Справа № 755/6056/21

Провадження №: 3/755/3878/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2021 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління стратегічних розслідувань в м. Києві, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу № 155 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 01.04.2021 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного бухгалтера Державного підприємства «Центр оцінки та інформації», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 даного закону, 01.06.2020 року о 16:19 несвоєчасно, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу № 156 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 01.04.2021 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного бухгалтера Державного підприємства «Центр оцінки та інформації», будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 даного закону, 16.09.2019 року припинивши виконання функцій держави, 04.03.2021 року о 16:19 несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями ( перед звільненням), шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП

У судовому засіданні ОСОБА_1 , визнала вину у вчиненні адміністративних правопорушень, підтвердила фактичні обставини справи, щиро розкаялась.

Прокурор в судовому засіданні підтримання протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , просила їх об`єднати в одне адміністративне провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.04.2021 року було об`єднано в одне провадження справу № 755/6056/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та справу № 755/6057/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та присвоїно номер №755/6056/21 (провадження номер 3/755/3878/21).

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши, у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані суддя установив таке.

Відповідно до наказу Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» від 29.09.2017 року № 134/к ОСОБА_1 з 02.10.2017 року призначено на посаду головного бухгалтера Державного підприємства «Центр оцінки та інформації». Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи юридичної особи публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно статті першої вказаного Закону суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Статтею 81 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з статями 167 та 169 цього кодексу, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права.

Статутом Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» визначено, що підприємство засноване на державній власності та належить до сфер управління Міністерства юстиції України. Підприємство є юридичною особою публічного права. Підприємство набуває прав та обов`язків юридичної особи з дати включення його в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Роз`ясненням Національного агентства від 03.02.2020 № 1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» визначено, що під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств слід розуміти осіб, які мають повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно- господарські функції.

У разі визначення посадових осіб на державних підприємствах до уваги слід також брати положення частини третьої статті 65 Господарського кодексу України. Зважаючи на зміст цієї норми, посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника. До прикладу, виконавчі директори, директори з окремих питань, директори департаментів, начальники відділів, служб, центрів, бюро, груп тощо та заступники керівників структурних підрозділів (у тому числі відокремлених, -а також підрозділів у структурі таких відокремлених підрозділів) таких юридичних осіб безумовно наділені адміністративно-господарськими чи організаційно-розпорядчими функціями.

У зв`язку із наведеним Національне агентство звертає увагу, що при визначенні того, чи є працівник юридичної особи публічного права посадовою особою, враховується обсяг та характер здійснюваних ним функцій. Тому навіть в разі не визначення працівника посадовою особою у статутних чи інших внутрішніх документах підприємства він може бути посадовою особою і бути суб`єктом декларування в розумінні Закону з огляду на здійснювані ним адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функцій.

Адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Посадовою інструкцією головного бухгалтера Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» визначено, що головний бухгалтер належить до професійної групи «Керівники». Головний бухгалтер здійснює керівництво працівниками бухгалтерії підприємства.

Таким чином, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного бухгалтера Державного підприємства «Центр оцінки та інформації», яке є юридичною особою публічного права, здійснюючи організаційно-розпорядчі функції, є посадовою особою та відповідно суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Наказом Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» від 23.11.2020 року № 153/01 ОСОБА_1 , головного бухгалтера, 27.11.2020 року звільнено згідно з пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю України - відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов прації.

Абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстроване в міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089 затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною першою форми визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру, шляхом заповнення електронної форми.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.

Отже ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, у 2020 році була зобов`язана подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2019 рік, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства через власний персональний еелектронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру до 1 червня.

Крім того, відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, лише 01.06.2020 о 16:19, а отже не своєчасно.

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за №959/29089 (зі змінами та доповненнями), декларація перед звільненням подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». Така декларація охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктами декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону. Згідно частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Відповідно до витягу із книги обліку трудових книг ОСОБА_1 , отримала трудову книгу 27.11.2020 року. Згідно відомості розподілу виплат ЦОІ ОСОБА_1 отримано виплату - заробітну плату 27.11.2020 року.

Отже, ОСОБА_1 , 27.11.2020 року, фактично припинивши свою діяльність, була зобов`язана подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру, не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності.

Тобто упродовж періоду часу з 00:00 годин 30.11.2020 року по 23:59 годин 25.12.2020 року ОСОБА_1 була зобов`язана подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями ( перед звільненням). Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями ( перед звільненням), лише 04.03.2021 о 16:19, а отже не своєчасно.

