ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2021 року

Київ

справа №820/353/16

провадження №К/9901/36763/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Голови Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест Інни Миколаївни, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про визнання протиправними та скасування висновку і довідки, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року (суддя Спірідонов М. О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року (судді Рєзнікова С.С., Мельнікова Л.В., Бегунц А.О.).

І. Суть спору

1. У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Голови Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест Інни Миколаївни (далі також - Голова суду), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (далі - ТУ ДСА), в якому просила визнати протиправною та скасувати довідку Голови суду від 30.12.2015 про результати проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», стосовно ОСОБА_2 в частині висновку щодо наявності стосовно позивача заборон, які передбачені частиною третьою статті 1 Закону України від 16.09.2014 № 1682-VII «Про очищення влади» (далі - Закон № 1682-VII), відповідно до критеріїв, встановлених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 1682-VII, а також висновок, який оформлено листом далі - ТУ ДСА від 30.09.2015 № 01-58/3281/15 «Про результати проведення перевірки стосовно ОСОБА_2 », на підставі якого складено довідку.

ІІ. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи

2. На підставі Указу Президента України від 24.04.2012 № 286/2012 ОСОБА_2 призначена на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова.

3. 16.10.2014 набрав чинності Закон № 1682-VIII. На виконання вимог цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563 затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою, четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» (далі - Порядок № 563).

4. Наказом Голови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.04.2015 № 02-12/90 призначено проведення перевірки відповідно до Закону № 1682-VIII. Днем початку перевірки для позивачки встановлено 25.08.2015.

5. На виконання вимог Закону № 1682-VIII та зазначеного наказу позивач 27.08.2015 подала на ім`я Голови суду заяву про проведення перевірки, яка передбачена Додатком № 1 до Порядку № 563. Серед іншого позивач зазначила, що заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону № 1682-VIII, до неї не застосовуються.

6. 30.12.2015 Голова суду підписала довідку про результати перевірки, передбаченої Законом № 1682-VIII, за формою, встановленою Додатком № 5 до Порядку № 563.

7. У цій довідці Голова суду зазначила, що за результатами проведеної перевірки до ОСОБА_1 як до судді застосовуються заборони, передбачені частиною третьою статті 1 Закону № 1682-VIII, відповідно до критеріїв, встановлених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 1682-VIII.

8. В основу довідки покладено інформацію, у тому числі, з листа ТУ ДСА від 30.09.2015 № 01-58/3281/15.

9. Не погодившись з довідкою Голови Червонозаводського районного суду міста Харкова Шелест І.М. від 30.12.2015 та висновком, який оформлено листом ТУ ДСА від 30.09.2015 № 01-58/3281/15, позивач звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

10. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 16 червня 2020 року позовні вимоги задовольнив повністю.

10.1. Скасував довідку Голови Червонозаводського районного суду міста Харкова Шелест Інни Миколаївни від 30.12.2015 про результати проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682-VIII, стосовно ОСОБА_2 в частині висновку щодо наявності стосовно ОСОБА_2 заборон, які передбачені частиною третьою статті 1 Закону № 1682-VIII, відповідно до критеріїв, встановлених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 1682-VIII.

10.2. Скасував висновок, який оформлено листом ТУ ДСА від 30.09.2015 № 01-58/3281/15 «Про результати проведення перевірки стосовно ОСОБА_2 », на підставі якого складено таку довідку.

11. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 вересня 2020 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.

12. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що спосіб викладення інформації у вказаному листі ТУ ДСА та відсутність у ньому висновку про результати перевірки, тобто про достовірність вказаних у заяві позивачки від 27.08.2015 відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою, четвертою статті 1 Закону № 1682-VIII, не дає можливості однозначно розцінювати цей лист саме як висновок у розумінні частини одинадцятої статті 5 Закону № 1682-VIII.

13. За текстом рішень судів попередніх інстанцій, вищевказана інформація викладена у формі відповіді на запит Червонозаводського районного суду м. Харкова, а не у формі висновку про результати перевірки, як це передбачено частиною одинадцятою статті 5 Закону № 1682-VIII.

14. Зазначено також, що у вказаному висновку ТУ ДСА від 30.09.2015 є відомості щодо відповідності прийнятих позивачкою судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 37303093 від 20.02.2014, № 37303041 від 22.02.2014, № 49958852 від 06.03.2014, № 3730339 від 20.02.2014, № 37303044 від 22.02.2014, № 49957686 від 06.03.2014, №37303032 від 20.02.2014, №37303038 від 22.02.2014, №49957707 від 06.03.2014, критеріям, встановленим пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 1682-VIII.

