ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2021 року м.Дніпро

Справа № 912/2952/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2020 (прийняте суддею Поліщук Г.Б. повне судове рішення складено 30.12.2020) у справі № 912/2952/20

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Олійник Валентини Леонідівни

про стягнення 10 805,19 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до Фізичної особи-підприємця Олійник Валентини Леонідівни про стягнення 10 805,19 грн заборгованості за безоблікове водокористування, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про порушення відповідачем Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України №190 від 27.06.2008, що виявилось у безобліковому водокористуванні.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2020 у цій справі, позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Олійник Валентини Леонідівни на користь Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" 748, 29 грн заборгованості за безоблікове водокористування, а також судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що наявні матеріали дозволяють встановити дату початку безоблікового водокористування - 17.01.2020. За наведених обставин господарський суд вважає помилковим застосування у даному випадку позивачем приписів п. 3.4 Правил № 190 в частині, що визначає розрахунковий період у разі неможливості встановлення терміну початку безоблікового водокористування. Доказів на підтвердження того, що даний виток існував станом на 10.01.2020, позивачем до суду не надано.

З огляду на встановлені судом обставини справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 748,29 грн. В задоволенні решти позовних вимог господарський суд відмовляє, оскільки позивачем не доведено правомірність їх пред`явлення.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем визначено період безоблікованого користування з 10.01.2020 (враховуючи те, що останній рахунок за водопостачання та водовідведення було виставлено 09.01.2020, а також Сторонами 09.01.2020 підписано акт наданих послуг в розрахунковому періоді з 06.12.2019 по 09.01.2020 - за попередній місяць), по 07.01.2020 (день виявлення порушення - витоку). Враховуючи те, що сторонами не виявлено початок безоблікового водокористування, то позивачем початок нарахування за безоблікове водокористування визначено з дня, наступного після останнього виставленого рахунку, підписаного Сторонами акту виконаних робіт та здійсненого розрахунку за послуги водопостачання за попередній місяць (з 06.12.2019 по 09.01.2020). Наступний період з 10.01.2020 по 17.01.2020 є безобліковим та розраховувався позивачем за п. 3.3 Правил.

Відповідно до п. 7.1 Договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення №4/150 від 01.04.2013 сторони погодили порядок розрахунків, а саме - кількість води, що постачається Виконавцем на об`єкти Споживача, визначається за показниками приладів обліку, які фіксуються в Акті про надання послуг. Акт про надання послуг з рахунком, виставленим до оплати за надані послуги водопостачання надається Споживачу для проведення кінцевого розрахунку за поточний місяць.

Відповідно до п. 8.2 Договору Споживач самостійно на протязі п`яти операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за спожиту питну воду шляхом оплати різниці між вартістю обсягу питної води, фактично спожитої протягом розрахун кового періоду та сумою коштів, оплачених у відповідності до абз. 1 п. 8.2 Договору.

Враховуючи зазначені умови Договору щодо порядку оплати послуг, позивачем виставлено рахунок та сторонами підписано акт наданих послуг за послуги водопостачання та водовідведення, 09.01.2020 підписано акт наданих послуг №4387 від 09.01.2020 в розрахунковому періоді з 06.12.2019 по 09.01.2020 - за попередній місяць. 20.01.2020 відповідачу виставлено наступний рахунок за безоблікове водокористування (за період з 10.01.2020 по 17.01.2020).

Скаржник наголошує на тому, що при визначенні періоду безоблікового водокористування керувався умовами укладеного Договору, п.п. 10.1, 3.4 Правил, якими передбачено граничний період безоблікового користування - 1 місяць. Не виходячи за межі зазначеного періоду, позивачем визначено період безоблікового водокористування - 7 діб 12 год 30 хв., що не перевищує період, визначений правилами.

На думку скаржника, звернення відповідача не може вважатись підставою для визначення початку безоблікового водокористування, зважаючи на те, що воно не містить даних про початок витоку, актом обстеження від 17.01.2020 сторонами також не зафіксовано початок безоблікового витоку.

Апелянт також звертає увагу на те, що Верховним судом України розглядалась аналогічна справа. Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 13 січня 2020 року у справі №908/510/19 Верховним Судом України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду було розгляну то подібні правовідносини за позовом Комунального підприємства "Водоканал" до Комунального підприємства "Благводсервіс", а саме: нарахуванняу разі виявлення витоку води - на підставі п. 10.1, 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190.

В пункті 8.20 Постанови Верховного Суду викладена позиція Суду щодо періоду безоблікового водокористування - з 10.11.2018 (останнє технічне обстеження водопроводу перед витоком зафіксоване актом від 09.11.2018) по 24.11.2018, та встановлено, що розрахунки за безоблікове водокористування є арифметично правильними, відповідають вимогам Правил та підтверджені доказами.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відповідач зазначає, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17.01.2020 відповідачем виявлено виток води із каналізаційного люку, який знаходиться на вулиці В. Чміленка в м. Кропивницький біля будинку 47а. Саме за ініціативи відповідача, шляхом подання відповідної заяви, працівники позивача прибули на місце витоку води, вчинили дії по усуненню такого витоку та склали відповідні документи. Усунення безоблікового витіку води виявлено відповідачем 17.01.2020. Роботи по ремонту проведено також в цей день 17.01.2020.

Тобто з моменту звернення і до моменту усунення витоку води пройшло кілька годин. Таким чином розрахунок безоблікового витіку води з трубопроводу діаметром 25 мм встановлено 17.01.2020 та припинено 17.01.2020. Оскільки на заяві відповідача, яка подавалась до позивача 17.01.2020 із проханням усунути витік води, відсутнє підтвердження часу подання такої заяви, відповідач вважає, що розрахунок витрат безоблікового витіку води має бути проведений із 8:00 год. і до моменту виявлення такого витоку, тобто до 12:30 год. 17.01.2020, як це зазначено в акті обстеження №46. Оскільки позивач не надав доказів того, що виток води відбувався з 10.01.2020 відповідачем наведено власний розрахунок зобов`язань відповідача, відповідно до якого останній мав сплатити 269,38 грн за безобліковий витік води.

Доказів на підтвердження того, що даний витік існував станом на 10.01.2020 позивачем до суду не надано.

Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі №908/510/19, відповідач вказує, що в ній досліджені інші обставини та факти, що стали підставою розрахунку безоблікового витіку води, а тому вказана постанова не може бути врахована при вирішенні вказаного спору.

6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2021 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2020 у справі № 912/2952/20 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи.

01.04.2013 між Обласним комунальним виробничим підприємством "Дніпро-Кіровоград" (Виконавець) (далі - ОКВП "Дніпро-Кіровоград") та Фізичною особою-підприємцем Олійник Валентиною Леонідівною (Споживач) укладено Договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 4/146 (далі - Договір), в тому числі по об`єкту, розташованому у м. Кропивницький, вул. Дзержинського (Чміленко), 47 а (а.с. 16-19, а.с.54-57).

За умовами п. 1.1. Договору Виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами та засобами надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - Послуги) в об`ємах визначених лімітом відпуску води та приймання стоків (Додаток № 1 до Договору), а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані Послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених цим Договором.

Пунктом 3.1. Договору сторони узгодили, що під час виконання його умов, а також вирішення всіх інших питань, що цим договором не обумовлені, сторони керуються чинним законодавством, зокрема Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", "Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України", а також місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні системи каналізації населених пунктів.

Згідно п. 3.3. Договору Споживач зобов`язується оплачувати Послуги та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим Договором, а також у встановлений Виконавцем термін виконувати приписи щодо раціонального використання питної води та забезпечення якісного обліку отриманих Споживачем послуг з централізованого холодного водопостачання та водовідведення.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Виконавець має право: видавати обов`язкові до виконання приписи для раціонального використання питної води та забезпечення якісного обліку отриманих Споживачем послуг з централізованого холодного водопостачання та водовідведення.

