ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2021 року м.Суми
Справа №577/4541/20
Номер провадження 22-ц/816/583/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.
з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Конотопський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми),
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішенняКонотопськогоміськрайонного судуСумськоїобласті від 29 січня 2021 року, ухвалене у складі судді Потій Н.В. в приміщенні Конотопського міськрайонного судуСумської області, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми), третя особа: приватний нотаріус Конотопського міського нотаріального округу Пастушенко Людмила Володимирівна про скасування арешту на нерухоме майно.
Свої позовнівимоги мотивуєтим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно.
Вказує, що він прийняв спадщину після смерті матері та отримав свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно - на квартиру АДРЕСА_1 .
При зверненні до приватного нотаріуса Конотопськогоміського нотаріальногоокругу ПастушенкоЛ.В.щодо оформленнядоговору купівлі-продажувказаної квартири,йому сталовідомо, що до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено записи про арешт всього нерухомого майна, у тому числі і квартири АДРЕСА_1 .
Зазначає, що 21 лютого 2008 року Конотопською міською нотаріальною конторою зареєстровано обтяження арешт нерухомого майна, на підставі постанови ВДВС м. Конотоп АА №146206 від 26 січня 2008 року, власник - ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 6640244; 05 липня 2010 року Сумською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження арешт нерухомого майна на підставі постанови ВДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції №20057735 від 05 липня 2010 року, власник - ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 10000340; 17 січня 2012 року Сумською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження арешт нерухомого майна на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження №30701137 від 05 січня 2012 року.
Згідно довідки Конотопського MB ДВС Північно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) виконавчі провадження №20057735 та №30701137 були завершені і в подальшому знищені. Вказане позбавляє його можливості зняти арешт через органи виконавчої служби.
Посилаючись на вказані обставини, просить зняти арешт накладений на все нерухоме майно належне йому - реєстраційні номери обтяження №6640244 від 21 лютого 2008 року, №10000340 від 05 липня 2010 року та №12066307 від 17 січня 2012 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області рішенням від 29 січня 2021 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
В доводахапеляційної скаргизазначає,що відповідачем не надано належних доказів правомірності існування арешту, накладеного на нерухоме майно ОСОБА_1 , а наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт майна, перешкоджає йому реалізувати своє право на майно. Отже, невиконання відповідачем свого обов`язку щодо необхідності зняття арешту з його майна при завершенні виконавчого провадження, є протиправним.
Також зазначає, що він не є стороною виконавчого провадження, а є іншою особою власником майна, а тому вважає, що він правомірно звернувся до суду з позовом про зняття арешту, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час звернення до суду з позовом.
Від Конотопського міськрайонного Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на те, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 24 березня 2021 року на виконанні у відділі не перебувають виконавчі документи за якими боржником є ОСОБА_1 , а тому законних підстав для зняття державним виконавцем арешту з майна боржника немає.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача адвоката Дерев`янко О.В., яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів, оскільки між сторонами відсутній спір про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, тому заява про зняття арешту повинна розглядатися у порядку, передбаченому розділом VІІІ ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 липня 2020 року №215368170, 03 липня 2020 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі рішення Конотопського міськрайонного суду від 20 січня 2020 року (а. с. 8).
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 08 липня 2020 року №215423575, на все нерухоме майно належне ОСОБА_1 накладено арешт на підставі: постанови ВДВС м. Конотоп серії АА №146206 від 26 січня 2008 року, реєстраційний номер обтяження 6640244; постанови №200557735 ВДВС Конотопського міськрайонного управління юстиції від 05 липня 2010 року, реєстраційний номер обтяження 10000340; постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №30701137 від 05 січня 2012 року, реєстраційний номер обтяження 12066307 (а. с. 10 11).
Відповідно до інформації Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції від 13 липня 2020 року, виконавче провадження №20057735 з виконання судового наказу 2-н-34 виданого 27 квітня 2010 року Конотопським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь філії ВАТ КБ «Надра» СРУ «Слобожанщина» 7334,82 грн завершено 31 грудня 2020 року на підставі п.4 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року. Виконавче провадження №30701137 з виконання судового наказу 2-н-34 виданого 27 квітня 2010 року Конотопським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь філії ВАТ КБ «Надра» СРУ «Слобожанщина» 7334,82 грн завершено 27 червня 2013 року на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 12).
Відповідно до довідки Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції від 16 жовтня 2020 року №88, згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження боргових зобов`язань за ОСОБА_1 по м. Конотоп та Конотопському районі не зареєстровано (а. с. 13).
Згідно з витягами із спецрозділу АСВП щодо виконавчих дій від 07 грудня 2020 року, виконавче провадження №20057735 завершено, виконавче провадження №30701137 закінчено (а. с. 28-31).
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст 57 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно доч.1ст.50Закону України«Про виконавчепровадження» в редакції,чинній начас виникненняспірних правовідносин, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, державний виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника тільки в разі закінчення виконавчого провадження, крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі).
З витягів із спецрозділу АСВП щодо виконавчих дій вбачається, що виконавчий документ у виконавчому провадженню №20057735 був повернутий стягувачеві на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження (стягувач перешкоджає провадженню або не здійснює авансування, а виконавче провадження №30701137 закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 ( направлено виконавчий документ за належністю до іншого відділу ДВС).
Матеріали справи не містять доказів фактичного виконання ОСОБА_1 у повному обсязі рішення згідно з виконавчими документами. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.
У кожному із зазначених виконавчих проваджень ОСОБА_1 є боржником, а стягувачем - ВАТ КБ «Надра» в особі ВАТ КБ «Надра» СРУ «Слобожанщина». Зняття арешту з майна боржника безпосередньо стосується прав та обов`язків стягувача у виконавчому провадженні. Однак, ОСОБА_1 за даним позовом до стягувача або його правонаступника не звернувся.
За встановлених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову та зняття арешту з майна боржника.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування правильного по суті рішення суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Конотопського міськрайонногосудуСумської області від 29 січня 2021 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 квітня 2021 року.
Головуючий: Т.А. Левченко
Судді: В.І. Криворотенко
С.С.Ткачук