15. У цьому зв`язку суди попередніх інстанцій встановили, що 20.02.2014 позивач як суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова розглянула справи про адміністративні правопорушення № 646/1510/14-п, № 646/1512/14-п, № 646/1507/14-п та за результатами їх розгляду ухвалила постанови про притягнення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Судовий розгляд відбувався у відповідності до вимог закону за участі осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, та захисників. Під час розгляду справ встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, винних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено адміністративне стягнення у межах санкції статті закону, що передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Відповідні постанови від 20.02.2014 набрали законної сили та є чинними.

16. Постановами суду від 06.03.2014 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було звільнено від адміністративної відповідальності на підставі Закону України від 21.02.2014 № 743-VII «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» (далі - Закон № 743-VII).

17. Суди попередніх інстанцій наголосили, що під час застосування вказаного Закону до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 суд встановив відсутність будь-яких доказів причетності вказаних осіб до масових акцій протесту, мирних зібрань тощо (частина третя статті 1 Закону № 743-VII). Водночас, зважаючи, що цей Закон не обмежений кваліфікацією кола правопорушень, на які він розповсюджується, а діяння, за яке вказаних осіб було притягнуто до адміністративної відповідальності, вчинено ними в період, зазначений у цьому Законі, його положення були застосовані, оскільки вони спрямовані на покращення становища осіб, притягнутих до відповідальності.

18. Тобто звільнення правопорушників від адміністративного стягнення та адміністративної відповідальності постановами від 22.02.2014 та 06.03.2014 було здійснено не з метою порушення прав та свобод людини, як це зазначено в частині другій статті 1 Закону № 1682-VIII, а з метою поліпшення становища цих осіб.

19. При цьому наявність в діях вказаних осіб складу адміністративного правопорушення судом не спростована.

20. Відтак суди першої та апеляційної інстанцій, даючи правову оцінку спірним відносинам, покликаються на рішення Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 800/186/17. Наводячи окремі фрагменти правових висновків, викладених в цьому рішенні, як-от щодо правової природи люстрації, мети її запровадження та недопустимості підміни люстраційних процедур притягненням до юридичної відповідальності, у поєднанні з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у рішенні від 17.10.2019 у справі «Полях та інші проти України» (заяви № 58812/15, № 53217/16, № 59099/16, № 23231/18, № 47749/18), яке 24.02.2020 набуло статусу остаточного, суди попередніх інстанцій, у підсумку, дійшли висновку про те, що оскаржувана довідка Голови Червонозаводського районного суду міста Харкова Шелест І. М. від 30.12.2015 про результати проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», стосовно ОСОБА_2 в частині висновку щодо наявності стосовно позивача заборон, які передбачені частиною третьою статті 1 Закону № 1682-VIII, відповідно до критеріїв, встановлених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 1682-VIII, та висновок, який оформлено листом ТУ ДСА від 30.09.2015 № 01-58/3281/15 «Про результати проведення перевірки стосовно ОСОБА_2 », на підставі якого складено таку довідку, є протиправними та підлягають скасуванню.

IV. Касаційне оскарження

21. У касаційній скарзі ТУ ДСА просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

22. Підставами для касаційного оскарження ТУ ДСА зазначило пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

23. Відповідач, аргументуючи свою позицію, зазначив, що апеляційний суд неправильно застосував норми частини одинадцятої статті 5 Закону № 1682-VIII, положення пунктів 25, 33 Порядку № 563, а також Додаток 2 до Порядку проведення Державною судовою адміністрацією України перевірки достовірності відомостей щодо осіб відповідно до Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05.12.2014 № 162 (далі - Порядок № 162). Переконує, що наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування зазначених норм законодавства.

24. Доводячи помилковість висновків судів попередніх інстанції, ТУ ДСА зазначила, що перевірка достовірності відомостей відповідно до Закону № 1682-VIII полягала у з`ясуванні (шляхом пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень) наявності чи відсутності (станом на дату початку проходження особою перевірки достовірності відомостей щодо неї) електронних копій судових рішень, що містять відомості стосовно заборон, які можуть бути застосовані до осіб, які обіймали в період з 21.11.2013 по 22.02.2014 посаду судді і постановили ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалили рішення про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України від 29.01.2014 № 737-VII «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» і Закону № 743-VII та не були звільнені протягом зазначеного періоду з відповідної посади за власним бажанням.

25. За результатами пошукового запиту щодо позивачки знайдено 19 документів, зокрема у справах №№ 646/1507/14-п, 646/1510/14-п, 646/1512/14-п. У цих справах правопорушників звільнено від адміністративної відповідальності на підставі Закону № 743-VII. Відповідач пояснив, що з огляду на правові підстави звільнення від адміністративної відповідальності, судові рішення у цих справах відповідали критеріям, встановленим пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 1682-VIII.

26. Відповідач зауважив також, що Порядок № 563 в редакції, яка діяла станом на 30.09.2015 (дата проведення перевірки стосовно позивача) не містив окремого додатка «Висновок». При оформленні відповіді ТУ ДСА керувалося вимогами Порядку № 162 і оформило згідно з Додатком 2 до цього Порядку. Переконує, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що ТУ ДСА надала інформацію не у формі «висновку» про результати перевірки, а у формі «відповіді на запит» Червонозаводського районного суду міста Харкова, що, в інтерпретації судів попередніх інстанцій, не дає можливості однозначно розцінювати цей лист саме як висновок у розумінні частини одинадцятої статті 5 Закону № 1682-VIII, є помилковим і необґрунтованим.

27. З приводу висновків апеляційного суду щодо змісту відповіді від 30.09.2015, відповідач зазначив, що суть перевірки полягала лише у тому, щоб шляхом пошуку у Єдиному державному реєстрі судових рішень за визначеними параметрами встановити факт наявності певних судових рішень. Додав, що ніякої аналітичної роботи над змістом судових рішень не проводив, відповідно висновків з приводу цих документів чи власної позиції/оцінки не надавав і не висловлював.

28. Вважає також, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі предмету доказування у цій справі, коли висловився з приводу змісту судових рішень, на основі яких констатовано наявність стосовно позивача заборон, які передбачені частиною третьою статті 1 Закону № 1682-VIII, відповідно до критеріїв, встановлених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 1682-VIII.

29. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

V. Релевантні джерела права.

30. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1682-VIII очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

31. За частиною другою статті 1 Закону № 1682-VIII очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_7 , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

32. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону (частина третя статті 1 Закону № 1682-VIII).

33. Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону № 1682-VIII заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням: <…> судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалив рішення про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII.

34. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону № 1682-VIII (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних відносин) організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка. Організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.

35. Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону № 1682-VIII (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних відносин) перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

36. Згідно з частиною одинадцятою статті 5 Закону № 1682-VIII орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов`язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

37. За текстом пункту 4 Порядку № 563 організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.

38. За пунктом 5 Порядку № 563 керівник органу або голова суду згідно з планом проведення перевірок, затвердженим Кабінетом Міністрів України, приймає рішення про початок проведення перевірки у відповідному органі (далі - початок проведення перевірки в органі), в якому встановлює дату початку проведення перевірки, а також відповідальним за проведення перевірки визначає кадрову службу чи інший структурний підрозділ такого органу (далі - відповідальний структурний підрозділ).

39. Відповідно до пункту 2 Порядку № 162 ДСА України та ТУ ДСА України на підставі отриманого запиту про проведення перевірки встановленої форми з копіями заяви цієї особи та паспорта громадянина України здійснюється перевірка стосовно осіб, у матеріалах особової справи якої зазначена інформація, що свідчить про те, що особа займала посаду судді в період, що підлягає перевірці, а також трудова книжка (послужний список) такої особи втрачена (втрачений)/відновлена (відновлений) та/або з матеріалів особової справи вбачається, що особа могла займати дану посаду в період, що підлягає перевірці.

40. На підставі отриманих запитів здійснюється перевірка: ДСА України - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України; ТУ ДСА України за місцем проживання судді - щодо суддів місцевих та апеляційних судів.

41. За текстом пункту 6 Порядку № 162 проведення ДСА України або ТУ ДСА України перевірки полягає у з`ясуванні (шляхом пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень) наявності чи відсутності (станом на дату початку проходження особою перевірки достовірності відомостей щодо неї) електронних копій судових рішень, що містять відомості стосовно заборон, які можуть бути застосовані до: 1) осіб, які обіймали в період з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р. посаду судді і постановили ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалили рішення про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Законів України від 29 січня 2014 р. № 737-VII «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» і від 21 лютого 2014 р. № 743-VII «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», та не були звільнені протягом зазначеного періоду з відповідної посади за власним бажанням; <…>.

42. Відповідно до пункту 7 Порядку № 162 процедура проведення ДСА України або ТУ ДСА України перевірки включає такі етапи:

1) отримання від керівника органу, передбаченого абзацом другим частини четвертої статті 5 Закону, запиту встановленої форми про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, з копіями заяви цієї особи та паспорта громадянина України;

2) пошук електронної копії судового рішення за прізвищем, іменем, по батькові (за наявності останнього) та формою судочинства (кримінальне, адміністративне, справи про адміністративні правопорушення) в Єдиному державному реєстрі судових рішень;

3) перегляд судових рішень, знайдених за результатами пошуку згідно з підпунктом 2 пункту 7 цього Порядку з метою ідентифікації особи, стосовно якої проводиться перевірка, за датою і місцем її народження;

4) надсилання, у разі необхідності додаткового встановлення (ідентифікації) відомостей про дату та місце народження особи, стосовно якої проводиться перевірка (у кримінальному провадженні), до Державного підприємства "Інформаційні судові системи" запиту стосовно отримання вказаної інформації;

5) надсилання запиту до суду, яким винесене відповідне рішення, у разі виявлення рішення, яке відповідає критеріям здійснення очищення влади (люстрації), передбачених частинами третьою, п`ятою - сьомою статті 3 Закону, щодо якого відсутні відомості про набрання ним законної сили;

6) підготовка відповіді про результати перевірки достовірності відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частиною четвертою статті 1 Закону, за формою згідно з додатками 1 або 2 до цього Порядку (далі - відповідь про результати перевірки) та надсилання його органу, від якого отримано запит про перевірку;

7) надіслання (у разі встановлення за результатами перевірки особи недостовірності відомостей щодо незастосування заборон, визначених частиною четвертою статті 1 Закону) копії відповіді про результати перевірки до Міністерства юстиції України для надсилання відповідним органам з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.

43. Відповідь про результати перевірки, підписана Головою ДСА України чи начальником ТУ ДСА України (або особою, яка виконує їх обов`язки), надсилається керівнику органу, передбаченому частиною четвертою статті 5 Закону, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження особою перевірки. Відповідь оформлюється на офіційному бланку ДСА України або ТУ ДСА України (пункт 9 Порядку № 162).

44. Відповідно до пункту 25 Порядку № 563 голова суду в день, що настає за днем подання заяви професійним суддею, який підлягає перевірці, надсилає до ДСА інформацію про початок проходження перевірки професійним суддею, копії його заяви та декларації в паперовій та електронній формі (скановані копії у форматі pdf).

45. Згідно з пунктом 33 Порядку № 563 орган перевірки, що отримав інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, від фізичних та юридичних осіб чи дорадчого громадського органу з питань люстрації при Мін`юсті, зобов`язаний розглянути таку інформацію, перевірити її та у разі підтвердження її достовірності врахувати у відповідях (висновках) на запити керівників органів, в яких проводиться перевірка.

46. Відповідно до пункту 38 Порядку № 563 голова суду не пізніш як на третій день з дня отримання відповіді/висновку/копії судового рішення щодо професійного судді складає довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5.

47. У разі встановлення під час перевірки незастосування до професійного судді заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, голова суду надсилає копію довідки про результати перевірки до ДСА в паперовій та електронній (у форматі Microsoft Word) формі, а у разі встановлення недостовірності відомостей, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п`ятої статті 5 Закону, - копії довідки про результати перевірки та відповіді/висновку/судового рішення в паперовій та електронній (у форматі Microsoft Word) формі до ДСА та в паперовій формі до Мін`юсту.

48. Відомості про результати перевірки не пізніш як на третій день з дня їх надходження до ДСА розміщуються на її офіційному веб-сайті.

49. Мін`юст протягом трьох днів з дня отримання у паперовій формі копій довідки про результати перевірки та відповіді/висновку/судового рішення надсилає їх до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.

Висновки Верховного Суду

50. Предметом спору у цій справі, нагадаємо, є довідка Голови Червонозаводського районного суду міста Харкова Шелест І.М. від 30.12.2015 про результати проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», стосовно ОСОБА_2 в частині висновку щодо наявності стосовно позивача заборон, які передбачені частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади», відповідно до критеріїв, встановлених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади» та висновок, який оформлено листом ТУ ДСА від 30.09.2015 № 01-58/3281/15 «Про результати проведення перевірки стосовно ОСОБА_2 ».

51. У межах цього касаційного провадження суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалених за наслідками розгляду цієї справи, тільки в аспекті складення/оформлення висновку від 30.09.2015 № 01-58/3281/15 «Про результати проведення перевірки стосовно ОСОБА_2 »., який, як за текстом позовних вимог, так і оскаржених судових рішень, оформлено листом ТУ ДСА [від 30.09.2015 № 01-58/3281/15].

52. Відповідач оскаржує рішення судів попередніх інстанцій з підстави, встановленої пунктом 3 частини четвертої статті 238 КАС, мотивуючи це відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах частини одинадцятої статті 5 Закону № 1682-VIII, окремих положень Порядку № 563, зокрема пунктів 25, 33, а також застосування Додатку 2 до Порядку № 162.

53. Зміст вказаних норм наведено вище, окрім Додатку 2 до Порядку № 162, адже ним є форма (зразок) відповіді про результати перевірки достовірності відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частиною четвертою статті 1 Закону (підпункт 6 пункту 7 Порядку № 162), відповідно до якої, у цьому випадку, ТУ ДСА надсилає її органу, від якого отримано запит про перевірку.

54. Після відкриття касаційного провадження колегія суддів з`ясувала, що за подібних правовідносин та обставин справи Верховний Суд у постанові від 27.08.2019 у справі № 820/12062/15 уже висловив правову позицію стосовно того, що є визначальним при оцінюванні правомірності дій ТУ ДСА щодо оформлення висновку/відповіді за результатами перевірки щодо достовірності відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частиною четвертою статті 1 Закону № 1682-VIII, указаних у заяві особами, перелік посад яких встановлено в пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону № 1682-VIII.

55. У тій постанові Верховний Суд, з посиланням, зокрема, на положення статті 5 Закону № 1682-VIII та окремі положення Порядку № 563 та Порядку № 162, зазначив, що проведення перевірки ТУ ДСА України [у Харківській області] полягає у з`ясуванні (шляхом пошуку у Єдиному державному реєстрі судових рішень) наявності чи відсутності (станом на дату початку проходження особою перевірки достовірності відомостей щодо неї) електронних копій відповідних судових рішень.

56. Зазначив також, що ТУ ДСА України [у Харківській області] не наділене повноваженнями проводити аналіз, робити висновки, висловлювати свою особисту думку щодо окремих обставин судових справ, їх законності доцільності та правильності.

57. За текстом постанови від 27.08.2019 у справі № 820/12062/15, дії ТУ ДСА України [у Харківській області] щодо надання висновку [від 30.09.2015 № 01-58/3280/15], оформленому на офіційному бланку ТУ ДСА України із зазначенням, що вказані у листі рішення відповідають критеріям, встановленим пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 1682-VIII, є такими, що вчинені в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

58. Окрім того, Верховний Суд наголосив на тому, що процесуальна форма не змінює суті прийнятого рішення. У цьому зв`язку додав, що Порядок № 563 і Порядок № 162 деталізують норми Закону № 1682-VIII, однак ними не визначено встановленої форми надання відповіді/висновку за результатами здійснення перевірки.

59. Стосовно доводів скаржника (у справі № 820/12062/15) про те, що висновок про результати перевірки є документом невідповідної форми, Верховний Суд у згаданій постанові зазначив, що вони необґрунтовані, оскільки, за текстом тієї постанови, при оформленні висновку ТУ ДСА України [у Харківській області] керувалося вимогами Порядку № 162, зокрема Додатком 2, яким передбачена форма відповіді про результати [перевірки].

60. У вимірі спірних правовідносин (у цій справі) та у зіставленні із заявленими межами касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що відповідач свою аргументацію побудував головним чином на тому, що під час перевірки він діяв правомірно і не вийшов за межі наданих йому повноважень, а також на переконанні у тому, що спірний висновок/відповідь від 30.09.2015 № 01-58/3280/15 (за наслідками перевірки щодо позивачки) відповідає вимогам до форми та змісту цього документа, встановленим у Додатку 2 до Порядку № 162.

61. З цього приводу суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, виокремив два аспекти: судові рішення, які слугували підставою для висловлення тези (відображеному у спірних висновках/відповіді ТУ ДСА та довідці Голови суду) про те, що позивачка відповідає критеріям здійснення очищення влади (за пунктом 13 частини другої статті 3 Закону № 1682-VIII) не можна розцінювати як привід для застосування до судді заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону № 1682-VIII. Водночас, суди попередніх інстанцій звернули увагу й на те, що відповідь, яку ТУ ДСА надіслало Голові суду за наслідками перевірки позивачки (від 30.09.2015 № 01-58/3281/15) є не «висновком» у значенні частини одинадцятої статті 5 Закону № 1682-VIII. Тут, за текстом оскарженої постанови апеляційного суду, акцентується на способі викладення (зібраної під час перевірки) інформації та відсутності (у листі/відповіді) висновку про результати перевірки на предмет достовірності вказаних у заяві позивача від 27.08.2015 відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою, четвертою статті 1 Закону № 1682-VIII.

62. Щодо останнього, то тут потрібно зауважити, що форма, у якій ТУ ДСА надіслало висновок/відповідь за результатами перевірки відповідно до Закону № 1682-VIII, затверджена, зокрема, Додатком 2 до Порядку № 162.

63. Потрібно додати, що до Порядку № 162 наказом ДСА України від 23.04.2015 № 57 внесено зміни, які, з-поміж іншого, стосувалися згаданого Додатку 2. У цій редакції 64. Порядок № 162 діяв на дату перевірки (30.09.2015).

64. Порівнюючи форму одного і того самого документа (він має назву «Про результати проведеної перевірки стосовно (прізвище, ініціали особи) за результатами перевірки») до та після внесених до нього змін згідно з наказом ДСА України від 23.04.2015 № 57, можемо побачити, що його зміст дещо змінився.

65. Колегія суддів погоджується, що спірний висновок/відповідь (у формі листа) ТУ ДСА від 30.09.2015 № 01-58/3281/15 (предмет спору) не містить усіх фрагментів тексту, який зазначено у Додатку 2 до Порядку № 162. Однак, якщо зважити на наведену вище позицію Верховного Суду у справі № 820/12062/15 про те, що зміст документа повинен превалювати над його формою, то обсяг наведеної у висновку/відповіді ТУ ДСА інформації, зібраної за наслідками перевірки щодо позивачки, дозволяє зрозуміти його суть і розцінювати цей документ саме як висновок про результати перевірки, який у значенні частини одинадцятої статті 5 Закону № 1682-VIII ТУ ДСА як орган, який проводив цю перевірку, надсилає, у цьому випадку, голові суду.

66. Зазначений висновок касаційного суду опосередковано підтверджує підхід судів попередніх інстанцій до правового оцінювання спірних правовідносин у вимірі правозастосовних висновків Європейського суду з прав людини, висловлених у рішення від 17.10.2019 у справі «Полях та інші проти України», а також Верховного Суду, викладених у постанові від 18.09.2018 у справі № 800/186/17. Застосування цього підходу вимагало, з-поміж іншого, констатації факту застосування до позивачки люстраційних заходів, якими в цій справі є лише висновок ТУ ДСА і довідка Голови суду. Інших фактичних обставин щодо застосування до ОСОБА_2 положень Закону № 1682-VIII у рішеннях судів попередніх інстанцій не зазначено.

67. Відповідаючи на запитання про те, чи правомірно діяло ТУ ДСА, сформувавши спірний висновок про результати перевірки, колегія суддів, зважаючи на наведені положення законодавства і дотримуючись раніше висловленої у справі № 820/12062/15 правової позиції Верховного Суду стосовно застосування цих положень у вимірі подібних правовідносин, колегія суддів також виходить з того, що функція ТУ ДСА за описаних обставин справи була певною мірою формалізована і не вимагала аналізу зібраної інформації.

68. Це, втім, зовсім не заперечує того, що такий висновок оскаржується. У цьому зв`язку зазначимо, що мотиви судів першої та апеляційної інстанцій стосовно судових рішень, які відповідач виявив під час перевірки, на думку колегії суддів, не спростовують закономірної позиції ТУ ДСА про їхню відповідність критеріям, встановленим пунктом 13 частини другої статті 2 Закону № 1682-VIII, адже не пояснюють у чому полягає помилковість чи протиправність дій/рішень ТУ ДСА у контексті правовідносин, які виникли у зв`язку з оформленням спірного висновку.

69. Покликання на рішення Європейського суду з прав людини від 17.10.2019 у справі «Полях та інші проти України», а також на рішення Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 800/186/17 у вимірі предмета спору та фактичних обставин в цій справі, на думку колегії суддів, є недоречним, адже спірні правовідносини виникли не у зв`язку із застосуванням до позивача заборон, передбачених Законом № 1682-VIII, а тільки у зв`язку із визначенням критеріїв, меж, підстав для їхнього потенційного застосування.

70. ТУ ДСА, як і Голова суду, не наділене повноваженнями давати оцінку діям судді (при здійсненні правосуддя) та застосовувати до неї заборони, передбачені частиною третьою статті 1 Закону № 1682-VIII відповідно до критеріїв, встановлених пунктом 13 частини другої статті 3 цього Закону. Водночас треба зауважити, що, зважаючи на наведені положення законодавства, оформлення документів на кшталт тих, які оскаржуються в цій справі, є передумовою для застосування до судді цих заборон (щодо судді вони полягають у звільненні з посади), своєрідним приводом для них, проте не правозастосовним актом (щодо позивачки зокрема).

71. Застосування до позивачки як до судді заборон, визначних частиною третьою статті 1 Закону № 1682-VIII, на підставі критеріїв, встановлених пунктом 13 частини другої статті 3 цього Закону, вимагає індивідуального підходу з метою досягнення справедливого балансу між захистом інтересів демократичного суспільства та повагою прав особи. На цьому, з-поміж іншого, наголосив Європейський суд з прав людини у рішенні від 17.10.2019 у справі «Полях та інші проти України».

72. Це означає, що відомості, викладені у спірних висновку/відповіді ТУ ДСА довідці Голови суду, позаяк стосуються професійної діяльності судді, для того, щоб набути якості «юридичних фактів», з яким закон пов`язує звільнення з посади, потребують ретельної перевірки та правового оцінювання (компетентного органу) через призму легітимної мети Закону № 1682-VIII (суть якої розкрито у згаданих рішенні Європейського суду з прав людини від 17.10.2019 у справі «Полях та інші проти України», рішенні Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 800/186/17, а також у поставові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 817/3431/14).

73. Позаяк в цій справі йдеться про суддю, то відповідною компетенцією на теперішній час наділена Вища рада правосуддя.

74. Повертаючись до суті спору, зауважимо, що оскаржена відповідь/висновок ТУ ДСА за формою та змістом не є і не може бути документом про застосування до позивачки заборон, визначених частиною третьою, четвертою статті 1 Закону № 1682-VIII. Правові наслідки оформлення і надсилання цього документа разом з довідкою Голови суду полягають у тому, що Міністерство юстиції України надалі може ініціювати звільнення з посади судді (частина тринадцята статті 5 Закону № 1682-VIII), тому при оцінюванні дій ТУ ДСА у вимірі обставин цієї справи колегія суддів вважає поспішним робити висновки про політичний характер люстраційних заходів і співмірності застосованих до позивачки заборон легітимній меті Закону № 1682-VIII.

75. Відповідно до частин першої-третьої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

76. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

77. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4 - 7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

78. За частиною четвертою статті 341 КАС у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

79. На думку колегії суддів, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, надав неправильну правову оцінку предмету спору, внаслідок чого ухвалив постанову з порушенням норм матеріального права, не взявши до уваги правового висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 820/12062/15.

80. Зважаючи на наведені мотиви колегія суддів дійшла висновку, що підстав для скасування як протиправного висновку/відповіді ТУ ДСА не було.

81. Позаяк спірна довідка Голови суду основується на висновку/відповіді ТУ ДСА і обидва документи оскаржуються одночасно, колегія суддів, з урахуванням вимог статті 351 КАС у зіставленні з положеннями статті 341 КАС, вважає, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанції потрібно скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цього позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області - задовольнити.

2. Скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Голови Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест Інни Миколаївни, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про визнання протиправною та скасування довідки Голови Червонозаводського районного суду м. Харкова Шелест Інни Миколаївни від 30.12.2015 про результати проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», стосовно ОСОБА_2 в частині висновку щодо наявності заборон, які передбачені частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади», відповідно до критеріїв, встановлених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону «Про очищення влади», та висновку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, який оформлено листом від 30.09.2015 № 01-58/3281/15 «Про результати проведення перевірки стосовно ОСОБА_2 » - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

О. В. Кашпур