Березівський районний суд Одеської області

20.04.2021

Справа № 494/763/20

Провадження № 2/494/149/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2021 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання - Козубенко О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Клепиков М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Березівка Одеської області цивільну справу №494/763/20 за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського приватного підприємства «Агро-2000» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИВ:

До Березівського районного суду Одеської області звернулась ОСОБА_2 з вказаним цивільним позовом, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки за кадастровим номером 5121280800:01:003:0128, площею 5,3516 га, розташованої на території Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області. Вказана земельна ділянка раніше належала її матері ОСОБА_3 . ЇЇ право власності підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом ,зареєстрованим 16 вересня 2015 року за №809 . За життя матері ОСОБА_3 , зазначена ділянка належала останній згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №050642, виданого Вікторівською сільською радою народних депутатів Березівського району Одеської області від 15.12.2001р. Після оформлення спадкових прав позивач дізналася, що земельна ділянка під кадастровим номером 5121280800:01:003:0128 перебуває в оренді Сільськогосподарського приватного підприємства «Агро-2000» строком на 30 років на підставі договору оренди землі від 08.10.2012 року, який зареєстрований 30.03.2017 року державним реєстратором комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Одеської області. 12.08.2016 року за вх.№3 ОСОБА_2 було направлено листа на адресу відповідача з проханням дострокового розірвання договору оренди від 08.10.2012 року. Але, листом № 97 від 15.08.2016 р., відповідачем було повідомлено, що дострокове розірвання договору з позивачем неможливе згідно пункту 40 даного договору та Закону України «Про оренду землі». Протягом тривалого часу, з 2015 року по 2020 рік відповідачем не сплачується орендна плата, що є підставою для розірвання договору оренди. З наданого до позову розрахунку вбачається, що заборгованість по орендній платі складає 23487,60 грн. Крім того, у зв`язку з простроченням виплати орендної плати необхідно сплатити пеню за кожен день прострочення у розмірі 10051,58 грн. та 3% річних від простроченої суми у загальному розмірі 1394,87 грн. Копії розрахунків додані до позовної заяви. Крім цього, відповідачем неналежно виконано обов`язку щодо державної реєстрації договору оренди,. Оскільки договір підписано 08.10.2012 року , а проведення реєстрації відбулось 30.03.2017 року. Також просить відповідача повернути вищевказану земельну ділянку та стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 грн. та судовий збір.

Ухвалою суду від 10.07.2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі.

Ухвалою суду від 14.12.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

Під час підготовчого провадження на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. (а.с.28-33). Представник відповідача з вимогами позову не погодився та пояснив, що Сільськогосподарське приватне підприємство «Агро-2000» свої зобов`язання щодо сплати орендної плати не порушило, а заборгованість по орендній платі виникла внаслідок ухилення позивачем від отримання орендної плати. Позивач жодного разу не зверталася до відповідача з вимогою зі сплати орендної плати, тобто заборгованість з орендної плати виникла по вині позивача, яка штучно створила спірні правовідносини. Крім цього, посилання позивача на виникнення боргу по орендній платі з 2015 -2020 роки не відповідає дійсності, оскільки відповідно до розписки від 05.10.2012 р та видаткового ордера від 05.10.2012 р ОСОБА_3 отримала орендну плату за 2013-2017 рр. у розмірі 14 205,57 грн. За період 2018-2019 рр. позивач не отримувала орендну плату свідомо, оскільки її неодноразово надсилались на адресу про з`явлення для отримання коштів по орендній платі за землю, однак вона ухиляється від її отримання. Також просили звернути увагу, що у провадженні Березівського районного суду Одеської області перебувала справа №494/601/19 за позовом ОСОБА_2 до відповідач про скасування державної реєстрації права оренди, витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення збитків, де ОСОБА_2 була ознайомлена з листами про необхідність отримання орендної плати. Вимоги щодо наявності заборгованості за 2020 рік є безпідставними, оскільки відповідно до договору, сплата орендної плати здійснюється до 30 грудня поточного року. Окрім цього, зазначив, що ОСОБА_2 вже неодноразово подає позови до відповідача, про це свідчить постанова Апеляційного суду Одеської області від 21.02.2018 року. Також не визнають вимоги щодо надання правничої допомоги у розмірі 20000 грн, оскільки не передбачено кількості судових засідань, кількість необхідних документів для підготовки процесуальних документів та не надано доказів понесених витрат.

