ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2535/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якій просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 09.02.2021 за вих. №1311-273-Б-52/8-1300/21 про відмову позивачу у:

- зарахування до спеціального страхового педагогічного стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги, згідно з п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 01.09.1993 по 05.04.2015 (всього 20 років 7 місяців 2 дні) на посаді викладача класу бандури Львівської дитячої музичної школи №5;

- перерахуванні раніше призначеної пенсії за віком, починаючи з дати її призначення - 05.04.2015 (день призначення пенсії за віком) по дату проведення такого перерахунку, з урахуванням вищевказаного спеціального страхового педагогічного стажу з 01.09.1993 по 05.04.2015 (всього 20 років 7 місяців 2 дні) та виплатити позивачу різницю в розмірі невірно призначеної пенсії;

- нарахуванні та виплаті грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 розділу XV «прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у розмірі десяти місячних пенсій, встановленої станом на день призначення пенсії, яка не підлягає оподаткуванню, з урахуванням її підвищеного та перерахованого розміру;

2. зобов`язати відповідача:

- зарахувати позивачу до спеціального страхового педагогічного стажу, який дає право на отримання пенсії за вислугу років та який визначає право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню, з урахуванням її підвищеного та перерахованого розміру, період роботи з 01.09.1993 по 05.04.2015 (всього 20 років 7 місяців 2 дні) на посаді викладача класу бандури Львівської дитячої музичної школи №5;

- провести перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу пенсії за віком починаючи з дати її призначення - 05.04.2015 (день призначення пенсії за віком) по дату проведення такого перерахунку, з урахуванням вищевказаного спеціального страхового педагогічного стажу з 01.09.1993 по 05.04.2015 (всього 20 років 7 місяців 2 дні) та виплатити позивачу різницю в розмірі невірно призначеної пенсії;

- нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, передбачену п. 7-1 розділу XV «прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у розмірі десяти місячних пенсій, встановленої станом на день призначення пенсії, яка не підлягає оподаткуванню, з урахуванням її підвищеного та перерахованого розміру.

3. стягнути на користь позивача понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору та понесених витрат на професійну правову допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є пенсіонером, перебуває на пенсійному обліку з 05.04.2015 та їй призначено пенсію за віком на загальних підставах.

Починаючи з 28.07.1981 по 31.08.1993 (12 років 1 місяць 3 дні) позивач працювала на посаді педагога капели бандуристом Львівського міського палацу піонерів, яка передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

З 01.09.1993 по дату призначення пенсії (10 років 7 місяців 4 дні) позивач працювала та продовжує працювати на посаді викладача класу бандури Львівської дитячої музичної школи.

Всього на дату призначення пенсії за віком спеціальний страховий педагогічний стаж, що визначає право позивача на виплату вищезазначеної грошової допомоги за даними трудової книжки становить 32 роки 8 місяців 4 дні.

Позивач вважає, що їй протиправно не враховано до спеціального педагогічного стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період її роботи з 01.09.1993 по 05.04.2015 на посаді викладача класу бандури Львівської дитячої музичної школи, що суттєво вплинуло на розмір призначеної пенсії. Також, відповідач протиправно не виплатив позивачу відповідну грошову допомогу.

Позивач зверталася до відповідача із вказаного питання, однак вказане не дало позитивного результату.

Оскільки вказане порушує права позивача, вона звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою від 02.03.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 10.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12.04.2021 за вх. №4422ел. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що з 05.04.2015 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при загальному стажу 40 років 04 місяці 12 днів (стаж враховано по 28.02.2015), коефіцієнт стажу з урахуванням оцінки одного року роботи 1,35% - 0,54450. Середньомісячний заробіток враховано за період роботи з 01.07.2000 по 28.02.2015 (коефіцієнт заробітної плати - 1,96500) із застосування середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за 2014 рік (2960,62 грн.) - 5817,62 грн. Розмір пенсії станом на 05.04.2015 становив 3579,36 грн.. а саме: 3167,69 грн. - основний розмір пенсії за віком (5817,62 грн. х 0,54450) (ст. 27); 94,90 грн. - доплата за понаднормовий стаж (10 років) (ст. 28 ч. 1 абз. 2); 316,77 грн. - підвищення (ст. 29 ч. 3) (10%).

Одночасно повідомлено, що у разі здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 05.04.2015 (дати призначення пенсії) з врахуванням спеціального страхового педагогічного стажу з 01.09.1993 по 05.04.2015 розмір пенсії позивача не зміниться, оскільки вказаний стаж враховано до страхового стажу при призначенні пенсії.

Згідно з записами трудової книжки позивач з 01.09.1993 по теперішній час працює у Львівській дитячій музичній школі №5, що відноситься до позашкільних навчальних закладів на посаді викладача, яка не підпадає під перелік посад, затверджений постановою №909 від 04.11.1993, адже такий є вичерпним та коригуванню не підлягає.

З огляду на викладене, підстави для призначення грошової допомоги позивачу відповідно до п. 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні, оскільки палац піонерів та дитяча музична школа належать до позашкільних навчальних закладів, а посада педагога та викладача в позашкільних навчальних закладах відповідним Переліком №909 не передбачена.

Також позивач не погоджується із стягненням за рахунок його бюджетних асигнувань витрат на правничу допомогу (через не співмірність витрат) та судового збору, з покликанням на відсутність коштів на відповідну мету.

Також відповідач вважає неаргументованим клопотання про встановлення судового контролю.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 14.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за участю представника відповідача.

Ухвалою від 14.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до приписів ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 від 27.05.2015; перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, отримує пенсію за вислугу років.

Згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 у періоди: з 28.07.1981 по 31.08.1993 працювала на посаді педагога капели бандуристок Львівського міського палацу піонерів; з 01.09.1993 до цього часу працює викладачем класу бандури Львівської дитячої музичної школи.

Позивач 14.01.2021 звернулася до Пенсійного фонду України та начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявами, у яких, зокрема, просила: зарахувати до її спеціального педагогічного стажу роботи, що визначає право на виплату грошової допомоги згідно з п. 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період її роботи, зазначений у трудовій книжці починаючи з 01.09.1993 по 05.04.2015 (20 років 7 місяців 2 дні) на посаді викладача бандури Львівської дитячої музичної школи; провести перерахунок раніше призначеної пенсії за віком з дати її призначення - 05.04.2015 (дати призначення пенсії за віком) до дати проведення такого перерахунку, з урахуванням зазначеного стажу та виплатити позивачу різницю у розмірі невірно призначеної пенсії; нарахувати та виплатити грошову допомогу передбачену п. 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у розмірі десяти місячних пенсій з урахуванням її підвищеного та перерахованого розміру.

Листом від 14.01.2021 Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомив позивача про скерування заяви за належністю до ГУ ПФ України у Львівській області.

ГУ ПФ України у Львівській області листом від 09.02.2021 №1311-273-Б-52/8-1300/21 повідомив позивача, зокрема, з посиланням на приписи чинного законодавства, що відсутні правові підстави для виплати грошової допомоги у розмірі 10 призначених пенсій, оскільки палац піонерів та дитяча музична школа належать до позашкільних навчальних закладів, а посада педагога та викладача в позашкільних навчальних закладах Переліком 909 не передбачена.

Оскільки вказане порушує права позивача, звернулася до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) (у редакції чинній станом на момент спірних правовідносин) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).

Пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи за наявності таких умов: досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; наявність відповідного страхового стажу; не отримання ними будь-якої пенсії до цього.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).

Порядок №1191 визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до 7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

При цьому згідно з п. «е» ст. 55 Закону №1788-XII, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону №1058-IV станом на день її призначення.

Згідно з пунктом 7 вказаного Порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі Перелік).

Згідно з розділом 1 «Освіта» цього Переліку право на пенсію за вислугу років мають:

- загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи (учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи).

