ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2021 Справа № 904/6390/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.

за позовом Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, м.Підгородне

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро

про визнання наказів протиправними та їх скасування

Представники:

Від Позивача: Ганчева С.Г., довіреність №4 від 04.01.2021, представник

Від Відповідача: Алєксєєнко Р.Ю., виписка №б/н від 31.07.2020, представник

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області (далі-Позивач) 26.11.2020 року звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі-Відповідач), в якому просить суд

визнати протиправними та скасувати накази Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області:

від 07.09.2020 №4-9409/15-20-СГ, №4-9421/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

від 08.09.2020 №4-9484/15-20-СГ, №4-9485/15-20-СГ, № 4-9488/15-20-СГ, №4-9490/15-20-СГ, №4-9493/15-20-СГ, №4-9496/15-20-СГ, № 4-9498/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

від 09.09.2020 №4-9526/15-20-СГ, №4-9529/15-20-СГ, №4-9531715-20-СГ, №4-9535/15-20-СГ, № 4-9536/15-20-СГ, № 4-9539/15-20-СГ, № 4-9540/15-20-СГ, №4-9542/15-20-СГ, №4-9544/15-20-СГ, №4-9545/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

від 23.09.2020 №4-10056/15-20-СГ, №4-10067/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що 20.12.2019 посадовими особами міської ради виявлено, що земельні ділянки КСП «Нижньодніпровський» сформовані в кадастрові номери із зазначенням права державної власності, що є порушенням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", оскільки після набрання чинності зазначеним законом територіальні органи держгеокадастру не мають права розпорядження такими землями. Набрання чинності зазначеного Закону відбулось 01.01.2019.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

27.11.2020 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрите провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 17.12.2020 о 09:30 год.

Разом з позовною заявою Позивач подав заяву про забезпечення позову.

27.11.2020 ухвалою суду ухвалено застосувати заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1221411000:01:039:0002, площею 46,6786 га. Заборонено Головному Управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області вчиняти будь-які погодження проектів та передачі земельних ділянок на підставі проектів відведення земельних ділянок у власність виготовлених на підставі наказів:

від 07.09.2020 №4-9409/15-20-СГ, №4-9421/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства;

від 08.09.2020 №4-9484/15-20-СГ, №4-9485/15-20-СГ, №4-9488/15-20-СГ, №4-9490/15-20-СГ, №. 4-9493/15-20-СГ, № 4-9496/15-20-СГ, № 4-9498/15-20-СГ про надання і дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства;

від 09.09.2020 №4-9526/15-20-СГ, №4-9529/15-20-СГ, №4-9531/15-20-СГ, №4-9535/15-20-СГ, № 4-9536/15-20-СГ, №4-9539/15-20-СГ, №4-9540/15-20-СГ, №4-9542/15-20-СГ, №4-9544/15-20-СГ, №4-9545/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства;

від 23.09.2020 №4-10056/15-20-СГ, №4-10067/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

17.12.2020 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 14.01.2021 об 10:30 год.

04.01.2021 від Центрального апеляційного господарського суду до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов запит справи, в якому зазначено про те, що з метою повного та всебічного вирішення спору, суд апеляційної інстанції просить надіслати на його адресу справу №904/6390/20 в оригіналі.

11.01.2021 ухвалою суду зупинено провадження у справі №904/6390/20, справу направлено до Центрального апеляційного господарського суду.

19.01.2021 постановою Центрального апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2020 у справі №904/6390/20 скасовано в частині застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1221411000:01:039:0002, площею 46,6786 га. Відмовлено у задоволенні клопотання Підгородненській міській раді Дніпровського району Дніпропетровської області у задоволенні заяви про забезпечення позову №3010 від 25.11.2020 в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1221411000:01:039:0002, площею 46,6786 га.

27.01.2021 супровідним листом №904/6390/20/346/21 від 25.01.2021 справу повернуто від Центрального апеляційного господарського суду до Господарського суду Дніпропетровської області.

29.01.2021 ухвалою суду поновлено провадження у справі №904/6390/20 та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 09.02.2021 о 11:30год.

03.02.2021 та 04.02.2021 Позивач звернувся до суду із заявами (арк.с. 170-172), в яких просить суд позов залишити без розгляду.

08.02.2021 Позивач подав заяву (арк.с. 173), в якій просить суд заяву про залишення позову без розгляду вважати помилково поданою. Позовні вимоги Позивач підтримує в повному обсязі.

09.02.2021судове засідання не відбулося у зв`язку із хворобою судді Кесі Н.Б.

01.03.2021 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів призначено підготовче засідання на 16.03.2021 об 12:00 год.

16.03.2021 в засіданні оголошено перерву до 30.03.2021 о 09:30 год.

16.03.2021 представник Позивача надав клопотання про призначення експертизи (арк.с. 179-181), в якому просить проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи просить поставити наступні питання:

Чи мають накладання (перетини) земельні ділянки кадастровий номер 1221411000:01:039:0002 із земельними ділянками, які були передані у колективну власність, що підтверджується науково-технічною документацією про роздержавлення земель і виготовлення державних актів на колективну власність та постійне користування землею відділення «Підгородне «КСП Нижнєдніпровський» Дніпропетровського району Дніпропетровської області, та якщо накладання (перетинання) наявне, зазначити, по яких з наведених вище земельних ділянок воно має місце та яка площа такого накладання (перетину) по кожній із земельних ділянок?

Чи має накладання (перетин) земельна ділянка кадастровий номер 1221411000:01:039:0002, на яку видано накази Головного управління Державного кадастру у Дніпропетровській області:

від 07.09.2020 №4-9409/15-20-СГ, №4-9421/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

від 08.09.2020 №4-9484/15-20-СГ, №4-9485/15-20-СГ, №4-9488/15-20-СГ, №4-9490/15-20-СГ, № 4-9493/15-20-СГ, №4-9496/15-20-СГ, №4-9498/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

від 09.09.2020 №4-9526/15-20-СГ, №4-9529/15-20-СГ, №4-9531/15-20-СГ, №4-9535/15-20-СГ, №4-9536/15-20-СГ, № 4-9539/15-20-СГ, №4-9540/15-20-СГ, №4-9542/15-20-СГ, №4-9544/15-20-СГ, №4-9545/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

від 23.09.2020 №4-10056/15-20-СГ, №4-10067/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на землі, які були передані у колективну власність, що підтверджується науково-технічною документацією про роздержавлення земель і виготовлення державних актів на колективну власність та постійне користування землею відділення «Підгородне «КСП Нижнєдніпровський» Дніпропетровського району Дніпропетровської області, та якщо накладання (перетинання) наявне, зазначити, площу такого накладання (перетину)?

16.03.2021 представник Позивача надав клопотання про долучення доказів (арк.с. 182-199), а саме копію науково-технічної документації по роздержавленню земель і виготовлення державних актів на колективну власність та постійне користування землею відділення «Підгородне «КСП Нижнєдніпровський».

30.03.2021 представник Відповідача надав заперечення стосовно призначення експертизи, також до заперечення Відповідач додав: графічні матеріали бажаного місця розташування та клопотання щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (арк.с. 201-203).

До заперечень на клопотання про призначення експертизи Відповідач подав такі документи (арк.с. 204-244):

клопотання щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою;

графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки.

30.03.2021 ухвалою суду відмовлено Підгородненській міській раді Дніпровського району Дніпропетровської області в задоволенні клопотання про призначення експертизи, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 06.04.2021 о 11:30год.

06.04.2021 в засіданні оголошено перерву до 13.04.2021 о 11:30 год.

В судовому засіданні 13.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

16.12.2020 Відповідач подав відзив на позовну заяву (арк.с. 94-98), в якому вказує, що твердження Позивача про те, що 20.12.2019 посадовими особами міської ради виявлено, що земельні ділянки КСП «Нижньодніпровський» сформовані в кадастрові номери із зазначенням права державної власності, що є порушенням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", оскільки після набрання чинності зазначеним законом територіальні органи держгеокадастру не мають права розпорядження такими землями. Набрання чинності зазначеного Закону відбулось 01.01.2019. Так, відповідно до інформації відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельні ділянки, на які видані оспорюванні накази згідно з науково-технічною документацією по підготовці документів, що посвідчують право власності або користування землею (Схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Нижньодніпровський» відділене Підгородне) Дніпропетровського району Дніпропетровської області, не відносяться до земель колективної форми власності. За даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відсутні відомості щодо реєстрації права комунальної власності на спірні земельні ділянки за позивачем. Крім того, право комунальної власності на спірні земельні ділянки не підтверджено жодним документом відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, Отже наявність права на земельні ділянки щодо яких видано спірні накази Головного управління є лише припущенням Позивача.

До відзиву на позов Відповідач подав (арк.с. 100-149):

копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань - на підтвердження повноважень;

копію витягу з ДЗК про земельну ділянку;

копію науково-технічної документації по підготовці документів, що посвідчують право власності або користування землею (Схема поділу земель колективної власності на земельні частки (ті) КСТІ «Нижньодніпровський» відділене Підгородне) Дніпропетровського району Дніпропетровської області;

копії наказів Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області "Про надання дозволу на розроблення проекту землеутрою" від 07.09.2020 №4-9409/15-20-СГ, №4-9421/15-20-СГ, від 08.09.2020 №4-9484/15-20-СГ, №4-9485/15-20-СГ, №4-9488/15-20-СГ, №4-9490/15-20-СГ, №4-9493/15-20-СГ, №4-9496/15-20-СГ, №4-9498/15-20-СГ, від 09.09.2020 №4-9526/15-20-СГ, №4-9529/15-20-СГ, №4-9531/15-20-СГ, №4-9535/15-20-СГ, №4-9536/15-20-СГ, №4-9539/15-20-СГ, №4-9540/15-20-СГ, №4-9542/15-20-СГ, №4-9544/15-20-СГ, №4-9545/15-20-СГ, від 23.09.2020 №4-10056/15-20-СГ, №4-10067/15-20-СГ.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

Пунктом 21 Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Так, на території Підгородненської міської ради розташовані землі КСП «Нижнєдніпровський». В подальшому КСП «Нижнєдніпровський» реорганізовано, правонаступником став СТОВ «Нижнєдніпровець» ІК юридичної особи 00847802 - протокол №1 від 28.01.2000, діяльність якого припинено за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2008 № Б26/58/04.

На підставі пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України має бути визначена форма власності на землі КСП «Нижнєдніпровський», що припинив свою діяльність.

Статтею 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Документацією із землеустрою, яка б могла стати підставою для державної реєстрації права комунальної власності на землі колишніх сільськогосподарських підприємств є технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель. Однак погодити таку документацію при її розробці міська рада мала би з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 13 ст. 186 Земельного кодексу України), а таким органом є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в редакції від 20.02.2020 наказ № 5 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Так, Позивач в позові зазначає про те, що Відповідач не визнає, що спірні земельні ділянки є об`єктами комунальної, а не державної власності, тому реєстрацію здійснити не може.

20.12.2019 посадовими особами міської ради виявлено, що земельні ділянки КСП «Нижнєдніпровський» сформовані в кадастрові номери із зазначенням права державної власності, що Позивач вважає порушенням закону, оскільки після набрання чинності вищезазначеним законом територіальні органи Держгеокадастру не мають права розпорядження такими землями. Набрання чинності зазначеного Закону відбулось 01.01.2019.

26.03.2020 Підгородненська міська рада, з метою вирішення даного питання поза судовим шляхом, звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з вимогою про скасування розпорядчих документів, однак 17.04.2020 за № 18-4-0.332-2933/2-20 отримали відмову з посиланням на науково-технічну документацію по роздержавленню земель і виготовленню державних актів на колективну власність та постійне користування землею відділення «Підгородне» КСП Нижньодніпровський Дніпропетровського району, Дніпропетровської області.

На зберіганні в міській раді наявна науково-технічна документація про роздержавлення земель і виготовлення державних актів на колективну власність та постійне користування землею відділення «Підгородне «КСП Нижнєдніпровський» Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Згідно графічних матеріалів плану розміщення території земель М 1:0000 документації, земельні ділянки, розпорядження якими здійснює Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є землями колективної власності. Фактично посилаючись на документацію, яка є в наявності і в міській раді, ГУ Держгеокадастру зазначає, що має право на здійснення розпорядження землями, оскільки земельні ділянки, на які видані накази, не належить до земель колективної форми власності.

07.09.2020 ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області прийнято накази №4-9409/15-20-СГ, №4-9421/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (арк.с. 14-15).

08.09.2020 ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області прийнято накази №4-9484/15-20-СГ, № 4-9485/15-20-СГ, № 4-9488/15-20-СГ, № 4-9490/15-20-СГ, № 4-9493/15-20-СГ, № 4-9496/15-20-СГ, № 4-9498/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (арк.с. 16-22).

09.09.2020 ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області прийнято накази №4-9526/15-20-СГ, №4-9529/15-20-СГ, № 4-9531/15-20-СГ, № 4-9535/15-20-СГ, №4-9536/15-20-СГ, №4-9539/15-20-СГ, №4-9540/15-20-СГ, №4-9542/15-20-СГ, №4-9544/15-20-СГ, №4-9545/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (арк.с. 23-32).

23.09.2020 ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області прийнято накази №4-10056/15-20-СГ, №4-10067/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (арк.с. 33-36).

