Справа № 346/4094/20

Провадження № 1-кп/346/268/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого - судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/346/268/21, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 09.01.2020 року за № 12012090180000026 щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Марківка Томашпільського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, українця, громадянина України, одруженого, пенсіонера, згідно зі ст. 89 КК України не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 281 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

в обвинувальному акті вказано, що станом на 09.01.2020 року ОСОБА_4 , втративши права, надані йому свідоцтвом комерційного пілота НОМЕР_1 , у зв`язку із закінченням терміну дії вказаного свідоцтва, не маючи чинного медичного сертифікату, оскільки термін дії раніше виданого медичного сертифікату 1 класу № 069500 закінчився 17.03.2018 року, всупереч вимогам ч.3 ст. 49 Повітряного кодексу України, п. п 4.25 та 12.3 Правил видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 486 від 07.12.1998 року та додатку IV Part-MED Авіаційних правил України «Технічні вимоги та адміністративні процедури для льотних екіпажів цивільної авіації», затверджених наказом Державної авіаційної служби України № 565 від 20.07.2017 року, не являючись працівником повітряного транспорту, порушуючи вимоги ч. 6 ст. 46 Повітряного кодексу України, не отримавши для виконання польоту дозвіл від уповноваженого органу з питань цивільної авіації на виліт, не виконавши вимоги ч. 8 ст. 46 вказаного Кодексу, згідно з якими експлуатант зобов`язаний виконувати польоти лише на повітряному судні, яке перебуває у справному стані та підготовлене до польотів згідно з вимогами експлуатаційно-технічної документації, 09.01.2020 року близько 00:30 год. на повітряному судні типу «Ан-2», державний реєстраційний знак « НОМЕР_2 », заводський номер « НОМЕР_3 », яке було зареєстровано в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України та 25.06.2019 року виключене з цього Реєстру відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 41 Повітряного кодексу України та пп. 3 п. 1 розділу ІХ Авіаційних правил України, ч. 47, п. 12 розділу ІХ «Правил реєстрації цивільних повітряних суден в Україні», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 05.02.2019 року №153, на підставі наказу Державної авіаційної служби від 25.06.2019 № 800 «Про виключення повітряних суден з Державного реєстру цивільних повітряних суден України», у зв`язку із тим, що повітряне судно не мало льотної придатності протягом двадцяти чотирьох місяців, вчинив несанкціонований виліт із злітно-посадкового майданчику «Коломия» громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в м. Коломия, по вул. Аеропортна, 8, Коломийського району Івано-Франківської області, та здійснив політ орієнтовною тривалістю 2 год. 30 хв.

Зазначені порушення правил безпеки польотів повітряних суден, а саме здійснення несанкціонованого польоту на повітряному судні за відсутності його льотної придатності та належної технічної підготовленості, втраті пілотом кваліфікаційних навичок згідно з відомостями Державної авіаційної служби України за № 1.19-1633-20 від 06.03.2020 року створили небезпеку для життя людей або настання інших тяжких наслідків.

Захисник в судовому засіданні подав письмове клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України та закриття кримінального провадження, в якому зазначає, що інкриміноване органом досудового розслідування ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, а станом на момент вчинення злочином невеликої тяжкості. Звільнення особи від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям можливе в разі вчинення нею злочину вперше невеликої тяжкості. Такою, яка вчинила злочин вперше, вважається особа, яка раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Крім цього, ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочину, а кримінальним проступком збитки не заподіяно. Згідно з копією вироку Рівненського міського суду від 26.06.2018 року ОСОБА_4 визнано винним за ч. 2 ст. 15 ст. 334 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн., які він сплатив того ж дня, тому відповідно до п. 5 ст. 89 КК України він вважається таким, що не має судимості.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав подане його захисником ОСОБА_5 15.04.2021 року письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України. У вчиненому щиро розкаявся.

Прокурор заперечила проти задоволення вказаного клопотання, враховуючи, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а також те, що прослідковується вчинення ним правопорушень, тому клопотання є безумовно таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно дост.45 КК Україниособа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно доабз. 3п.3постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Пропрактику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності заст. 45 КК України.

Згідно з положеннями ст.12КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 281 КК України, є кримінальним проступком.

Судом встановлено, що вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 19.06.2017 року ОСОБА_4 визнано винним за ч. 1 ст. 281 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Згідно з копією квитанції ОСОБА_4 сплатив вказаний штраф 19.06.2017 року.

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26.06.2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ст. 334 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн. Згідно з копією листа Рівненського міського суду від 10.03.2020 року штраф в розмірі 5100 грн. за вироком суду сплачений 26.06.2018 року.

Відповідно до п.5ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені за вчинення злочину до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 3Постанови Пленуму Верховного суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.

Згідно з п. 3Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», не утворює повторності раніше вчинений злочин, за який особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, засуджено без призначення покарання або зі звільненням від покарання, а також злочин, судимість за який було погашено чи знято.

Судимість є правовим станом особи, який виникає у зв`язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину.

Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов`язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.

Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов`язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Вказана правова позиція визначена постановою Верховного Суду від 27.09.2018 року в справі № 647/1831/15-к.

Аналізуючи вищенаведене суд приходить до переконання, що у разі вчинення особою злочину раніше, судимість за який погашена, злочин втратив своє правове значення, тому особа визнається такою, що вчинила злочин вперше.

Відтак, ОСОБА_4 є особою, яка не має судимості, оскільки протягом року після відбуття покарання, сплати штрафу, не вчинив нового кримінального правопорушення.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Ч. 4ст. 286 КПК Українивказує, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

У відповідності до ч.3 ст.288КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Отже, враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання, а також те, що обвинувачений щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком та яким збитки не заподіяно, його слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставіст. 45 КК Україниу зв`язку з дійовим каяттям.

На підставі наведеного, ст. 45 КК України та, керуючись ст.ст. 284, 285, 288, 372, 392 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.281 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_1