаписом з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » посилання на відеозапис із спростуванням наступного змісту: «Я, ОСОБА_1 , спростовую недостовірну інформацію, поширену мною у відеозаписі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Недостовірна інформація, поширена мною про Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській», не була мною перевірена належним чином. Право власності Товариством з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» на нежитлові будинки (майнового комплексу) АДРЕСА_2 набуто у законний спосіб на підставі прийнятого у передбачений законами спосіб Рішення Старокиївської районної ради від 12 червня 2001 року № 348, що підтверджено судом у справі № 5011-38/11533-2012. Заявляю, що не переконався у достовірності інформації про безоплатність передачі у приватну власність будівлі по АДРЕСА_2 та спростовую її. Законність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» у власність житлових будинків АДРЕСА_3 підтверджено судом у справі № 910/541/15-г. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» здійснює першочергові протиаварійні роботи, під час виконання яких діє в правовому полі. Протиправних дій по відношенню до будівель дошкільного навчального закладу №183 та пам`яток архітектури «Садиба Міхельсона» не вчиняло, навпаки метою проведення робіт є укріплення будинків. Роботи виконуються на підставі Дозволу на виконання першочергових протиаварійних робіт від 07 липня 2017 року № 47, виданого Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), строк дії якого продовжено до кінця 2018 року листом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22 березня 2018 року № 060-2243. Враховуючи, що протиаварійні роботи не є складовими підготовчих або будівельних робіт, тому для їх проведення оформлення права власності або користування земельною ділянкою під об`єктами нерухомого майна чинним законодавством України не вимагається. Я, ОСОБА_1 , прошу вибачення за використання по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» та його працівників і партнерів образливих слів «сволочи», «варвары», «вандалы». Я, ОСОБА_1 , заявляю, що я не переконався в достовірності поширеної мною інформації, як того вимагає закон, а тому така інформація є лише плодом моєї уяви, є надуманою та не підкріплена жодними доказами»;

- визнати недостовірною та зобов`язати спростувати інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській», поширену ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) у публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» шляхом розміщення під публікацією з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» публікації із спростуванням наступного змісту: « Я , ОСОБА_1 , спростовую недостовірну інформацію, поширену мною у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Недостовірна інформація, поширена мною про Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській», не була мною перевірена належним чином. Право власності Товариством з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» на нежитлові будинки (майнового комплексу) АДРЕСА_2 набуто у законний спосіб на підставі прийнятого у передбачений законами спосіб Рішення Старокиївської районної ради від 12.06.2001р. №348, що підтверджено судом у справі №5011-38/11533-2012. Заявляю, що не переконався у достовірності інформації про безоплатність передачі у приватну власність будівлі по АДРЕСА_2 та спростовую її. Законність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» у власність житлових будинків АДРЕСА_3 підтверджено судом у справі №910/541/15-г. Я, ОСОБА_1 , заявляю, що я не переконався в достовірності поширеної мною інформації, як того вимагає закон, а тому така інформація є лише плодом моєї уяви, є надуманою та не підкріплена жодними доказами»;

- визнати недостовірною та зобов`язати спростувати інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській», поширену ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » шляхом розміщення під публікацією з назвою «Вор должен сидеть в тюрьме или как киевляне правосудия требовали» публікації із спростуванням наступного змісту: «Я, ОСОБА_1 , спростовую недостовірну інформацію, поширену мною у зверненні на адресу Заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 від 07.06.2018 року №996. Недостовірна інформація, поширена мною про Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській», не була мною перевірена належним чином. Право власності Товариством з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» на нежитлову будівлю (майновий комплекс) АДРЕСА_2 набуто у законний спосіб на підставі прийнятого у передбачений законами спосіб Рішення Старокиївської районної ради від 12.06.2001р. № 348, що підтверджено судому справі № 5011-38/11533-2012. Заявляю, що не переконався у достовірності інформації про безоплатність передачі у приватну власність будівлі по АДРЕСА_2 та спростовую її. Законність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» у власність житлових будинків АДРЕСА_3 підтверджено судом у справі № 910/541/15-г. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» здійснює першочергові протиаварійні роботи, під час виконання яких діє в правовому полі. Протиправних дій по відношенню до будівель дошкільного навчального закладу №183 та пам`яток архітектури «Садиба Міхельсона» не вчиняло, навпаки метою проведення робіт є укріплення будинків. Я, ОСОБА_1 , заявляю, що я не переконався в достовірності поширеної мною інформації, як того вимагає закон, а тому така інформація є лише плодом моєї уяви, є надуманою та не підкріплена жодними доказами.»;

- визнати недостовірною та зобов`язати спростувати інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 28, ідентифікаційний код: 36386638), поширену ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » шляхом розміщення під публікацією з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4 » публікації із спростуванням наступного змісту: « Я, ОСОБА_1 , спростовую недостовірну інформацію, поширену мною у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Недостовірна інформація, поширена мною про Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській», не була мною перевірена належним чином. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» здійснює першочергові протиаварійні роботи, під час виконання яких діє в правовому полі. Протиправних дій по відношенню до будівель дошкільного навчального закладу №183 та пам`яток архітектури «Садиба Міхельсона» не вчиняло, навпаки метою проведення робіт є укріплення будинків. Роботи виконуються на підставі Дозволу на виконання першочергових проти аварійних робіт від 07 липня 2017 року №74, виданого Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), строк дії якого продовжено до кінця 2018 року листом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22 березня 2018 року №060-2243. Враховуючи, що протиаварійні роботи не є складовими підготовчих або будівельних робіт, тому для їх проведення оформлення права власності або користування земельною ділянкою під об`єктами нерухомого майна чинним законодавством України не вимагається. Я, ОСОБА_1 , заявляю, що я не переконався в достовірності поширеної мною інформації, як того вимагає закон, а тому така інформація є лише плодом моєї уяви, є надуманою та не підкріплена жодними доказами.»;

- визнати недостовірною та зобов`язати спростувати інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській», поширену ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) у скарзі на участь ДП НДІБК у проекті, при виконанні якого вчинено кримінальний злочин проти культурної спадщини від 27 липня 2018 року № 1012 шляхом направлення письмового звернення на адресу ДП НДІБК із спростуванням наступного змісту «Я, ОСОБА_1 , спростовую недостовірну інформацію, поширену мною у скарзі на участь ДП НДІБК у проекті, при виконанні якого вчинено кримінальний злочин проти культурної спадщини від 27 липня 2018 року № 1012. Недостовірна інформація, поширена мною про Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській», не була мною перевірена належним чином. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» здійснює першочергові протиаварійні роботи, під час виконання яких діє в правовому полі. Протиправних дій по відношенню до будівель дошкільного навчального закладу № 183 та пам`яток архітектури «Садиба Міхельсона» не вчиняло, навпаки метою проведення робіт є укріплення будинків. Роботи виконуються на підставі Дозволу на виконання першочергових проти аварійних робіт від 07 липня 2017 року №74, виданого Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), строк дії якого продовжено до кінця 2018 року листом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22 березня 2018 року №060-2243. Враховуючи, що протиаварійні роботи не є складовими підготовчих або будівельних робіт, тому для їх проведення оформлення права власності або користування земельною ділянкою під об`єктами нерухомого майна чинним законодавством України не вимагається. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» не зносило будинок АДРЕСА_2 , ця подія мною вигадана. Я, ОСОБА_1 , заявляю, що я не переконався в достовірності поширеної мною інформації, як того вимагає закон, а тому така інформація є лише плодом моєї уяви, є надуманою та не підкріплена жодними доказами». Судові витрати в сумі 3524 грн. покласти на відповідача ( т. 1 а.с. 1-12, 75-78 ).

Відповідач проти позову заперечував, зазначав, що не є автором відеоматеріалу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вказаної інформації не поширював. Давши інтерв`ю журналістам, висловив суб`єктивні думки та оціночні судження стосовно порушеного журналістами питання, при цьому не згадував найменування позивача та або прізвища, імена посадових осіб. Тому стосовно цього відео сюжету вважав, що не є належним відповідачем. Щодо публікації «ІНФОРМАЦІЯ_2», то вказаний матеріал містить висвітлення обставин, які відповідають дійсності, найменування позивача у вказаній публікації жодного разу не зазначалась, а тому права позивача відповідачем не порушені. У публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відповідач не згадує найменування позивача, застосовуючи висловлювання «комбінатори», «предприниматели», «получили» застосовував оціночні судження, які не підлягають спростуванню.Щодо публікації « ІНФОРМАЦІЯ_4 », то вказана публікація містить негативну оцінку бездіяльності державних інституцій (Міністерство культури в особі управління охорони культурної спадщини; Державна архітектурно-будівельна інспекція; Департамент архітектурно-будівельного контролю КМДА; Управління збереження історичного середовища та охорони об`єктів культурної спадщини КМДА; прокуратура; поліція; Українське товариство охорони пам`яток історії та культури) із зазначенням їх найменувань, завданням яких є збереження пам`яток культурної спадщини, які умовно об`єднані під назвою руйнування історичної пам`ятки - садиби Михельсона . Вказана публікація не містить згадувань найменування позивача, а відтак й порушення прав останнього. Щодо скарги на участь ДП НДІБК у проекті, при виконанні якого вчинено кримінальний злочин проти культурної спадщини від 27 липня 2018 року № 1012, то суб`єктом звернення є Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноармійська», керівником якого є ОСОБА_1 . При цьому подання скарги органу, який має повноваження її розглядати не може вважатись поширенням інформації в контексті розгляду даного спору. Відсутність відомостей, які б принижували позивача та підлягали б спростуванню підтверджується висновком експерта № 056/314 від 17 жовтня 2019 року ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України», виконаного за зверненням відповідача. Тому посилаючись на норми чинного законодавства та практику Європейського Суду просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того, просив визнати подання ТОВ «Дім на Пушкінській» позовної заяви зловживанням процесуальними правами із застосуванням процесуальних наслідків (залишення без розгляду) (т. 2 а.с. 2-95, 122-147, 166-172).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року в задоволенні вказаного позову відмовлено (т. 2 а.с. 235-253).

Не погодившись з рішенням районного суду, 17 березня 2021 року директор ТОВ «Дім на Пушкінській» ОСОБА_5 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове про задоволення позову. На обґрунтування скарги зазначив, що висновок районного суду про знеособлення особи позивача є хибним, оскільки відповідачем зазначається група будинків по АДРЕСА_2 власником яких є позивач, а тому знаючи про належність цих будинків звинувачення про незаконність їх придбання та виконання протиаварійних робіт не можуть стосуватись нікого іншого окрім позивача ТОВ «Дім на Пушкінській». Крім того, неправдива інформація у вищевказаних публікаціях та скарзі до ДП НДІБК не є оціночними судженнями. Вислови «підроблення рішення Старокиївської районної ради від 12.06.2001р. № 348» або «руйнування будинків» можуть бути перевірені на предмет їх відповідності та дійсності. Висновок експерта № 056/314 від 17 жовтня 2019 року ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» не є належним доказом по справі (т. 2 а.с. 256-261).

Представник відповідача - адвокат Дубчак Л.С. надіслала відзив в якому апеляційну скаргу просила залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.(т. 3 а.с. 11-37)

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Дубчак Л.С. заперечували проти скарги і просили її відхилити.

Інші особи до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази. ТОВ «Дім на Пушкінській» був сповіщений 31 березня 2021 року повідомленням на зазначену ним адресу електронної пошти із забезпеченням фіксації такого повідомлення про що у справі є докази.(т. 3 а.с. 7-10).

Наведені обставини свідчать, що позивач ТОВ «Дім на Пушкінській», який звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою, повідомлений завчасно про розгляд справи апеляційним судом і мав цікавитись рухом справи в суді апеляційної інстанції за поданою ним скаргою.

Доказів наявності поважних причин неможливості явки представника апелянта до апеляційного суду не надано, клопотань про проведення судового засідання апеляційного суду в режимі відеоконференції до суду не заявлено.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).

Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що 07 вересня 2006 року Міністерством культури і туризму України було видано наказ № 747/0/16-06, яким будинки АДРЕСА_3 взято на державний облік як об`єкт культурної спадщини (охоронні №№ 231-Кв, 231/1-Кв, 231/2-Кв, 231/3-Кв), які також відомі як «Садиба Міхельсона».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» є власником майнового комплексу (літера А, Б, В), загальною площею 2158.30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 15 липня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1994 (т. 2 а.с. 53-58).

ІНФОРМАЦІЯ_5 на інтернет-ресурсі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » опублікований на каналі YouTube за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Позивач оспорює інформацію, яку відповідач в даному відео повідомляє, зокрема:

- «они должны делать реставрацию, но после того как получат это самое разрешение города, где все будет определено чего можно чего нельзя. Все», (час з 02 хв. 09 сек. до 02 хв. 16 сек.);

- «кирпичи эти, судя по тому, что там половинки всякие... Это тоже там разваливается что-то и здесь складывается». (час з 03 хв. 05 сек. до 03 хв. 12 сек.);

- «Это же наше, киевское майно. По какой-то поддельной бумажке, ни копейки городу не заплатив, взяли хапнули. Вот смотрим, вот внутренности этих домов, вот до чего они их довели, сволочи. Видите? Вот шо тут творится», (час з 04 хв. 37 сек. до 04 хв. 52 сек.);

- «все угробили, эти варвары... Эти вандалы, которых вообще, не то шо... да и в город Киев нельзя пускать», (час з 05 хв. 44 сек. до 05 хв. 52 сек.) (вищезазначене Інтернет-посилання активне на час розгляду справи апеляційним судом).

ІНФОРМАЦІЯ_8 на сторінці інтернет-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_9 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 відповідачем, була розміщена публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

В даній публікації, яка містить посилання на автора « ОСОБА_1 , председатель ОСН « ІНФОРМАЦІЯ_11 », автор зазначає:

- «Згідно доказів прокурора, у 2001 році було виготовлено документ під назвою «Рішення Старокиївської районної у м. Києві ради депутатів № 348», яким передавалася споруда АДРЕСА_2 у власність комерційній структурі. Насправді, як свідчили документи, одержані прокурором з Держархіву Києва, на сесії Рішення 348 не приймалося. Отже, було підроблене. Свідоцтво про право власності було анульовано. Одержавши споруди дитсадка безплатно, комерційна структура продала його на підставі цього анульованого свідоцтва іншому ТОВ, а те перепродало ще раз.» (т. 1 а.с. 42-45).

ІНФОРМАЦІЯ_12 на сторінці інтернет-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_9 » за посиланням ± ІНФОРМАЦІЯ_13 відповідачем була розміщена публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

В даній публікації, яка містить посилання на автора « ОСОБА_1 , председатель ОСН « ІНФОРМАЦІЯ_11 », автор повідомляє:

- «и в этом комбинаторы преуспели с помощью "хороших людей" из районной администрации. А также не менее "отзывчивых" товарищей из прокуратури и милиции, синхронно закрывших глаза на все проделки комбинаторов. 4 дома шустрые предприниматели получили таки в собственность. Однако для этого им пришлось "попросить " содействия глави районной власти. Просьба оказалась убедительной и принесла просителям бумагу за подписью упомянутого лица о том, что райсовет передает дома бесплатно в полную что ни на есть частную собственность. Хотя была шероховатость - на самом деле депутати такое решение не принимали. БТИ же эту липовую собственность на 12,5 тисяч кв. м. благополучно зарегистрировало».

- «как известно, аппетит приходит во время еды. Удачливим приватизаторам понравился еще и детсад по соседству. После, надо думать, не менее "убедительной просьби " им были бесплатно переданы еще и все три корпуса этого детсада. По той же схеме, а именно, липовым решением райсовета. Как и 4 дома, без приватизационного конкурса, без договора купли-продажи - «безвозмездно, то есть даром» (т. 1 а.с. 46-51).

ІНФОРМАЦІЯ_14 на сторінці інтернет-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_9 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , була розміщена публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

В даній публікації, автор повідомляє:

- «на днях в центре Києва началась расправа над одним из наиболее ценных киевских архитектурних памятников 19-го века - Усадьбой Михельсона . Эта расправа стала свидетельством полной беспомощности перечисленных органов, если не их продажности. И местные жители имеют основания так считать, потому что бессчетно уведомляли и КГГА, и ГАСИ, и мэра Києва ОСОБА_8 о незаконних строительних роботах, ведущихся на принадлежащей городу земле. Об экскаваторах, выдиравших с корнями бесценный культурний слой без проведеная археологических исследований, ведь там могли находиться артефактыдревнего Києва, о которых теперь можно забыть навсегда. Об уничтожении строения и подземних сооружений конца 19 века на территории усадьбы, бывших ее неотьемлемой составляющей.».

