ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1218/21

20 квітня 2021 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (прізвище " ОСОБА_2 " згідно посвідки на тимчасове проживання) ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ) (далі - відповідач, Тернопільський міськрайонний відділ ДРАЦС), в якому просить:

зобов`язати Тернопільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ) внести зміни в актовий запис про укладення шлюбу №2021, складений 18.12.2020 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ) на громадянина Італії ОСОБА_1 та громадянку України ОСОБА_5 , а саме: змінити прізвище нареченого з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_1 ".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були виявлені невідповідності в актовому записі про укладення шлюбу №2021, складеному 18.12.2020 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) на громадянина Італії ОСОБА_1 та громадянку України ОСОБА_5 , а саме: неправильне написання прізвище нареченого " ОСОБА_2 ". Проте, згідно з паспортом громадянина Італії № НОМЕР_1 , виданим 26.03.2014 та перекладеним українською мовою 12.03.2021 зазначено як "ОСОБА_1". Для внесення відповідних змін у актовий запис позивач звертався до відповідача, проте, йому було відмовлено, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 19.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач, громадянин Італії, прибув на територію України та 27.08.2020 отримав посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_2 , в якій зазначено його прізвище українською мовою " ОСОБА_2 ".

В актовому записі №2021, складеному 18.12.2020 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) про укладення шлюбу громадянина Італії ОСОБА_1 із громадянкою України ОСОБА_5 , прізвище нареченого зазначено " ОСОБА_2 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (аркуш справи 7) та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб у відомостях про нареченого зазначено прізвище позивача " ОСОБА_2 " (аркуш справи 10-11).

В довідці про реєстрацію місця проживання №4747389 від 08.09.2020 позивача вказано прізвище " ОСОБА_2 " (аркуш справи 12).

Картка платника податків, видана 02.03.2020 позивача містить прізвище позивача " ОСОБА_2 " (аркуш справи 15).

Разом із тим, в перекладі українською мовою паспорту громадянина Італії серії № НОМЕР_1 , виданому 26.03.2014 та перекладеному 12.03.2021, прізвище позивача зазначено як " ОСОБА_1 " (аркуші справи 13-14).

У зв`язку з невідповідністю, на думку позивача, відомостей в актовому записі про одруження позивач звертався до відповідача із заявою про внесення змін в актовий запис про укладення шлюбу №2021, складеного 18.12.2020 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) на громадянина Італії ОСОБА_1 та громадянку України ОСОБА_5 , а саме: змінити прізвище нареченого з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_1 ", проте листом відповідача від 11.03.2021 відмовлено у внесенні змін до вказаного актового запису (аркуш справи 8). Зокрема, повідомив позивача, що не має правових підстав щодо прийняття заяви на внесення змін та зазначив, що йому необхідно звернутись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з посвідкою на постійне місце проживання в Україні так як згідно поданих документів позивач є громадянином Італії.

У зв`язку з такою відмовою відповідача позивач звернувся до суду.

За нормами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Законом, який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України є Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" 22.09.2011 №3773-VI (далі - Закон №3773-VI).

Відповідно до статті 2 Закону №3773-VI правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України.

Згідно із статтею 3 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Статтею 1 Закону №3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

За нормами частини третьої статті 5 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п`ятнадцятій та вісімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

Аналізуючи зазначене, суд вважає, що позивач, яка є іноземцем, що тимчасово перебуває на території України, користується тими самими правами і свободами, а також, несе такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" №2398-VI від 01.07.2010 (далі - Закон №2398-VI) визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 6 Закону №2398-VI передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону №2398-VI, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Частинами третьою та четвертою статті 22 Закону №2398-VI передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону №2398-VI правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793, затверджено відповідні Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила №96/5).

Відповідно до пункту 1.1 Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Пунктом п. 1.5 Правил №96/5 визначено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника).

Пунктом 1.7 Правил №96/5 встановлено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Відповідно до пунктів 2.6, 2.7, 2.18 Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Якщо актовий запис цивільного стану, до якого потрібно внести зміни, зберігається в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України, то відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану.

Згідно підпункту 2.13.2 Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

При видачі позивачу 27.08.2020 посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 (а також в раніше виданій посвідці на тимчасове проживання № НОМЕР_4 ), територіальним органом Державної міграційної служби України застосовуючи транслітерацію прізвища позивача з італійської "ОСОБА_3" зазначило у посвідці вказане прізвище українськими літерами як " ОСОБА_2 ".

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус",

- Посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Таким чином, в Україні особа позивача ідентифікується за прізвищем українськими літерами як " ОСОБА_2 ".

У зв`язку з цим, всі інші документи були видані позивачу на вказане прізвище " ОСОБА_2 ".

Зокрема, у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_3 від 18.12.2020 прізвище нареченого теж зазначено " ОСОБА_2 " (актовий запис №2021 від 18.12.2020), що відповідає посвідці на тимчасове проживання виданій позивачу.

Лише в перекладі українською мовою паспорту громадянина Італії позивача серії НОМЕР_6, від 26.03.2014 та перекладеному 12.03.2021 прізвище позивача українською мовою зазначено як " ОСОБА_1 ".

Разом з тим, зазначений переклад здійснений після видачі посвідки на тимчасове проживання та, зокрема, вчинення актового запису про одруження позивача, крім цього, не є офіційним документом що підтверджує особу позивача.

Натомість, позивач вправі подати вказаний переклад свого паспорту громадянина Італії для внесення відповідних змін у посвідку на тимчасове проживання.

Проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази у сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зобов`язання Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) внести зміни в актовий запис про шлюб №2021 від 18.12.2020 складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, а саме, прізвище нареченого вказати " ОСОБА_1 " замість: " ОСОБА_2 ".

Суд зазначає, що для внесення змін в актовому записі про шлюб в прізвище нареченого " ОСОБА_1 " замість " ОСОБА_2 " позивачу слід спочатку звернутися про внесення відповідних змін в посвідку на тимчасове проживання, яка є документом, що посвідчує особу іноземця на території України.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На думку суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ) про зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (Донофріо) ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

відповідач:

- Тернопільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ: 41346948).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.