Справа № 645/1792/21

Провадження № 2/645/1302/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Мартинової О.М.,

секретар судових засідань Кривченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

встановив:

В провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває вище зазначена позивна заява.

Відповідач посправі ОСОБА_1 звернулась досуду іззаявою,у якійпросить вжитизаходи забезпеченняпозову шляхомзаборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження: Ѕ частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а також Ѕ частки новоствореного нерухомого майна, право власності на яке не зареєстроване житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири, що розташована за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , перша черга будівництва, секція, А1. Крім того, заборонити державним реєстраторам Управління держаної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а також будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вчиняти та здійснювати реєстраційній дії щодо державної реєстрації змін до установочних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Творче об`єднання «Соняшник», місце знаходження: АДРЕСА_4 та що пов`язанні зі зміною учасників або відомостей про учасників Товариства, зміни розміру статутного капіталу в частині належній ОСОБА_2 .

В обґрунтуваннязаяви прозабезпечення позовувказує нате,щоміж сторонами по справі існує спір з приводу поділу зазначеного майна та компенсації вартості частки із вкладу до статутного фонду вказаного господарського товариства, а тому з метою ухилення від його поділу, існує загроза відчуження позивачем зазначеного майна без згоди відповідача, що ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду та ускладнить ефективний захист її порушених прав та інтересів.

Відповідно до положеньст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, дослідивши подану заяву, прийшов до наступного висновку.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 з позовною заявою про поділ майна подружжя, у якій просить в порядку розділу майна подружжя визнати за ним право власності на наступне майно:

- 22/100 частини квартири АДРЕСА_5 вартістю 141 680 грн.;

- 1/2 частину житлового будинку загальною площею 39,1кв.м., житловою площею 16,2кв.м. за адресою АДРЕСА_6 , зареєстрованого в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.04.2007р. за р.№ 17409533 вартістю 209 164 грн.;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6323981201:00:001:0059, за адресою АДРЕСА_6 , зареєстрована в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 21.02.2017 р. за р.№ 1181010563239, номер запису про право власності 19167133 вартістю 97 610 грн.

Інші 22/100 частини квартири АДРЕСА_5 вартістю 141 680 грн.; 1/2 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_6 вартістю 209 164 грн.; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_6 вартістю 97 610 грн. залишити ОСОБА_1 .

13.04.2021 року відповідач ОСОБА_1 надала до суду зустрічну позовну заяву, якою окрім визнання права власності на зазначене в позові майна в порядку поділу, також просила визнати право власності на ј частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та на ј частки закінченого будівництва та введеного в експлуатацію новоствореного нерухомого майна, права власності на яке не зареєстровано житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також на Ѕ частини квартири АДРЕСА_7 , перша черга будівництва, секція, А1. Крім того, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошову компенсацію Ѕ вартості частки ОСОБА_2 в статутному капіталі господарського товариства ТОВ «Творче об`єднання «Соняшник», що складає суму у розмірі 18600,00 грн.

Питання щодо прийняття зустрічної позивної заяви до провадження на даний час судом не вирішено.

З договору купівлі продажу квартири від 14.04.2011 року, вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передано у власність квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , по Ѕ частині кожному. Разом з тим зазначено, що ОСОБА_2 набуває вказане майно у спільну сумісну власність подружжя.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.04.2021 року, право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з цільовим призначенням для індивідуального садівництва площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , припинено 28.12.2020 року, про що внесені відповідні відомості до реєстру приватним нотаріусом ХМНО Харківської області Гібадуловой Л.А.

А також, права право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , припинено 28.12.2020 року, про що внесені відповідні відомості до реєстру приватним нотаріусом ХМНО Харківської області Гібадуловой Л.А.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 4 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни N9від 22.12.2006"Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову" роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до пп.1, 2 та 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Пункт 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову суд повинен перевірити обґрунтованість доводів заяви щодо можливості та необхідності встановлення таких обтяжень.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3статті 150 ЦПК України).

Відповідно правової позиції, викладеної у рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями151,152,153 ЦПК України: "З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.

Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав, про захист яких просить заявник, та інтересів інших учасників судового процесу.

Разом з тим вжиття заходів забезпечення позову не призведе до порушення принципу співмірності забезпечення позову щодо предмету спору, оскільки ці заходи спрямовані виключно на збереження вже існуючих обставин спірних правовідносин та не накладають обтяжливих обов`язків на сторін та інших осіб.

При цьому, норми діючого законодавства не зобов`язують нового власника повідомляти позивача про свій намір відчужити спірне майно, здійснювати дії щодо спірної квартири, а у інший спосіб позивач позбавлений можливості дізнатися про намір власника майна.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі відчуження позивачем Ѕ частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення заборони вчиняти дії направлені на відчуження вищезазначеного майна.

Суд приймає до уваги вимоги та предмет позову, та вважає, що відповідач довела необхідність застосування заходів забезпечення позову за вказаною вище адресою.

При цьому забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди позивачу, оскільки заборона відчуження майна тимчасово перешкоджає вчиняти дії щодо його відчуження.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні будь-які відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Зазначене не перешкоджає учасникам справи, за наявності підстав в порядку ст. 156 ЦПК України звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст. 158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.

На підтвердження накладення заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_8 , перша черга будівництва, секція А1, відповідачем надано нотаріально посвідчену заяву, якою вона дає згоду на купівлю ОСОБА_2 вказаної квартири за спільні кошти подружжя в період шлюбу, проте договору на підтвердження укладання купівлі продажу квартири не надано.

Як вбачається з декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 04.02.2020 року нове будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вважається закінченим будівництво, об`єкт готовий до експлуатації, при цьому замовниками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак, доказів набуття права власності ОСОБА_2 на Ѕ частки новоствореного нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 суду також не надано.

За змістом наданої відповідачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, права власності на новостворене нерухоме майна за адресою: АДРЕСА_2 , та на квартиру АДРЕСА_8 , перша черга будівництва, секція А1, на яке відповідач просить накласти заборону відчуження, відсутні, тому заява відповідача про забезпечення позову в цій частині не підлягає задоволення.

Щодо питання про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам Управління держаної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а також будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вчиняти та здійснювати реєстраційній дії щодо державної реєстрації змін до установочних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Творче об`єднання «Соняшник», місце знаходження: АДРЕСА_4 та що пов`язанні зі зміною учасників або відомостей про учасників Товариства, зміни розміру статутного капіталу в частині належній ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

Згідно Статуту затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «Творче Об`єднання «Соняшник», протокол № 1 від 17.11.2009 року, учасниками (засновниками) зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Так, згідно зіст. 167 Господарського кодексу Україникорпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч. 1ст. 19 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»товариство має право зменшити свій статутний капітал.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (ч. 2ст. 115 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 66 Господарського кодексу України, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 115 ЦК Українигосподарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

При цьому за змістомстатті 61 Сімейного кодексу Україниоб`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно (за винятком виключеного з цивільного обороту), а корпоративними правами, як згадувалось вище, є сукупність прав особи, а не саме майно.

Зважаючи на викладене та оскільки безпосередньо корпоративні права не є предметом спору, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони щодо здійснення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства на корпоративні права третіх осіб із забороною ОСОБА_2 , вчиняти будь-які дії щодо зміни розміру статутного капіталу в частині належній останньому.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення позивача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідачем до заяви про забезпечення позову не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених відповідачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги чи заперечення.

Матеріали справи також не містять будь - яких належних та допустимих доказів того, що позивач, на час звернення відповідача до суду із заявою про забезпечення позову, мають намір внести зміни до статуту ТОВ «Творче об`єднання «Соняшник» чи здійснюють будь-які дії з розміру статутного капіталу, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення позивача від сплати компенсації вартості частки з вкладу до статутного фонду вказаного господарства без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою правовою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову в цій частині.

Крім того, не надано доказів, що свідчили про загрозу дій щодо внесення змін до відомостей про Товариство, що не пов`язані зі змінами в установчих документах та що стосується зміни учасників ТОВ «Творче об`єднання «Соняшник», оскільки, дане питання не є предметом позову у цій справі.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, його співмірність позовним вимогам і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Окремо суд, в контексті досягнення дієвості та мети вжиття заходу шляхом заборони здійснювати реєстраційні дії, звертає увагу, що право вимоги відповідача щодо виплати половини вартості внесеного майна в статутні капітали підприємств не може залежати від майбутніх дій позивача щодо змін розміру статутного капіталу, натомість реалізація такого права пов`язана із встановленням факту та відповідних обставин внесення майна в статутний капітал подружжям спільно з метою його поділу як майна подружжя.

З огляду на викладене, не доведення заявником обставин, передбачених ч.2ст.149 ЦПК України, необхідних для вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову з вказаного питання.

На підставі ст.ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження Ѕ частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 32613088, до вирішення справи по суті.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Копію ухвали направити до Департаменту реєстрації Харківської міської ради (Центру надання адміністративних послуг м. Харкова) (61000, м. Харків, Гімназійна набережна, 26) - для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м.Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя О. М. Мартинова