Під час судового засідання представник позивача наполягав на позовних вимогах та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Також вказував, що ОСОБА_2 орендна плата за 5 років не виплачена , вона є власником земельної ділянки. Надана розписка та видатковий ордер не можуть слугувати належним виконанням договору, оскільки взагалі з неї не вбачається за що видано та яку земельну ділянку. Більш того, ордер та розписка датована 05.10.2012 року, а договір підписаний 08.10.2012 року, а тому саме після підписання договору можуть виникнути будь-які розрахунки. Нормативна грошова оцінка не відповідає дійсній на момент укладення договору та не зрозуміло з чого виходила, а тому орендна плата взагалі не виплачувалась. Також вважав безпідставними посилання представника відповідача на пропуск строк позовної давності, оскільки їх не пропустив.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнавав та вважав їх необґрунтованими з підстав зазначених у відзиві та додатках. Вказував, що розрахунок за 2013-2017 рр. проводився з ОСОБА_3 , після того, як відповідач дізнався про те, що ОСОБА_2 прийняла спадщину та стала власницею земельної ділянки, запропонували останній сплатити орендну плату за 2018-2019 року, про що направлялись її листи, однак вона не бажала з`являтися та отримувати. Також їй телефонували, проте остання відмовлялась від отримання та з`явлення до відповідача. Окрім цього, під час судового засідання, представником відповідача заявлено про пропуск строку позовної давності щодо стягнення заборгованості.

Допитана у судовому засіданні 14.01.2021 свідок ОСОБА_5 (бухгалтер СПП «Агро-2000») пояснила, що договір був заключений з ОСОБА_3 08.10.2012 року, яка напередодні отримала орендну плату за 5 років, за домовленістю з керівництвом та з нею відбувався розрахунок. У 2016 році ОСОБА_2 звернулась до підприємства та пояснила, що вона є власницею земельною ділянкою, однак свідоцтво про спадщину не надала. Пізніше ОСОБА_2 звернулась до підприємства з вимогою про розірвання договору оренди землі, на що їй письмово було відмовлено. Після того, як у 2017 році дізнались, що власником земельної ділянки є ОСОБА_2 , зателефонували їй для з`явлення для отримання орендної плати, однак остання відмовилась. На адресу позивача надіслано листа для з`явлення до підприємства щодо надання документів та отримання орендної плати, однак відповіді не було. Окрім того, направляли їй листи, щоб остання звернулась для отримання орендної плати за земельну ділянку, проте вона не з`являлась.

Також свідок пояснила, що після підписання договору сторонами та його реєстрації здійснюється виплата орендної плати. Щодо визначення нормативно-грошової оцінки , то вона кожного року змінювалась, чому саме орендна плата виплачена за 5 років - свідку не відомо, оскільки ці домовленості відбувались з керівництвом та покійна ОСОБА_6 саме за такий період просила. Також виплата орендної плати ОСОБА_2 відбувалась вже після 2017 року, оскільки покійна ОСОБА_6 отримала згідно розписки за 5 років орендної плати.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд доходить до наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової шкоди).

Згідно ч.1 ст.626 та ч.1 ст.627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526,629,651 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;договір є обов`язковим для виконання сторонами; зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п.6 ч.1 ст.3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Судом встановлено, що 08.10.2012 р. між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським приватним підприємством «Агро-2000» укладено договір оренди землі (а.с.7-8), площею 5,3516 га, за кадастровим номером 5121280800:01:003:0128, який зареєстрований 30.03.2017 року державним реєстратором комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Одеської області Маціборко О.С. (а.с.97).

Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , її донька ОСОБА_2 прийняла спадщину на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого 16 вересня 2015 року за №809 приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області Березовською О.Г (а.с.9).

12.08.2016 року за вхідним №3 позивач направила на адресу орендаря заяву, в якій просила повернути належну їй ділянку за кадастровим номером 5121280800:01:003:0128 після збирання врожаю, тобто на початку вересня 2017 року (а.с.11).

У змісті заяві в тому числі вказувала про те, що …її стало відомо і про той факт, що начебто ОСОБА_3 отримала наперед орендну плату по 2017 рік включно… Просила повернути земельну ділянку.

Однак, 15.08.2016 року за вих.№97 відповідачем повідомлено щодо неможливості дострокового розірвання договору оренди землі від 08.10.2012 р. (а.с.12), щодо інших обставин , в тому числі виплати орендної плати не зазначено.

Разом з цим, на вих №92 від 13.11.2018 року направлено листа ОСОБА_2 про необхідність надання підтверджуючих документів на право власності на земельну ділянку та нарахування орендної плати за 2018 рік (а.с.47).

Окрім цього, у 2018 та 2019 року на адресу позивача направлявся лист-повідомлення про отримання орендної плати за землю поштою, однак остання відмовилась від отримання, поштові повідомлення повернулись з відповідною відміткою (а.с.48-52).

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Аналізуючи договір оренди від 08.10.2012 року, судом також встановлено, що на момент укладення договору, його сторонами в п.5 визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 5,35 га в розмірі 107 434,34 грн. Пунктом 10 вказаного договору оренди землі передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексації.

Пунктом 9 Договору оренди землі передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щорічно не пізніше 30 грудня поточного року у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3 223,03 грн.(три тисячі двісті двадцять три грн. 03 коп.) на рік.

Однак, протягом строку оренди вказаної земельної ділянки та з моменту виникнення права власності на вищевказану спірну ділянку, як на це звертає увагу представник позивача, відповідач систематично порушує свої зобов`язання щодо розрахунку по орендній платі з 2015 по 2019 рр.

Щодо сплати орендної плати за 2018-2019 роки, якими надсилались листи- повідомлення відповідачем про отримання орендної плати, однак остання відмовилась від їх отримання, то суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання за грошовим зобов`язанням провадиться - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

В договорі оренди землі від 08.10.2012 р. місце виконання орендарем грошового зобовязання по внесенню орендодавцю орендної плати не встановлено, а тому воно має виконуватися відповідно до частини 1 ст. 532 ЦК України за місцем проживання орендодавця, тобто позивача. Оскільки внесення орендної плати є грошовим зобовязанням саме відповідача, а тому він має докладати зусиль для його виконання.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 12.08.2016 року вх.№3, направленої на адресу СПП «Агро-2000» вбачається , що позивачем зазначено своє місце проживання: АДРЕСА_1 .

Отже, відповідач зобов`язаний був щорічно сплачувати орендну плату за місцем проживання власника землі, а у випадку неможливості виконати своє зобов`язання за його місцем проживання, внести орендну плату за договором у депозит нотаріуса (ст.537 ЦК України).

Відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку.

Також відповідач не позбавлений права сплатити оренду плату поштовим переказом. Однак, відповідачем цього не зроблено, а лише направлялись листи про з`явлення для отримання орендної плати.

Більш того, умовами договору оренди від 08.10.2012 р не передбачено обов`язку орендодавця звертатися до орендаря за отриманням орендної плати.

Оскільки, у самому договорі оренди від 08.10.2012 року не зазначено спосіб та місце оплати орендної плати, а тому суд виходить з загальних норм діючого законодавства України.

Щодо посилання відповідача про сплату орендної плати за 2015-2017 роки на підставі розписки покійної ОСОБА_3 , то суд вважає зазначити наступне.

В матеріалах справи міститься розписка від 05.10.2012 р та видатковий ордер від 05.10.2012 р, на які посилається представник відповідача, про виплату орендної плати ОСОБА_3 за земельний пай у розмірі 14 205,57 грн за 2013,2014,2015,2016,2017 роки.

На думку суду, вказані документи не доводять факту виплати орендної плати за період з 2013 по 2017 рр. саме по спірному договору, оскільки розписка і видатковий ордер були складені відповідачем до укладення договору оренди землі 08.10.2012 року, тобто з даними документами не пов`язуються права та обов`язки сторін, що виникли 08.10.2012 р на підставі укладеного договору оренди землі.

Більш того, як зазначив свідок під час надання пояснень, що загалом на підприємстві виплата орендної плати орендодавцям здійснюється після підписання договору сторонами та його реєстрації. В даному випадку підписання договору відбулось 08.10.2012 року, а розписка та ордер датований 05.10.2012 року.

Окрім цього, в зазначеній розписці та ордері відсутні відомості, що орендна плата у розмірі 14 205,57 грн проведена саме згідно договору оренди землі від 08.10.2012 р., також не міститься даних, кадастрового номеру земельної ділянки, якими б підтверджувалася сплата орендної плати за користування вищевказаною ділянкою.

Суд також враховує, що згідно п.11 договору, орендна плата вноситься щорічно не пізніше 30 грудня поточного року, за який вноситься орендна плата. Також орендна плата може бути виплачена наперед за весь період оренди. В подальшому розмір встановленої орендної плати не переглядається.

Проте, розписка від 05.10.2012 року написана лише на 5 років, а не за весь період орендної плати, як зазначено у п.11 договору від 08.10.2012 року.

Посилання представника відповідача та свідка, що підприємством були такі домовленості між ОСОБА_3 та ПП «Агро-2000» не можуть бути безспірною підставою виконанням умов саме договору від 08.10.2012 року (п.11) щодо сплати орендної плати.

Щодо посилання відповідача на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21.02.2018 року, то вказане рішення слугувало щодо визнання договору недійсним з підстав не підписання договору.

Однак, у даній позовній заяві досліджуються вимоги позивача саме з підстав несплати орендної плати.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Отже, суд, з урахуванням наведеного, дійшов висновку, що відповідач не виконав умови п.п.9,11 Договору оренди землі та систематично несплачує орендну плату орендодавцю.

Більш того, в порушення п.12 вказаного Договору відповідач не переглянув розмір орендної плати за весь період користування ділянкою в зв`язку із підвищенням цін і тарифів, що підтверджується відсутністю доказів про надання відповідних пропозицій орендодавцю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про систематичну несплату орендної плати за землю позивачу, починаючи з 2015 року, а тому позовні вимоги щодо розірвання договору оренди землі підлягають до задоволення.

Оскільки договір про розірванню договору оренди судом розірваний, а тому підлягає задоволенню і похідна вимога про зобов`язання відповідача передати позивачу земельну ділянку площею 5,3516 га, яка належить ОСОБА_2 .

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати з урахуванням пені, 3% річних (враховуючи надані позивачем у позовній заяві розрахунки) на загальну суму 34 934,05 грн., то суд вважає дані вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 11 Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щорічно не пізніше 30 грудня поточного року.

Розрахунок боргу з орендної плати проводився позивачем за період оренди належної їй ділянки з 30.12.2015 -30.12.2016 рр., з 30.12.2016 -30.12.2017 рр., з 30.12.2017-30.12.2018 рр., з 30.12.2018 - 30.12.2019 рр., з 30.12.2019-30.12.2020 рр. (а.с.16).

Оскільки, як встановлено вище судом, видатковий касовий ордер та розписка від 05.10.2012 року не доводять факту виплати орендної плати, в тому числі за період з 2015 по 2017 рр. саме по спірному договору від 08.10.2012 року та враховуючи відсутність сплати за 2018 -2019 рік, а тому і підлягає стягненню вказана орендна плата за цей період.

Водночас, суд вважає, що нарахування позивачем заборгованості за період оренди з 30.12.2019 р. по 30.12.2020 р. є безпідставним, так як позовна заява надійшла до суду 30.07.2020 року, а орендна плата, яку зобов`язаний внести орендар у строки, передбачені пунктом 11 Договору, не є простроченою.

Суд зазначає, що орендна плата у розмірі 3 223,03 грн. на рік визначена в п.9 Договору оренди, однак вона менша мінімального розміру плати за землю, встановленого Указом Президента України від 19.08.2008 року № 725/2008 "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)".

Водночас, відповідач доказів щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у розмірі 107434,41 грн. та сплати орендної плати у відповідному розмірі 3223,03 грн., як зазначено у пункті 5 та п.9 Договору, станом на день укладення договору від 08.10.2012 року не надав.

Разом з цим, згідно наданого представником позивача листа Відділу у Березівському районі Головного управління Держгеокадастру у Одеській області від 09.03.2021 року № 20/104-21 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 площею 5,3516 га, кадастровий номер 5121280800:01:003:0128 на території Березівської ОТГ (колишньої Вікторівської сільської ради) становить у 2015 році - 161049,57 грн., у 2016 році- 161049,57 грн, у 2017 році- 161049,57 грн., у 2018 році-161 049,57 грн., у 2019 році- 156 584, 80 грн., у 2020 році-156 584,80 грн.

З урахуванням наданої інформації Відділу у Березівському районі Головного управління Держгеокадастру у Одеській області від 09.03.2021 року мінімальна орендна плата становитиме за 31.12.2015 -30.12.2016 рр. в розмірі 4 831,48 грн. (161049,57 грн х 3 % від нормативної грошової оцінки), за 31.12.2016 -30.12.2017 рр -4 831,48 грн., за 31.12.2017-30.12.2018 рр.- 4 831,48 грн , за період 31.12.2018 - 30.12.2019 рр.- 4 697,54 грн. Отже, сума заборгованості по орендній платі згідно договору оренди землі від 08.10.2012 р. складає 19 191,98 грн. ( 14 494,44 грн -за три роки оренди + 4 697,54 грн.- борг за 2018-2019 рр.).

Водночас, посилання представника відповідача на довідку про те, що грошова оцінка 1 га ріллі становить 2735 грн. суд вважає безпідставними, оскільки оцінка передбачала станом на 1995 рік та не має будь-якого посилання на нормативно-грошову оцінку саме землі покійної ОСОБА_3 (наразі власник - ОСОБА_7 ), всупереч довідки наданої позивачем.

Пунктом 13 Договору встановлено, що «у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2 % від несплаченої суми за кожний день прострочення».

Враховуючи, що суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушені строки внесення орендної плати за 2015-2019 роки, які встановлені договором оренди, позивач має право на отримання від відповідача пені в розмірі, встановленому договором оренди (0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення).

Однак, як вбачається з позовної заяви та доданого до неї розрахунку пені (а.с.17), позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 31.12.2019 року по 31.07.2020 року за 214 днів, виходячи з суми заборгованості за орендною платою 23 487,60 грн., що складає 10 051,58 грн. (23487,60 грн. х 0,2% х 214 днів)

Суд вважає, що зазначений розрахунок пені не відповідає умовам укладеного між сторонами договору, оскільки орендна плата відповідно до п. 11 договору оренди вноситься щороку до 30 грудня і відповідно, у разі невнесення орендної плати в строк до 30 грудня на заборгованість, яка утворилась станом на 30 грудня поточного року, з 31 грудня цього ж року нараховується пеня за кожний день прострочення. Пеня згідно договору має нараховуватися на заборгованість за орендною платою за кожний рік окремо.

Водночас, як встановлено вище та виходячи з розрахунків позивача, та вимог щодо періоду прострочення з 31.12.2019 по 31.07.2020 року, суд вважає зазначити, що пеня не може бути нарахована, оскільки строки, які зобов`язаний відповідач внести за орендну плату передбачені пунктом 11 Договору, не є простроченими з урахуванням подачі позову 30.07.2020 року.

Щодо іншого періоду нарахування пені позивачем у розрахунках не заявлено та у вимогах позову не зазначено.

Суд вважає, що три проценти річних мають також нараховуватися на заборгованість за орендною платою за кожний рік окремо за формулою : (сума боргу) х 3% х (кількість днів прострочення) / 365/ 100.

Отже, сума 3 % річних (з урахуванням розрахунку у позовній заяві та заявлених вимог(а.с.18)) за період з 31.12.2017-30.12.2018 рр. = (4 831,48 грн. -сума боргу) х 3 х (365- кількість днів прострочення) / 365/ 100,- складає 144,94 грн.;

сума 3 % річних за період з 31.12.2018 -30.12.2019 рр = (4 697,54 грн. -сума боргу) х 3 х (365- кількість днів прострочення) / 365/ 100, (з урахуванням розрахунку у позовній заяві та заявлених вимог), - 140,92 грн.

За період з 31.12.2019 по 31.07.2020 року не підлягає врахуванню, оскільки як встановлено вище внесення орендної плати не є простроченою.

Таким чином, з відповідача на користь позивача за прострочення внесення орендної плати з урахуванням розрахунку за 2018-2019 роки підлягає стягненню 3% річних у розмірі 285 грн. 86 коп.

В судовому засіданні представником відповідача було заявлено про застосування наслідків пропущення позивачем позовної давності. Відповідно до ст. 256 ЦПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік (скорочена) до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про порушення свого права або про особу, як його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч.7 ст. 261 ЦК України винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 786 ЦК України та Рішення Конституційного суду України №14-рп/2012 від 03.07.2012 р. перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем.

На даний момент земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача й повернута відповідачем не була, як наслідок порушення строків позовної давності щодо стягнення орендної плати, пені, 3-відсотків річних за несвоєчасну виплату орендної плати згідно умов діючого договору оренди землі позивачем не було.

Отже, підлягає частковому задоволенню вимога про стягнення заборгованості з відповідача за орендною платою, пені та 3 % річних, а саме: заборгованість за орендною платою за 2015-2019 роки у розмірі 19 191,98 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми орендної плати за 2018-2019 роки у розмірі 285 грн. 86 коп., а всього 19477 грн. 84 коп.

Що стосується компенсації витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачеві, то відшкодуванню підлягають судові витрати лише у розмірі 5 000 грн., які частково підтверджені актом про надання послуг, Договором про надання правової допомоги, та доведені поясненнями уповноваженою на здійснення представництва особою та є достатньою компенсацію з урахуванням мзадоволених вимог.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених позовних вимог) також підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 2 150,80 грн. (840,80 грн. судового збору у зв`язку з задоволенням вимоги про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, +840,80 грн. судового збору у зв`язку із задоволенням вимоги про зобов`язання відповідача передати земельну ділянку позивачеві,+ 469,2 грн. судового збору, виходячи з розміру задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі, пені та 3 річних) .

Керуючись ст.ст.12,13.81,89,264 ЦПК України, ст.ст.6,16.23,526,611 ЦК України, ст.ст.31,36 Закону України «Про оренду землі», ст.141 ЗК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Сільськогосподарського приватного підприємства «Агро-2000» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі- задовольнити частково.

Достроково розірвати договір оренди землі від 08.10.2012 року, укладений між ОСОБА_3 і Сільськогосподарським приватним підприємством «Агро-2000», та зареєстрований 30.03.2017 року державним реєстратором комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Одеської області Маціборко О.С.

Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства «Агро-2000» (код ЄДРПОУ 30849165) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 19 191 грн. 98 коп, 3% річних від простроченої суми орендної плати у розмірі 285 грн. 86 коп., а всього 19477 грн. 84 коп.

Зобов`язати Відповідача передати земельну ділянку ОСОБА_2 , загальною площею 5,3516 га , кадастровий номер 5121280800:01:003:0128, що розташована на території Вікторівської сільської ради Березівського району Одеської області, в стані придатному для цільового використання.

Стягнути із сільськогосподарського приватного підприємства «Агро-2000», код ЄДРПОУ 34636277, на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 150 грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Відповідач - Сільськогосподарське приватне підприємство «Агро-2000» (код ЄДРПОУ 30849165, с. Новокальчеве, Березівського району Одеської області, пров Першотравневий 3)

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.04.2021 року.

Суддя І.А.Римар