ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2021м. ДніпроСправа № 904/6632/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦНАЛАДКА", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 661 445,41 грн. за Договором оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-6318-ОД від 04.04.2017 року.
Представники:
від позивача: Гордієнко Т.О., довіреність № б/н від 27.12.2020 року, адвокат;
від відповідача: не з`явився.
ПРОЦЕДУРА:
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд (з урахуванням збільшення позовних вимог) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦНАЛАДКА" заборгованість за договором оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-6318-ОД від 04.04.2017 року у загальному розмірі 1 014 053,43 грн., яка складається з: основного боргу - 828 422,44 грн., пені - 52 784,56 грн., штрафу - 107 489,37 грн., 3% річних - 8 044,43 грн. та інфляційних втрат - 17 312,63 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове на 12.01.2021 року о 12:20 год.
12.01.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 12.01.2021 року про відкладення розгляду справи.
У підготовче судове засідання 12.01.2021 року представник відповідача не з`явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 02.02.2021 року о 10:00 год.
02.02.2021 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 02.02.2021 року про відкладення розгляду справи.
02.02.2021 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 83-552-2 від 01.02.2021 року про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог.
У зв`язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. на самоізоляції з 02.02.2021 року, яка пов`язана з контактом із особою хворою коронавірусом SARS-CoV-2 до отримання результатів ПЛР-досліджень, та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, підготовче судове засідання 02.02.2021 року не відбулось.
У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2021 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 09.03.2021 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 25.02.2021 року о 12:20 год.
25.02.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 25.02.2021 року про відкладення розгляду справи та клопотання вих. № б/н від 25.02.2021 року про допуск представника до участі у справі.
У підготовчому судовому засіданні 25.02.2021 року оголошено перерву до 09.03.2021 року о 10:30 год.
09.03.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н від 05.03.2021 року та клопотання вих. № б/н від 09.03.2021 року про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи.
У підготовчому судовому засіданні 09.03.2021 року судом було розглянуто клопотання представника відповідача вих. № б/н від 09.03.2021 року про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи, та заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.
Згідно п. 1, ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Для з`ясування суттєвих обставин у справі, а саме для встановлення розміру заборгованості за договором оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-6318-ОД від 04.04.2017 року, суд не вбачає необхідності в спеціальних знаннях у іншій сфері, ніж право.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що клопотання представника відповідача вих. № б/н від 09.03.2021 року про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи є необґрунтованим.
Заявник не зазначив чому необхідні спеціальні знання для перевірки розрахунку ціни позову, поданого позивачем. Відповідач не надав обґрунтувань неможливості надання експертного висновку, зробленого на його замовлення в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідачем не зазначені питання, які мають бути запропоновані експерту на вирішення експертизи, що не відповідає Розділу III "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень".
За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про призначення судової бухгалтерської експертизи.
09.03.2021 року у підготовчому судовому засіданні сторонами зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.04.2021 року о 12:00 год.
У призначене судове засідання по розгляду справи по суті 06.04.2021 року відповідач не з`явився, повноважного представника не направив, надав до суду заяву вих. № б/н від 05.04.2021 року про відкладення розгляду справи на іншу дату, яка мотивована зайнятістю уповноваженого представника в іншому суді та на ту саму годину на який призначена справа №904/6632/20.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість розгляду справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Також суд зазначає, що про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача був заздалегідь повідомлений про, що свідчить його підпис на повідомленні про відкладення розгляду справи від 09.03.2021 року..
З урахуванням того, що коло представників юридичної особи не обмежене одним представником, зважаючи на те, що позивач був завчасно обізнаним про день, час та місце судового засідання, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 06.04.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-6318-ОД від 04.04.2017 року, а саме в частині сплати балансоутримувачу орендної плати за користування орендованим майном та договору про відшкодування витрат на надання комунальних послуг та плати за землю № 6 від 04.04.2017 року, а саме в частині сплати комунальних послуг, за спожиту послуги та плати за землю.
Позиція відповідача, викладена у відзиві
У своєму відзиві відповідач заперечує проти вимог викладених у позовній заяві, оскільки вважає, вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження обставин справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Предметом доказування у даній справі є наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати, правових підстав нарахування пені інфляційних втрат 3% річних та штрафу.
З матеріалів справи вбачається, між Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Дніпропетровській області (далі - РВФДМУ по Дніпропетровській області, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрспецналадка (далі - Орендар, Відповідач) було укладено договір №12/02-6318-ОД оренди майна, що належить до державної власності від 04.04.2017року (далі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення площею 1277,96 кв.м (1162,96 кв.м - корисна площа, 115,00 кв.м - площа загального користування), розміщені за адресою: м. Дніпро, вул. Наукова,7 на цокольному, першому та другому поверхах 2-х поверхової будівлі, що перебуває на балансі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (далі - балансоутримувач, позивача), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 24.01.17р. і становить за незалежною оцінкою 5379200,00 грн.
Майно передано в оренду з метою розміщення офісу (140,50 кв.м) та іншого використання (1137,46 кв.м - розміщення обладнання для виробництва) (п.1.2. договору).
На підставі договору від 15.06.2020 року про внесення змін та доповнень до договору від 04.04.2017 року №12/02-6318-ОД вартість орендованого майна згідно зі звітом про оцінку на 21.05.2020 року складає 5680532,00 грн.
Відповідно до п.2.1. договору Орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.
Нерухоме майно, зазначене в п. 1.1. договору, передано Орендареві в користування за актом приймання-передачі від 04.04.2017р.
Договір від 04.04.2017 року №12/02-6318-ОД укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 04.04.17р. по 02.04.2020р. включно. Договором від 10.03.2020р. про внесення змін та доповнень до договору від 04.04.2017р. №12/02-6318-ОД строк дії договору продовжено до 02.06.20р. включно. В подальшому договором від 15.06.2020р. про внесення змін та доповнень до договору від 04.04.2017р. №12/02-6318-ОД строк дії договору продовжено до 02.04.2021р. включно.
Згідно з п.3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (за змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2017р. 70169,14 грн.
В п.3.3. договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщуються на веб-сайті Фонду державного майна України.
Відповідно до п.3.6. договору (в редакції договору від 15.06.2020р. про внесення змін та доповнень до договору оренди) орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% на 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря протягом дії договору, відповідно пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який проводиться платіж. Дана редакція п.3.6 договору за домовленістю сторін набрала чинності з 03.04.2020р.
Зобов`язання по сплаті орендної плати за користування орендованим майном виконуються ТОВ Укрспецналадка несвоєчасно, внаслідок чого заборгованість перед балансоутримувачем складає 427 564,47 грн.
Відповідно до п.3 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов`язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно. Виходячи зі змісту даного пункту, відповідні послуги підлягають сплаті на користь балансоутримувача на підставі укладених договорів.
Позивач забезпечує надання для ТОВ Укрспецналадка комунальних послуг в орендованому об`єкті нерухомого майна (електропостачання, водопостачання та водовідведення, теплопостачання). Умови відшкодування витрат на надання комунальних послуг визначаються договором від 04.04.2017р. №6. Згідно з даним договором Орендар зобов`язується компенсувати балансоутримувачу в повному обсязі з урахуванням експлуатаційних витрат вартість комунальних послуг (електроенергії), наданих постачальниками (виробниками) таких послуг для забезпечення діяльності Орендаря, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Наукова,7 та займає частину нежитлового вбудованого приміщення площею 1277,96 кв.м, що перебуває на балансі балансоутримувача, а також відшкодувати балансоутримувачу витрати по сплаті земельного податку та комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, теплопостачання), а балансоутримувач бере на себе зобов`язання укладати в необхідних випадках угоди з виробниками (постачальниками) комунальних послуг та надання (постачання) останніх для потреб Орендарю (п.1.1 договору від 04.04.17р. №6).
