Справа № 357/519/21

2/357/1667/21

Категорія 69

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О.І.,

за участі секретаря - Сокур О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатись,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатись, посилаючись на наступні обставини.

З 2001 року по 2012 рік позивач ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 проживали у цивільному шлюбі.

Від даного шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Син на даний момент навчається і є студентом 2-го курсу денної форми навчання Коледжу вищого навчального закладу «Київський університет ринкових відносин», відділення правознавства.

Відповідач на утримання сина матеріальної допомоги не надає, не зважаючи на те, що згідно законодавства зобов`язаний це робити. Позивач не в змозі самостійно утримувати їхнього сина, у зв`язку з тим, що йому необхідні кошти на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування, підручники, тощо.

Відповідно до ст.. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцять трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідач здорова, працездатна людини та матеріально забезпечений, аліменти на користь інших осіб не сплачує.

В добровільному порядку вирішити спір неможливо, в зв`язку з цим позивач вимушена звернутися до суду з заявою про стягнення аліментів з відповідача на період навчання сина.

Просила суд стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення сином 23-х років, за умови, що він буде продовжувати навчання (а.с. 1-3).

Ухвалою судді від 12 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 18-19).

01 березня 2021 року за вх. № 9851 судом отримано відзив відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву позивача ОСОБА_1 , в якому просить відмовити в позовних вимогах, обґрунтовуючи наступним.

В Білоцерківському міськрайонному суді Київської області відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Позовні вимоги, викладені у позовній заяві, відповідач не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. Таку позицію обґрунтовує наступним.

Насамперед зазначає, що у відповідно до ст. 177 Цивільного процесуального кодексу позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, тобто це є обов`язком позивача. 18.02.2021 року у приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду йому було надано лише копію позовної заяви, копію свідоцтва про народження та копію довідки з місця навчання. Копій документів, а саме: довідки про реєстрацію та витягу з ЄДДР позивачем для нього не передбачалось, що прямо суперечить вказаній вище нормі, та позбавляє відповідача права на вивчення та аналіз всіх документів, доданих до позовної заяви.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З тексту заяви вбачається, що позовні вимоги позивачка обґрунтовує декількома загальними фразами:

«Я не в змозі самостійно утримувати нашого сина, у зв`язку з тим, що йому необхідні кошти на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування, підручники тощо».

«Відповідач здорова, працездатна людина та матеріально забезпечений, аліменти на користь інших осіб не сплачує».

При цьому, позивачем до суду не надано жодного доказу про її матеріальний стан, заробітну плату чи інші доходи, що свідчать про скрутне матеріальне становище. Також, не надано жодного доказу та/або розрахунку витрат, на підтвердження необхідності коштів на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, підручники тощо. Адже, не відомо, звідки дитина їздить на навчання, чи проживає він у гуртожитку, або чи винаймає квартиру тощо.

Згідно наданої довідки з навчального закладу вбачається, що ОСОБА_3 є студентом Коледжу вищого навчального закладу «Київський університет ринкових відносин», проте, не зазначено про будь-які фінансові витрати на період навчання.

Варто зауважити, що частину витрат за навчання у вигляді податкової знижки можна повернути згідно зі статтею 166 Податкового кодексу України, за якою відшкодовуються витрати на оплату навчання в дошкільних, позашкільних закладах, закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Позивачем у позові вказано, що в добровільному порядку вирішити спір неможливо, хоча з даним питанням вона до нього не зверталась, будь-яких доказів звернення про вирішення питання сплати аліментів в добровільному порядку до суду не надано. Отже, це є недостовірною інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Отже, сторона, зацікавлена в отриманні аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатись, зобов`язана довести в суді про потребу у матеріальній допомозі та наявну можливість у іншого з батьків надавати таку допомогу. Адже, згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. А частина 4 ст. 17 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Сам факт звернення позивача до суду з заявою не може бути підставою для задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, адже, вона має довести свої вимоги належними та допустимими доказами, які в своїй сукупності будуть достатніми для задоволення таких вимог.

Адже, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, відповідач повідомляє суд про те, що проживає у будинку своєї матері, свого житла не має, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності є лише 1/3 частина квартири, як спадщина.

