ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.03.2021Справа № 910/551/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут";
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго";
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
про стягнення 100 770,11 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники:
Від позивача: Чудненко В.М., довіреність № 11 від 07.12.20;
Від відповідача: Шатарська Т.Н., довіреність № 339 від 30.12.20;
Від третьої особи: не з`явилися.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 100 770,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані простроченням відповідачем виконання зобов`язань за договором №0238-09021 від 20.08.2019, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 100 770,11 грн
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 року відкрито провадження у справі № 910/19892/20, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 р. постановлено здійснювати розгляд справи з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 23.02.2021 р.
У судовому засіданні 23.02.2021 оголошено перерву в слуханні справи до 23.03.2021 р.
Представник позивача в судовому засіданні 23.03.2021 р. позов підтримав і просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ
20.08.2019 року між ТОВ "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ" та НЕК "УКРЕНЕРГО" укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0238 - 09021 від 20.08.2019 року.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість та порядок оплати Послуги визначаються відповідно до Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядку), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом Постачальником послуг.
Протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, постачальник універсальних послуг (далі ПУП) направляє оператору системи розподілу, тобто НЕК "УКРЕНЕРГО" (далі ОСП) акт приймання - передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП (п.13.2 Порядку).
ОСП, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання - передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони.
Протягом двох робочих днів після отримання від ОСП акту приймання - передачі, підписаного з його сторони, ПУП надає Регулятору, тобто НКРЕКП вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії для затвердження (п.13.3 Порядку).
Протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акту приймання - передачі (п.13.4 Порядку).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3.2. Договору Постачальник має право отримувати своєчасно та в повному обсязі оплату вартості Послуги.
Відповідно підпункту 4 пункту 3.3. Договору Замовник зобов`язаний у повному обсязі здійснювати оплату вартості Послуги, розрахованої Постачальником послуг та затвердженої Регулятором.
Так, 27.05.2020р. постановою НКРЕКП №996 затверджено вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальником універсальної послуги ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» у квітні 2020 року у розмірі 6 772 912,86 грн. (з ПДВ).
В порушення вимог Договору та Порядку, затверджену НКРЕКП вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальником універсальної послуги ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» за квітень 2020 року у розмірі 6 772 912,86 грн. НЕК «УКРЕНЕРГО» оплатило 02.06.2020р.
24.06.2020р. року постановою НКРЕКП №1210 затверджено вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальником універсальної послуги ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» у травні 2020 року у розмірі 6 009 123,54 грн. (з ПДВ).
В порушення вимог Договору та Порядку, затверджену НКРЕКП вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальником універсальної послуги ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» за травень 2020 року у розмірі 6 009 123,54 грн. НЕК «УКРЕНЕРГО» оплатило 03.07.2020р.
29.07.2020р. постановою НКРЕКП №1472 затверджено вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальником універсальної послуги ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» у червні 2020 року у розмірі 7 964 975,70 грн. (з ПДВ).
В порушення вимог Договору та Порядку, затверджену НКРЕКП вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальником універсальної послуги ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» за червень 2020 року у розмірі 6 964 975,70 грн. НЕК «УКРЕНЕРГО» оплатило 10.08.2020р.
23.09.2020р. постановою НКРЕКП №1741 затверджено вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальником універсальної послуги ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» у серпні 2020 року у розмірі 8 902 022,70 грн. (з ПДВ).
В порушення вимог Договору та Порядку, затверджену НКРЕКП вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальником універсальної послуги ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» за серпень 2020 року у розмірі 8 902 022,70 грн. НЕК «УКРЕНЕРГО» оплатило 30.09.2020р.
21.10.2020 постановою НКРЕКП №1939 затверджено вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальником універсальної послуги ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» у вересні 2020 року у розмірі 6 880 267,63 грн. (з ПДВ).
В порушення вимог Договору та Порядку, затверджену НКРЕКП вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальником універсальної послуги ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» за вересень 2020 року у розмірі 6 880 267,63 грн. НЕК «УКРЕНЕРГО» оплатило 28.10.2020р.
20.11.2020 постановою НКРЕКП №2137 затверджено вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальником універсальної послуги ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» у жовтні 2020 року у розмірі 4 580 357,75 грн. (з ПДВ).
В порушення вимог Договору та Порядку, затверджену НКРЕКП вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії наданої постачальником універсальної послуги ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» за жовтень 2020 року у розмірі 4 580 357,75 грн. НЕК «УКРЕНЕРГО» оплатило 26.11.2020р.
В пункті 4.1. Договору визначено, що сторони цього Договору несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 4.3 Договору визначено, що у разі порушення Замовником зобов`язань щодо строків оплати наданих Послуг, визначених у Порядку, Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості Послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. Додатково стягується штраф в розмірі 7% від зазначеної вартості Послуг за прострочення понад 30 днів.
За вказаних обставин пеня НЕК "УКРЕНЕРГО" за порушення зобов`язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, відповідно до умов Договору становить 100 770,11 грн. (в т.ч. ПДВ).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пункту 4.3. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Твердження відповідача, викладені у відзиві, стосовно того, що оплата вартості послуг позивача із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за спірний період можлива лише у разі включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони НКРЕКП як регулятора ринку електричної енергії, однак, станом на дату виникнення відповідних зобов`язань відповідача жодних змін до постанови НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 внесено не було, відтак, зазначені об`єктивні причини унеможливили вчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором, відхиляються судом з огляду на наступне.
Вказані твердження спростовуються фактичним виконанням відповідачем обов`язку з оплати наданих послуг у повному обсязі, однак із простроченням строку. Крім того, суд зазначає, що відсутність належного обсягу витрат на оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва з альтернативних джерел в структурі тарифу на послуг з передачі електричної енергії не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Частинами 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, суд вважає, що відповідач зобов`язаний своєчасно здійснювати розрахунки з позивачем щодо оплати вартості послуг, а відсутність належного обсягу витрат на оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва з альтернативних джерел в структурі тарифу на послуг з передачі електричної енергії не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Також, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, обґрунтовуючи це відсутністю коштів (їх перевитратою).
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.
Разом з тим суд зазначає, що для застосування вищевказаних правових норм щодо зменшення розміру неустойки, відповідач повинен довести наявність тих обставин, з якими законодавець пов`язує можливість такого зменшення.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що оплата послуг здійснена відповідачем у повному обсязі, враховуючи, що позивачем не надано суду доказів наявності збитків та інших наслідків порушення зобов`язання відповідача, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності та принципу збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим та вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій на 50 % та стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 50 385,06 грн.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 03032, ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул. Панянка, 65-Б, м. Полтава, 36022, ідентифікаційний код 42223804) 50 385 (п`ятдесят тисяч триста вісімдесят п`ять) грн. 06 коп. пені та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) грн. 00 коп.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12.04.2021 р.
Суддя О.В. Мандриченко
