Справа № 204/855/21

Провадження № 3/204/617/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Дубіжанська Т.О., за участю секретаря судового засідання Єфімової А.О., прокурора Мануйленко І.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за участю захисника Романюк А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі адміністративний матеріал у відношенні::

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, чергового помічника начальника відділу зміни № 4 Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом Міністерства юстиції України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

8 лютого 2021 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-7 КУпАП. Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, №100 від 28.01.2021 року, №99 від 28.01.2021 року, №98 від 28.01.2021 року, №95 від 28.01.2021 року та №94 від 28.01.2021 року зазначено, що, відповідно, 17 лютого 2020 року, 16 березня 2020 року, 13 квітня 2020 року, 14 серпня 2020 року та 15 вересня 2020 року, були скликані засідання балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом з метою розгляду питання порядку денного «Про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу», яке безпосередньо стосується члена комісії ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , згідно п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VІІ «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, знаходячись на робочому місці, в денний час доби, перебуваючи на засіданнях балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом самостійно не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та з моменту винесення на розгляд порядку денного вищезазначеного питання, яке стосується його особистого преміювання та до початку голосування за питання порядку денного «Про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу», будучи належним чином обізнаним про вимоги щодо врегулювання конфлікту інтересів, діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив у встановленому законом випадку та порядку безпосереднього керівника - начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом (голову балансової комісії) в особі ОСОБА_3 про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постановою суду від 9 лютого 2021 року вищезазначені адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - об`єднані в одне провадження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнав. Суду пояснив, що він дійсно працює на посаді чергового помічника начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом Міністерства юстиції України. Він не приймав рішення щодо свого преміювання та не встановлював собі розмір премії. На прийняття рішень щодо призначення йому премії він не впливав та не мав таких повноважень, а лише заслуховував пропозиції щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу, погоджених з фінансовим підрозділом у частині дотримання фонду преміювання. Поіменне головування фактично не відбувалось. Члени комісії не голосували по жодному з питань. Під час заслуховування пропозиції щодо преміювання він вносив пропозиції лише стосовно підлеглого йому персоналу з числа осіб рядового та молодшого начальницького складу на підставі поданого ним рапорту. У констатуючій частині наказів про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу не зазначено, що підставою для встановлення відсотку премії є протокол балансової комісії відділу. Просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Прокурор Мануйленко І.М. в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, та застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції статті.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 суду повідомив, що він є начальником відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом Міністерства юстиції України. ОСОБА_1 є його підлеглим. Балансова комісія відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом скликається та приймає рішення щодо преміювання. Члени даної комісії не приймають рішення щодо свого преміювання, оскільки рішення щодо їх преміювання приймає його заступник. ОСОБА_1 є постійним членом балансової комісії. ОСОБА_1 про наявність у нього конфлікту інтересів не повідомляв. На засіданнях балансової комісії ОСОБА_1 не голосував «За» щодо преміювання. Члени комісії взагалі не голосують, а лише повідомляють у випадку наявності про обставини, які впливають на розмір премії для підлеглих їм працівникам. Протоколи засідання балансової комісії не є для нього, як для начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, обов`язковими для винесення наказу про преміювання, оскільки рішення про винесення наказу він приймає особисто в межах наданих йому повноважень як керівник. Підпис учасника комісії у протоколі балансової комісії свідчить лише про те, що такий член комісії був присутнім на засіданні балансової комісії.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_1 є її колегою. На засіданнях балансової комісії голосування фактично не відбувалось, зачитуються пропозиції та відсотки премій працівникам, після чого члени комісії підписують протокол засідання балансової комісії. ОСОБА_1 є постійним членом балансової комісії. Вона повідомляє всіх членів комісії за тиждень до засідання балансової комісії про те, що відбудеться засідання цієї комісії, після чого їй надають рапорти про преміювання молодшого персоналу.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника та думку прокурора, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, відповідальність настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а згідно ч. 2 цієї статті - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Диспозиції цих статей є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Зокрема, такі норми мають загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Визначення терміну «правопорушення, пов`язаного з корупцією», про який йдеться мова у главі 13-А КУпАП міститься у ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» і є діянням, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке законодавством України встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів містить розділ V ЗУ «Про запобігання корупції», зокрема ст. 28, яка зобов`язує осіб, зазначених у п. 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - НАЗК чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів, а бланкетні диспозиції ч. 1 ст. 172-7 і ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відсилають до ЗУ «Про запобігання корупції» і кореспондується з ч. 1 ст. 28 цього Закону, яка у свою чергу передбачає конкретні зобов`язання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено як у протоколі про правопорушення, пов`язане з корупцією.

Отже, беручи до уваги диспозиції ст. 172-7 КУпАП та п. 2 примітки до цієї статті, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати: - у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП); - у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).

Тобто, для констатації наявності або відсутності у діях чи бездіяльності особи події та складу вищевказаного адміністративного правопорушення необхідно визначити, чи мав місце за даних обставин по справі, власне, реальний конфлікт інтересів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП обставинами, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення є: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено у протоколах про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 100, № 99, № 98, № 95 та № 94, та підтверджено в судовому засіданні ОСОБА_1 , останній працює на посаді чергового помічника начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом Міністерства юстиції України.

У Положенні про Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, затвердженому наказом Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 22 від 20 січня 2017 року зазначено, що Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України.

Отже, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

11 січня 2020 року ОСОБА_1 ознайомлений з Посадовими обов`язками чергового помічника начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, затвердженими наказом відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом № 3 від 02 січня 2020 року.

З метою удосконалення управлінської діяльності і порядку користування та розпорядження державним майном і коштами, покращення системи внутрішнього контролю, своєчасного та ефективного реагування на стан фінансово-господарської діяльності відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, наказом начальника Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом ОСОБА_3 № 33 від 17 лютого 2020 року затверджено «Положення про Балансову комісію відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом».

У пункті 1.1 Положення про Балансову комісію відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом зазначено, що Балансова комісія відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом є постійно діючим колегіальним органом та утворюється з метою реалізації державної політики щодо ефективного використання державного майна та коштів, інвентаризації існуючих господарських зобов`язань, налагодження співпраці між суб`єктами господарської діяльності, відділу охорони української психіатричної лікарні з суворим наглядом.

Формою роботи Комісії є засідання, які скликаються у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць. Засідання Комісії проводиться відповідно до порядку денного, її рішення оформлюються протоколами, які підписує голова Комісії, а у разі його відсутності або за його дорученням заступник голови Комісії та всі присутні на засіданні члени Комісії, про що зазначено у пунктах 3.1 та 3.2 Положення про Балансову комісію відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом.

Наказом Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом № 33 від 17 лютого 2020 року затверджено також склад Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом та визначено, що: голова комісії начальник відділу охорони ОСОБА_3 ; заступник голови заступник начальника відділу охорони ОСОБА_5 ; члени комісії: начальник сектору головний бухгалтер відділу охорони ОСОБА_6 , начальник сектору по роботі з персоналом відділу охорони ОСОБА_7 , черговий помічник начальника відділу охорони ОСОБА_8 , черговий помічник начальника відділу охорони ОСОБА_9 , черговий помічник начальника відділу охорони ОСОБА_10 , черговий помічник начальника відділу охорони ОСОБА_1 ; секретар комісії діловод відділу охорони ОСОБА_4 .

Отже, з викладеного вбачається, що ОСОБА_1 наказом Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом призначався до складу Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом.

На засіданнях Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом 17 лютого 2020 року, 16 березня 2020 року, 13 квітня 2020 року, 14 серпня 2020 року та 15 вересня 2020 року порядком денним було, зокрема, преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 наполягав на тому, що він не приймав рішення щодо свого преміювання та не встановлював собі розмір премії, на прийняття рішень щодо призначення йому премії він не впливав та не мав таких повноважень, не вносив пропозиції та заперечень з даного приводу, а лише заслуховував пропозиції щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу, погоджених з фінансовим підрозділом у частині дотримання фонду преміювання, під час заслуховування пропозиції щодо преміювання він вносив пропозиції лише стосовно підлеглого йому персоналу з числа осіб рядового та молодшого начальницького складу на підставі поданого ним рапорту.

Жодних доказів того, що ОСОБА_1 17 лютого 2020 року, 16 березня 2020 року, 13 квітня 2020 року, 14 серпня 2020 року та 15 вересня 2020 року на засіданнях Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом голосував «За» питання порядку денного «Про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу», в тому числі за прийняття рішення щодо свого преміювання та розміру такого преміювання, матеріали справи не містять, про що не зазначено також і у протоколах №1 від 17.02.2020 року, №2 від 16.03.2020 року, №3 від 13.04.2020 року, №7 від 14.08.2020 року та №8 від 15.09.2020 року засідань Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом.

Також, з показань допитаних під час розгляду справи свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено, що на засіданнях Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, в тому числі і на згаданих засіданнях, визначених у протоколах, голосування фактично взагалі не відбувається, йде лише процес заслуховування поданих рапортів щодо преміювання працівників. На таких же обставинах наполягав і ОСОБА_1 під час розгляду вказаної справи.

Таким чином, описані у протоколах № 100 від 28.01.2021 року, № 99 від 28.01.2021 року, № 98 від 28.01.2021 року, № 95 від 28.01.2021 року та № 94 від 28.01.2021 року, обставини про те, що ОСОБА_1 у вказаних засіданнях проголосував «За» питання порядку денного «Про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу», вчинивши дії в умовах реального конфлікту інтересів та не повідомивши про наявність такого конфлікту свого керівника, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовані наявними у справі матеріалами, а також показаннями допитаних свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Крім того, суд зазначає, що у пункті 1 Положення про преміювання (заохочення) осіб рядового складу і начальницького складу відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом закріплено, що щомісячні премії та інші види разових заохочень чи винагород виплачуються лише в межах бюджетних асигнувань, визначених у кошторисі доходів і видатків органу на грошове забезпечення осіб рядового складу та начальницького складу на 2020 рік.