Згідно з п.2.2.3. договору №6 від 04.04.17р. Орендар зобов`язується не пізніше ЗО числа поточного місяця вносити плату на рахунок балансоутримувача, що надає комунальні послуги, за спожиті послуги.
Факт надання комунальних послуг Орендареві нерухомого майна засвідчений актами про надання послуг згідно договору від 04.04.2017р. №6, підписаними між позивачем та Орендарем.
Зобов`язання з відшкодування витрат на надання комунальних послуг та плати за землю виконуються ТОВ Укрспецналадка неналежним чином, внаслідок чого заборгованість з компенсації вартості послуг водопостачання та водовідведення складає 21 399,14 грн.
Умовами договору від 04.04.17р. №6 передбачена компенсація Орендарем на користь балансоутримувача вартості спожитої електроенергії. Дане зобов`язання також виконується неналежним чином, внаслідок чого заборгованість з компенсації послуг з електропостачання складає 253 384,83 грн.
Умовами договору від 04.04.17р. №6 передбачена компенсація Орендарем на користь балансоутримувача вартості послуг з теплопостачання. Дане зобов`язання також виконується неналежним чином, внаслідок чого заборгованість з компенсації послуг з теплопостачання за листопад 2020р. складає 19 350,20 грн.
Також у відповідача існує заборгованість з компенсації плати за землю в розмірі 106 723,80 грн.
Проте, як зазначає позивач, відповідач порушуючи умови договору не здійснив розрахунок з позивачем по орендним платежам та витратам по утриманню та обслуговуванню приміщення у повному обсязі у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 828 422,44 грн.
Станом на момент звернення з даним позивом відповідачем не було задоволено вимогу позивача, також матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем пропозицій щодо врегулювання даного спору.
У зв`язку з вищезазначеним, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідача.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов`язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини оренди.
Щодо суми основного боргу
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Пунктом 3 ст. 18 вказаного Закону закріплено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.
За змістом частини другої статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, органами місцевого самоврядування на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.
Крім того, обов`язок орендаря щодо своєчасності внесення орендної плати за договором найму (оренди) передбачений ст. 762 Цивільного кодексу України.
Статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плат визначаються в договорі.
Положеннями п. 3 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов`язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно.
Позивачу, як балансоутримувачу належить до сплати 50% від загальної суми орендної плати, а саме 35 084.57грн., не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, про що сторони домовились у п. 3.6.Договору та про що йшлося вище.
Відповідач неналежно виконував умови договору щодо своэчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого за період березень-грудень 2020 рік утворилась заборгованість перед позивачем (балансоутримувач) в розмірі 427 564,47 грн.
Сума боргу підтверджена, наявними у матеріалах прави копіями актів про надання послуги за весь період орендних відносин та переліком сплачених відповідачем сум орендної плати, що визнані позивачем та не заперечувались відповідачем.
Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. № 1774 затверджено Типовий договір оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого або іншого), що належить до державної власності та відповідно до п. 5.11 цього договору оренди орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Крім того, орендаря зобов`язано протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, у тому числі на компенсацію плати податку на землю, або самостійно укласти договори на постачання комунальних послуг.
У п. 5.11 Договору закріплено обов`язок орендаря укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. Компенсацію витрат зі сплати податку на землю здійснювати орендарем відповідно до вимог чинного законодавства.
На виконання зазначених вимог, між Дніпропетровським національним університетом імені Олеся Гончара (далі - балансоутримувач, позивача) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" (далі - орендар, відповідач) укладено договір про відшкодування витрат на надання комунальних послуг та плати за землю № 6 від 04.04.2017.
Згідно з даним договором Орендар зобов`язується компенсувати балансоутримувачу в повному обсязі з урахуванням експлуатаційних витрат вартість комунальних послуг (електроенергії), наданих постачальниками (виробниками) таких послуг для забезпечення діяльності Орендаря, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Наукова, 7 та займає частину нежитлового вбудованого приміщення площею 1277,96 кв.м, що перебуває на балансі балансоутримувача, а також відшкодувати балансоутримувачу витрати по сплаті земельного податку та комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, теплопостачання), а балансоутримувач бере на себе зобов`язання укладати в необхідних випадках угоди з виробниками (постачальниками) комунальних послуг та надання (постачання) останніх для потреб Орендарю (п.1.1 договір №6)
Підпунктом 2.2.3. договору №6, передбачено, що Орендар зобов`язується не пізніше 30 числа поточного місяця вносити плату на рахунок балансоутримувача, що надає комунальні послуги, за спожиті послуги.
На доказ надання послуг з водопостачання та водовідведення позивачем за період лютий-вересень 2020 року надані акти надання послуг згідно договору № 6 від 04.04.2017 (а.с. 56-61). Зазначені акти підписані директором підприємства-відповідача без зауважень. Сума боргу за отримані послуги заявлена позивачем та не спростована відповідачем, що підлягає стягненню складає 21 399,14грн..
Заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати вартості отриманої електричної енергії за період липень-листопад 2020року становить 253 384,83 грн.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування суми боргу, заявленої до стягнення.
Одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму (ч.1 ст. 796 ЦК України).
Відповідно до ст. 797 ЦК України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Заборгованість з компенсації плати за землю відповідача перед позивачем за період лютий-грудень 2020року становить 106 723,80грн.
Факт надання комунальних послуг Орендареві нерухомого майна засвідчений актами про надання послуг згідно договору №6, підписаними між позивачем та відповідачем.
Відповідачем не надано заперечень належних та допустимих проти розрахунку сум боргу, поданим позивачем.
Згальна сума боргу з орендної плат та компенсаційних оплат за землю та отримані комунальні послуги становить 828 422,44 грн.
На момент розгляду справи доказів повної або часткової оплати цієї суми до матеріалів справи не надано, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 828 422,44 грн. підлягає задоволенню.
Щодо суми пені та штрафу
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Пунктом 3.8. договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не повному, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоуримувачу визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Позивач заявив до стягнення пеню за загальний період з 01.07.2019 по 01.12.2020 у розмірі 52 784,56 грн.
Розрахунок пені зроблений позивачем, відповідає умовам договору та діючого законодавства, що є підставою для задоволення даних вимог.
Відповідно до п. 3.9. договору оренди, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше як три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 20% від суми боргу.
За розрахунком позивача сума штрафу за період з 16.11.2019 по 01.02.2021 складає 107 489,37 грн.
Отже, позивач просить одночасно стягнути з відповідача за порушення умов договору як штраф, так і пеню.
Суд, вважає за можливе задовольнити ці вимоги позивача, виходячи з наступного.
Відповідач несвоєчасно розрахувався за орендні платежі, чим порушив умови укладеного договору.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.
Враховуючи положення закону, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо одночасного стягнення пені та штрафу у розмірах визначених позивачем.
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок штрафу відповідає вимогам чинного законодавства, та підлягає до стягнення в сумі 107 489,37 грн.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 044,43 грн. за період з 01.07.2019 по 01.02.2021 та інфляційні втрати у розмірі 17 312,63 грн. за загальний період з липня 2019 по грудень 2020.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є вірним.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
З урахуванням викладеного заперечення відповідачів є необґрунтованими, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Щодо судового збору
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" (49050. м. Дніпро, вул. Наукова, буд. 7; код ЄДРПОУ 31573282) на користь Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (49010, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд 72; код ЄДРПОУ 02066747) основний борг у сумі 828 422,44 грн., пеню у сумі 52 784,56 грн., штраф у сумі 107 489,37 грн., 3% річних у сумі 8 044,43 грн., інфляційні втрати у сумі 17 312,63 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 15 210,80 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 14.04.2021 року.
Суддя В.Г. Бєлік