За частиною 1 статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Про технічну справність Реєстру та можливість подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 по 01.06.2020 свідчить лист Управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства №71-03/27283/20 від 24.06.2020. Згідно послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 (за період з 01.01.2020 року по 08.03.2021 року), остання у 2020 році, у перше здійснила вхід до Реєстру 02.04.2020 року. Під час роботи у Реєстрі 02.04.2020 року натиснула кнопку «Нова декларація на основі цієї», заповнила/переглянула Розділ 1, 2.1, 2.2, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 12.1, 13 та натиснула кнопку «Зберегти декларацію». У подальшому роботу у Реєстрі продовжила лише 01.06.2021 року.

Згідно послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 (за період з 01.01.2020 року по 26.08.2020 року), остання у період часу з 00:00 годин 30.11.2020 року по 23:59 годин 25.12.2020 року жодних дій Реєстру не вчиняла.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 указала, що вона, як суб`єкт декларування ознайомлена із вимогами Закону України «Про запобігання корупції». Раніше неодноразово подавала декларації у встановлені Законом строки. Декларацію за 2019 рік подала 01.06.2020 о 16:19. Несвоєчасне подання декларації за 2019 рік допустила через власну необережність. У зв`язку з введенням на території України обмежувальних карантинних заходів частина працівників перебувала на самоізоляції, а вона, маючи власний автомобіль перебувала на роботі. Тому у зв`язку із збільшенням завантаження на роботі, заповнення щорічної декларації відклала на пізніше, та у подальшому допустила факт її несвоєчасного подання.

Крім того у своїх поясненнях ОСОБА_1 указала, що вона, як суб`єкт декларування ознайомлений із вимогами Закону України «Про запобігання корупції». Одразу після звільнення у неї підтвердився тест на наявність коронавірусу та у продовж місяця перебувала на самоізоляції та лікуючись від хвороби, випустила із виду необхідність подання декларації. Про таку необхідність згадала лише під час заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2020 рік, та подала її 04.03.2021 року.

Поважних причин, які б перешкоджали ОСОБА_1 вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням), шляхом особистого заповнення електронної форми на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру не встановлено.

Несвоєчасне подання декларації відбулося у зв`язку із не дотриманням порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації до Реєстру, що не можна вважати поважною причиною несвоєчасного подання декларації.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Будь-яких інших доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП, сторонами не надано.

У той час, як склад указаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

Протокол складено компетентними на те особами, адже згідно із статтею 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 1724 - 1729 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи, зокрема, органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Листом від 06.02.2019 № 44-01/8418/19 Національне агентство з питань запобігання корупції надано роз`яснення, що Закон №1700-VІІ не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомлення із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті 1726 КУпАП. Тим самим, надавши оцінку усім тим доказам, які Суд сприйняв, як належні, допустимі та дійсні (реальні), які перебувають в балансі з іншими обставинами справи, уважає що вони в своїй сукупності, указують, що є доведеним (устоновленим), що ОСОБА_1 будучи суб`єктом відповідальності, на якого поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 даного закону, несвоєчасно без поважних причин, 01.06.2020 року о 16:19 та 04.03.2021 року о 16:19 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, за указане порушення суддя враховує таке.

Статтею 1 КУпАП регламентовано, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до абз. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Так, згідно ст.ст. 34, 35 КУпАП суддя не убачає, обставин, що пом`якшують або ж обтяжують відповідальність винного. Тим самим, при накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. ст. 33-35 КУпАП, обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останнього і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 172-6 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Так, як є дійсним факт того, що корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікована Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікована Законом України № 251-V від 18.10.2006).

Випадки корупції ставлять під загрозу довіру до інституції в цілому. Так, сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес, як до корупційних злочинів, так і адміністративних правопорушень пов`язаних з корупцією, та необхідності ефективної протидії їм з метою захисту особи, суспільства та держави.

Та, що указує на неможливість застосування у справі норм ст. 22 КУпАП. Так, як визначена у цій справі міра покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою порушника, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. З урахуванням того, що строк притягнення до відповідальності регламентований ст. 38 КУпАП не минув, адже згідно цієї статті Кодексу (ст. 38 КУпАП) із змінами, внесеними згідно із Законами № 2342-III від 05.04.2001, № 586-VI від 24.09.2008, № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3681-VI від 08.07.2011, № 4652-VI від 13.04.2012, № 198-VIII від 12.02.2015, № 731-VIII від 08.10.2015, № 2293-VIII від 27.02.2018; в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Тим самим, при вирішення питання строків у справі ключовим є установлення дати вчинення та дати виявлення порушення.

При його вирішенні судом, у відповідності до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ураховується позиціє КАС у справах № 757/25975/20-п (постанова від 21.09.2020), № 761/21324/20 (постанова від 19.10.2020) з метою однакового застосування всіма судами загальної юрисдикції кримінального процесуального законодавства та уникнення неоднозначного тлумачення норм права, звертається увага суддів місцевих та апеляційних судів України.

Так, у справі 757/25975/20-п (постанова від 21.09.2020) КАС констатовано, що суд, вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності особи зазначає, що датою вчинення правопорушення є 03 липня 2019 року, коли остання несвоєчасно без поважних причин подала декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (перед звільненням). При цьому датою виявлення правопорушення, на думку суду першої інстанції є день складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Апеляційний суд не погоджується із такими висновками суду першої інстанції.

Так, із матеріалів справи вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності припинила діяльність, пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування 29 січня 2019 року, та зобов`язана була подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом особистого заповнення електронної форми на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру, не пізніше двадцяти робочих дні з дня припинення такої діяльності, тобто до 26 лютого 2019 року.

Таким чином апеляційний суд зазначає, що датою вчинення правопорушення є наступний день після спливу строку на подання декларації перед звільненням, а саме 27 лютого 2019 року.

При цьому, датою виявлення правопорушення є 24 червня 2019 року, коли Національним агентством з питань запобігання корупції було виявлено факт неподання декларації (перед звільненням) за період неохоплений раніше поданими деклараціями, що підтверджується відповідним листом, яким Національне агентство повідомило особу, яка притягається до адміністративної відповідальності про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування.

У справі 761/21324/20 (постанова від 19.10.2020) КАС відмітив, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальностібув зобов`язаний до 23:59:59 год. 17.02.2020р. подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному сайті НАЗК.

Разом з тим, декларація була подана лише 15.03.2020р., тобто несвоєчасно.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення днем вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП обґрунтовано встановлено 18.02.2020р.

Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з зазначеною у протоколі датою виявлення правопорушення, а саме 14.07.2020р., оскільки з матеріалів адміністративної справи вбачається, що 11.06.2020р. до Національного агентства України з питань запобігання корупції надійшла інформація голови громадської організації «Мораль і порядок» про неподання у 10-денний строк декларації за наслідками суттєвої зміни майнового стану, тобто саме з цього часу НАЗК стало відомо про несвоєчасність подання відомостей щодо суттєвої зміни його майнового стану.

Тому, апеляційний суд вважає, що саме 11.06.2020р. є днем виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП.

Тим самим, окреслені судом апеляційної інстанції орієнтири щодо застосування положень ст. 38 КУпАП при розгляді справ за ст. 172-6 КУпАП дозволяють дійти висновків, що датою вчинення правопорушення є наступний день після спливу строку на подання декларації, а датою виявлення порушення є дати отримання інформації про неподання декларації з офіційних джерел уперше.

ОСОБА_1 декларацію за 2019 рік мала подати до 00:00 год. 01.06.2020, відповідно днем вчинення є 01.04.2020 о 16:19.

Щодо дати виявлення, то нею є 12.02.2021, адже саме від цієї дати датований перший запит Управління стратегічних розслідувань в м. Києві до ДП «Центр оцінки та інформації» та у ньому управління уже указує про те, що є можливим факт порушення ОСОБА_1 вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Тобто, в цій справі адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, а це 12.08.2021 (12.02.21 + 6 місяців), але не пізніше двох років з дня його вчинення, тобто до 01.06.2022 (01.06.2020 + 2 роки).

Крім того, ОСОБА_1 декларацію перед звільненням мала подати до 25.12.2020 року 23:59 год. відповідно днем вчинення є 26.12.2020 року.

Щодо дати виявлення, то нею є 12.02.2021, адже саме від цієї дати датований перший запит Управління стратегічних розслідувань в м. Києві до ДП «Центр оцінки та інформації» та у ньому управління уже указує про те, що є можливим факт порушення ОСОБА_1 вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Тобто, в цій справі адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, а це 12.08.2021 (12.02.21 + 6 місяців), але не пізніше двох років з дня його вчинення, тобто до 26.12.2022 (26.12.2020 + 2 роки).

З огляду на викладене передумов для закриття провадження у справі у порядку п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не має.

Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а відтак з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-6, 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення:

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Згідно ст. 36 КУпАП остаточно призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривні 00 копійок. Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва. Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя І.М. Омельян