Позивач стверджує, що спірні накази стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 1221411000:01:039:0002 - земельна ділянка КСП «Нижнєдніпровський», яка є землею комунальної форми власності в силу п. 21 перехідних положень Земельного кодексу. Інформація про видання ГУ Держгеокадастру спірних наказів отримана Позивачем з публічної кадастрової картки та через електронні державні сервіси, оригінали наказів перебувають у розпорядженні Відповідача.

29.04.2020 за № 1163 міська рада звернулась зі скаргою до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (арк.с. 43-45). З відповіді Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 25.05.2020 за №1-28-0.19-4707/2-20 вбачається, що скаргу не задоволено, а лише надано роз`яснення положень закону (арк.с. 46).

З метою з`ясування обставин, що виникли, дослідження науково-технічних документацій, що наявна у міської ради та ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, направлено лист з проханням надати належним чином завірену копію науково-технічної документації по роздержавленню земель і виготовлення державних актів на колективну власність та постійне користування землею відділення «Підгородне» «КСП «Нижньодніпровський», однак отримали відповідь про необхідність звернення до відділень ЦНАП. Для отримання необхідної інформації в ЦНАП необхідно заповнити та подати заяву згідно з додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1141, при поданні такої заяви необхідно зазначити код запитуваної документації, однак в переліку кодів документації відсутній код за яким можливо здійснити запит та отримати інформацію (лист міської ради № 1564 від 03.06.2020) (арк.с. 41).

Отже, Позивач вважає, що накази Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області прийняті з перевищенням повноважень та в порушення п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України. В обґрунтування цього Позивач посилається на графічні матеріали розміщення території земель М 1:10000 науково-технічної документації про роздержавлення земель і виготовлення державних актів на колективну власність та постійне користування землею відділення «Підгородне «КСП Нижнєдніпровський» Дніпропетровського району Дніпропетровської області та інформацією про викопіювання з кадастрової картки та розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності (арк.с. 35-36).

Відповідач вважає, що Позивач не надав доказів того, що спірні земельні ділянки є саме землями КСП, що припинено. Також Відповідач звертає увагу суду на те, що земельна ділянка з кадастровим 1221411000:01:039:0002 була саме у постійному користуванні відповідних юридичних осіб.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок у власність або в користування, укладенні, зміні, розірванні договорів оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Відповідно до ч.3 ст.17 Цивільного кодексу України орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Відповідно до ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання чи оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

З огляду на положення статті 4 ГПК України, і статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем у даному випадку обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

За змістом положень процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 2 ст. 45 ГПК України).

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (наведену правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19).

Виходячи зі змісту частини 2 статті 16 ЦК України, обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі No902/377/19).

Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Так, Позивач, звертаючись з позовом до суду, оспорює видані Відповідачем накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, предметом дослідження та доказування з боку Позивача за поданим позовом є факт перевищення з боку Відповідача власної компетенції або повноважень при прийнятті спірних актів індивідуальної дії, невідповідність їх закону та порушення при цьому прав та інтересів Позивача.

Проте, в обґрунтування цього позову, Позивач вказує на те, що між ним та Відповідачем існує спір про право, а саме прийняття останнім спірних наказів відносно земельних ділянок, речові права Позивача на які не визнаються Відповідачем. Позивач вважає, що оспорювані ним накази стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 1221411000:01:039:0002. За даними Державного земельного кадастру форма власності на цю земельну ділянку не визначена.

Пунктом 21 Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Відповідно до ч.ч.2, 3 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).

Згідно з ч.9 ст.21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На момент звернення до суду та розгляду справи в суді Позивач не зареєстрував свої права на спірну земельну ділянку, між сторонами існує спір як щодо розташування земельних ділянок за спірними наказами, так і щодо наявності підстав вважати їх державною або комунальною власністю.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі відсутня інформація щодо форми власності спірної земельної ділянки.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, заявлені Позивачем позовні вимоги, всупереч також статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не містять вимог про визнання речових прав на майно за Позивачем, що свідчить про те, що обраний Позивачем спосіб захисту не є належним і ефективним, оскільки задоволення позовних вимог жодним чином не призведе до реального поновлення прав або інтересів Позивача, які він вважає порушеними.

6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи те, що обраний Позивачем спосіб захисту не є належним і ефективним, оскільки задоволення позовних вимог жодним чином не призведе до реального поновлення прав або інтересів Позивача, які він вважає порушеними, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з цим понесені Підгородненською міською радою Дніпровського району Дніпропетровської області судові витрати суд покладає на Позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмовити у повному обсязі.

Понесені Підгородненською міською радою Дніпровського району Дніпропетровської області судові витрати покласти на Позивача.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.04.2021

Суддя Н.Б. Кеся