Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2100/20

номер провадження 2-а/695/13/21

20 квітня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Середи Л.В.,

за участі: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області (далі - відповідач), в якому просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 011776 від 21.08.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

-закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова винесена усупереч норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача. Також позивач вказує, що згідно з оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв`язку з порушенням Правил промислового рибальства, що полягало у вилові риби з перевищенням допустимо дозволеної кількості сіток. Як вказує позивач, при обрахунку виловленої позивачем риби, державним інспектором пораховано усю виловлену рибу, у тому числі й ту, яка виловлена сітками, кількість яких дозволена. У позові зазначено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту промислового вилову риби позивачем без журналу обліку виловлених водних біоресурсів та порушення позивачем п. 6.1.1, 9.13.1 Правил промислового рибальства.

Ухвалою суду від 09.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом за правилами загального позовного провадження.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач 29.12.2020 надав до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на їх безпідставність. Відповідач також у відзиві вказує, що матеріали справи містять належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного порушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвалою від 01.02.2021 закрито підготовче засідання у даній справі, призначено розгляд справи по суті 20.04.2021 о 10 год 00 хв.

У судове засідання 20.04.2021 позивач не прибув. Представник позивача до початку судового засідання надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надавши заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що 21.08.2020 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибний патруль» Левченком С.О. складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення № 011776.

Згідно з вказаним протоколом на Канівському водосховищі, р. Дніпро, поблизу с. Хацьки у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, 21.08.2020 о 07 год 50 хв, відповідальний за вилов у ФОП ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , проводив промисловий вилов риби з риболовецького човна «РА-Т300» № НОМЕР_2 промисловими знаряддями лову сітками зябровими з ліски в кількості - 35 штук, з мітками (бірками) встановленого зразка в кількості - 10 штук. Відповідно до промислового журналу № 3 від 19.02.2020 та додатку до журналу № 3 від 19.02.2020, кількісна навантаженість на даний промисловий човен - 25 штук, тобто перевищив дозволену кількість сіток на 10 штук, та порушено ведення Промислового журналу, а саме граф 2, 4, 6, 7. При цьому виловлено рибу цінних видів загальною вагою 242,5 кг, а саме: судак - 13 штук вагою 6,0 кг, сом - 2 шт. вагою 1,5 кг, лящ - 201 штука вагою 82,0 кг, плітка - 155 штук вагою 84,0 кг, карась - 126 штук вагою 69,0 кг. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 6.1.1., 6.1.2., 6.1.7., 13.5 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999 № 33, п. 17 Режиму рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України у 2020 році, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Згідно з наявним в матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення № 011776 від 21.08.2020, ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз`яснено його права та обов`язки, що підтверджується підписами ОСОБА_1 у протоколі.

У протоколі зазначено, що справа буде розглянута в Управлінні Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області по місцю скоєння правопорушення 21.08.2020. З повідомленням про місце і строк розгляду справи також ознайомлено ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом у протоколі.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення № 011776 від 21.08.2020 вказано номери 10 бирок сіток, наявних на човні.

У подальшому 21.08.2020, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибний патруль» Левченком С.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 011776 від 21.08.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 170 грн 00 коп.

Вважаючи, що оскаржувана постанова винесена протиправно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про тваринний світ» дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України визначені Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 № 3677-VI (далі - Закон № 3677-VI).

Відповідно до ст. 6 Закону № 3677-VI державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Указом Президента України від 16.04.2011 № 484/2011 затверджено Положення про Державне агентство рибного господарства України (далі - Положення про Держрибагентство, Держрибагентство відповідно).

Пунктом 1 Положення про Держрибагентство передбачено, що Держрибагентство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики).

Згідно із ст. 10 Закону № 3677-VI, посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, такі повноваження: давати обов`язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; безперешкодного доступу до території (у тому числі об`єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна; здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Аналогічні повноваження надані органам рибоохорони, як природоохоронним органам статтею 60 Закону України «Про тваринний світ» та пунктом 6 Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 № 512.

Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 № 512 передбачено, що під час проведення рибоохоронних рейдів посадові особи рейдової групи забезпечують дотримання законодавства у галузі рибного господарства, здійснення заходів із запобігання, виявлення та припинення правопорушень, передбачених статтею 50,частинами третьою - п`ятою статті 85,статтями 85-1, 86-1, 88-1, 90, 91-2, статтею 164- в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов`язаної з добуванням і використанням риби та інших водних біоресурсів, статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 34 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та статтею 35 Закону України «Про тваринний світ», визначено, що користувачі водних біоресурсів зобов`язані безперешкодно допускати в місця відтворення, добування, зберігання, утримання, на рибоприймальні пункти та місця реалізації водних біоресурсів, на рибальські судна та інші плавучі засоби, зайняті в технологічному процесі, представників центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання водних біоресурсів, своєчасно виконувати їхні вимоги та письмові розпорядження, які базуються на засадах цього Закону та інших нормативно-правових актів у галузі рибного господарства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з абз. 4, 5 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.

Судом встановлено, що на підставі спірної постанови позивача притягнуто державним інспектором до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП, у зв`язку з встановленням факту того, що позивач, відповідальний за вилов у ФОП ОСОБА_2 , на Канівському водосховищі, р. Дніпро, поблизу с. Хацьки у Переяслав-Хмельницькому районі, Київської області, 21.08.2020 о 07 год 50 хв, проводив промисловий вилов риби з риболовецького човна «РА-Т300» № НОМЕР_2 промисловими знаряддями лову сітками зябровими з ліски в кількості - 35 штук, з мітками (бірками) встановленого зразка в кількості - 10 штук. Відповідно до промислового журналу № 3 від 19.02.2020 та додатку до журналу № 3 від 19.02.2020, кількісна навантаженість на даний промисловий човен - 25 штук, тобто перевищив дозволену кількість сіток на 10 штук, та порушено ведення Промислового журналу, а саме граф 2, 4, 6, 7. При цьому виловлено рибу цінних видів загальною вагою 242,5 кг, а саме: судак - 13 штук вагою 6,0 кг, сом - 2 шт. вагою 1,5 кг, лящ - 201 штука вагою 82,0 кг, плітка - 155 штук вагою 84,0 кг, карась - 126 штук вагою 69,0 кг. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 6.1.1., 6.1.2., 6.1.7., 13.5 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999 № 33, п. 17 Режиму рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України у 2020 році, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 85 КУпАП порушення правил рибальства - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При вирішенні даного позову суд зауважує, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 011776 від 21.08.2020, на підставі якого винесено спірну постанову державним інспектором встановлено факт здійснення позивачем промислового вилову риби з використанням сіток у кількості 35 штук, при встановленому обмеженні сіток у кількості 25 штук, при цьому лише 10 з цих сіток мали відповідні бирки.

Порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства в рибогосподарських водних об`єктах загального користування), який є обов`язковим для підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України та осіб без громадянства (далі - користувачі), які здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України визначають Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33 (далі - Правила).

Згідно з підпунктами 6.1.1., 6.1.2., 6.1.7. пункту 6.1. Правил до обов`язків користувачів при здійсненні промислу водних живих ресурсів належать зокрема такі обов`язки: здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів; не перевищувати обсяги вилучення виділених їм квот водних живих ресурсів; на кожному судні, ланці, дільниці, бригаді тощо вести промисловий журнал встановленої форми, а також мати документи, які підтверджують законність вилучення (промисловий квиток, талон) і здачі (квитанція) водних живих ресурсів; маркувати мітками встановленого зразка ставні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності.

Згідно з п. 13.5 Правил знаряддя лову без міток, які виготовляються за рахунок власника знарядь лову і реєструються державними органами рибоохорони.

Пунктом 1.4 Розрахунку знарядь добування (вилову) та суден флоту рибної промисловості між користувачами водних біоресурсів, наведеного у Додатку 2 до Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України у 2020 році (пункт 17), затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 26 травня 2020 року № 340 (далі - Режим) зазначено, що на підставі визначеної кількості сіток для кожного користувача водних біоресурсів здійснюється первинний розрахунок кількості суден флоту рибної промисловості з урахуванням такого: безпалубне судно флоту рибної промисловості - 25 сіток.

Відповідно до п. 1.3 Правил експлуатації суден флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 22.10.2012 № 642 безпалубне судно - судно, яке частково або повністю не має водонепроникної палуби, яка по конструкції має рівну міцність з бортами.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення № 011776 від 21.08.2020, на підставі якого винесено спірну постанову, відповідно до промислового журналу № 3 від 19.02.2020 та додатку до журналу № 3 від 19.02.2020, кількісна навантаженість сіток на промисловий човен «РЛ-73000» НОМЕР_2, на якому позивач 21.08.2020 о 07 год 50 хв здійснював промисловий вилов риби, становить 25 штук.

При цьому, суд зауважує, що позивач на підтвердження своїх доводів до суду не надав завірені належні чином копії та оригінал для огляду судом вказаного промислового журналу № 3 від 19.02.2020 та додатку до журналу № 3 від 19.02.2020.

Відтак, суд відхиляє як безпідставні доводи сторони позивача, щодо протиправності визначення максимальної кількості сіток на човні, на якому здійснював вилов риби позивач, в кількості 25 штук.

Щодо посилання позивача на недоведеність відповідачем факту порушення позивачем ведення промислового журналу, суд зазначає про таке.

Як вже зазначено вище підпунктом 6.1.2. пункту 6.1. Правил до обов`язків користувачів при здійсненні промислу водних живих ресурсів належить зокрема обов`язок на кожному судні, ланці, дільниці, бригаді тощо вести промисловий журнал встановленої форми, а також мати документи, які підтверджують законність вилучення (промисловий квиток, талон) і здачі (квитанція) водних живих ресурсів.

Згідно з п. 1 Інструкції з ведення журналу обліку вилучених водних біоресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 26.01.2016 № 17 (далі - Інструкція № 17) ця Інструкція є обов`язковою для всіх суб`єктів рибного господарства, що здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів (далі - користувач водних біоресурсів) та ведуть облік вилучених біоресурсів.

Відповідно до п. 2 Інструкції № 17 результати вилучених водних біоресурсів заносяться до журналу обліку вилучених водних біоресурсів (далі - Промисловий журнал) за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, який є основним документом з обліку вилучених водних біоресурсів.

Згідно з п. 3 Інструкції № 17 відповідальним за правильне і своєчасне ведення Промислового журналу при здійсненні промислу є рибалка, який відповідає за добування (вилов) водних біоресурсів у виробничому підрозділі користувача водних біоресурсів, а при здійсненні дослідного, контрольного та інших видів спеціального використання Промисловий журнал зобов`язана вести особа, яка відповідає за добування (вилов) водних біоресурсів при проведенні дослідного, контрольного та інших видів спеціального використання, уповноважена наказом наукової установи, підприємства або організації, що здійснює добування (вилов) водних біоресурсів.

Записи в Промисловому журналі виконуються акуратно, кульковою ручкою або перовою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів. У разі неточності в записах весь горизонтальний рядок закреслюється двома прямими лініями і записи поновлюються в наступному рядку (п. 5 Інструкції № 17).

Відповідно до п. 6 Інструкції № 17 на титульній сторінці Промислового журналу зазначаються його повна назва, порядковий номер, дата початку та закінчення ведення журналу, найменування користувача водних біоресурсів, назва або номер виробничого підрозділу користувача водних біоресурсів, тип, назва, бортовий номер, порт приписки або місце базування суден (плавзасобів). Порядковий номер Промисловому журналу присвоює користувач водних біоресурсів.

Згідно з п. 7 Інструкції № 17 промисловий журнал ведеться тільки в період здійснення операцій, пов`язаних з добуванням (виловом) водних біоресурсів. Записи в Промисловому журналі здійснюються: для суден, що підлягають технічному нагляду класифікаційного товариства, - щодня на місці добування (вилову) на кожному судні безпосередньо; для суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - на місці базування після здавання водних біоресурсів.

Відповідно до п. 9, 11, 12 Інструкції № 17 у графі 2 Промислового журналу записуються найменування рибогосподарського водного об`єкта (його частини), місце здійснення добування (вилову) (номер квадрата, координати): для суден, що підлягають технічному нагляду класифікаційного товариства, - щодня на місці добування (вилову) з початку кожної промислової операції; для суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - безпосередньо перед кожним виходом на місце добування (вилову).

У графі 4 Промислового журналу записується вид промислової операції (тралення, закидання, притонення кошільних, кільцевих та закидних неводів, дифонів, постановка пасток, зябрових сіток, ставних неводів, ятерів, наживних гачків та інших знарядь лову). Для суден, що підлягають технічному нагляду класифікаційного товариства, вказуються дата, час початку та час закінчення промислової операції.

У графах 5-7 Промислового журналу записуються назва та параметри знарядь лову, які знаходяться на лові (довжина, висота, розмір вічка), їх кількість.

При вирішенні даної справи, суд зауважує, що позивач доказів на спростування встановлених порушень порядку ведення Промислового журналу, а саме граф 2, 4, 6, 7 суду не назвав та не надав, а так само позивач не надав суду завірені належні чином копії та оригінал для огляду судом вказаного промислового журналу № 3 від 19.02.2020 та додатку до журналу № 3 від 19.02.2020.

Твердження позивача про протиправність його притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку із не зазначенням у спірній постанові посилань на затверджені на законодавчому рівні вимоги до порядку ведення Промислового журналу, не спростовує обов`язку позивача як відповідального за вилов у ФОП ОСОБА_2 , вести такий журнал відповідно до Інструкції з ведення журналу обліку вилучених водних біоресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 26.01.2016 № 17.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо порушення маркування знарядь лову мітками встановленого зразка, суд зазначає про таке.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 011776 від 21.08.2020, на підставі якого винесено спірну постанову, державним інспектором встановлено факт здійснення позивачем промислового вилову риби з використанням сіток у кількості 35 штук, при встановленому обмеженні у сіток у кількості 25 штук, при цьому лише 10 з цих сіток мали відповідні бирки: КИ02-31 № 003520, 003512, 003534, 003515, 003513, 003524, 003533, 003517, 003522, 00….. (далі - нерозбірливо).

Відповідно до визначень наведених у п. 2 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992 (далі - Порядок № 992) бирка для маркування знарядь лову - предмет установленого зразка, призначений для маркування ставних знарядь лову; відповідальний за вилов водних біоресурсів - призначена користувачем особа, яка відповідає за дотримання вимог законодавства щодо добування (вилову) водних біоресурсів із середовища їх перебування; знаряддя лову (добування, збирання тощо) водних біоресурсів (далі - знаряддя лову) - сітки, неводи, трали, пастки, сачки тощо, якими здійснюється вилов водних біоресурсів;

Згідно з п. 34 Порядку № 992 розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь лову у рибогосподарському водному об`єкті (його частині) здійснюється органами рибоохорони.

Відповідно до п. 36 Порядку № 992 відповідальний за вилов водних біоресурсів зобов`язаний: виконувати вимоги цього Порядку, програми проведення дослідного вилову водних біоресурсів; дотримуватися режимів територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а в разі здійснення промислу - правил рибальства та режимів промислу; забезпечувати належний рівень ведення промислового журналу, облік, зберігання, транспортування, а також здавання добутих (виловлених) водних біоресурсів на рибоприймальний пункт.

Суд зауважує, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 011776 від 21.08.2020, на підставі якого винесено спірну постанову, спірної постанови, та визнається позивачем останній є відповідальним за вилов у ФОП ОСОБА_2 .

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що в протоколі правомірно зафіксовано перевищення позивачем встановлених обмежень щодо застосування засобів вилову, тобто здійснено вилов риби незаконно.

Будь-яких доказів на спростування доводів відповідача позивач суду не надав.

Щодо твердження позивача на невстановленість, яка саме риба з 242,5 кг виловленої позивачем риби, виловлена на 25 дозволених сіток, а яка на 10 сіток, з посиланням на розраховану державним інспектором суму завданих збитків у розмірі 287743 грн 97 коп., суд зазначає про таке.

Розрахунок розміру збитків здійснюється відповідно до положень Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 12.07.2004 №248/273.

Згідно з п.1.3. Методики підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об`єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків.

Збитки відшкодовуються у разі, зокрема, незаконного вилучення риби з водних об`єктів (п.1.4. Методики).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Таким чином, збитки, завдані незаконним виловом риби відносяться до збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 Цивільного кодексу України.

Суд наголошує, що предметом судового розгляду у даній справі є правомірність постанови по справі про адміністративне правопорушення № 011776 від 21.08.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відтак встановлення розміру завданих збитків не входить до обсягу судового розгляду у даній справі.

Також суд зауважує, що відповідно до п. 2.5 Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України 09.04.2003 № 101, якщо правопорушення пов`язане зі збитками, заподіяними рибному господарству внаслідок незаконного вилову (добування) або знищення водних біоресурсів, або правопорушенням заподіяна матеріальна шкода, то про це зазначається у протоколі.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивача згідно з оскаржуваною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням правил рибальства за ч. 3 ст. 85 КУпАП, диспозиція ч. 3 ст. 85 КУпАП не містить вказівки на обов`язковість завдання особою збитків, для кваліфікації діяння за вказаною нормою.

Щодо посилання позивача на порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача, суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 820/4810/2018, процедурні порушення, допущені суб`єктом владних повноважень під час розгляду справи про адміністративні правопорушення не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення визначається КУпАП, Інструкцією з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України 09.04.2003 N 101 (далі - Інструкція № 101), яка визначає порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення посадовими особами органів рибоохорони.

Відповідно до п. 2.6., 2.7. Інструкції № 101 протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості скласти його на місці виявлення правопорушення, якщо складання протоколу є обов`язковим, інспектори рибоохорони можуть доставляти порушника(ів) до органів місцевого самоврядування та/або органів внутрішніх справ.

При складанні протоколу слід чітко викладати всі відомості, передбачені формою протоколу, звертаючи особливу увагу на точність і повноту викладення складу порушення, які саме речі, предмети і документи вилучені за фактом викритого порушення, їх індивідуальні ознаки, кількість, номери тощо.

Вилучені речі й документи зберігаються до розгляду справи про адміністративні правопорушення у місцях, визначених посадовими особами органів рибоохорони, яким надано право розгляду таких справ або прийняття рішення щодо направлення їх на розгляд до суду.

Згідно з п. 2.8. Інструкції № 101 Протокол підписується особою, яка його склала, порушником і свідками, якщо вони є.

У разі відмови порушника підписати протокол у ньому робиться запис про це, який засвідчується підписом особи, яка склала протокол, та іншими особами, які брали участь у виявленні правопорушення.

Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису.

Відповідно до п. 2.9. Інструкції № 101 особа, яка склала протокол, повідомляє порушнику про місце і час розгляду справи щодо адміністративного правопорушення, роз`яснює його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про порушення передається посадовій особі органів рибоохорони, якій надано право розгляду справ про адміністративні правопорушення (п. 2.10 Інструкції № 101).

Згідно з ч. 1 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, зокрема передбачених частиною третьою статті 85, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 - n1279якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що розгляд протоколу про адміністративне правопорушення та складання постанови за результатами розгляду адміністративних матеріалів не можливий на місці вчинення правопорушення і суперечить вимогам закону.

Надаючи правову оцінку наведеним доводам позивача, суд зауважує, що ОСОБА_1 знав, що у відношенні нього складається протокол про адміністративне правопорушення, йому було запропоновано надати пояснення та ознайомитись з протоколом, роз`яснено його права та обов`язки, а також вручено примірник протоколу, що підтверджується підписами позивача у протоколі.

Щодо посилання позивача на порушення його права користуватися юридичною допомогою адвоката під час розгляду матеріалів, суд зауважує, що як вбачається з матеріалів справи, позивачу при складанні протоколу та постанови роз`яснено його права і обов`язки, та запропоновано надати письмові пояснення, що не перешкоджало позивачу заявити відповідне клопотання про відкладення розгляду матеріалів, у зв`язку із необхідністю залучення до участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення захисника.

Статтею 277 КУпАП визначений строк розгляду справ про адміністративне правопорушення, що вони розглядаються в п`янадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

У даному випадку цей строк відповідачем не порушений, заборон розгляду справи в цей же день, стаття не містить.

Про порушення відповідачем ст. 279 КУпАП не свідчить складання постанови -21.08.2020, в день складання протоколу, після того, як позивач отримав протокол і надав письмові пояснення. Позивача повідомлено, що відносно нього буде складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП. Позивач не заявив про відкладення розгляду протоколу з метою надання додаткових пояснень, необхідністю залучення до участі захисника, оскаржувана постанова винесена в присутності позивача.

Відповідно до п.7 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 р. №895, Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Відповідно до ст.240 КУпАП органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу. Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.

Повноваження головного державного інспектора охорони водних біоресурсів «Рибний патруль» Левченка Сергія Олексійовича як посадової особи Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області визначені у Положенні про Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області , затвердженого наказом Державного рибного господарства України від 15.07.2016 № 229.

Відповідно до пп.8.12 п.8 вказаного Положення посадові особи Київського рибоохоронного патруля мають повноваження складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

До цих посадових осіб також належать і головні державні інспектори рибоохорони, що підтверджено і правовими висновками, викладеними у постановах Касаційного адміністративного суду у справах № 162/445/16-а, №712/9528/16-а, №405/2109/16.

Положення КУпАП не містять заборон щодо складання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення однією і теж посадою особою. При цьому, суд вважає необхідним вказати на те, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті здійснення державного контролю та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 34 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 162/445/16-а.

Відтак, відповідачем дотримано вимоги ст.,ст. 268, 277, 279 КУпАП.

Твердження позивача щодо інших можливих порушень, які на його думку, були допущеними в ході винесення відповідачем оспорюваної постанови є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними і допустимими доказами.

У постанові Верховного Суду у справі № 825/2328/16 від 22.05.2020 викладений висновок про те, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок .процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact).

Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.

При цьому суд відхиляє як безпідставні посилання позивача у позовній заяві на рішення судів першої та апеляційної інстанції, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оспорювана постанова, ухвалена уповноваженою посадовою особою органу рибоохорони, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, а тому підстави для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України, суд зазначає про таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» передбачено, що розмір такого прожиткового мінімуму становить 2102 гривні. Отже, у справі за даним позовом підлягає стягненню судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. (2102 грн. 00 коп. х 0,2).

Позивач при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не сплатив.

Відтак на користь держави належить стягнути з позивача судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн.. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп..

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Код отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів - 22030106.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Середа Л.В.