-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кс/803/1/21 Справа № 1-57/08 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддівсудової палатиз розглядукримінальних справДніпровського апеляційногосуду ускладі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотаннязасудженого ОСОБА_6 про поновленнястроку накасаційне оскарженнявироку Апеляційногосуду Дніпропетровськоїобласті від04листопада 2008року щодо ОСОБА_6 ,засудженого заст.94КК України(вредакції 1960року),п.п.7,13ч.2ст.115,ч.4ст.296,ч.1ст.263,ч.1ст.70КК України,-
ВСТАНОВИЛА:
24.09.2020 року до Дніпровського апеляційного суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_6 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2008 року щодо ОСОБА_6 , засудженого за ст. 94 КК України (в редакції 1960 року), п.п. 7,13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України, до довічного позбавлення волі.
В обгрунтування клопотання зазначає, що з незалежних від нього обставин вказана справа не була розглянута судом касаційної інстанції за поданими з дотриманням визначених процесуальним законом вимог касаційними скаргами з доповненнями до них, чим було порушено його право на захист.
Засуджений зазначив, що вирок суду апеляційної інстанції був оскаржений в касаційному порядку за касаційною скаргою захисника ОСОБА_8 від 04 грудня 2008 року з доповненнями до неї від 25 лютого 2009 року.
Також, 12 грудня 2008 року ним також було подано касаційну скаргу на зазначений вирок, а 10 березня 2009 року, в порядку и строки, передбачені ч. 5 ст. 89, ст. 390 КПК України 1960 року, на адресу Верховного Суду України через адміністрацію СІЗО №13 м. Києва, було подано доповнення до касаційної скарги.
Однак, в порушення вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про попереднє ув`язнення», адміністрацією СІЗО №13 м. Києва доповнення до касаційної скарги ОСОБА_6 не були направлені у триденний строк на адресу суду касаційної інстанції.
Засуджений також зазначив, що, під час розгляду касаційної скарги ним заявлялось клопотання про відкладення судового розгляду, так як до Верховного Суду України не надійшли, подані ним у строк, доповнення до касаційної скарги, однак судом відмовлено у задоволенні цього клопотання у зв`язку з недоцільністю розгляду доповнень, оскільки заявлені в касаційні скарзі доводи не змінювались.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, вивчивши надані матеріали в межах клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КПК України 1960 року у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 386 КПК України 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2008 року ОСОБА_6 визнано винуватим та призначено покарання:
-за ст. 94 КК України у виді позбавлення волі строком на 13 років;
-за п. п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі;
-за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;
- на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначене остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.
Не погодившись з вироком, захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 та засуджений у строки, встановлені законом, подали касаційні скарги, в яких просили змінити вирок суду апеляційної інстанції та перекваліфікувати дії ОСОБА_6 зі ст. 94 КК на ст. 97 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності за цей злочин у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; перекваліфікувати його дії з ч. 2 п. 7 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України, та призначити за цей злочин покарання, не пов`язане з позбавленням волі; в частині засудження за п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України вирок скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу цих злочинів; скасувати вирок в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_9 і відмовити потерпілому в його задоволенні в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду України від 17 березня 2009 року касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_8 задоволені частково, вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2008 року щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства, в іншій частині вирок залишено без змін.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду касаційної інстанції захисник адвокат ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 02 серпня 2016 року звернулась до суду касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із клопотанням про поновлення засудженому ОСОБА_6 строку на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2008 року, оскільки, на її думку, касаційну скаргу ОСОБА_6 було розглянуто не в повному обсязі, без розгляду доповнень до неї від 10 березня 2009 року, чим порушено право засудженого на справедливий судовий розгляд.
Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 26 серпня 2016 року захиснику ОСОБА_7 було роз`яснено про необхідність звернення з вказаним клопотанням до суду апеляційної інстанції, як до суду який постановив цей вирок.
04 жовтня 2016 року захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 звернулась до Апеляційного суду Дніпропетровської області з аналогічним клопотанням.
22 листопада 2016 року у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2008 року було відмовлено, оскільки засуджений використав своє право на касаційне оскарження вироку в повному обсязі, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження вказаного вироку відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 386 КПК України 1960 року пропущений строк на касаційне оскарження судових рішень може бути відновлено в порядку та у випадках, передбачених ст. 353 цього Кодексу, судом, який розглядав справу і постановив вирок.
Відповідно до ст. 353 КПК України 1960 року, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку. Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду. Постанова судді чи ухвала суду, винесена відповідно до частини першої чи частини четвертої цієї статті, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, предметом розгляду Верховного Суду України були касаційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 на вирок суду апеляційної інстанції від 04 листопада 2008 року щодо ОСОБА_6 , та засуджений безпосередньо приймав участь в судовому засіданні, давав пояснення, навів всі необхідні доводи, заявлені в касаційні скарзі, мав можливість оголосити всі доповнення до своєї касаційної скарги.
З урахуванням принципу правової визначеності, відповідно до якого рішення, які набрали законної сили можуть бути переглянуті у виключних випадках, колегія суддів вважає, що підстав для повторного перегляду вироку з тих самих причин, з яких вже прийнято процесуальне рішення, не має.
Враховуючи викладене, колегія суддів зробила висновок, що засуджений використав своє право на касаційне оскарження вироку в повному обсязі, тому підстави для поновлення строку на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2008 року щодо ОСОБА_6 відсутні, та вважає необхідним відмовити засудженому в задоволенні клопотання про поновлення йому строку на касаційне оскарження вироку, а касаційну скаргу - визнати такою, що не підлягає розгляду.
Керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 379 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 Розділу XI Прикінцевих положень Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2008 року відмовити.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2008 року визнати такою, що не підлягає розгляду.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
скопійовано
-
скопійовано
-