Він офіційно одружений, має двох малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - 1 рік 4 міс., та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - 2 місяці.

На даний час відповідач офіційно не працює, оскільки в селі роботи знайти майже не можливо, інколи має нестабільний мінливий дохід, проте його не завжди вистачає на найнеобхідніше малолітнім дітям. Таким чином, він не має можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, що продовжує навчання.

Враховуючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги про стягнення з нього аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, та враховуючи, що відповідач не має змоги надавати таку допомогу, адже має двох малолітніх дітей та не має стабільного доходу, у задоволенні позову немає підстав.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала заяву, отримана судом 25.01.2021 року за вх. № 2906, в якій просила справу за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатись, розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 13).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву, отримана судом 12.04.2021 року за вх. № 17022, в якій просив суд справу за позовом ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатись, розглянути за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами. Позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні (а.с. 30).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатись, підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 2001 року по 2012 рік проживали у цивільному шлюбі.

Встановлено, що від шлюбу у подружжя народилася дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в матеріалах справи свідчить наявна копія свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , видана Виконкомом Узинської міської ради Київської області 25 січня 2003 року, актовий запис № 11, де батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 8).

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_8 аліменти на її користь на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, так як їй одній важко утримувати сина. Їхній син навчається у Коледжі вищого навчального закладу «Київський університет ринкових відносин», відділення правознавство, денної форми навчання, за контрактом, не працює і в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач є працездатним за віком та має можливість надавати йому матеріальну допомогу на час навчання. Між позивачем та відповідачем на момент пред`явлення позову до суду не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання повнолітнього сина.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

З довідки за вих. № 03/ВП від 18.01.2021 року, яка видана Вищим навчальним закладом «Київський університет ринкових відносин» студенту ОСОБА_3 убачається, що останній дійсно є студентом 2-го курсу, денної форми навчання Коледжу вищого навчального закладу «Київський університет ринкових відносин», відділення правознавства. Коледж стипендію не сплачує. Навчається на контрактній основі. Термін навчання в коледжі з 01.09.2020 року по 30.06.2024 року (а.с. 9).

Встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на утриманні позивача ОСОБА_1 .

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Направляючи до суду відзив на позовну заяву, відповідач ОСОБА_2 належних доказів, що на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до посилання у відзиві.

Інших належних та допустимих доказів з боку відповідача до суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Стаття 198 СК України передбачає, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Посилання відповідача на те, що він офіційно не працевлаштований, оскільки проживають у сільській місцевості, де досить складно знайти роботу та інколи має нестабільний мінливий дохід, не заслуговує на увагу, так як необхідність утримувати неповнолітніх дітей є обов`язок відповідача, незалежно від того чи офіційно працевлаштований він чи ні.

До того ж, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, відповідачем з цього приводу не надано жодного належного та допустимого доказу.

Також, посилання відповідача на те, що на його утриманні знаходяться інші діти, не заслуговує на увагу, так як необхідність утримувати інших дітей не виключає обов`язку відповідача надавати матеріальну допомогу також своєму повнолітньому синові ОСОБА_3 , який її потребує.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року, справа № 644/3610/16-ц, провадження № 61-12782св18.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, син сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання ним коштів, необхідних для його життєдіяльності, оскільки на період навчання він не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Зазначений правовий висновок викладений в постанові ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року справа № 346/103/17, провадження № 61-20178св18.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Тому, враховуючи вищенаведені обставини, матеріальне становище дитини та матері, матеріальне становище платника аліментів, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 підлягають стягненню аліменти на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 25 січня 2021 року і до закінчення навчання, але не пізніш ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.

З 1 січня 2021 року відповідно до Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» ставки судового збору змінюються.

Як визначено у Законі, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення заборгованості, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, позивач ОСОБА_1 при звернені до суду з вищевказаним позовом була звільнена від сплати судового збору, то з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 908,00 гривень (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 191, ст.ст. 198-200 СК України, ст.ст. 2, 4, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 265, 273, 352, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатись,- задовольнити частково.

Стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Чернин, Таращанського району, Київської області, паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 25 січня 2021 року і до закінчення навчання, але не пізніш ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави в сумі 908,00 гривень (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 );

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складено 12 квітня 2021 року.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов