ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1357/21 Справа № 192/2219/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

12 квітня 2021 року м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_2 , ознайомившись з апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 квітня 2020 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 квітня 2020 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України призначено ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом часткового приєднання до призначеного цим вироком покарання, 6 місяців позбавлення волі частково невідбутого покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2018 року, визначивши остаточно до відбування 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Не погодившись з даним рішенням суду обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 квітня 2020 року щодо нього та призначити новий судовий розгляд. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що судом не було в судовому засіданні досліджено речові докази, які б могли спростувати чи довести його провину, не були викликані поняті та не було потерпілої, а її покази у письмовому вигляді не надавалися йому для ознайомлення.

Також апелянт надав клопотання, в якому просить поновити йому строк на апеляційне оскарження вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 квітня 2020 року, оскільки він до 26.02.2021 року не отримав вироку суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті провадження за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав.

Так,відповідно довимог ст.349КПК після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий з`ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судове провадження в суді першої інстанції було здійснено з урахуванням положень ч.3 ст. 349 КПК, а саме визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. В судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений повністю визнає свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, сторони кримінального провадження погодились з порядком розгляду, запропонованим прокурором, суд з`ясував, чи правильно розуміють сторони кримінального провадження, а особливо обвинувачений, зміст обставин, які ніким не оспорюються, переконався у добровільності його позиції та роз`яснив, що у такому випадку останній буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, що відображено в засобах фіксування кримінального провадження, до того ж ці обставини підтверджуються й заявою обвинуваченого ОСОБА_3 , складеною ним власноруч 30 квітня 2020 року (Т.1 а.п.44).

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Як видно зі змісту апеляційної скарги, обвинувачений оскаржує вирок суду першої інстанції саме з тих підстав, стосовно яких вищенаведеною нормою закону встановлено заборону на апеляційне оскаження.

Крім того, в матеріалах провадження міститься власноручна розписка обвинуваченого ОСОБА_3 про отримання 30 квітня 2020 року копії вироку суду (Т.2, а.п. 53), а згідно заяви потерпілої ОСОБА_4 від 05.02.2020 року, остання просила розглядати справу відносно ОСОБА_3 без її участі, раніше дані нею свідчення підтримує в повному обсязі та змінювати їх не буде, щодо міри покарання поклалася на розсуд суду.

Відповідно з ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

За таких обставин вищезазначене судове рішення апеляційному оскарженню не підлягає.

Враховуючи викладене, вважаю, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає розгляду в апеляційній інстанції, а тому у відкритті провадження в даному випадку слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 394, 399 КПК України

ПОСТАНОВИВ :

У відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30 квітня 2020 року щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч.3 ст. 185 КК України - відмовити.

Копію ухвали та апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу обвинуваченому ОСОБА_3 .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_2