У разі виявлення однією із Сторін цього Договору порушень його умов, які виражені в: неналежній якості та об`ємах наданих послуг; факті стороннього втручання в роботу приладів обліку; пошкодження цілісності приладів обліку; пошкодження деталей пломбування (пломби, дроту) або зриву пломб на них, а також в місцях з`єднань та на запірній арматурі обвідної лінії; пошкодження манометрів до водолічильника; самовільного приєднання додаткових об`єктів мереж водопроводу до мереж водопроводу перед приладами обліку, через які надаються Послуги на місці виявленого порушення оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення умов Договору, зобов`язана попередити іншу Сторону про необхідність складання та підписання акту. У разі відмови будь-якої із Сторін від підписання акту, в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше двох представників сторони договору, що склала акт. (п. 11.5. Договору)

Відповідно до п. 11.1 Договору межі відповідальності за стан та обслуговування мереж та споруд встановлюються за балансовою належністю та актом розмежування (Додаток № 4 цього Договору).

Цей Договір набирає чинності з 01.04.2013 і укладається терміном на один рік з можливістю продовження його дії на той же термін у випадку коли Сторони за місяць до припинення дії Договору не заявлять бажання його припинити (п. 12.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін.

17.01.2020 о 12:30 год. представниками інспекції з водокористування та промислового водовідведення ОКВП "Дніпро-Кіровоград", в присутності представника абонента (Олійник В.Л.). було проведено обстеження водопровідних та каналізаційних систем споживача по об`єкту розміщеного по вул. Чміленка, 47 А, за результатами якого складено акт обстеження № 76, згідно якого виявлено наступне: водопостачання об`єкта здійснюється по трубопроводу діаметром 25 мм. Вузол обліку води змонтовано у приміщенні магазину, лічильник КВ 1,5 №469759 з показниками 00200 в робочому стані, опломбований пломбою №39057154. Під час обстеження об`єкта встановлено, що у ВК-2 на мережі абонента з трубопроводу діаметром 25 мм безобліковий витік води до вузла обліку, що є порушенням п. 10.1 Правил (а.с. 23).

Складений Акт обстеження № 76 від 17.01.2020 підписано представниками водоканалу та ОСОБА_1 без зауважень.

ОКВП "Дніпро-Кіровоград" проведено розрахунок за безобліковий витік води за період що складає 7 діб та 12 годин 30 хвилин, а саме з 10.01.2020 (наступний день після останнього виставленого рахунку 09.01.2020) по 12 год. 30 хв. 17.01.2020 (дата та час складання акту обстеження) (а.с. 24).

Загальна сума нарахування за вказаний період склала 10 805,19 грн.

Позивачем виставлено рахунок № 4387 від 20.01.2020 на суму 10 805,19 грн, який відповідачем не оплачено.

Відповідно до п. 7.16. Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, Споживач зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня отримання рахунку, направити до Виконавця уповноваженого представника з відповідними обґрунтовуючими документами для врегулювання розрахунків. У випадку невиконання цієї умови, рахунки Виконавця вважаються прийнятими до оплати.

Відповідач свого представника до позивача для врегулювання розрахунків не направляв.

17.06.2020 на адресу відповідача позивачем направлено Лист-вимогу на суму 10 805,19 грн. Проте, відповіді на вимогу позивач не отримав, зазначена заборгованість відповідачем не погашена.

З огляду на те, що відповідач не сплатив виставлену у рахунку суму, позивач звернувся до суду з даним позовом.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом спору у даній справі є застосування норм матеріального права - пунктів 3.3., 3.4. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 № 2918-ІІІ (Закон України № 2918), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (Правила № 190).

За нормами ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Закону України № 2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. 1.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190 від 27.06.2008), такі Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до п.1.3. Правил № 190 Виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" покладає на споживачів послуг централізованого водопостачання такі обов`язки:

- раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання;

- утримувати в належному технічному і санітарному стані мережі та обладнання;

- вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об`єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються (ст. 22 Закону).

Приписами п.5.13. Правил №190 передбачено, що споживач забезпечує захист приміщень, де розташовані вузли обліку, від ґрунтових, талих і дощових вод та інших шкідливих впливів, утримує зазначені приміщення в належному стані; не допускає доступу сторонніх осіб і забезпечує доступ представників виробника за службовими посвідченнями до засобів обліку, водопровідних пристроїв та обладнання.

Пунктом 5.18 Правил №190 визначено, що споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з`єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку, незалежно від місця його розташування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено п.10.1.Правил №190, що зафіксовано інспекторами при перевірці у акті обстеження від 17.01.2020, яким зафіксовано витік води.

Згідно з п.10.1.Правил № 190 у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньо будинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил.

Розрахунок з виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньо будинкова система водопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання вимог п.10.1 Правил №190 виписано відповідачу рахунок №4387 від 20.01.2020 року на суму 10 805,19 грн, який відповідачем оплачено не було.

Відповідно до п.3.3. Правил № 190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Згідно з пунктом 3.4. Правил № 190 розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Позивачем при проведенні перевірки встановлено, що діаметр трубопроводу становить 25 мм, та взято до перерахунку період з 10.01.2020 по 12:30 год. 17.01.2020, враховуючи те, що останній рахунок за водопостачання відповідачу було вручено 09.01.2020.

Суд першої інстанції, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи, дійшов висновку, що період безоблікового витоку води визначено позивачем помилково.

Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18.

Як вбачається з матеріалів справи, витік води встановлено відповідачем, про що повідомлено позивача заявою від 17.01.2020 (вх.№ 56).

Зазначені обставини не спростовуються позивачем.

У вказану дату (17.01.2020) о 12 год. 30 хв. представниками позивача складено акт обстеження, яким зафіксовано витік води.

Того ж дня працівниками ОКВП "Дніпро-Кіровоград" витік води було усунено, про що міститься відмітка на заяві відповідача (а.с. 51) та підтверджується актом приймання виконаних робіт від 17.01.2020.

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що даний виток існував станом на 10.01.2020, матеріали справи не містять.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з положень пункту 3.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, підставою вважати водокористування безобліковим є самовільне приєднання споживача до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користуватися ними.

Разом з тим, встановлено та досліджено судом докази, які підтверджують не лише наявність договірних відносин між скаржником (позивачем) та відповідачем, але доводять і факт повідомлення відповідачем позивача про витік води з метою якнайшвидшого усунення пошкоджень в системі водопостачання та зменшення збитків, а також доводять добросовісну поведінку відповідача.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що датою початку безоблікового водокористування є 17.01.2020.

Отже, з урахуванням положень визначених п.3.3. Правил №190 та правильного періоду (в межах періоду, заявленого позивачем), розрахунок за витік води виглядатиме наступним чином.

Q год. = 3,14 x 0,0250/ 4 х 3600 с х 2 = 3,533 м3/год.

Q = 3,533 м3/год. х 12,5 год. (з 00 год. 00 хв. 17.01.2020 по 12 год. 30 хв. 17.01.2020) = 44,16 м3

Ст. 32 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19 листопада 2019 року №2444 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141" встановлено тариф споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 14,12 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість).

Таким чином, загальна вартість витоку води становить S = 44,16 м3 х 16,944 грн/м3= 748,29 грн.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог на суму 748,29 грн.

Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №908/510/19, оскільки у цій справі йде мова про безоблікове водокористування за відсутності засобу обліку, у зв`язку з його повіркою, а отже обставини цієї справи не є тотожними із обставинами справи № 912/2952/20.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених вище обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2020 у справі № 912/2952/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2020 у справі № 912/2952/20 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за винятком випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 286 ГПК України.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко