Справа № 576/443/21

Провадження № 3/576/218/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року м. Глухів

Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Колодяжний А.О., з участю секретаря Терені Л.О., захисника Кугая А.В., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції № 1 (м. Глухів), про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

встановив:

ОСОБА_1 7 лютого 2021 року 1-й годині 46 хвилин в м. Глухові по вул. Матросова керував автомобілем Ауді номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку ухилився шляхом відмови.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явився на судовий розгляд. Однак він був представлений своїм захисником адвокатом Кугаєм А.В., який у суді повідомив, що ОСОБА_1 обізнаний про розгляд його справи судом, проте він не буде приймати особисту участь у розгляді цієї справи і у всьому покладається на свого захисника.

За змістом частини першої статті 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки чинним КУпАП не передбачено обов`язкової участі у суді особи, відносно якої розглядаються справа про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, враховуючи, що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про розгляд справи і категорично відмовився з`явитися, суд вирішує розглянути цю справу без участі ОСОБА_1 , проте з гарантіями активної участі адвоката при розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи та допитавши за клопотанням сторони захисту свідків з участю захисника Кугая А.В., вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 491161 від 7 лютого 2021 року, який складений у цей же день о 2-й годині 20 хвилин, тобто через 35 хвилин після того, як поліцейські зупинили автомобіль ОСОБА_1 . В цьому протоколі зафіксовано, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння та пройти медичний огляд відмовився у присутності двох свідків. Даний протокол складений з дотриманням вимог статті 256 КУпАП, виготовлений на спеціальному бланку та має підписи двох свідків, які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, та підписи посадової особи, яка його склала. Сам же ОСОБА_1 від підпису у протоколі та дачі пояснень відмовився, про що зазначено у цьому протоколі. Відтак, даний протокол є належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП.

Відеозаписом, що був долучений до справи. Зокрема, на першому відеофайлі зафіксовано як поліцейські за допомогою проблискових маячків намагались зупинити легковий автомобіль. Автомобіль не зупинився і поліцейські почали переслідування. Далі, автомобіль, який переслідувався, повернув праворуч. З розмови поліцейських можна було зрозуміти, що вони чітко розгледіли особу, яка вийшла із водійського місця, і один із поліцейських сказав, що той з лисою головою водій і його потрібно затримати. Далі, з відеозапису слідує, як із боку автомобіля, де знаходяться двері водія, відходить чоловік із оголеною головою (1 хв. запису) та обходячи автомобіль ззаду зачиняє його ключами і направляється в сторону двору будинку (1 хв. 3 сек.). Потім поліцейські затримали саме цього чоловіка, який намагався втекти і всадили його до патрульного автомобіля. На другому файлі відеозапису видно, як уже у райвідділі поліції поліцейські оформлювали на цю особу адміністративні матеріали, і це виявився ОСОБА_1 . На цьому відеозаписі також видно, що у присутності двох свідків ОСОБА_1 пропонували пройти тест як за допомогою газоаналізатора, так і у лікарні, проте той у категоричній формі відмовився це робити зазначивши, що він не був водієм, а був пішоходом. Також він відмовився підписати протокол.

Свідченнями допитаного у судовому засіданні ОСОБА_2 , який показав, що 7 лютого 2021 року він разом з інспектором Рубановим В.О. здійснювали патрулювання міста на службовому автомобілі. Десь після 00 годин, знаходячись по вул. Київський Шлях вони побачили, що водій легкового автомобіля на іноземній реєстрації їдучі з вул. Маяковського, не увімкнув світловий покажчик повороту. Вони почати переслідувати цей автомобіль. Але той доїхавши до вул. Матросова, зупинився перед одним із приватних будинків. З водійського місця вийшов ОСОБА_1 який намагався зайти у двір приватного будинку. Вони запропонували йому пройти до службового автомобіля, на що той погодився, але відмовився називати свої анкетні дані та пред`являти будь-які документи. Після цього вони запропонували ОСОБА_1 проїхати до відділу поліції. Там встановили його особу і запропонували у присутності свідків пройти тест як за допомогою газоаналізатора, так і у лікарні, проте той у категоричній формі відмовився це робити та кричав постійно, що він не водій і не їхав. Після цього ОСОБА_1 роз`яснили його права і склали протокол, але він продовжував кричати, що він не їхав на автомобілі.

Свідченнями допитаного у судовому засіданні ОСОБА_3 , який показав, що його запросили до Глухівського відділу поліції побути свідком разом із іншим чоловіком. Там знаходився якийсь хлопець. У його присутності, а також у присутності іншого свідка, поліцейські тому хлопцю запропонували пройти тест як за допомогою Драгера, так і у лікарні, проте той у категоричній формі відмовився це робити. Він постійно лаявся на поліцейських. Потім написали протокол, який надали для ознайомлення йому та іншому свідку. Він підписав протокол та пішов. Поліцейські під час складання протоколу, щось говорили, але чи роз`яснювали вони власне права тому хлопцю, він сказати не може бо не обізнаний у юридичних питаннях.

Довідкою інспектора поліції Сєрих О., якою підтверджено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 від 4 квітня 2018 року.

Наведених вище доказів, таких як показання свідків, які були допитані безпосередньо у суді, відеозапис події, протокол про адміністративне правопорушення, допустимість яких не оспорювалась стороною захисту, достатньо, щоб дійти до висновку про те, що ОСОБА_1 7 лютого 2021 року о 1-й годині 46 хвилин керував автомобілем Ауді по вул. Матросова у м. Глухові з ознаками алкогольного сп`яніння і від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Розглядаючи заперечення захисника проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд звертає увагу на наступні обставини.

Перш за все суд зазначає, що захисник не оспорював тієї обставини, що ОСОБА_1 вживав алкоголь і керував транспортним засобом.

Однак, адвокат Кугай А.В. у своєму клопотанні від 10 березня 2021 року а також під час усних слухань цієї справи просив закрити справу у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Він пояснював, що працівники поліції затримали ОСОБА_1 і доставили його до відділу поліції для встановлення особи і складення протоколу про адміністративне правопорушення. У відділі поліції, поліцейські всупереч вимогам: частини третьої статті 261 КУпАП, статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», пункту 2 Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 136, не повідомили центр безоплатної правової допомоги та не роз`яснили ОСОБА_1 його прав, а тому порушили його право на захист. Внаслідок цього ОСОБА_1 не міг відрізнити правомірну поведінку (право не свідчити проти себе) від протиправної (відмови від виконання обов`язку пройти медичний огляд на стан сп`яніння). Тобто в діях ОСОБА_1 відсутня вина, як обов`язкова ознака адміністративного правопорушення.

Суд не може прийняти до уваги пояснення захисника щодо відсутності вини ОСОБА_1 у зв`язку із наступним.

Дійсно, відеозапис свідчить про те, що ОСОБА_1 спочатку не зупинився на вимогу поліцейських і ті почали переслідування. Далі, коли він зупинився біля будинку по АДРЕСА_1 , то намагався покинути автомобіль і зайти до двору приватного будинку. У цей час поліцейські наказали ОСОБА_1 сісти до їх автомобіля і доставили його до відділу поліції.

Ця ситуація, коли ОСОБА_1 був змушений підкорятися наказові поліцейського та бути поряд із ним, зокрема їхати в поліцейському службовому автомобілі до відділу поліції, може кваліфікуватись як адміністративне затримання.

І хоч і мета цього затримання (припинення адміністративного правопорушення, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення), відповідала меті, що визначена у статті 260 КУпАП, та час цього затримання був дуже коротким, однак таке затримання не може вважатись законним, оскільки по-перше, це не було оформлено документально, а по-друге, не було виконано вимог частини третьої статті 261 КУпАП, яка говорить про те, що посадові особи, правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Однак таке затримання не є обставиною, що виключає адміністративну відповідальність. Незаконність затримання, в даному конкретному випадку, може бути підставою для компенсації шкоди внаслідок обмеження права на свободу та особисту недоторканість, що не є предметом і завданням розгляду цієї справи, і таке провадження ОСОБА_1 не позбавлений ініціювати у подальшому.

Обставинами ж, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є зокрема відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Захисник зазначав, що у цій ситуації, коли відбулось затримання ОСОБА_1 і йому не було забезпечено захисника, останній не міг відрізнити правомірну поведінку (право не свідчити проти себе) від протиправної (відмови від виконання обов`язку пройти медичний огляд на стан сп`яніння). Він не розумів наслідки відмови від огляду на стан сп`яніння. Тобто в діях ОСОБА_1 відсутня вина, як обов`язкова ознака суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Захисник не оспорював тієї обставини, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і це повністю підтверджується наведеними вище доказами.

Як свідчить відеозапис, одразу після затримання, у відділі поліції ОСОБА_1 у присутності двох свідків було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора або в лікарні, але той відмовився це зробити. Свою відмову він пояснював тим, що не керував автомобілем у момент зупинки, а був пішоходом. При цьому, суд звертає увагу на те, що він це зробив категорично, у різкій і грубій формі і не виглядав розгубленим.

Отже, контекст цієї розмови, де ОСОБА_1 відмовлявся від огляду на стан алкогольного сп`яніння, свідчив про те, що ця відмова жодним чином не була пов`язана із правом не свідчити проти себе, як це намагався подати суду захисник. ОСОБА_1 , зазначаючи про те, що його відмова від огляду на стан сп`яніння пов`язана із тим, що він не керував автомобілем, цілком усвідомлював наслідки свого діяння.

Більш того, як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 4 січня 2018 року отримав посвідчення водія, а отже він успішно склав екзаменаційні іспити на знання правил дорожнього руху. Діючі на той час Екзаменаційні питання для складання іспиту із теоретичної підготовки\перепідготовки водіїв транспортних засобів, затверджені наказом Головного сервісного центру МВС від 30 травня 2017 року № 1 містили значний перелік питань, пов`язаних із розумінням заборони водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, їх обов`язку пройти на вимогу поліції огляд та наслідки такої відмови.

Отже, ОСОБА_1 як особа, яка успішно склала екзаменаційні іспити на знання правил дорожнього руху і як водій з трирічним стажем, ніхто як інший розуміє навіщо від нього вимагають пройти огляд на стан сп`яніння і які наслідки передбачені у зв`язку з відмовою та яку небезпеку створюють інші учасники дорожнього руху які перебувають у стані сп`яніння.

Крім того, суд звертає увагу й на ту обставину, що на відеозаписі чітко видно, що ОСОБА_1 був у відділі поліції без кайданків. Він не виглядав розгубленим і спокійно користувався своїм телефоном і навіть із кимсь розмовляв по ньому. Знаходження його у відділі поліції зайняло рівно скільки часу, скільки потрібно для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Відмову від проходження від огляду на стан сп`яніння він зробив без будь-якого примусу і дії поліцейських при оформленні адміністративного матеріалу були такими ж самими, що встановлюються для такої процедури на місці вчинення адміністративного правопорушення. Отже, умови затримання не свідчили про те, що без захисника Болбот І.С. не міг усвідомити якихось обставин і не міг відрізнити правомірну поведінку від неправомірної.

З урахуванням наведених вище обставин, суд визнає його вина ОСОБА_1 є доведеною, а його дії кваліфікує за частиною першою статті 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення до 17 березня 2021 року, має бути застосовано закон, що діяв під час вчинення правопорушення, тобто у редакції статті 130 КУпАП, що діяла до 17 березня 2021 року з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-IX від 17 червня 2020 року.

Обираючи виді мірустягнення,враховую ступіньвини порушника,характер вчиненогоправопорушення,яке єнебезпечним ідосить поширенимправопорушенням,яке вчиненеу темнупору доби,особу правопорушника,відсутність якпом`якшуючих такі обтяжуючихвідповідальність обставин,вважаю задоцільним накластина ньогоадміністративне стягнення,передбачене санкцією частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, яке відповідно до вимог статті 23 КУпАП є справедливим та буде достатнім і необхідним для виховання особи.

Згідно статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Відтак з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 454 грн.

Керуючись статтями 33, 40-1, 130, 268, 283-289 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП (в редакції до 17 березня 2021 року) та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Глухівський міськрайонний суд Сумської області.

Суддя А.О. Колодяжний