ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року справа №360/4925/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Блохіна А.А. Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 р. (у повному обсязі складено 20 січня 2021 у м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/4925/20 (головуючий І інстанції суддя К.О. Пляшкова) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.12.2020 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02 грудня 2020 року № 9137/2020 про відмову у перерахунку пенсії;

- зобов`язати відповідача провести йому з 06 липня 2019 року перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 28 січня 2019 року № 144-145, № 148-149 від 24 травня 2019 року № 804-805, виданих підприємством ДУП ЛНР «Вуглереструктуризація», та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум (а.с. 1-4).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 360/4925/20 позовні вимоги задоволено (а.с. 60-65).

Визнано протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 02 грудня 2020 року № 9137/2020 ( ОСОБА_1 ) про відмову в перерахунку пенсії.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 06 липня 2019 року з врахуванням довідок від 28 січня 2019 року № № 144, 145, 148, 149, від 24 травня 2019 року № № 804, 805 про заробітну плату для обчислення пенсії, виданих «Вуглереструктуризація», та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у відповідності до п.п. 3 п. 2.1 Порядку № 22-1 довідка повинна бути зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, місцезнаходження та адреса, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Згідно п. 2.10. Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату видається особі на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ, організацій або архівними установами.

Тобто, для підтвердження заробітної плати повинні виконувати вищезазначені умови і видавати довідки про заробітну плату працівників виключно підприємство, на якому працювала особа; правонаступник ліквідованого підприємства, на якому працювала особа або архівна установа.

Зазначає, що Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення (перерахунку) пенсії.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 6-8).

У рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року в справі № 360/5354/19 за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в м. Сєвєродонецьку про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили 18 лютого 2020 року, зазначено, що позивач 16 серпня 2019 року звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку з заявою від 16 серпня 2019 року (вх. № 5855/22), в якій просив розрахувати наявний страховий стаж для укладення договору з ДФС.

У відповіді від 20 серпня 2019 року за вих. № 17438/02-22 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області вказано, що згідно з поданими документами для розрахунку стажу оригіналами трудових книжок, копії паспорта, ідентифікаційного коду, індивідуальних відомостей про застраховану особу ОК-5 до розрахунку страхового стажу можливо зарахувати 20 років 15 днів. Згідно із Законом № 1058 (стаття 114) заявник має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 06 липня 2019 року після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менш 22 років 6 місяців.

Позивач 04 жовтня 2019 року звернувся до відповідача із заявою встановленого Порядком № 22-1 зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, разом з якою надав документи: копію паспорта серія НОМЕР_2 виданий 13.04.1999; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 ; трудову книжку серії НОМЕР_3 від 05.08.1987; трудову книжку серії НОМЕР_4 від 10.05.2011; військовий квиток НОМЕР_5 від 03.12.1987; диплом № НОМЕР_6 від 27.07.1987; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах № 138-143 від 28.01.2019; копії наказів про атестацію робочих місць № 73/к від 19.12.1996, № 235 від 14.11.1997; копії наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи: МС000000027 від 10.05.2011, МС000000036 від 29.12.2011, МС000000007 від 10.01.2012, МС000000037 від 10.07.2012, МС000000142 від 24.07.2012, МС000000113 від 28.11.2012, МС000000182 від 29.11.2012, С0109 від 10.09.2013, 00000000003/30 від 08.02.2017, 00000000138 від 30.11.2015, 00000000130 від 23.11.2016, ФЕ000000017 від 14.02.2017, ФЕ000000068 від 19.11.2017, ФЕ0000000155 від 22.02.2017, ФЕ000000672 від 27.11.2018, МСТ00000001 від 28.11.2018, № 2 від 30.01.2019; довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 144, 145 від 28.01.2019; № 148, 149 від 28.01.2019, № 804, 805 від 24.05.2019; довідки про заробітну плату з 01.07.2000, накази: № 15 від 28.03.2014, б/н від 24.01.2019, б/н від 23.01.2019, № МСТ-08/0001 від 02.09.2019, № 1 від 20.07.2011, № 1 від 14.12.2014, № 1 від 18.05.2016; довідки про зміну назви організації № 150, 151 від 28.01.2019.

Листом від 04.10.2019 № 668/9/12-32-52-06 ГУДПС у Луганській області повідомило УПФУ в м. Сєвєродонецьку, що ОСОБА_1 відповідно до украденого договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування від 17.09.2019 № 01912149100012 сплачено страхові внески за період з 01.01.2004 по 30.06.2006 в сумі 55083,60 грн.; звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до фіскальних органів за 2004, 2005 рік та шість місяців 2006 року надано 25.09.2019.

Рішенням відповідача від 18 вересня 2019 року № 4264/2019 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 за заявою від 04 жовтня 2019 року у зв`язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу та необхідних документів, які підтверджують наявність пільгового стажу за Списком № 1.

Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, позовних вимог ОСОБА_1 , розрахунку стажу ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоди з 23.07.1987 по 27.11.1987, з 05.01.1990 по 18.02.1990, з 19.02.1990 по 19.03.1990, з 20.03.1990 по 21.08.1992 на підставі даних трудової книжки, і помилковим є зазначення про необхідність надання уточнюючих довідок.

Щодо наданих разом із заявою довідок, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, у тому числі й довідок від 28 січня 2019 року № 144-145, № 148-149, від 24 травня 2019 року № 804-805, які засвідчені печатками ДУП «Вуглереструктуризація», суд зазначив, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на призначення пенсії з підстави знаходження підприємств та установ, які видали документи на підтвердження пільгового стажу роботи, на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був надати належну оцінку всім наданим позивачем для підтвердження пільгового стажу роботи документам, які видані та засвідчені печатками державного унітарного підприємства «Вуглереструктуризація», відомості в яких, як встановлено судом, не суперечать відомостям, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 .

Враховуючи встановлені в справі № 360/5354/19 обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в м. Сєвєродонецьку про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії судом задоволені частково; визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 18 вересня 2019 року № 4264/2019 ( ОСОБА_1 ) щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 жовтня 2019 року № 4264 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 47-53).

У рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року в справі № 360/3175/20 за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в м. Сєвєродонецьку про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили 27 жовтня 2020 року, зазначено, що рішенням УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 05 серпня 2020 року № 4264/2019 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 за заявою від 04 жовтня 2019 року в зв`язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу та необхідних документів, які підтверджують наявність пільгового стажу за Списком № 1.

В обґрунтування рішення відповідач, зокрема, зазначив, що довідки про заробітну плату № 148-149 від 28.01.2019, № 144-145 від 28.01.2019, № 804-805 від 24.05.2019, видані ДУП «Вуглереструктуризація», оформлені неналежним чином (відсутній запис, що не заперечують проти проведення перевірки первинних документів за період, зазначений у цій довідці), що не відповідає Порядку № 22-1. В довідках указана адреса підприємства - м. Брянка, це місто знаходиться на тимчасово непідконтрольній Україні території, тому здійснити перевірку довідок про заробітну плату неможливо. Крім того, довідки про заробітну плату, які надав ОСОБА_1 для призначення пенсії, за період з 23.07.1987 по 27.11.1987, 05.01.1990 по 08.04.1995, з 10.04.1995 по 29.03.2001 видані підприємством ДУП «Вуглереструктуризація», але згідно з трудовою книжкою він працював в ці періоди на шахті «Брянківська» та шахті «Ломоватська». На підприємстві «Вуглереструктуризація» ОСОБА_1 не працював. За довідкою № 151 від 28.01.2019 ДУП «Вуглереструктуризація» є розпорядником документів шахти «Брянківська» та шахти «Ломоватська», але не правонаступником. Виходячи з викладеного, ДУП «Вуглереструктуризація» не має повноважень видавати довідки про заробітну плату працівникам шахи «Брянківська», шахти «Ломоватська», оскільки не є їх правонаступником.

Стосовно довідок про підтвердження наявного трудового стажу № 136-140 від 28.01.2019, які надав ОСОБА_1 для призначення пенсії за період з 22.08.1992 по 08.04.1995, з 10.04.1995 по 29.03.2001, довідок про заробітну плату № 148-149 від 28.01.2019, № 144-145 від 28.01.2019, № 804-805 від 24.05.2019, довідки № 151 від 28.01.2019, виданих ДУП «Вуглереструктуризація», яке знаходяться на тимчасово окупованій території, суд зазначив, що вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки вказаних довідок, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення.

Таким чином суд вважає, що є всі підстави для зарахування до страхового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 періоду роботи з 22.08.1992 по 08.04.1995 на шахті «Брянківська» Стахановського виробничого об`єднання по видобутку вугілля та з 10.04.1995 по 31.12.1998 на шахті «Ломоватська».

Як наслідок, в наявності підстави для визнання протиправним та скасування судом рішення відповідача від 05.08.2020 № 4264/2019 про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Посилання відповідача на то, що ДУП «Вуглереструктуризація» не має повноважень видавати довідки про підтвердження наявного трудового стажу працівникам шахти «Брянківська», шахти «Ломоватська», оскільки не є їх правонаступником, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки ці довідки стосовно позивача видані на підставі особових рахунків за 1995-2001 роки щомісячно, тобто на підставі первинних документів, якими зафіксована його трудова діяльність.

На підставі вищевикладеного, суд визнав протиправним та скасував рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 05 серпня 2020 року № 4264/2019 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язав УПФУ в м. Сєвєродонецьку зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 періоди роботи ОСОБА_1 з 22.08.1992 по 08.04.1995 на шахті «Брянківська» Стахановського виробничого об`єднання по видобутку вугілля гірником ІІІ розряду з повним робочим днем на підземній роботі, гірником гірномонтажником підземним з повним робочим днем на підземній роботі та з 10.04.1995 по 31.12.1998 на шахті «Ломоватська» гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею, гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею; зобов`язав УПФУ в м. Сєвєродонецьку призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 06 липня 2019 року (а.с. 54-59).

За рішенням суду в справі № 360/3175/20 УПФУ в м. Сєвєродонецьку призначило ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 06 липня 2019 року.

Проте, для обчислення розміру пенсії не врахований заробіток позивача до 2000 року, підтверджений довідками від 28 січня 2019 року № 144-145, № 148-149, від 24 травня 2019 року № 804-805, виданими ДУП «Вуглереструктуризація».

Позивач звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою від 24 листопада 2020 року про перерахунок пенсії із врахуванням його заробітної плати до 2000 року (а.с. 34).

Рішенням УПФУ в м. Сєвєродонецьку від 02 грудня 2020 року № 9137/2020 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за заявою від 24 листопада 2020 року на підставі довідок про заробітну плату за період з 23.07.1987 по 27.11.1987, з 05.01.1990 по 08.04.1995, з 10.04.1995 по 29.03.2001 з тих підстав, що ДУП «Вуглереструктуризація» не має повноважень видавати довідки про заробітну плату працівникам шахти «Брянківська» та шахти «Ломоватська», оскільки: не є підприємством, на якому працював позивач; шахта «Брянківська» ліквідована без визначення правонаступника, але її архіви не передані на зберігання до державної архівної установи; шахта «Ломоватська» не ліквідована, але не є правонаступником шахти «Брянківська»; ДУП «Вуглереструктуризація» не є правонаступником шахт «Брянківська» та «Ломоватська»; ДУП «Вуглереструктуризація» не є архівною установою, яка має видавати документи з архівів ліквідованих підприємств (а.с. 9-10).

Згідно з записами в трудовій книжці від 05 серпня 1987 року серії НОМЕР_3 позивач у період з 23 липня 1987 року по 27 листопада 1987 року та з 05 січня 1990 року по 08 квітня 1995 року працював на шахті «Брянківська», у період з 10 квітня 1995 року по 29 березня 2001 року на шахті «Ломоватська» (а.с. 11-15).

Дослідженням довідок ДУП «Вуглереструктуризація» від 28 січня 2019 року № 144-145 про заробітну плату для обчислення пенсії встановлено, що вказані довідки містять інформацію про заробітну плату позивача по шахті «Брянківська» за період з січня 1990 року по квітень 1995 року включно. Довідки видані на підставі особових рахунків за 1990-1995 роки, які знаходяться в книгах № 56 (т.н. 2465-2491), № 190 (т.н. 2450-2499), які зберігаються за місцезнаходженням ДУП «Вуглереструктуризація». Технічна можливість для видачі копій особових рахунків (розрахунково-платіжних) відомостей відсутня (а.с. 19-20).

Довідки ДУП «Вуглереструктуризація» від 28 січня 2019 року № 148-149 про заробітну плату для обчислення пенсії містять інформацію про заробітну плату позивача за липень-листопад 1987 року на шахті «Брянківська». Довідки видані на підставі особових рахунків за 1987 рік, які знаходяться в книзі № 121 «С» за 1986-1987 роки, яка зберігається за місцезнаходженням ДУП «Вуглереструктуризація». Технічна можливість для видачі копій особових рахунків (розрахунково-платіжних) відомостей відсутня (а.с. 21-22).

В довідках ДУП «Вуглереструктуризація» від 24 травня 2019 року № 804-805 про заробітну плату для обчислення пенсії вказано інформацію про заробітну плату позивача за період з квітня 2005 року по березень 2001 року на шахті «Ломоватська», підставою для видачі довідок є особові рахунки за 1995-2001 роки, які зберігаються в книгах № 921, № 969, № 1007, що знаходяться за місцезнаходженням ДУП «Вуглереструктуризація». Технічна можливість для видачі копій особових рахунків (розрахунково-платіжних) відомостей відсутня (а. 23-24).

Згідно з довідкою ДУП «Вуглереструктуризація» від 28 січня 2019 року № 150 на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 28.08.2006 № 422 та наказу ДП «Первомайськвугілля» від 27.11.2006 № 231 архіви ліквідованих шахт, зокрема «Брянківська» передані в ВП шахта «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля». Відповідно до Порядку формування Архівного фонду на неконтрольованій території, виявлення, приймання на державне зберігання архівних документів та організації їх використання, затвердженого постановою Ради міністрів тимчасово окупованої території Луганської області від 09.08.2016 № 408, протоколу засідання комісії з виявлення та передачі в архів безхазяйних документів від 23.08.2018 № 5, акта приймання-передавання документів на зберігання від 31.08.2018, ДУП «Вуглереструктуризація» з 31 серпня 2018 року є розпорядником документів ліквідованої шахти «Брянківська» за весь період діяльності (а.с. 25).

У довідці ДУП «Вуглереструктуризація» від 28 січня 2019 року № 151 вказано, що на підставі Указу Президента України від 07.02.1996 № 118, наказу Міністерства вугільної промисловості від 16.09.1996 № 451 шахта «Ломоватська» перетворена в ДВАТ «Шахта Ломоватська», яке на підставі наказу ДП «Первомайськвугілля» від 10.02.2006 № 40 реорганізовано з 10.02.2006 в ВП «Шахта «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля». Відповідно до Порядку формування Архівного фонду на неконтрольованій території, виявлення, приймання на державне зберігання архівних документів та організації їх використання, затвердженого постановою Ради міністрів тимчасово окупованої території Луганської області від 09.08.2016 № 408, протоколу засідання комісії з виявлення та передачі в архів безхазяйних документів від 23.08.2018 № 5, акта приймання-передавання документів на зберігання від 31.08.2018, ДУП «Вуглереструктуризація» з 31 серпня 2018 року є розпорядником документів ВП «Шахта «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» за весь період діяльності (а.с. 26).

Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем рішення про відмову позивачу в перерахунку пенсії.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

За змістом частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Згідно з абзацами 1, 4, 5 частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 44 Закону № 1058-IV занотовано, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Приписами частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV окреслено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

За унормуванням частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Частинами першою та другою статті 65 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 22-1).

Підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Відповідно до пункту 2.10 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 обумовлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 закріплено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

З вищевикладених правових норм вбачається, що за бажанням особа має право звернутися до органу Пенсійного фонду за обчисленням пенсії із врахуванням заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, надавши довідку про заробітну плату, яка має містити інформацію про назву первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Така довідка є підставою для обчислення пенсії за умови її підтвердження первинними документами.

Однак, суд звертає увагу, що підтвердження достовірності даних довідки відбувається шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за призначенням/перерахунком пенсії, обов`язку щодо надання цих первинних документів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем дотримано вимог вищевказаних нормативно-правових актів та додано разом із заявою про призначення пенсії від 04 жовтня 2019 року довідки ДУП «Вуглереструктуризація» від 28 січня 2019 року № 144-145, № 148-149, від 24 травня 2019 року № 804-805, які містять всі визначені Порядком № 22-1 відомості щодо первинно документації, яка стала підставою для оформлення цих довідок, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Неможливість проведення відповідачем перевірки правомірності видачі цих довідок внаслідок того, що місцезнаходженням первинної документації є тимчасово окупована територія, не дає відповідачу підстав покладати тягар доведення правомірності поданих довідок на позивача, а також позбавляти його права на обчислення розміру пенсії з урахуванням заробітку, отриманого до 2000 року.

Суд зауважує, що Луганський окружний адміністративний суд у рішеннях від 17 січня 2020 року в справі № 360/5354/19 та від 24 вересня 2020 року в справі № 360/3175/20, застосовуючи «Намібійський вийнятки», сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, вже вказував на обов`язок УПФУ в м. Сєвєродонецьку врахувати при призначенні ОСОБА_1 пенсії відомості вказані в довідках, виданих ДУП «Вуглереструктуризація», у тому числі й від 28 січня 2019 року № 144-145, № 148-149, від 24 травня 2019 року № 804-805.

Крім того, вказував на те, що довідки стосовно позивача видані на підставі особових рахунків за 1995-2001 роки, тобто на підставі первинних документів, якими зафіксована його трудова діяльність, що спростовує доводи відповідача стосовно того, що ДУП «Вуглереструктуризація» не має повноважень видавати довідки про підтвердження наявного трудового стажу працівникам шахти «Брянківська», шахти «Ломоватська», оскільки не є їх правонаступником.

Проте, відповідач всупереч вказаних рішень суду, які набрали законної сили та є обов`язковими до виконання у спірних правовідносинах, продовжує протиправно не враховувати вказану в цих довідках інформацію.

Суд неодноразово зазначав, що така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Твердження відповідача, що ДУП «Вуглереструктуризація» не має повноважень видавати довідки про дохід позивача за період роботи на шахтах «Брянківська» та «Ломоватська», оскільки не є ані правонаступником цих шахт, ані архівною установою, суд відхиляє як безпідставні, оскільки, як вказано в довідках цього підприємства від 28 січня 2019 року № 150 та № 151, з 31 серпня 2018 року вказане підприємство є розпорядником первинної документації цих шахт за весь період їх діяльності, відомості до довідок внесені на підставі первинної документації, якою зафіксовано отримуваний позивачем дохід.

Крім того, визначаючи, що довідки про заробітну плату (дохід) видає підприємство, установа, організація, де працювала особа, або їх правонаступники, або архівна установа, на думку суду, законодавець виходив саме з можливого місцезнаходження первинних документів, якими оформлено відповідні виплати, тому перебування первинної документації в іншого розпорядника, відмінного від вказаних, не може свідчити про відсутність у такого підприємства підстав для видачі довідки про заробітну плату та не нівелює вказані в ній відомості.

Також суд вважає обґрунтованим посилання позивача на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20 березня 2018 року в справі № 527/1655/17, що неможливість проведення відповідачем перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов`язана з волею позивача. Коли підприємство надало необхідну довідку про заробітну плату позивача, вказало джерело цих даних особові рахунки, позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження особових рахунків, платіжних відомостей, а уразі втрати їх відновлення.

Зважаючи на встановлені обставини, а також правовий висновок Верховного Суду, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем прийнято рішення, яке не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає скасуванню.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати "дискреційні повноваження", користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

На переконання суду, з боку державних органів відбувається підміна понять, оскільки не будь-які повноваження органів влади з ухвалення рішень, є дискреційними. Дискреція діє тільки у разі, коли у рамках закону держорган може приймати різні рішення.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року у справі № 21-87а13.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За унормуванням п. 7 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 02 грудня 2020 року № 9137/2020 ( ОСОБА_1 ) про відмову в перерахунку пенсії; зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 06 липня 2019 року з врахуванням довідок від 28 січня 2019 року № № 144, 145, 148, 149, від 24 травня 2019 року № № 804, 805 про заробітну плату для обчислення пенсії, виданих ДУП «Вуглереструктуризація», та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на приписи ст. 77 КАС України стосовно обов`язку доказування правомірності своїх дій суб`єктом владних повноважень відповідачем не доведено, що, приймаючи спірне рішення він діяв правомірно.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 р. - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 р. у справі № 360/4925/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 квітня 2021 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв