ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 рокуСправа № 912/6/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., за участю секретаря судового засідання Кравченка О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/6/21

за позовом: Керівника Кіровоградської окружної прокуратури, 25006, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), 50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92

до: Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради, 25491, м. Кропивницький, вул. Ливарна, 1

про стягнення 437 375,63 грн

Представники:

від прокуратури - Володіна А.Г., посвідчення №058745 від 17.12.2020;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - ДЕІ, позивач), яка містить вимоги до Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради (далі - КП "Теплоенергетик", відповідач) про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами) в сумі 437 375,63 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на порушення КП "Теплоенергетик" законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, внаслідок здійснення самовільного водозабору з Обознівської ділянки Кіровоградського родовища без спеціального дозволу на користування надрами за період з 02.02.2019 по 31.08.2019.

Ухвалою від 11.02.2021 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/6/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.02.2021, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

28.01.2021 на адресу суду від КП "Теплоенергетик" надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач, із посиланням на зміст листа Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, повідомляє, що відсутність відповідного фінансування Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області щодо сплати судового збору є лише технічною і тимчасовою причиною неможливості подати відповідну позовну заяву. Даний факт не може вважатися випадком, коли компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів держави. Крім того, керівником Кіровоградської місцевої прокуратури не надано доказів невжиття саме Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу, як окремою юридичною особою жодних заходів із захисту інтересів держави. Наведені обставини вказують на необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

03.02.2021 Прокурором надіслано до суду відповідь на відзив у якому зазначено, що прокурор обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу, яка не вжила і не планувала вживати заходів до стягнення збитків, про що повідомила прокуратуру відповідним листом. Зазначив, що бездіяльність позивача завдає істотної шкоди інтересам держави, оскільки державні інтереси залишаються незахищеними і збитки не стягнуті до спеціальних фондів Державного бюджету України. Крім того, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу не надала заперечень щодо позову прокурора, не відреагувала на порушення інтересів держави та не висловила бажання самостійно звернутися із таким позовом.

09.02.2021 суд розпочав підготовче провадження.

Ухвалою від 09.02.2021 підготовче засідання відкладено на 26.02.2021.

19.02.2021 від позивача надійшли письмові пояснення, згідно яких вказано про підтримання позовної заяви Прокурора.

Ухвалою від 26.02.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.03.2021.

18.03.2021 суд розпочав розгляд справи по суті.

В засідання суду 18.03.2021 Прокурором подано клопотання про заміну учасника справи Кіровоградської місцевої прокуратури на процесуального правонаступника - Кропивницьку окружну прокуратуру.

Ухвалою від 18.03.2021 постановлено замінити у справі Кіровоградську місцеву прокуратуру та залучено до участі у справі її правонаступника - Кропивницьку окружну прокуратуру.

В судовому засіданні 18.03.2021 оголошено перерву до 06.04.2021 та в судовому засіданні 06.04.2021 оголошено перерву до 15.04.2021.

В судовому засіданні 15.04.2021присутнім від прокуратури позовні вимоги підтримано повністю.

Позивач та відповідач участі повноважних представників в засіданні суду не забезпечили; про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.

14.04.2021 на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника та повідомлено про підтримання позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання та керуючись пунктами 1, 2 частини 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за відсутності представників позивача та відповідача.

В судовому засіданні 15.04.2021 судом досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора та врахувавши аргументи заперечень проти позову, оцінивши в засіданні суду докази у справі, господарський суд встановив наступні обставини.

Під час проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області дотримання Комунальним підприємством "Теплоенергетик" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у період із 28.01.2019 по 05.02.2019 за результатами якої складено Акт № 07-22, який отримано керівником підприємства 04.02.2019 та підписано без зауважень (а.с. 33 - 41)

З метою усунення порушень виявлених під час перевірки видано Комунальному підприємству "Теплоенергетик" припис від 05.02.2019 № 19, яким визначено терміни виконання виявлених порушень із наведенням нормативного обґрунтування таких порушень, зокрема оформити Спеціальний дозвіл (ліцензія) на користування надрами на Обознівський водозабір (свердловина № 8244) у строк до 05.06.2019 (а.с. 42).

На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області № 866 від 02.09.2019 виданого з метою проведення з 05.09.2019 по 09.09.2019 позапланової перевірки на виконання раніше наданого припису від 05.02.2019 № 19 до Акту № 07-22, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) від 28.01.2019 - 05.02.2019, КП "Теплоенергетик" надіслано направлення від 03.09.2019 № 552/19, яким направлено відповідальних осіб для проведення позапланової перевірки (а.с. 19 - 20).

При проведенні позапланової перевірки у період з 05.09.2019 по 09.09.2019, за результатами якої складено Акт № 07-170, інспекторами Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області встановлено, що підприємством Спеціальний дозвіл на користування надрами не оформлено, за відсутності якого, відповідно до Журналу обліку забору (Обознівський водозабір КП "Теплоенергетик") в період з 02.02.2019 року по 31.08.2019 рік підприємством піднято 271039 куб. м води (а.с. 21-27, 50-57).

Акт № 07-170 підписано керівником Комунального підприємства "Теплоенергетик" 09.09.2019 без зауважень до нього.

09.09.2019 Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 191983 від 09.09.2019 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за № 191983, відповідно до якої притягнуто заступника головного інженера Комунального підприємства "Теплоенергетик" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі статті 188-5 Кодексу України про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Штраф у розмірі 510,00 грн сплачено повному обсязі згідно квитанції від 12.09.2019 (а.с. 28 - 30).

На підставі матеріалів перевірки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних Комунальним підприємством "Теплоенергетик" внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами) у період з 02.02.2019 року по 31.08.2019 рік на суму 437 375,63 грн (розрахунок здійснено на підставі формули 23Методики № 389) (а.с 32).

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області було пред`явлено КП "Теплоенергетик" претензію від 01.10.2019 № 07-8/2310 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами) у період з 02.02.2019 по 31.08.2019 на суму 437 375,63 грн (а.с. 31).

Вказану претензію відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

У зв`язку із несплатою відповідачем збитків у загальній сумі 437 375,63 грн позивач звернувся із даним позовом до господарського суду.

Норми права, які застосовано судом, та мотивована оцінка доводів і поданих доказів.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, до компетенції Державної екологічної інспекції належить здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань, зокрема, має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, а також, розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та надавати обов`язкові для виконання приписи про усунення порушення природоохоронного законодавства, а також вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно абз. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно п. «ґ», п. «й» ч. 1 ст. 20-2 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції Державної екологічної інспекції належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Так, судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області у період з 05.09.2019 по 09.09.2019 на підставі наказу від 02.09.2019 № 866 та направлення від 03.09.2019 № 552/19 у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання проведено позапланову перевірку виконання раніше виданого припису від 05.02.2019 № 19 до акту, складеного за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 28.01.2019-05.02.2019 в діяльності КП "Теплоенергетик".

Держекоінспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Кіровоградській області складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 07-170 про проведення заходу державного нагляду (контролю) в період з 05.09.2019 по 09.09.2019.

За результатами перевірки встановлено, що умови припису від 05.02.2019 підприємством не виконані, зокрема, дозвіл (ліцензія) на користування надрами на Обознівський водозабір не оформлена. За відсутності вказаного дозволу, відповідно до Журналу обліку водозабору (Обознівський водозабір КП "Теплоенергетик") в період з 02.02.2019 по 31.08.2019 підприємством піднято 271039 куб.м. води.

Статтею 23 Кодексу України про надра передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Як встановлено перевіркою, об`єм використаної з підземних свердловин води за вказаний період при відсутності Спеціального дозволу на користування надрами становить 271039 куб.м. води, тобто, відповідачем здійснюється забір води понад 300 куб. м. на добу.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов`язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об`єктів. У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинно одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 44 Водного Кодексу України визначено, що водокористувачі зобов`язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища під час перевірки встановлено факт самовільного використання відповідачем води із підземних джерел, що є порушенням статей 44, 48, 49 Водного кодексу України та ст.ст. 19, 21, 23 Кодексу України про надра за які передбачена відповідальність відповідно до ст. 110 Водного кодексу України та ст. 65 Кодексу України про надра.

Так, матеріалами перевірки встановлено, що відповідно до акта на право постійного користування землею серія ІІ-КР№002028 від 25.12.2003 КП "Теплоенергетик"» надано у постійне користування 7,40 га на території Обознівської сільської ради розміщення очисних споруд.

В Акті перевірки №07-22 від 05.02.2019 зазначено, що Підприємством надано Спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний номер 3091 від 11.08.2003, виданий на видобування підземних прісних вод з Обознівської ділянки Кіровоградського родовища. Термін дії ліцензії 15 (п`ятнадцять) років. Отже, починаючи з 12.08.2018 підприємством здійснюється водозабір, без діючого Спеціального дозволу на користування надрами, тобто самовільний водозабір.

За відсутності вказаного дозволу, відповідно до Журналу обліку водозабору (Обознівський водозабір КП «Теплоенергетик») в період з 02.02.2019 по 31.08.2019 підприємством піднято 271039 куб.м. води.

Враховуючи вказані порушення позивачем здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води з підземних джерел згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 року №389 (із змінами, внесеними згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів №367 від 13.10.2015 року) що становить 437 375,63 грн.

Позивачем, в порядку п. «ґ» ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", на адресу відповідача надіслано претензію №07-8/2310 від 01.10.2019 про відшкодування збитків у сумі 437 375,63 грн, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами).

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017 року затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Відповідно до ст. 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради».

Згідно ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, отримання якого регламентує Порядок надання гірничих відводів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №59.

Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел, проведено згідно з розділом IX «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 р. №389 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів №367 від 13.10.2015 року).

Згідно п.1.2 Методики, методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі: самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Відповідно до п. 1.4 Методики, дана Методика застосовується державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб`єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Згідно ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, зокрема, винні у самовільному користуванні надрами.

Статтею 67 Кодексу України про надра визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 110 Водного Кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно ч. 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Суд враховує, що Акт позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 07-22 від 05.02.2019 є чинним, підписаним керівником КП "Теплоенергетик", в судовому порядку не оскаржувався.

Отже, виходячи з наведеного вище, керуючись приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає акт №07-22 від 05.02.2019 в якості належного та допустимого доказу порушення КП "Теплоенергентик" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом здійснення у період з 02.02.2019 по 31.08.2019.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. У відповідності до ч. 1 ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

З урахуванням вимог ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини порушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні такої шкоди.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

В даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у самовільному користуванні надрами (підземними водами) без відповідного дозволу в період з 02.02.2019 по 31.08.2019; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.

Відповідач під час розгляду справи відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків та зазначає, що такий розрахунок проведено розрахунковим методом, що не суперечить Методиці № 389.

Таким чином, суд встановив наявність правових підстав для стягнення 437 375,63 грн.

Одночасно господарський суд враховує, що в природоохоронному законодавстві відсутнє розмежування понять "збитки та "шкода". Так, положення ст. 1166 Цивільного кодексу України та ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачають відшкодування шкоди. Разом з цим, Методика № 389, на підставі якого розраховано розмір суми, що є предметом стягнення у даній справі, використовує поняття "збитки". Отже, в даному випадку збитки є грошовим вираженням майнової шкоди. З підстав викладеного господарський суд вважає за можливе стягнути суму 437 375,63 грн як збитки згідно редакції вимог позивача.

В частині розподілу збитків в сумі 437 375,63 грн та їх зарахування, господарським судом прийнято до уваги, що відповідно до ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 вказаного кодексу, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Разом з тим, кошти, які надходять на рахунок казначейства, зазначений позивачем у позові, розподіляються казначейством між державним та відповідними місцевими бюджетами засобами програмного забезпечення та зараховуються на відповідні рахунки державного та місцевих бюджетів, що й передбачено вищевказаними законодавчими актами України.

Відтак стягнення шкоди за рішенням суду відбувається на спеціальний рахунок, кошти на якому розподіляються Головним управлінням Казначейства за призначенням на відповідні рахунки. Вказаний Прокурором в прохальній частині позовної заяви рахунок відноситься до рахунків для зарахування грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Господарський суд не вбачає підстав для втручання у визначений законодавством розподіл коштів.

Таким чином, сума збитків в розмірі 437 375,63 грн підлягає стягненню з відповідача на рахунок, зазначений Прокурором у позовній заяві, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Щодо представництва інтересів Прокурором суд враховує наступне.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 за № З-рп/99 прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Недотримання відповідачем вимог законодавства України з приводу охорони та раціонального використання водних ресурсів порушує інтереси держави, як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері.

Звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні такого значимого питання як охорона та раціональне використання водних ресурсів, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Так, відповідно до статті 6 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Статтею 13 Конституції України визначено, що Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, у тому числі, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Діяльність Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 "Про Положення про Державну екологічну інспекцію України", Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля від 07.04.2020 № 230 "Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції України", а також відповідним положенням про Державну екологічну інспекцію в області, яке затверджується наказом Державної екологічної інспекції України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з Положенням (п.7) Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань (пп.2 п.4 Положення):

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України вимог законодавства, у тому числі про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема (п. «в» пп.2 п.4 Положення);

пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (пп.8 п.4 Положення).

Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області утворена як юридична особа публічного права територіальний орган Держекоінспекції, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 995 "Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції".

Кабінет Міністрів України, постановою №750 від 14.08.2019 ліквідовано Державну екологічну інспекцію, а також ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні та міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції з одночасним утворенням Державної природоохоронної служби України як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику з проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища та державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та її територіальних органів.

Установлено, що Державна екологічна інспекція, її територіальні органи та міжрегіональні територіальні органи, які ліквідуються згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови, продовжують виконувати свої повноваження до завершення здійснення заходів з утворення Державної природоохоронної служби та її міжрегіональних територіальних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України №873 від 12.10.2019 визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України №750 від 14.08.2019 "Деякі питання Державної природоохоронної служби України".

Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, як територіальний орган Держекоінспекції, на час подання позову, уповноважена, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що затверджена, наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, зі змінами, внесеними наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 № 249, здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог природоохоронного законодавства, розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, вживати заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

За таких обставин, Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, на час подання позову до суду, - орган, уповноважений державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.

09.09.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №802 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції" у якій вказано ліквідувати Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області (далі - ДЕІ у Кіровоградській області), Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області (далі - ДЕІ у Дніпропетровській області) та створити Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - ДЕІ Придніпровського округу).

Відповідно до підпункту 1.1.3 пункту 1 наказу Державної екологічної інспекції України (далі - ДЕІ України) від 22.12.2020 №501 справи ДЕІ у Кіровоградській області передано до ДЕІ Придніпровського округу.

Пунктом 3 наказу ДЕІ України від 22.12.2020 №503 повноваження ДЕІ у Кіровоградській області та ДЕІ у Дніпропетровській області по здійсненню державного нагляду (контролю) у природоохоронній сфері на території Дніпропетровської та Кіровоградської областей припинено.

Відповідно до пункту 4 наказу ДЕІ України від 22.12.2020 №503 з 23-го грудня 2020 року розпочала здійснювати відповідні повноваження ДЕІ Придніпровського округу.

У зв`язку з тим, що до ДЕІ Придніпровського округу повністю перейшли функції ДЕІ у Кіровоградській області та ДЕІ у Дніпропетровській області по здійсненню державного нагляду (контролю) у природоохоронній сфері на території Дніпропетровської та Кіровоградської областей, то ДЕІ Придніпровського округу є правонаступником ДЕІ у Кіровоградській області та ДЕІ у Дніпропетровській області.

Отже, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу - орган, уповноважений державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин на час вирішення спору по суті.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

Крім цього, кошти, одержанні в рахунок відшкодування збитків завданих навколишньому природному середовищу надходять до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, з яких фінансуються зокрема видатки на програми та заходи у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проте, Державною екологічною інспекцією не вживаються належні та ефективні заходи, спрямовані на захист інтересів держави у судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви.

Безпідставне зволікання позивача зі стягненням відповідних коштів з відповідача не сприяє своєчасному наповненню бюджету та створює загрозу державним інтересам у цій сфері.

Наведені обставини, а також той факт, що уповноваженим органом, в даному випадку Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), неналежним чином здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, є підставою для звернення Прокурора з даним позовом до суду.

Отже, сам факт незвернення до суду Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, що захист інтересів держави у спірних правовідносинах здійснювався неефективно без вжиття всіх можливих заходів та використання повного кола повноважень визначених законом, а вжиті заходи не були спрямовані на реальний захист порушених інтересів держави, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, що узгоджується з вимогами постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладено у пункті 79 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Як встановлено матеріалами справи, перевірка, по результатам якої виявлено порушення, внаслідок чого нараховано збитки, проведена ще у вересні 2019 року. Розрахунок збитків складено 13.09.2019 та 01.10.2019 направлено претензію про їх відшкодування. Між тим, протягом зазначеного проміжку часу, який є значним (півтори роки) екологічною інспекцією не вжито жодних дій, направлених на звернення до суду. Окрім того, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували відсутність коштів для сплати судового збору. Також відсутні докази, які підтверджували вчинення екологічною інспекцією дій, необхідних для отримання відповідних грошових коштів, необхідних для сплати судового збору. При цьому, Прокуратурою завчасно направлено на адресу екологічної інспекції повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Таке повідомлення отримано позивачем 17.11.2020, тоді як навіть після отриманого повідомлення Прокурора та до подання позову 31.12.2020, позивач не вчинив дій, необхідних для звернення до суду.

Таким чином, має місце порушення інтересів держави та наявності достатніх правових підстав для подання даного позову та здійснення представництва в суді органами прокуратури.

Отже, заперечення відповідача щодо відсутності підстав звернення Прокурора з позовом у дані справі спростовуються наведеним вище.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Інших судових витрат сторонами не заявлялось.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради (25491, м. Кропивницький, вул. Ливарна, 1, ідентифікаційний код 24153576) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92, ідентифікаційний код 43877118) збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами) в сумі 437 375,63 грн, зарахувавши кошти на IBAN: UA228999980333159331000011481, отримувач: УК у Кіров.р-ні/отг Катеринівка/24062100, код отримувача: 38036997, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 24062100.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради (25491, м. Кропивницький, вул. Ливарна, 1, ідентифікаційний код 24153576) користь Кіровоградської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025, МФО 820172, р/р UA848201720343100001000004600 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 6 560,63 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити Кропивницькій окружній прокуратурі за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11 та електронною поштою: kirovograd@kir.gp.gov.ua; Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) за адресою: 50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92 та електронною поштою: KIR.DEI.GOV.UA; Комунальному підприємству "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради за адресою: 25491, м. Кропивницький, вул. Ливарна, 1 та електронною поштою: VP_TEK@ukr.net.

Повне рішення складено 23.04.2021.

Суддя В.В.Тимошевська