Верховний Суд, зокрема у постанові від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Записами у трудовій книжці позивача підтверджено, що у період з 28.07.1981 по 31.08.1993 позивач працювала на посаді педагога капели бандуристок Львівського міського палацу піонерів (у 1991 році перейменований у Центр творчості дітей та юнацтва Галичини), а з 01.09.1993 по даний час працює на посаді викладача класу бандури Львівської дитячої музичної школи. По дату призначення пенсії додатково 20 років 7 місяців 4 дні.

Ці заклади є закладами позашкільної освіти.

Особливу увагу суд звертає на те, що відповідач у листі від 09.02.2021 зазначив про відсутність виплати грошової допомоги у розмірі 10 призначених пенсій, оскільки палац піонерів та дитяча музична школа належать до позашкільних навчальних закладів, а посада педагога та викладача в позашкільних навчальних закладах переліком №909 не передбачена.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про освіту» №1060-XII від 23.05.1991 (втратив чинність 28.09.2017, у редакцій чинній станом на момент призначення пенсії позивачу) структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.

На підставі пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), належать до позашкільних навчальних закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посада викладача музичної школи включена до переліку посад педагогічних працівників.

Проте дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 №39721 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 №01-3/133-02-2 дія постанови №909 від 04.11.1993 поширена на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до вказаної постанови.

Доцільно зауважити, що педагогічна діяльність - інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей (ст. 1 Закону України «Про освіту» чинний).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Так у Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2007 №4-рп/2007 вказано, що до таких категорій, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Згідно з ч. 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція).

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до пунктів 52, 56 рішення ЄСПЛ від 14.20.2010 у справі «Щокін проти України» тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Враховуючи викладене в сукупності судом встановлено, що педагог капели бандуристок Львівського міського палацу бандуристок Львівського міського палацу мистецтв та викладач класу бандури Львівської дитячої музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти.

Стаж роботи позивача на зазначених вище посадах має зараховуватись до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ, навіть якщо вони безпосередньо не вказані у Порядку №909.

Відповідну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №876/5312/17.

Судом встановлено, що станом на момент призначення пенсії позивачу (05.04.2015) позивач досягла 55 річного віку, мала страховий стаж (для жінок - 30 років) на відповідних посадах, які дають право на пенсію за п. «е» ст. 55 Закону №1058, а також вона до цього не отримувала будь-яку пенсію.

Суд зауважує, що згідно з розрахунком стажу позивача їй повністю зараховано стаж, у тому числі за оскаржуваний позивачем період та сукупно становить 40 років 4 місяці та 12 днів.

При цьому стаж з 28.07.1981 по 04.04.2015 є таким, що зараховується до спеціального страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також, слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на викладене, суд вважає, що для належного та ефективного способу захисту прав позивача слід вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову відповідача зарахувати відповідний стаж до страхового педагогічного стажу та зобов`язати зарахувати такий стаж.

Однак, вимога перерахувати раніше призначену пенсію за віком починаючи з дати призначення пенсії по дату проведення перерахунку задоволенню не підлягає, оскільки зарахування такого стажу до спеціального страхового педагогічного жодним чином не вплине на розмір призначеної позивачу пенсії за віком, оскільки такий повністю враховано при призначенні її пенсії, що підтверджується відповідним розрахунком стажу.

Своєю чергою, віднесення такого стажу до спеціального страхового педагогічного свідчить про наявність у позивача станом на момент призначення пенсії права на нарахування та виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV.

Верховний Суд в постанові від 12.03.2019 у справі №127/9277/17 зазначив, що право на отримання відповідної грошової допомоги не залежить та не пов`язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії за віком.

При вирішенні цієї справи суд врахував позицію Верховного Суду у справі №127/9277/17 від 12.03.2019.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, наявний трудовий стаж у позивача характер виконуваної нею роботи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, однак у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

З огляду на викладене, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково: визнати протиправною відмову відповідача у зарахуванні стажу до спеціального страхового педагогічного та нарахуванні та виплаті грошової допомоги передбаченої пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV та зобов`язати відповідача зарахувати відповідний стаж, нарахувати та виплатити грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV.

Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням постанови в даній справі.

Щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом з`ясовано, що представник позивача на доказ понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу подав до суду документи (копії):

- договір про надання професійної правничої допомоги від 12.01.2021 з адвокатом Машевською Л.А,;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №1062 від 30.11.2018;

- ордер серії ВЛ №000057064 від 12.01.2021;

- акт приймання-передавання наданих юридичних послуг згідно з договором про надання професійної правничої допомоги №2 від 12.01.2021 від 16.02.2021 на суму 9900,00 грн.;

- остаточний розрахунок вартості наданої адвокатом правової допомоги від 16.02.2021 та детальний опис виконаних актом робіт від 16.02.2021, згідно з якими адвокат:

1. уклав договір з клієнтом, попереднє опрацювання матеріалів, наданих клієнтом, витратив 1 год., вартість 875,60 грн.;

2. ознайомився із наявними у клієнта доказами та документами, усна консультація клієнта, узгодження правової позиції у справі, ознайомлення із судовою практикою та роз`яснення перспектив судового розгляду, надання правової інформації, консультація щодо можливості звернення до суду із позовом, витратив 1 год., вартість 875,60 грн.;

3. підготував та подав заяву до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.01.2021 щодо зарахування до стажу роботи спірного періоду роботи та про позасудове врегулювання спору, витратив 1 год., вартість 875,60 грн.;

4. підготував та подав заяву до Пенсійного фонду України від 14.01.2021 про позасудове врегулювання спору, витратив 1 год., вартість 875,60 грн.;

5. розробив, структуризував та склав позовну заяву до суду про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, виготовлення позовних матеріалів та копій додатків до позову відповідно до кількості відповідачів у справі, витратив 7 год.30хв., вартість 6397,60 грн.

Всього витратив 11 год. 30 хв., вартістю 9900,00 грн.

Також зазначено про те, що вартість години розраховано у розмірі 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 год. роботи адвоката, що становить 875,60 грн.;

- квитанцію №2 до прибуткового касового ордера №2 на суму 9900,00 грн. від ОСОБА_1 .

Водночас згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Така позиція викладена Верховним Судом в постанові від 11.05.2018 у справі №910/8443/17.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У справі «Est/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04; остаточне рішення 02.06.2014) Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

У даному випадку суд зважає на немайновий характер позову, нескладність предмету позову, відсутність репутаційних ризиків та публічного інтересу до справи, залишення позовної заяви без руху при її поданні до суду через наявність недоліків, а також часткове задоволення позову.

Суд також не може залишити поза увагою те, що частина робіт, зафіксованих у детальному описі та акті від 16.02.2021 є дубльованими чи взаємопоглинаючими, наприклад попереднє опрацювання матеріалів наданих клієнтом та ознайомлення із наявними документами позивача, підготовка заяв у Пенсійний фонд України та відповідачу, оскільки такі за змістом є аналогічними.

Ба більше, складення позовної заяви до суду з виготовленням копій після вчинення вище зазначених дій впродовж 7 год. 30 хв. Жодним чином не узгоджується із предметом позову, його складністю тощо.

Також суд враховує, що сума судового збору у цій справі з врахуванням кількості позовних вимог становить 1816,00 грн.

Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 1500,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 , викладеній у листі від 09.02.2021 за вих. №1311-273-Б-52/8-1300/21 зарахувати до спеціального страхового педагогічного стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги, згідно з п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи з 28.07.1981 по 05.04.2015 на посадах педагога капели бандуристок Львівського міського палацу піонерів та викладача класу бандури Львівської дитячої музичної школи, а також нарахувати та виплатити грошову допомогу, передбачену п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачених пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи з 28.07.1981 по 05.04.2015 на посадах педагога капели бандуристок Львівського міського палацу піонерів та викладача класу бандури Львівської дитячої музичної школи.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

5. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) судові витрати у виді судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складене та підписане 15.04.2021.

Суддя Кравців О.Р.