Справа № 161/6069/19 Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І. Б. Провадження № 22-ц/802/368/21 Категорія: 10 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Галицька І. П.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Войдюка Р. В.,

представника позивача ОСОБА_2 адвоката Овчарова А. В.,

представника відповідачів адвоката Мозольської О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки в домоволодінні в самостійну одиницю за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2020 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 10.04.2019 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , про виділ частки в домоволодінні в самостійну одиницю та визнання права власності. Позов мотивовано тим, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить кожному по 27/200 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . У позивачів виникають із відповідачами спори щодо порядку користування нерухомим майном, який належить сторонам на праві спільної часткової власності. Починаючи з 2016 року, а саме з моменту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , позивачам чиняться перешкоди в користуванні спільним майном та їх не допускають до власного майна. Вважають, що розподіл спільного домоволодіння відповідно до часток 27/200 та 27/200, якими володіють позивачі та з дотриманням будівельних норм є неможливим, а тому поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами між співвласниками ОСОБА_1 (27/200 частки) та ОСОБА_2 (27/200 частки) слід проводити виходячи з 27/100 частки. Просять виділити в натурі та визнати спільною приватною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що становить 27/100 частки вказаного об`єкту.

В підготовчому засіданні подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій, з урахуванням висновку експертизи, позивачі просили виділити в натурі та визнати спільною приватною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: в підвалі: сходової (1-1-) площею 5,9 кв.м; кухні (1-2) площею 13,9 кв.м; вбиральні (1-3) площею 1,3 кв.м; ванни (1-4) площею 2,6 кв.м; кладової (1-6) площею 2,6 кв.м; на першому поверсі: сходової (1-7) площею 3,8 кв.м; кімнати (1-8) площею 14,9 кв.м; кімнати (1-9) площею 25,9 кв.м; веранди (1-10) площею 5,0 кв.м; а всього загальною площею 75,9 кв.м.

Позивачем ОСОБА_1 15.09.2020 було внесено на депозитний рахунок у Територіальному управлінні ДСА України в Волинській області 19591 грн компенсації за відхилення від ідеальної частки відповідно до квитанції №0.0.1835873918.1 від 15.09.2020.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2020 року позов задоволено. Ухвалено виділити в натурі та визнати спільною приватною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з: - в підвалі: сходової (1-1-) площею 5,9 кв.м; кухні (1-2) площею 13,9 кв.м; вбиральні (1-3) площею 1,3 кв.м; ванни (1-4) площею 2,6 кв.м; кладовки (1-6) площею 2,6 кв.м; - на першому поверсі: сходової (1-7) площею 3,8 кв.м; кімнати (1-8) площею 14,9 кв.м; кімнати (1-9) площею 25,9 кв.м; веранди (1-10) площею 5,0 кв.м; а всього загальною площею 75,9 кв.м. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 27/200 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 27/200 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути в користь ОСОБА_6 з депозитного рахунку у Територіальному управлінні ДСА України в Волинській області 9795,50 грн, внесеної ОСОБА_1 компенсації за відхилення від ідеальної частки. Стягнути в користь ОСОБА_5 з депозитного рахунку у Територіальному управлінні ДСА України в Волинській області 9795,50 грн, внесеної ОСОБА_1 компенсації за відхилення від ідеальної частки. Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 по 1322,06 грн судового збору з кожного. Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 по 1322,06 грн судового збору з кожного. Право власності на виділене майно підлягає державній реєстрації.

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2021 року стягнуто з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 по 3140 грн судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, з кожного.

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2020 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2021 року, в якій покликаються на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначають, що в основу рішення суду першої інстанції покладено висновок експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 8777, який є неповним, містить протиріччя, виконаний експертом з відступом від поставлених йому питань. При пред`явленні позову та призначенні експертизи позивачі ставили питання про виділ в натурі 27/100 частин будинковолодіння. Всупереч наведенному, експерт на 6-му аркуші висновку зазначає, що об`єктом дослідження є квартира АДРЕСА_2 , що становить 54/100 частин житлового будинку, на яку після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина, а на 7-му аркуші встановлює, що площа квартири АДРЕСА_3 становить 164,8 кв. м. На 8-му аркуші експерт встановлює, що квартира АДРЕСА_4 загальною площею 139,9 кв. м становить 46/100 частин будинку. Частка 54/100 частин, яка за рішенням Луцького міського суду від 14.12.1998 відійшла ОСОБА_8 і становила квартиру АДРЕСА_3 в подальшому розділилась навпіл: 27/ НОМЕР_1 частин (без визначення конкретних приміщень) з яких відійшло відповідачам у цій справі на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.10.2011, а інші 27/100 (без визначення конкретних приміщень) відійшли ОСОБА_7 , після смерті якої порівну успадкували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Позиція експерта є неправильною в силу того, що квартири АДРЕСА_3 юридично не існує і в матеріалах справи відомостей про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 немає; предмет позову та клопотання про призначення експертизи стосувалось 27/100 частин будинковолодіння, а не квартири АДРЕСА_3 ; за матеріалами справи частка позивачів 27/100 підлягала виділу з усього будинковолодіння, а не з 54/100 частин, як про вказує експерт. ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» втратили свою чинність на підставі Наказу Мінрегіону «Про затвердження ДБН В.2.-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» № 78 від 26.03.2019 (п.3) та Наказу Мінрегіону «Про внесення змін до Наказу Мінрегіону від 26.03.2019 № 87» № 178 від 08.08.2019 (п.1). Натомість Наказом «Про затвердження ДБН В.2.-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» № 78 від 26.03.2019 (п.1) затверджено нові ДБН В.2.-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення». Просять рішення суду першої інстанції та додаткове рішення у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в позові у цій справі відмовити.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через своїх представників адвоката Войдюка Р. В. та адвоката Овчарова А. В. подали відзив на апеляційну скаргу в якому вказують, що виходячи з змісту ст. 367, 183 ЦК України виділ часток (поділ) житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток. Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який є у спільній частковій власності є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до частки співвласників (постанова Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 173/1607/15-ц, постанова Верховного Суду від 18.11.2019 в справі № 359/9698/14-ц, постанова Верховного Суду від 16.06.2020 в справі № 520/2662/16-ц). На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, посвідчених 22.12.2016 державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори Пастуховою Н. В. та зареєстрованих в реєстрі за № 4-921, № 4-919 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно на праві спільної часткової власності належить 27/200 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно рішення Луцького міського суду від 14.12.1998 в справі за позовом ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до ОСОБА_11 про поділ спадкового майна та за зустрічним позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про поділ спадкового майна у власність ОСОБА_12 , ОСОБА_13 було виділено квартиру АДРЕСА_4 , а у власність ОСОБА_11 виділено квартиру АДРЕСА_3 у будинковолодінні, що складає 54/100 частини будинковолодіння (згідно інвентаризаційної справи № 1142 на будинкововолодіння). Оскільки позивачі згідно свідоцтв про право на спадщину за законом є спадкоємцями ОСОБА_7 , яка в свою чергу є спадкоємцем після смерті ОСОБА_11 , тому експерт правомірно зазначив, що об`єктом дослідження є квартира АДРЕСА_2 . В матерілах справи наявний технічний паспорт на будинок складений КП «Волинське ОБТІ» станом на 14.07.2009 відповідно до якого будинок складається з 2-х квартир з окремими входами, а саме: квартир АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_4 , при цьому: 54/100 частки житлового будинку належить ОСОБА_7 ; 23/100 частки - ОСОБА_10 ; 23/100 частки - ОСОБА_9 . З технічного паспорта на будинок, складеного КП «Волинське ОБТІ» станом на 25.06.2012, вбачається, що будинок складається з 2-х квартир з окремими входами, а саме: квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_4 . Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правомірно послався на висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 8777 від 04.05.2020. Просять рішення суду першої інстанції та додаткове рішення у цій справі залишити без змін.

Представник відповідачів адвокат Мозольська О. М. в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Войдюк Р. В., представник позивача ОСОБА_2 адвокат Овчаров А. В. апеляційну скаргу не визнали та просили залишити її без задоволення.

Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явились.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивачів та представника відповідачів, приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідачів необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду скасувати.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 22.12.2016 державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори Пастуховою Н. В., зареєстровано в реєстрі за № 4-921, ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 27/200 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.12.2016 підтверджується державна реєстрація права власності на вищевказане нерухоме майно за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1127606307101).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 22.12.2016 року державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори Пастуховою Н. В., зареєстровано в реєстрі за № 4-919, ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 27/200 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.12.2016 підтверджується державна реєстрація права власності на вищевказане нерухоме майно за ОСОБА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1127606307101).

Відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , кожному зокрема, на підставі рішення Луцького міського суду від 14.12.1998 належить 23/100 частки, на підставі рішення від 12.10.2011, ухвали від 05.04.2012, ухвали від 04.06.2012 Луцького міськрайонного суду належить 27/200 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі проживають в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачі там не проживають.

Договір про порядок користування приміщеннями будинковолодіння між співвласниками, якими є сторони у справі, не укладався. Відповідачі користуються приміщеннями будинковолодіння на власний розсуд.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №8777 від 04.05.2020 Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз виділ в натурі у власність 27/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 можливий.

На розгляд суду експерт виносить два варіанти виділу в натурі 27/100 частки у частках наближених до ідеальних.

По першому варіанту. На 27/100 частки житлового будинку експерт пропонує виділити (зелений колір на схемі розподілу, додаток №2): Підвал: -сходова (1-1) площею 5,9 кв.м; - кухня (1-2) площею 13,9 кв.м; - вбиральня (1-3) площею 1,3 кв.м; - ванна (1-4) площею 2,6 кв.м; - кладовка (1-6) площею 2,6 кв.м Всього по підвалу по квартирі АДРЕСА_5 кв.м. І-й поверх: - сходова (1-7) площею 3,8 кв.м; - кімната (1-9) площею 25,9 кв.м; - веранда (1-10) площею 5,0 кв.м. Всього по І-му поверху по квартирі АДРЕСА_6 кв.м. Мансарда: - кладовка (1-11) площею 7,6 кв.м; - кімната (1-12) площею 12,6 кв.м; - сходова (1-15) площею 2,7 кв.м. Всього по мансарді по квартирі АДРЕСА_7 кв.м. Разом по квартирі №1 83,9 кв.м. При цьому варіанту поділу необхідно провести наступні роботи: - демонтувати дверний блок з приміщення (1-1) в приміщення (1-5) та замурувати цей дверний проріз; - демонтувати дверний блок з приміщення (1-7) в приміщення (1-8) та замурувати цей дверний проріз; - демонтувати дверний блок з приміщення (1-15) в приміщення (1-14) та замурувати цей дверний проріз; - влаштувати дверний проріз між приміщенням (1-14) та приміщенням (2-11). Крім того, кожному із співвласників квартири АДРЕСА_3 необхідно виготовити проекти на влаштування автономних інженерних мереж, погодивши їх з відповідними службами. По першому варіанту поділу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні сплатити іншим співвласникам за відхилення від ідеальної частки компенсацію у розмірі 18931 грн.

По другому варіанту. На 27/100 частки житлового будинку експерт пропонує виділити (червоний колір на схемі розподілу, додаток №3): Підвал: -сходова (1-1) площею 5,9 кв.м; - кухня (1-2) площею 13,9 кв.м; - вбиральня (1-3) площею 1,3 кв.м; - ванна (1-4) площею 2,6 кв.м; - кладовка (1-6) площею 2,6 кв.м Всього по підвалу по квартирі АДРЕСА_5 кв.м. І-й поверх: - сходова (1-7) площею 3,8 кв.м; - кімната (1-8) площею 14,9 кв.м; - кімната (1-9) площею 25,9 кв.м; -веранда (1-10) площею 5,0 кв.м. Всього по І-му поверху по квартирі АДРЕСА_8 кв.м. Разом по квартирі №1 75,9 кв.м. При цьому варіанту поділу необхідно провести наступні роботи: - демонтувати дверний блок з приміщення (1-1) в приміщення (1-5) та замурувати цей дверний проріз; - замурувати вихід з приміщення (1-7) на мансардний поверх. Крім того, кожному із співвласників квартири АДРЕСА_3 необхідно виготовити проекти на влаштування автономних інженерних мереж, погодивши їх з відповідними службами. По другому варіанту поділу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні сплатити іншим співвласникам за відхилення від ідеальної частки компенсацію у розмірі 19591 грн.

Вирішуючи питання щодо варіанту виділу, суд взяв до уваги другий варіант поділу, як такий, що потребує найменшого перепланування, а також те, що відступ від ідеальної частки при такому варіанті, а відповідно і розмір компенсації є більшим, на що позивачі погоджуються.

За ч. 1 ст. 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

За ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

З аналізу ст. ст. 367, 183 ЦК України виділ часток (поділ) житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток.

Рішенням суду першої інстанції виділено в натурі та визнано спільною приватною власністю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на 27/200 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, стягнуто з позивачів на користь відповідачів компенсацію за відхилення від ідеальної частки. Тобто рішенням суду першої інстанції виділено в натурі частку позивачам та припинено право спільної часткової власності тільки позивачів, але не вирішено питання частки відповідачів.

Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити дане питання, так як сторони в судовому засіданні апеляційної інстанції не заявляли клопотань про призначення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої були б поставлені питання про виділ часток кожному з чотирьох співвласників житлового будинку.

Після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Такий висновок міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 344/8200/14-ц.

Суд апеляційної інстанції відхиляє висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 8777 від 04.05.2020 Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, оскільки при пред`явленні позову та призначенні експертизи позивачі ставили питання про виділ в натурі 27/100 частин всього будинковолодіння, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Всупереч наведенному, експерт на 4-му та 6-му аркушах висновку зазначає, що об`єктом дослідження є квартира АДРЕСА_2 , що становить 54/100 частин житлового будинку і на яку після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина. В матеріалах справи відсутні відомості про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 , тобто квартири АДРЕСА_3 юридично, як і фактично, не існує. Посилання представників позивачів на технічний паспорт на будинок, складений КП «Волинське ОБТІ» станом на 14.07.2009, відповідно до якого будинок складається з 2-х квартир з окремими входами, а саме: квартир АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_4 , при цьому: 54/100 частки житлового будинку належить ОСОБА_7 ; 23/100 частки - ОСОБА_10 ; 23/100 частки - ОСОБА_9 та технічний паспорт на будинок, складений КП «Волинське ОБТІ» станом на 25.06.2012, з якого вбачається, що будинок складається з 2-х квартир з окремими входами, а саме: квартира АДРЕСА_9 , не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджують факту державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 . У матеріалах інвентаризаційної справи № 1142 на домоволодіння по АДРЕСА_1 містяться документи, які підтверджують право власності на частину спірного будинковолодіння відповідачів. Так встановлено, що відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого Волинським обласним бюро технічної інвентаризації № 7786 від 06 серпня 1999 року 54/100 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_8 . Після смерті ОСОБА_8 54/100 частки будинковолодіння успадкували: 27/100 частини - ОСОБА_7 , по 27/200 частини - ОСОБА_6 , ОСОБА_5 кожна, що підтверджується рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 жовтня 2011 року, яким визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 13 липня 2009 року, видане ОСОБА_7 в частині 27/100 часток будинковолодіння після смерті ОСОБА_8 та визнано за ОСОБА_6 , ОСОБА_5 право власності на 27/100 часток будинковолодіння. При цьому матеріали інвентаризаційної справи не підтверджують реєстрацію за померлою ОСОБА_8 права власності на квартиру АДРЕСА_2 . У свідоцтвах про право на спадщину за законом від 22 грудня 2016 року, виданих після смерті ОСОБА_7 позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вказано, що спадщина видається на 27/100 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами без зазначення квартир та конкретних приміщень.

Згідно з висновком експертизи кожному із співвласників необхідно виготовити проекти на влаштування автономних інженерних мереж, погодивши їх з відповідними службами.

Відповідно до статті 152 ЖК Української РСР виконання власником робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання.

Перепланування (переобладнання) квартир та нежитлових приміщень повинно відповідати проектній документації, будівельним нормам і правилам, виконуватися згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків та Державним будівельним нормам України «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт».

Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Отже, у випадку переобладнання та перепланування житлового будинку, що передбачає втручання в інженерні системи загального користування, необхідно отримання документів, що дають право на виконання таких робіт.

Вирішуючи зазначений спір, суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, не звернув увагу, що здійснюючи виділ з житлового будинку в натурі, необхідно здійснити певний перелік робіт з влаштування автономних інженерних систем, і втручання в інженерну мережу загального користування, особливо системи енергопостачання, газопостачання та опалення з метою для забезпечення функціонування окремого об`єкта нерухомого майна у розумінні статті 181 ЦК України, потребує отримання відповідних дозвільних документів. Позивачі не представили суду доказів, а саме висновків (дозволів) відповідних служб, що надають таке право, до ухвалення рішення суду про виділ частини спірного майна в натурі.

Крім того, позивачі просять виділити їм обом в натурі частину житлового будинку і запропоновані експертом варіанти передбачають виділ в натурі однієї квартири. При цьому відповідачам залишається інша частина будинку, хоча це і не вирішено судом першої інстанції, тобто передбачається об`єднання співвласників.

Вищезазначене свідчить про неможливість здійснення реального виділу позивачам спільної частки, ураховуючи, що такий виділ призведе до порушення прав відповідачів.

За встановлених фактичних обставин справи, відсутні підстави для задоволення позову і висновок суду першої інстанції є необґрунтованим, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Оскільки суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції у цій справі та відмовляє в задоволенні позову, то скасуванню підлягає і додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2020 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2021 року в цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки в натурі в домоволодінні та визнання спільною приватною власністю відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді