Справа № 495/10272/13-ц

№ провадження 2/495/133/2021

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

22 квітня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

справа № 495/10272/13-ц,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Білгород - Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 173 від 05.12.2007 року,

В С Т А Н О В И В:

27.04.2012 року Заступник прокурора Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі ПАТ "Державний Ощадний банк України", звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 05.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 173 про надання кредиту в сумі 1000 000 грн.

В якості забезпечення кредиту між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 05.12.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед позивачем відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1 . Також 05.12.2007 року було укладено іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_3 передала в іпотеку житловий будинок під АДРЕСА_1 , на земельній ділянці розміром 600 кв.м., який складається житлового будинку глинолит., житловою площею 27,8 кв.м., загальною площею 37,8 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,06 га.

Неналежне виконання відповідачем умов договору призвело до виникнення заборгованості, а тому позивач просив суд стягнути достроково солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Державний Ощадний Банк України" в особі ТВБВ № 10015/0339 філії Одеського обласного АТ "Ощадбанк" 1 182 346,86 грн.

16.09.2013 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було винесено заочне рішення по справі за позовом Заступника прокурора Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10015/0339 філії Одеського обласного управління АТ "ОщадБанк" (рах. № НОМЕР_5 , МФО 328845, код 09328601) загальну суму боргу за договором відновлюваної кредитної лінії № 173 в розмірі 1 182 346,86 грн. (один мільйон сто вісімдесят дві тисячі триста сорок шість гривень вісімдесят шість копійок), яка складається з: поточної заборгованості за кредитом: 787 000 грн.; простроченої заборгованість за кредитом за період з 05.01.2009 р. по 25.04.2012 р. -193 018,17 грн.; пені за простроченою заборгованістю за кредитом за період з 05.01.2009 р. по 25.04.2012 р. - 65 615,86 грн; простроченої заборгованості за нарахованими та несплаченими в строк відсотками, яка виникла в період з 05.01.2009 р. по 25.04.2012 р. - 107 342,12 грн; пені за нарахованими та несплаченими в строк відсотками за період з 05.01.2009 р. по 25.04.2012 р. - 29 370,71 грн. Стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь держави судовий збір у розмірі 3441 грн. (три тисячі чотириста сорок одна гривня). (т.1 а.с.123-124).

29.10.2013 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення (т.1 а.с.131).

05.12.2013 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області винесено ухвалу, якою заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 вересня 2013 року по справі № 1505/3946/2012 за позовом заступника прокурора Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку (т.1 а.с.154-155).

Так, уточнивши позовні вимоги 03.08.2017 року позивач ПАТ «Державний Ощадний Банк України», в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» остаточно просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 173 від 13.09.2007 року в розмірі 2 050 650,61 грн., в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Державний Ощадний Банк України», в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» за договором відновлювальної кредитної лінії № 173 від 13.09.2007 року в розмірі 2 050 650,61 грн.; звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим 05.12.2007 року Чухрай Т.Ю., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу та зареєстрованим у реєстрі за Р№5224, а саме на: житловий будинок,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,06га, яка розташована за тією ж адресою, які належать ОСОБА_2 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій/.

Разом з тим, в ході розгляду справи відповідач ОСОБА_3 померла /свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 , актовий запис № 7 від 19.02.2014 року. /т.1 а.с.192/.

У зв`язку з вказаним, 08.04.2014 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було постановлено ухвалу про зупинення провадження /суддя Чебан Н.В./, до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_3 , яка вибула з процесу у зв`язку із смертю. /т.1 а.с.195/.

Так, на запит суду 24.10.2014 року надійшла копія спадкової справи № 10/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , з якої стало відомо, що із заявами до нотаріальної контори звернулись ОСОБА_2 - заява про прийняття спадщини, та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 надали заяви про відмови від прийняття спадщини на користь онуки померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.11.2014 року, залучено до участі у справі за позовом заступника прокурора Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі ПАТ "Державний Ощадний банк України" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення суми, у якості правонаступника ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , її онуку - ОСОБА_2 , 1995 року народження. /т. 2 а.с. 9/

Відповідно до розпорядження № 101 від 07 березня 2017 року здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи. /т.3 а.с. 100/

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи справа передана на розгляд судді Прийомової О.Ю. /т.3 а.с. 101/

10 березня 2017 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду вказана справа прийнята до провадження судді. /т.3 а.с. 102/

26.10.2017 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до яких він вказує на черговість згідно умов кредитного договору / а саме п.1.7/ сплати коштів у рахунок погашення заборгованості.