- «в аренде земля, на которой располагается Усадьба Михельсона , не пребывает и продана не была. Все знают, что у застройщика нет права пользоваться зтой землей, что-то на ней строить и тем более разрушать. Но власти задумчиво смотрят мимо этого бандитизма в туманную даль, время от времени клянясь, что обожают культуру. Никакой реакции ни от киевской власти, ни от госорганов. А отсутствие реакции застройщик закономерно воспринимает как поощрение действовать и дальше в том же духе.».

- «памятник истории или архитектуры, внесенны в Госреестр, охраняется законом. Это значит: всякий, кто не то что возьмется разрушать, а камень из стены вынет, подлежит уголовному преследованию. В нашем случае не камень вынули, а начали полномасштабное истребление Усадьбы Михельсона на АДРЕСА_2 , которая в минуте ходьбы от площади Толстого в самом центре столицы»(т. 1 а.с. 52-60).

Судом встановлено що в скарзі на участь ДП НДІБК у проекті, при виконанні якого вчинено кримінальний злочин проти культурної спадщини від 27 липня 2018 року №1012 відповідачем зазначено:

- «протягом вересня 2017 року - липня 2018 року проводяться незаконні роботі наслідком яких стало часткове руйнування пам`ятки архітектури 19-го сторіччя «Садиба Міхельсона», занесеного наказом Мінкультури № 747/0/16-06 від 07 вересня 2006 року по АДРЕСА_3 за № 231/1, 231/2, 231/3. На дату 24 липня 2018 знищено майже повністю четвертий поверх будинків АДРЕСА_3 »;

- «у вересні 2017 знесено будинок АДРЕСА_2 , який належить до комунальної власності, а також підземні споруди у дворі Садиби. При цьому забудовник вважав, що зносив будинок АДРЕСА_4 , тоді як це не так, що свідчить карта Києва»;

- «проектом не передбачено знищення фасадів вказаних будинків та будинку АДРЕСА_5 »;

- «виконавець свідомо порушив і продовжує порушувати Закон України охорону культурної спадщини»... За нашою заявою Департамент культури Київської міської державної адміністрації (КМДА) направив виконавцю робіт ТОВ «Укрроснафтогазбуд» (ЄДРПОУ 36691140) припис про негайне зупинення робіт. Проте роботи продовжувалися 23 липня 2018 року та 24 липня 2018 року. Зупинено їх тільки після втручання заступника прокурора м. Києва»;

- «усі роботи ведуться без права користування земельною ділянкою, що підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів КМДА... Незаконні будівельні роботи ведуться на земельній ділянці, яка належить місту. Права оренди ділянки Київська міська рада не надавала та ділянку не продавала» (т. 1 а.с. 130).

Суд апеляційної інстанції перевірив та відхилив доводи апелянта, врахувавши наступне.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом із тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Тобто, юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Стаття 10 Європейської Конвенції з прав людини захищає право кожного на свободу вираження поглядів, що включає можливість розголошувати інформацію, яка становить суспільний інтерес. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес (див. рішення у справі "Сюрек проти Туреччини" (N 1) [ВП], заява N 26682/95, п. 61, ECHR 1999-IV).

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" (1986 р.) суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції.(див. рішення у справі "Лінґенс проти Австрії" (Lingens v. Austria) від 8 липня 1986, серія A, N 103, п. 46) (див. рішення у справі "Перна проти Італії" [ВП], заява N 48898/99, п. 40, від 25 липня 2001 року).

За роз`ясненнями, що містяться в пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Суд не вправі зобов`язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК. Разом із тим не суперечить закону визнання судом мирової угоди, за умовами якої сторони як спосіб захисту гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи передбачають вибачення перед потерпілим (пункт 16 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України).

За змістом вищевказаних відеозапису від 17 червня 2018 року і публікацій від 12 квітня 2018 року, від 17 липня і 26 липня 2018 року, за змістом скарги від 27 липня 2018 року, не міститься стверджень відповідача ОСОБА_1 про вчинення позивачем будь-яких дій негативного характеру або фактичних даних, які б принижували ділову репутацію позивача ТОВ «Дім на Пушкінській». Зазначення відповідачем про неналежний стан пам`ятки архітектури, розташованої в центрі міста Києва, навіть в контексті відео сюжету не містить фактичних даних (стверджень) негативного характеру стосовно позивача, є оціночним судженням. При цьому автор, із зазначенням власної думки як громадянина та голови громадської організації, зазначає про бездіяльність «киевской власти» та «госорганов», а вказані публікації містять негативну оцінку бездіяльності державних інституцій із зазначенням їх найменувань, завданням яких є збереження пам`яток культурної спадщини.