Згідно з п. 4 даного Положення, начальник відділу або особа, яка виконує його обов`язки має право преміювати (заохочувати) осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

У пункті 7 вищевказаного Положення визначено, що розмір премій встановлюється на підставі поданих рапортів начальників структурних підрозділів або погоджених керівництвом пропозицій щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу; затверджується начальником відділу та оформлюється наказом «Про преміювання».

У пункті ж 4.3 Положення про Балансову комісію відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, затвердженого наказом начальника Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом ОСОБА_3 № 33 від 17 лютого 2020 року, закріплено, що рішення комісії, прийняті в межах її компетенції, оформлюються відповідними розпорядчими актами відділу охорони та є обов`язковими до виконання.

Однак, протоколи засідання Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, в тому числі і згадані протоколи № 1-3, 7 та 8 не є розпорядчими актами відділу охорони у розумінні норм Положення про Балансову комісію відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом.

Розпорядчим актом є наказ начальника відділу «Про преміювання», який є єдиною підставою для виплати премії працівникам відділу. Протокол балансової комісії не є розпорядчим актом і не є тим документом, на підставі якого працівникам може бути виплачена премія.

З аналізу норм Положення про преміювання (заохочення) осіб рядового складу і начальницького складу відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом вбачається, що розмір премій особам рядового і начальницького складу встановлюється саме на підставі поданих рапортів начальників структурних підрозділів або погоджених керівництвом пропозицій щодо преміювання, а не на підставі протоколів засідання Балансової комісії. При цьому, розмір премій осіб рядового складу і начальницького складу оформлюється саме наказом начальника відділу «Про преміювання», а не протоколом засідання Балансової комісії.

В матеріалах справи містяться накази начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом Аракелян С.Л. № 34 від 17 лютого 2020 року, № 42 від 16 березня 2020 року, № 54 від 14 квітня 2020 року, № 105 від 17 серпня 2020 року, № 124 від 16 вересня 2020 року, «Про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу», якими визначено нарахувати розмір премій у відповідних місяцях 2020 року особам рядового та начальницького складу у відсотках, в тому числі ОСОБА_1 .

При цьому, з пояснень допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 встановлено, що саме він як начальник відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом виносить накази про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу, а протоколи засідання балансової комісії не є для нього, як для начальника відділу, обов`язковими для винесення наказу про преміювання, оскільки мають лише рекомендаційний характер та не створюють в нього безумовного обов`язку для преміювання працівників. Питання преміювання працівників віднесено до виключної компетенції начальника відділу.

Слід виходити з того, що диспозицією ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Тобто, для встановлення в діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення обов`язковою ознакою є перебування в умовах реального конфлікту інтересів або необхідність прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Наявність реального конфлікту інтересів в даному випадку повинна знаходити свій прояв у відповідних можливих наслідках у випадку вчинення особою дії або прийняття рішення (як зазначено у протоколах № 97 від 28.01.2021 року, № 96 від 28.01.2021 року, № 93 від 28.01.2021 року, № 108 від 28.01.2021 року, № 107 від 28.01.2021 року, № 106 від 28.01.2021 року, № 105 від 28.01.2021 року, № 104 від 28.01.2021 року, № 103 від 28.01.2021 року, № 102 від 28.01.2021 року, № 101 від 28.01.2021 року призвести до виникнення реального конфлікту інтересів з моменту винесення на розгляд порядку денного питання, яке стосується його особистого преміювання). Однак, як встановлено у судовому засіданні, протокол Балансової комісії не призводить до виплати працівникам премій та як наслідок збільшення кінцевого розміру заробітної плати, оскільки єдиним розпорядчим актом який є підставою для виплати премії є відповідний наказ начальника відділу «Про преміювання».

Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст. 172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячом інших дій. Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин слід прийти до висновку, що факт підписання ОСОБА_1 протоколів засідання Балансової комісії № 1-6, 8 та 9 не можна вважати вчиненням ним дій чи прийняттям рішень в умовах наявного реального конфлікту інтересів у розумінні диспозиції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки приймаючи участь у засіданнях балансової комісії, ОСОБА_1 , як постійний член комісії, діяв в умовах лише потенційного конфлікту інтересів, питання порядку денного винесено на розгляд комісії, та погоджується складом комісії колегіально, сам по собі підпис (волевиявлення) ОСОБА_1 не є вирішальним при вирішенні питання, більше того, протоколи засідання Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом не є тими розпорядчими актами відділу охорони, які є підставою для виплати премії, а розмір премій осіб рядового і начальницького складу оформлюється наказом начальника відділу «Про преміювання», та саме начальник відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом затверджує розмір премій осіб рядового складу і начальницького складу.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Також слід зазначити, що обвинувачення особи у вчиненні нею адміністративного правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях, і таку особу може бути притягнуто до встановленої законом відповідальності лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Частиною 3 статті 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення слід констатувати, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП є недоведеною, а факт наявності у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, про який він був зобов`язаний повідомити у встановленому законом порядку, а також факт вчинення ОСОБА_1 дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні та був спростований наявними в матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП, провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 172-7, 247, 251, 268, 277, 278, 280, 283, 294 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції»,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Т.О. Дубіжанська