Так, зазначає, що при наявності простроченої заборгованості по несплаченим процентам, простроченому основному боргу та інших платежів, Банк при надходженні коштів від позичальника, в першу чергу направляє їх на погашення прострочених платежів.

Однак, протягом дії кредитного договору, відповідачем сплачувались проценти за користування кредитом та погашалась сума основного боргу за кредитом.

Згідно платіжних квитанцій, починаючи з моменту дії кредитного договору, тобто з 20.12.2007 року та по 22.07.2013 року, відповідачем вносилися грошові кошти, які Банком спрямовувалися як на оплату відсотків за користування кредитом, так і на погашення суми основного боргу.

Таким чином, якби у відповідача була прострочена заборгованість по несплаченим процентам, пені та інших платежів, то при надходженні від нього коштів у рахунок погашення заборгованості, Банк спрямовував би ці кошти в першу чергу на погашення наявної простроченої заборгованості,як це передбачено п.1.7 кредитного договору.

Натомість, під час дострокового погашення всієї суми кредиту, позивачем не проводилось нарахування будь-яких сум прострочених платежів, що підтверджується відповідними квитанціями, в яких вказана тільки сума основного боргу та процентів, що погашались відповідачем.

Отже, оскільки кредитним договором передбачено черговість платежів, які здійснюються в погашення заборгованості за кредитом, то слід вважати, що прострочена заборгованість у відповідача відсутня, у зв`язку з тим, що протягом трьох років жодна сума внесених грошових коштів не спрямовувалась позивачем на погашення прострочених платежів, порядок яких передбачений умовами кредитного договору.

Таким чином, вважає розрахунок позовних вимог, наданий позивачем безпідставним, абсолютно бездоказовим та таким, що не має жодного фактичного і правового обґрунтування, адже до розрахунку навіть не надано «рух коштів» по кредитному договору, що не дозволяє перевірити його обґрунтованість.

Разом з тим, відповідач наполягає, що виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, а саме: відповідачем сплачено відсотки за користування кредитом у сумі більш як 800 000 грн. та погашено достроково в повному обсязі наданий позивачем кредит у сумі більш як 1 202 000 грн.

До того ж, відповідач звернув увагу суду, що одночасне стягнення суми боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить майновому поручителю, у рахунок погашення зазначеного боргу призводить до стягнення на користь кредитора однієї і тієї самої суми заборгованості одночасно як з боржника, так і з майнового поручителя за рахунок належного йому майна.

За вказаних підстав просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. /т.3 а.с. 164-167/

05.02.2018 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній вказує, що АТ «Ощадбанк» надав розрахунок загальної заборгованості за кредитним договором № 173 від 05.12.2007 року, що підтверджує факт невиконання взятих на себе зобов`язань, в свою чергу відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу.

Щодо пояснень відповідача про неможливість стягнення одночасно суми боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки посилався на правову позицію ВСУ від 03.02.2016 року у справі № 6-1080цс15, згідно якої задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно із зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня. /т.3 а.с. 249-250/

19 грудня 2017 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду продовжений розгляд вказаної справи у порядку загального позовного провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду. /т.3 а.с. 238-239/

10 липня 2018 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі була призначена судово - економічна експертиза та провадження по справі було зупинено. /т.4 а.с. 49-51/

28 грудня 2019 року на адресу суду надійшов висновок експерта. /т.4 а.с. 105-138/

02 січня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду провадження по справі було поновлено з продовженням її підготовчого розгляду. /т.4 а.с. 154/

05 серпня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по суті. /т.4 а.с. 169-170/

Представник позивача у судове засідання надала клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримує, та просить їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявні його письмові пояснення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату , час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причина неявки суду невідома.

Суд розглядає справу за відсутність сторін, відповідно до наданих заяв, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 05.12.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», в особі керуючого філією - Білгород-Дністровське відділення № 6707 та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір відновлюваної кредитної лінії №173, відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати позичальнику - ОСОБА_1 кредит у сумі 1000 000 грн., а відповідач у свою чергу, зобов`язується повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені Договором. (т.1 а.с. 6-18).

Відповідно до умов договору, кредит надається на споживчі потреби, із відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 16,5% річних, сплатою комісійної винагороди за надання кредиту в розмірі 150 грн, з остаточним поверненням кредиту не пізніше 05.12.2017 року.

У відповідності до п. 2.2. Договору, у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань, на першу вимогу Банку в порядку, передбаченому цим договором, позичальник повинен достроково повернути кредит з одночасною сплатою відсотків, нарахованих на фактичний залишок заборгованості по кредиту, також сплатити штрафні санкції, в порядку і на умовах передбачених цим договором, а також відшкодувати Банку в повному обсязі збитки.

Додатковими угодами №1-9 були доповнені деякі умови договору, зокрема у наданні частин кредиту, у назві філії, що слід читати ТВБВ № 10015/0339 філії - Одеське облуправління. /т.1 а.с.10-18/

В забезпечення виконання умов Договору №173, 05.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед позивачем відповідати за зобов`язаннями основного боржника ОСОБА_1 /т.1 а.с. 19-20/

Згідно п.1.1 Договору, поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором № 173 від 05.12.2007 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені чи можуть бути укладені в майбутньому.

У відповідності до положень ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Також, 05.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 , яка є майновим поручителем ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_3 передає в іпотеку житловий будинок під АДРЕСА_1 , на земельній ділянці розміром 600 кв.м., який складається житлового будинку глинолит., житловою площею 27,8 кв.м., загальною площею 37,8 кв.м. літ. "А", літн. кухні яч. бет. літ. "Е", вбиральні-душової з 1/2 череп. та 1/2 яч. бет. літ. "Ж" , споруд 2-6, що належить Іпотекодавцю на підставі договору дарування та земельну ділянку площею 0,06 га, що належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку. /т.1 а.с.21-24/.

Так, в іпотечному договорі у п.6.6. міститься застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку позасудового врегулювання, згідно якого іпотекодержатель має право від свого імені здійснити продаж предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, та/або набути право власності на предмет іпотеки за рахунок виконання зобов`язань на підставі цього договору або укладеного договору про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку, встановленому чинним законодавством.

При цьому, у договорі іпотеки зазначено, що у разі порушення зобов`язання та/або умов цього договору та прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, Іпотекодержатель зобов`язаний надіслати Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про його виконання протягом 30 календарних днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказані положення договору кореспондуються із ч.1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку».

Разом з тим, у матеріалах справи відсутня письмова вимога позивача про усунення порушення до боржника та його майнового поручителя, надіслана їм у межах строку визначеного чинним законодавством, що суперечить вимогам договору.

Згідно ч.1,2 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказане передбачено і умовами п.6.2 Договору іпотеки, іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в т.ч. на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку, в т.ч. у відповідності до застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що міститься у п.6.6. цього договору.

Іпотека є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

За юридичною природою іпотека як вид застави є речовим зобов`язанням.

Іпотека регулюється Законом України «Про іпотеку».

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом (ст.1 Закону «Про іпотеку»).

Згідно ст.3 Закону «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно статті 7 Закону України «Про іпотеку» та загальних правил, визначених статтею 572 ЦК України, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

За приписами положень ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

При чому, у постанові ВСУ від 03.02.2016 року у справі № 6-1080цс15 зазначається, що право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі.

При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне.

Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм статті 33 Закону України «Про іпотеку» міститься й у постанові Верховного Суду України від 09 вересня 2014 року, що містить відповідну норму права, а також має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні цієї норми права.

Таким чином, дійсно спростовані ствердження відповідача про неможливість застосування до нього стягнення у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки разом із стягненням заборгованості.

Проте, стосовно вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді житлового будинку та земельної ділянки, слід дійти наступних висновків.

Так, судом встановлено, що в іпотеку іпотекодавцем ОСОБА_3 передавалось наступне нерухоме майно:

- житловий будинок під АДРЕСА_1 , на земельній ділянці розміром 600 кв.м., який складається житлового будинку глинолит., житловою площею 27,8 кв.м., загальною площею 37,8 кв.м. літ. "А", літн. кухні яч. бет.літ. "Е", вбиральні-душової з 1/2 череп.та 1/2 яч. бет. літ. "Ж" , споруд 2-6, що належить Іпотекодавцю на підставі договору дарування;

- земельна ділянка площею 0,06 га, що належить Іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позивач просить звернути стягнення на визначене у договорі іпотеки майно.

Між тим, у відповідності до листа № 28-28-05/1765 від 14.12.2012 року з Відділу Держземагенства у м. Білгород-Дністровський Одеської області повідомлено, що станом на 14.12.2012 року у Відділ Держземагенства у м. Білгород - Дністровський відсутня інформація щодо реєстрації правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.77/.

Згідно ч.3 ст. 576 ЦК України, права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором.

Проте, з матеріалів справи не вбачається дійсного підтвердження наявності права власності на спірну земельну ділянку іпотекодавця ОСОБА_3 на момент укладання договору іпотеки від 05.12.2017 року.

У відповідності до листа № 102 від 28.01.2013 року з КП «Білгород-Дністровське БТІ» ОСОБА_3 є власницею будинку, зокрема АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 20.03.2002 року. /т.1 л.с 78/.

Проте, судом звертається увага, що іпотекодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ЇЇ правонаступником залучено спадкоємця - ОСОБА_2 , яка фактично прийняла спадщину, проте не оформила своїх прав, та не набула їх у власність у встановленому законом порядку.

Проте, позивачем у прохальній частині позову про звернення стягнення на предмет іпотеки вказується про належність його на праві власності ОСОБА_2 , чому достовірного підтвердження не надано.

Щодо самої процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, її порядок передбачений нормами Закону України "Про іпотеку"

Так, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В силу ст.33 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки є рішення суду.

Позивачем обраний спосіб захисту його прав на підставі рішення суду у порядку ст. 39 ЗУ «Про іпотеку».

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, у Іпотечному договорі сторони обумовили, звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено шляхом судового або позасудового врегулювання.

Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати відповідно до ЗУ «Про іпотеку» спосіб стягнення.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

У відповідності до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Між тим, у сенсі розуміння вимог ч.2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позивачем приєднані до матеріалів справи виготовлені на його замовлення звіти про експертну грошову оцінку земельної ділянки та житлового будинку, що власне необхідне для визначеної процедури реалізації предмета іпотеки у спосіб набуття іпотеки у власність іпотекодержателем.

Прийнявши до уваги недоведеність позивачем факту належності на праві власності земельної ділянки ОСОБА_2 , що входила у предмет іпотеки, так само відсутні докази наявності права ОСОБА_3 передавати у рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 земельної ділянки, у випадку відсутності правовстановлюючих документів на вказане майно за нею, з урахуванням не відповідності прохальної частини вимогам статті 39 Закону України «Про іпотеку», тому суд вважає за неможливе звернути стягнення на предмет іпотеки.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі 2 050 650,61 грн, суд приходить до наступного.

Так, відповідачем ОСОБА_1 приєднані до його заперечень копії квитанцій та вказано про повне погашення основного боргу та відсотків за його кредитними зобов`язаннями.

Більш того, відповідач відсилає увагу суду на умови договору, зокрема про черговість погашення заборгованості за договором.

Згідно п.1.7 Договору, при надходженні від позичальника коштів у рахунок погашення заборгованості за договором,виконання зобов`язань здійснюється у наступній черговості:

- Прострочені проценти за користування кредитом /якщо прострочення буде мати місце/;

- Прострочена основна сума боргу за кредитом /якщо прострочення буде мати місце/;

- Строкові проценти за користування кредитом;

- Комісійні винагороди;

- Строкова сума основного боргу за кредитом;

- Штрафні санкції, передбачені цим договором.

Як видно з приєднаних квитанцій у їх призначенні вказане на погашення кредиту та відсотків по ньому.

Жодних посилань на погашення простроченої заборгованості /основної суми боргу та процентів/ матеріали справи не містять.

За таких обставин, відповідач вважає доведеним факт відсутності у нього прострочки, внаслідок чого ставить під сумнів розрахунок загальної суми його заборгованості.

Задля повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 10.07.2018 року постановлено ухвалу, якою клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про призначення судової економічної експертизи по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено.

Призначено по цивільній справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: чи відповідає наявний в матеріалах справи /т.3 а.с. 144-149/ розрахунок заборгованості ОСОБА_1 (по сплаті основного боргу по кредиту; по сплаті процентів за користування кредитом; по сплаті строкових процентів за користування кредитом; по сплаті пені за прострочений основний борг по кредиту; по сплаті пені за прострочені проценти за користування кредитом; по сплаті 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, інфляційні втрати від прострочених сум за кредитом, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів) перед ПАТ «Державний ощадний банк України» умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору №173 від 05.12.2007 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором? /т.4 а.с.49-51/.

На виконання ухвали суду, 27.12.2019 року надійшов Висновок експерта судово-економічної експертизи № 19-565/566 від 29.11.2019 року /т.4 л.с.105-138/.

Разом з тим, у ньому зазначено, що підтвердити чи відповідає наявний в матеріалах справи /т.3 а.с. 144-149/ розрахунок заборгованості ОСОБА_1 (по сплаті основного боргу по кредиту; по сплаті процентів за користування кредитом; по сплаті строкових процентів за користування кредитом; по сплаті пені за прострочений основний борг по кредиту; по сплаті пені за прострочені проценти за користування кредитом; по сплаті 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, інфляційні втрати від прострочених сум за кредитом, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів) перед ПАТ «Державний ощадний банк України» умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору №173 від 05.12.2007 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту не надалось за можливе, у зв`язку з ненаданням у повному обсязі таких документів, як окремих квитанцій на погашення боргу позичальником, меморіальних ордерів призначених для здійснення безготівкових розрахунків із клієнтами по нарахуванню до сплати суми основного боргу, відсотків за користування кредитом, пені іншим платежам, банківських виписок за 2007-2009 роки, окремих банківських виписок за період з 05.12.2007 року по 21.06.2017 року та інших документів, які стосуються розрахунків за кредитним договором.

Однак, проведеним дослідженням за наданими документами з урахуванням умов договору загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 21.06.2017 рік складає 1 590 530,27 грн., в т.ч. 267 545,08 грн по сплаті основного боргу по кредиту; 29 499, 00 грн. по сплаті процентів за користування кредиту; 672 589,84 грн по сплаті пені; 37 544,97 грн. по сплаті 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту; 583 351,38 грн. інфляційні втрати від прострочених сум за кредитом, а не як зазначено у «Розрахунку загальної заборгованості за договором № 173 від 05.12.2007 року ОСОБА_1 станом на 21.06.2017 рік» 2 050 650,61 грн., в т.ч. 0,00 грн. по сплаті основного боргу по кредиту, 398 920,27 грн. по сплаті процентів за користування кредитом, 1 030 808,82 грн по сплаті пені, 52 094,63 грн по сплаті 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту, 568 826,89 грн інфляційні втрати від прострочених сум за кредитом.

Також зазначено, що встановити причини розбіжностей в загальній сумі 460 120,334 грн. за наданими документами не надається за можливе, у зв`язку з ненаданням у повному обсязі первинних документів та регістрів аналітичного і синтетичного бухобліку банку.

Згідно постанови НБУ від 18.07.2019 за № 97, Банк здійснює розрахунок ЧТВ відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з бухгалтерського обліку щодо оцінки фінансових інструментів та розрахунку зменшення корисності фінансових активів.

Згідно п.128, 130 наведеної вище Постанови, Банк застосовує заходи судового стягнення заборгованості, якщо ним сформовано судження щодо недоцільності вжиття заходів позасудового врегулювання заборгованості, або якщо не вдалося повернути заборгованість за непрацюючими активами у позасудовому порядку.

Банк має право прийняти рішення щодо застосування до боржників /контрагентів (за винятком пов`язаних із банком осіб) стандартизованих рішень щодо врегулювання.

Банк затверджує умови та порядок застосування стандартизованих рішень у внутрішньобанківських документах.

Разом з тим, розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу.

Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 року за № 578/5 зазначено, що до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені:

- касові, банківські документи;

- повідомлення банків;

- виписки банків

- корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Проте, позивачем не надано первинних документів та регістрів аналітичного і синтетичного бух обліку банку, що і стало підставою для неможливості надання точної відповіді проведеної відповідної експертизи, та відсутності доказовості правильності обрахування заборгованості відповідача виходячи із недостовірного розрахунку заборгованості.

На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу і на наступні норми чинного законодавства, що їх правозастосування підлягає до фактичних обставин справи та виниклих правовідносин.

Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін у цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних і допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких умов, суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами.

При цьому, сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду.

У частині 2 статті 13 ЦПК України зазначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Зважаючи на той факт, що проведеним експертним дослідженням за наданими документами з урахуванням умов договору загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 21.06.2017 складає 1 590 530,27 грн, а не як зазначено у «Розрахунку загальної заборгованості за договором № 173 від 05.12.2007 року ОСОБА_1 станом на 21.06.2017 рік» 2 050 650,61 грн., що вказує на суперечливість та його недостовірність, виходячи й з того, що експертне дослідження проведеної економічної експертизи проводилось за наданими документами, проте які не місять у повному обсязі первинних документів та регістрів аналітичного і синтетичного бух обліку банку, тому, суд вважає недоведеним розмір заборгованості за укладеним кредитним договором, заявлений у прохальній частині уточненого позову, та неможливість стягнення заборгованості у визначеному експертом розмірі, з наведених вище підстав.

З урахуванням усього вищевикладеного, на основі повно та всебічно досліджених доказів, оцінивши їх належність, достатність, достовірність, у їх логічному взаємозв`язку, у сенсі розуміння вимог чинного законодавства та його правозастосування до фактичних обставин справи, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України», в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 173 від 05.12.2007 року загалом є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 3,33,39 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 204, 526,527,530,575,629,1077 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України», в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 173 від 05.12.2007 року - відмовити.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ПАТ «Державний Ощадний Банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09328601, МФО 328845, р/р № НОМЕР_7 в Одеському облуправлінні АТ «Ощадбанк», адреса: 65014, м. Одеса , вул. Базарна, 17.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 22 квітня 2021 року.

С У Д Д Я :