Збереження пам`яток культурної спадщини, розташованих в центрі міста Києва, на думку апеляційного суду, становить безумовне поняття суспільного інтересу в контексті ст. 10 вищевказаної Європейської Конвенції.

Суд апеляційної інстанції зважує на те, що обставини справи і наявні у справі докази свідчать, що відповідач ОСОБА_1 , діючи послідовно і в правовому полі, привертав увагу державних органів, громадськості до проблемних питань, у т.ч. можливих порушень, щодо збереження пам`яток культурної спадщини.

Вказані дії, за відсутності фактів згадування позивача у поширеній інформації не можуть вважатись розповсюдженням недостовірної інформації відносно позивача та (або) приниженням ділової репутації останнього.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про інформацію", ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Відповідні роз`яснення містяться і в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".

Вказані досліджені судом публікації не містять згадувань та(або) найменування позивача, а відтак й порушення прав останнього. Вимога позивача зобов`язати судовим рішенням відповідача принести вибачення, зважаючи на вищенаведені вимоги законодавства, свідчить про обрання позивачем неналежного способу захисту.

В скарзі на участь Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (ДП НДІБК) у проекті, при виконанні якого вчинено кримінальний злочин проти культурної спадщини від 27 липня 2018 року № 1012 суб`єктом звернення є не фізична особа, а Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноармійська», керівником якого є ОСОБА_1 .

За роз`ясненнями, що містяться в пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків є юридична особа, в якій вона працює. У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов`язків, то належним відповідачем є саме вона.

До Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноармійська», який є юридичною особою (код ЄДРПОУ - 35084592), позивач вимог у цьому провадженні не заявляв.

При цьому, за змістом скарги не згадується найменування позивача, а подання скарги до Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» із зазначенням про можливі порушення в діяльності органу, якому і адресовано це звернення та який має повноваження її розглядати не може вважатись поширенням недостовірної інформації відносно позивача в контексті розгляду даного спору. При цьому посилання в скарзі «За нашою заявою Департамент культури Київської міської державної адміністрації (КМДА) направив виконавцю робіт ТОВ «Укрроснафтогазбуд» (ЄДРПОУ 36691140) припис про негайне зупинення робіт. Проте роботи продовжувалися 23 липня 2018 року та 24 липня 2018 року. Зупинено їх тільки після втручання заступника прокурора м. Києва», не згадується найменування позивача - ТОВ «Дім на Пушкінській», а відтак й не порушує охоронюваних закон прав та інтересів останнього згадування в скарзі ТОВ «Укрроснафтогазбуд» (ЄДРПОУ 36691140).

Встановивши, що суб`єктом звернення зі скаргою від 27 липня 2018 року є Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноармійська», який є юридичною особою (код ЄДРПОУ - 35084592), а в суді першої інстанції позивач наполягав на відповідальності саме відповідача ОСОБА_1 і не заявляв вимог про притягнення як відповідача юридичної особи, від імені якої діяв відповідач підписавши скаргу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, як заявленого до неналежного відповідача.

На думку суду апеляційної інстанції не суперечать чинному законодавству посилання відповідача, з якими погодився районний суд, на висновок № 056/314 від 17 жовтня 2019 року ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України», виконаного за зверненням відповідача, та яким підтверджено відсутність відомостей в оспорюваних позивачем відеоматеріалі та публікаціях, які б принижували позивача та підлягали б спростуванню, оскільки такий висновок є одним із доказів по справі, якому районним судом дана належна оцінка. При цьому, виходячи з положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, позивач ТОВ «Дім на Пушкінській» мав таку ж можливість надати до районного суду висновок фахівця (експерта) в порядку ст. 106 ЦПК України, проте таким правом позивач не скористався, діючи на власний розсуд.

Таким чином, оспорювані позивачем вищезазначені відомості не містять згадування найменування позивача ТОВ «Дім на Пушкінській» та (або) конкретної фізичної особи позивача, євираженням суб`єктивної думки, поглядів і оціночних суджень відповідача, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства та обставини цієї справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Доводи апелянта не спростовують вищевказаних висновків суду, тому колегія суддів їх відхилила.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім на Пушкінській» - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 23 квітня 2021 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

В.М. Ратнікова

О.В. Борисова