-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
УХВАЛА
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 756/10398/14
провадження № 61-6591ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Жданової В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особі: публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії у м. Кривому Розі, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Севеко» (далі - ТОВ «Торговий дім Севеко»), про поділ спільного майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особі: публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії у м. Кривому Розі, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Севеко», про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ :
У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки заявником судовий збір у розмірі, визначеному підпунктом 7 пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», не сплачений.
У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу; на її утриманні перебуває неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в підтвердження чого надає довідку № КМП00000001 від 19 квітня 2021 року, з якої видно, що ОСОБА_1 працює у товаристві з обмеженою відповідальністю «Компанія «МАЙ ПРОФІТ» (далі - ТОВ «Компанія «МАЙ ПРОФІТ»), займає посаду директора та її загальна сума доходу у період з 01 березня 2020 року по 31 березня 2021 року складає 8 905, 43 грн; копію своєї трудової книжки серії НОМЕР_1 , з якої видно, що ОСОБА_1 15 червня 2019 року була прийнята на посаду директора ТОВ «Компанія «МАЙ ПРОФІТ»; копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 23 грудня 2005 року.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Аналіз клопотання про відстрочення сплати судового збору свідчить, що наведені заявником обставини не можуть вважатись достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не характеризують майновий стан ОСОБА_1 та відсутність у неї інших доходів. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Аналіз клопотання про відстрочення сплати судового збору свідчить, що особою, яка подає касаційну скаргу, не додано доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності коштів.
Свідоцтво про народження дитини не характеризує майновий стан заявника та не може беззаперечно свідчити про недостатність її доходів для сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Оскільки наведені доводи та надані документи не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан заявника та відсутність у неї можливості сплатити судовий збір, та не дають змоги в повній мірі оцінити її майновий стан, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір», або надати інші документи на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру (наприклад, довідки органів ДФС України про майновий стан, наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів тощо).
Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У лютому 2020 року ОСОБА_1 уточнювала зустрічні позовні вимоги і остаточно просила суд:
1) визнати за ОСОБА_2 право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ;
2) визнати за ОСОБА_2 право власності на проданий ним автомобіль марки «TOYOTA CAMRI», державний номерний знак НОМЕР_3 , стягнувши з нього на свою користь грошову компенсацію від продажу без її згоди автомобіля;
3) визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,01000 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , та розташованого на ній садового будинку № 20 , загальною площею 392,2 кв.м;
4) визнати за нею право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .
5) визнати за ОСОБА_2 право вимоги на грошові кошти в сумі 6 969 918, 39 грн з ТОВ «Торговий дім Севеко», як боргу;
6) визнати за нею право вимоги на вищезазначені кошти у вигляді вартості частини майна, 3% річних, інфляційних втрат у сумі 391 487, 55 грн.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому розмір судового збору за подання позову майнового характеру становив 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, 10 510 грн (2 102 х 5 = 10 510).
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (10 510 х 200% = 21 020).
Таким чином, за подання касаційної скарги розмір судового збору становить 21 020 грн.
Отже, заявник має сплатити судовий збір у розмірі 21 020 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначений статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 24 травня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Жданова
скопійовано
-
скопійовано
-
