ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 373/1978/18

адміністративне провадження № К/9901/24981/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 (головуючий суддя: Василенко Г.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 (головуючий суддя: Костюк Л.О., судді: Пилипенко О.Є., Бужак Н.П.) у справі №373/1978/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (правонаступник Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області; далі відповідач або ГУПФУ у Київській області), в якому просив:

визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова Уряду №1210);

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, як особі з інвалідністю І групи, щодо якої встановлено причинний зв`язок захворювання з Чорнобильською катастрофою, починаючи з 01.08.2018.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2021 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та перебуває на обліку в Управлінні де отримує пенсію відповідно до положень Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №796-XII). Позивач також має статус інваліда війни першої групи, що підтверджується відомостями, зазначеними у посвідченні серії НОМЕР_1 , виданим 31.07.2018 УПСЗН Переяслав-Хмельницької РДА Київської області.

Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 12.04.2018 №55, за результатами розгляду звернення позивача та зареєстрованої в ЦМЕК 02.04.2018 документації на предмет встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_1 встановлено основний діагноз: злоякісне новоутворення лівої легені, ст. ІV, Т2N0M1, кл.гр.ІІ.Mts в хребет. Стан після циклів ППХТ. Висновок: захворювання пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 07.05.2018 серії АВ №1042065, позивачу встановлено першу групу підгрупу «Б» інвалідності з 07.05.2018 та зазначено причину інвалідності - захворювання пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На підставі поданої ОСОБА_1 заяви пенсійним органом з 07.05.2018 проведено йому перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, як інваліду І групи підгрупи «Б» внаслідок захворювання пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до статті 54 Закону №796-XII.

У липні 2018 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою у якій просив надати інформацію щодо розрахунку його пенсії.

Листом від 20.09.2018 №96/3-01 пенсійним орган повідомив ОСОБА_1 про те, що розрахунок пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) для інвалідів - учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим ніж, зокрема, для інвалідів І групи - 285% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином розмір пенсії позивача, станом на 01.09.2018, становить 4138,20 грн (1452,00 грн - прожитковий мінімум з 01.10.2017 для осіб які втратили працездатність 285%), де: 2613,60 грн - основний розмір пенсії з обмеженням (1452,00 грн. - прожитковий мінімум з 01.10.2017 для осіб які втратили працездатність 180%); 474,50 грн - додаткова пенсія інваліду І групи внаслідок Чорнобильської катастрофи ліквідатор; 1050,50 грн - щомісячна державна допомога інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи. Розрахунок пенсії проведено згідно постанови Уряду №1210.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує державну пенсію за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, спричиненого Чорнобильською катастрофою. Позивач наполягає, що стаття 54 Закону №796-XII, у редакції до внесення змін Законом № 76-VIII, містила гарантії держави щодо мінімального розміру пенсій для інвалідів ЧАЕС. Порівнюючи мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 54 Закону № 796-XII, у редакції до внесення змін Законом №76-VIII, з розміром пенсії, установленим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1210 дозволяє стверджувати про порушення зобов`язань держави щодо забезпечення соціального захисту. Такі дії, на переконання позивача, призвели до порушення його права на належний рівень соціального захисту, гарантований державою для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в статті 16 Конституції України.

Відповідач проти позову заперечує та наголошує на тому, що розрахунок та виплата пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється в порядку та на умовах, визначених актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань, що прямо передбачено у статті 50, 54 Закону №796-XII. Отже, у діях пенсійного органу відсутня протиправна поведінка.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент виникнення спірних правовідносин умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначалися актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань, а тому здійснюючи перерахунок позивачу пенсії у розмірах, встановлених постановою Уряду №1210, пенсійний орган не допустив протиправної поведінки. Суди також відзначили, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. У Рішенні №3-рп від 25.01.2012 Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник наполягає на тому, що виплата йому пенсії по інвалідності у розмірах, встановлених постановою Уряду №1210, звужує його конституційні права на отримання гідного пенсійного забезпечення. Також скаржник вказує про те, що суд першої інстанції, незважаючи на те, що позивач клопотав про розгляд справи за його участі, розглянув справу в порядку спрощеного провадження. На переконання скаржника, зазначене свідчить про допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування цього рішення.

Відповідач в письмовому відзиві, поданому до Верховного Суду, заперечив проти доводів та вимог касаційної скарги з аналогічних підстав, що і у судах попередніх інстанцій.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Закон №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до частини третьої статті 54 Закону №796-XII, у редакції Закону №76-VIII, яка набрала чинності з 1 січня 2015 року, умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені у Бюджетному кодексі України.

Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачене законом про Державний бюджет України.

У статті 63 цього Закону визначено, що фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до приписів пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, на час виникнення правовідносин (2018 рік), редакція статті 54 Закону №796-ХІІ була зміненою, та передбачала, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин (2018 рік) положення частини третьої статті 54 Закону №796-XII, у редакції Закону № 76-VIII, неконституційними в установленому порядку не визнавалися.

Мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок).

Так, згідно пунктів 11 - 13 постанови Порядку №1210 мінімальний розмір пенсії становить: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї: осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: осіб з інвалідністю I групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 150 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.; осіб з інвалідністю II групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 125 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.; осіб з інвалідністю III групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 110 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р. У разі коли розмір пенсійної виплати (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, I групи - 285 відсотків, II групи - 255 відсотків, III групи - 225 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розрахунок пенсії по інвалідності позивачу проведено з розрахунку для інвалідів І групи - 285 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та станом на 01.09.2018 її розмір становить 4138,20 грн (1452,00 грн - прожитковий мінімум з 01.10.2017 для осіб які втратили працездатність 285%), де: 2613,60 грн - основний розмір пенсії з обмеженням (1452,00 грн. - прожитковий мінімум з 01.10.2017 для осіб які втратили працездатність 180%); 474,50 грн - додаткова пенсія інваліду І групи внаслідок Чорнобильської катастрофи ліквідатор; 1050,50 грн - щомісячна державна допомога інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність з боку пенсійного органу протиправної поведінки в частині розрахунку позивачу пенсії по інвалідності згідно постанови Уряду №1210.

Верховний Суд враховує, що 07.04.2021 Конституційним Судом України було ухвалено Рішення №1-р(ІІ)/2021, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частину третю статті 54 Закону № 796-XII, у редакції Закону № 76-VIII.

У частині другій Рішення №1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України встановив, що частина третя статті 54 Закону № 796-XII, у редакції Закону № 76-VIII, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення цього Рішення.

Відтак, з огляду на відсутність ретроспективної дії рішення Конституційного Суду України, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. Так, суд першої інстанції виходячи із характеру спірних правовідносин та предмету доказування у ній правильно відніс зазначений спір до справ незначної категорії складеності розгляд яких, відповідно до вимог статей 257, 262 КАС України, здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Правова оцінка клопотанню позивача про розгляд справи за його участі була надана судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Інших належних та об`єктивно обумовлених доводів, які б спростовували наведені висновки судів попередніх інстанцій касаційна скарга позивача не містить.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №373/1978/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

А. А. Єзеров