Справа № 161/3051/21

Провадження № 2/161/1828/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого - судді Рудська С.М.

при секретарі - Чигринюк В.С.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_5

представника відповідача - Самокіша С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» про захист прав споживача

В С Т А Н О В И В:

17.02.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що ним 22.06.2020 року через магазин «Фокстрот» у ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» було придбано ноутбук ACER SF 313-52 (NX/HQXEU.003), вартістю 32199 грн. (далі - ноутбук) та програмне забезпечення до нього вартістю 4339 грн. (далі - програмне забезпечення). Гарантійною картою, доданною до товару, визначено, що термін гарантії на портативні ПК (ноутбуки) складає 1 рік: Carry-in (обслуговування в сервісному центрі; доставка обладнання в авторизований ІНФОРМАЦІЯ_1 і назад - за рахунок клієнта). 01.08.2020 року ноутбук без видимих на те причин вийшов з ладу. Звернувшись у магазин «Фокстрот», продавець повідомив його, що придбаний товар потрібно на гарантійне обслуговування до авторизованого сервісного центру відвиробника у м. Луцьку, яким є ІНФОРМАЦІЯ_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ПП ОСОБА_2 ). 03.08.2020 року ним було здано ноутбук до сервісного центру та відповідною квитанцією визначено дату завершення ремонту - 07.08.2020 року, а причиною передачі - «відсутність зображення». Зазначений ІНФОРМАЦІЯ_1 04.08.2020 року передав даний товар на ремонт до сервісного центру «Крок-ТТЦ». 15.10.2020 року, не дочекавшись повідомлення про повернення товару, він звернувся до продавця ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» із заявою про заміну неякісного товару на інший аналогічної моделі, проте, згідно листа-відповіді від 28.10.2020 року, із посланням на ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів», його вимогу задоволено не було. 12.11.2020 року до нього зателефонували та повідомили про повернення із Сервісного центру м. Києва придбаного ним ноутбука. Прибувши до Сервісного центру в м. Луцьк, він попросив, щоб працівники при ньому перевірили чи усунені несправності. Проте, під час увімкнення ноутбуку було знову виявленоті ж самі несправності. Про даний факт працівникам Сервісного центру м. Луцька складено Довідку про проходження діагностики від 12.11.2020 року, в якій зафіксовано, що ноутбук не працює. Забравши ноутбук з Сервісного центру м. Луцька, він звернувся безпосередньо до магазину «Фокстрот» із заявою від 12.11.2020 року про розірвання договору та повернення сплаченої за товар. Однак, відповідач відмовив у поверненні грошових коштів та повідомив, що забирає товар для проведення діагностики на можливість проведення гарантійного ремонту. Крім того, у своїй відповіді від 16.10.2020 року відповідач зазначив, що він не вбачає підстав для зміни ноутбуку на новий чи повернення грошової суми, сплаченої за нього. Здавши ноутбук до магазину, відтак, не маючи змоги користуватися ним, а ноутбук є необхідною річчю у його роботі, він 19.11.2020 року на підставі ч. 9 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» звернувся до ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» із заявою про надання йому в користування аналогічного пристрою на яку отримав відповідь, що в обмінному фонді магазину немає вільних ноутбуків для надання в тимчасове користування. 04.12.2020 року відповідач відправив лист, яким повідомив його про необхідність прибуття до магазину для отримання ноутбука, оскільки він вже повернувся з ремонту. 11.12.2020 року він прибув до магазину «Фокстрот». Під час огляду ноутбука було встановлено, що він знову не працює. Водночас було виявлено недоліки, яких не було під час здачі товару в ремонт. З огляду на вказану обставину, він не став забирати даний товар від відповідача, адже він мав істотні недоліки і подав заяву від 11.12.2020 року про повернення йому грошових коштів за ноутбук. На зазначену заяву, відповідач надіслав йому лист про відмову у поверненні грошових коштів за товар. Після довготривалого вияснення ситуацій та переписок, він повідомив представника магазину «Фокстрот» про те, що ним буде подано позов до суду задля захисту своїх порушених прав споживачів, у відповідь на що 04.02.2020 року йому все ж таки було перераховано кошти за придбаний товар на його картковий рахунок. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» на свою користь неустойку в сумі 51840,39 грн. за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений 14-ти денний строк, неустойку в сумі 25115,22 грн. за час затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та моделі, моральну шкоду в сумі 3000 грн., а також витрати на оплату послуг з правничої допомоги.

11.03.2021 року відповідачем ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» було подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що з вимогою про безоплатне усунення недоліків у ноутбуці позивач звернувся до передачі клієнтської техніки на ремонт, а можливість звернення покупця до авторизованого сервісного центру передбачено законом, тому ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» не може нести відповідальності за строки обслуговування виробу чи якості даного ремонту. 12.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі скаргою на роботу ноутбука. На підставі підписаної сторонами Квитанції б/н від 12.11.2020 року, ноутбук прийнято для проведення діагностики на можливість проведення гарантійного ремонту. Ремонт ноутбука завершено ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» у погоджені сторонами строки і про завершення ремонту позивача повідомлено як телефонним дзвінком, так і шляхом надсилання письмового листа. 11.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся в магазин « Фокстрот » для отримання відремонтованого ноутбука, однак при його огляді останній послався на наявність потертостей і мікротріщин, а відтак відмовився забрати відремонтований товар, вимагаючи повернення сплаченої за нього грошової суми. Продавець не погодився з аргументами позивача щодо зовнішніх пошкоджень товару, адже такі були присутні ще в момент прийняття відповідачем ноутбука на гарантійне обслуговування. В підписаній сторонами Квитанції на проведення діагностики щодо можливості проведення гарантійного ремонту від 12.11.2020 року було описано зовнішній вигляд і комплектність ноутбука. Керуючись виключно клієнтською політикою компанії і задля збереження лояльного ставлення покупця, через небажання ОСОБА_1 отримати відремонтований товар, відповідачем прийнято рішення про задоволення вимог покупця і повернення сплаченої за ноутбук грошової суми. Разом з тим, вимоги про надання товару в тимчасове користування пред`явлено позивачем 19.11.2020 року, а усунення заявленого покупцем недоліку у роботі ноутбука закінчилось 03.12.2020 року. Таким чином, невиконання вимоги про надання товару в тимчасове користування мало місце впродовж 14 календарних днів. В свою чергу, ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів про наявність підстав для відшкодування судом моральної шкоди. На підставі викладеного, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі (а.с. 41-45).

17.03.2021 року від позивача надійшла на адресу суду відповідь на відзив на позовну заяву в якій зазначено наступне. Так, представник ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» зазначає, що він звернувся до в магазин «Фокстрот» 12.11.2020 року, в той час як в матеріалах справи містяться докази про звернення 15.10.2020 року. Забравши не відремонтований ноутбук з Сервісного центру ПП ОСОБА_2 , товар був повернутий відповідачу 12.11.2020 року з відповідною у якій зазначалося, що термін виконання робіт становитиме 14-60 днів. Разом з тим, такий термін з ним не погоджувався. Будь-яких заяв чи згоди на продовження законодавчо визначеного 14-ти денного строку для здійснення ремонту він не надавав. Відтак, безпосередньо відповідачем вимоги не виконані починаючи з 27.11.2020 року по 04.02.2021 року, тобто 70 днів. В свою чергу, розрахунок неустойки за весь час затримки усунення недоліків понад законодавчо установлений строк (14 днів), обраховується починаючи з 18.08.2020 року, тобто після здачі ноутбуку в ремонт 03.08.2020 року. Також не зрозумілою та законодавчо необґрунтованою є позиція відповідача про те, що відсутність обмінного фонду дає підстави для звільнення відповідача від сплати неустойки. При цьому, відсутні підстави вважати, що ремонт ноутбука закінчився 03.12.2020 року, оскільки з ремонту товар повернувся з ушкодженнями. Крім того, напис на заяві від 11.12.2020 року про те, що ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» його вимоги задоволені та претензії відсутні, стосувалися виключно повернення грошових коштів, сплачених за ноутбук. Враховуючи наведене, просить прийняти до уваги даний відзив та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 51-53).

29.03.2021 року від відповідача ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» надійшли заперечення на відповідь на відзив в обґрунтування яких останній зазначає, що за позовною вимогою про неустойку за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений 14-ти денний строк ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» не є належним відповідачем, а доводи про зворотне є безпідставними. 15.10.2020 року позивач дійсно звертався в магазин «Фокстрот» з письмовою вимогою про повернення/обмін товару, проте така вимога стосувалася повернення техніки і не може бути підставою для початку нарахування чи виплати неустойки. З вимогою про ремонт ноутбука ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» лише 12.11.2020 року. Позивач погодився із запропонованими строками ремонту та з моменту початку такого зі скаргами на строки обслуговування техніки до відповідача не звертався. Завершення ремонту заявленого позивачем недоліку відбулось у погоджені сторонами строки і має документальне підтвердження. При цьому, законодавством не передбачено підстав для нарахування неустойки по день повернення коштів за товар. Просить врахувати дані заперечення та відмовити у задоволенні позову (а.с. 82-84).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.04.2021 року у задоволенні клопотання представника позивача про залучення співвідповідачів у справі було відмовлено (а.с.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову посилаючись на обставини, які викладені в його відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 22.06.2020 року ОСОБА_1 через магазин «Фокстрот» у ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» було придбано ноутбук ACER SF 313-52 (NX/HQXEU.003), вартістю 32199 грн. та програмне забезпечення до нього вартістю 4339 грн. Зазначене підтверджується відповідним фіскальним чеком № 000106925 00031 від 22.06.2020 року (а.с. 10).

Гарантійною картою, доданною до товару, визначено, що термін гарантії на портативні ПК (ноутбуки) складає 1 рік: Carry-in (обслуговування в сервісному центрі; доставка обладнання в авторизований ІНФОРМАЦІЯ_1 і назад - за рахунок клієнта) (а.с. 11).

Зі змісту позову слідує, що 01.08.2020 року придбаний ОСОБА_1 ноутбук без видимих причин вийшов з ладу. Зазначене стороною відповідача не оспорюється.

03.08.2020 року позивачем було передано несправний ноутбук до СЦ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ПП ОСОБА_2 , що підтверджується квитанцією № С449 від 03.08.2020 року Даною квитанцією визначено дату завершення ремонту - «07.08.2020 року», зазначено про наявність пошкоджень техніки - «подряпини та потертості», а також про наявний у ньому дефект - «при ввімкненні немає зображення» (а.с. 12).

15.10.2020 року позивач звернувся до ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» із заявою про заміну неякісного товару на інший аналогічної моделі (а.с. 13).

У відповідь на вищевказану заяву, директором магазину «Фокстрот» ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» надіслано ОСОБА_1 лист від 28.10.2020 року за вих. № 28/10/20-02, яким в задоволенні його вимоги було відмовлено із посиланням на положення ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» (а.с. 14).

12.11.2020 року позивачем було отримано повідомлення від СЦ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ПП ОСОБА_2 про повернення ноутбуку з ремонту.

Як вбачається із Довідки про проходження діагностики від 12.11.2020 року, складеної в присутності директора Сервісного центру ПП ОСОБА_2 , внаслідок повернення придбаного ОСОБА_1 ноутбуку, зафіксовано факт, що дана техніка так і не працює по причині не можливості встановлення операційної системи (а.с. 16).

12.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» із заявою про розірвання договору та повернення сплаченої за ноутбук суми в розмірі 32499 грн. (а.с. 17).

У зазначеній вище вимозі позивача відповідач ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» відмовив та вилучив товар для проведення діагностики на можливість проведення гарантійного ремонту, що підтверджується квитанцією від 12.11.2020 року (а.с. 18).

При цьому, на заяву від 12.11.2020 року ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» надіслало відповідь від 16.11.2020 року за № 16/11/20-04, відповідно до якої позивачу у розірванні договору та повернення сплаченої за ноутбук суми в розмірі 32499 грн. було відмовлено з огляду на те, що причина несправності ноутбуку не є наявність істотного недоліку товару в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів» (а.с. 19).

19.11.2020 року ОСОБА_1 у відповідності до ч. 9 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» звернувся до ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» із заявою про надання йому в користування аналогічного пристрою тому, який був вилучений у нього для проведення ремонту (а.с. 20).

На вказану заяву ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» 24.11.2020 року за вих. № 24/11/20-05 надало позивачу відповідь з якої слідує, що в обмінному фонді магазину відповідача немає вільних ноутбуків для надання в тимчасове користування (а.с. 21).

Разом з тим, 07.12.2020 року ОСОБА_1 відправив лист від ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» датований 03.12.2020 року за вих. № 03/12/20-01, із повідомленням про необхідність прибуття до магазину для отримання ноутбука, оскільки він вже повернувся з ремонту (а.с. 23-24).

11.12.2020 року позивач прибув до магазину «Фокстрот», однак з огляду на наявність на придбаному 22.06.2020 року ним ноутбуку нових зовнішніх пошкоджень, техніку останній не став забирати та подав заяву від 11.12.2020 року про повернення йому грошових коштів за ноутбук (а.с. 25).

Однак, як вбачається із листа ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» від 23.12.2020 року за вих. № 23/12/20-04, позивачу було відмовлено у поверненні грошових коштів за товар (а.с. 26).

Надалі, 04.02.2021 року відповідачем ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» було перераховано на картковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 32499 грн. у якості повернення коштів за придбаний останнім у магазині «Фокстрот» ноутбук (а.с. 27).

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про захист прав споживачів» законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, ЦК України, ГК України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Статтею 7 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції. При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті. Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Дані висновки наведені у Постанові Верховного Суду від 13.12.2018 року в справі № 398/3014/15-ц.

Положеннями ст. 709 ЦК України передбачено, що продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий у користування аналогічний товар, незалежно від моделі, з доставкою. За кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару.

Положеннями ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків. Вимоги споживача, встановлені ч. 1 цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені ч. 1 цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. При пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Зазначена позиція в повній мірі узгоджується із висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду від 21.08.2019 року в справі №201/2781/17-ц.

Отже, ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, чи відшкодування витрат на усунення таких недоліків товару.

Вимоги споживача, встановлені ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів», в тому числі і вимога щодо безоплатного усунення недоліків товару (гарантійного ремонту), пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги (ч. 3 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів»),

З наданих позивачем документів, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема згідно Квитанції № С449 від 03.08.2020 року, укладеної між позивачем і авторизованим сервісним центром від виробника вбачається, що з першою вимогою про безоплатне усунення недоліків в придбаному в нашому магазині товарі ОСОБА_1 звернувся до передачі клієнтської техніки на ремонт, а можливість звернення покупця до авторизованого сервісного центру передбачено законом, тому відповідач не може нести відповідальності за строки обслуговування виробу чи якості даного ремонту.

Так, у своїй постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду прийшла до наступного висновку.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

ВС підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Отже, як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2 та у який передавався на проведення ремонту ноутбук, є юридичною особою, представником виробника, що самостійно здійснює свою діяльність на ринку України і самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями перед клієнтами.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» перебуває в договірних відносинах з даним авторизованим сервісним центром і може нести відповідальності за дії останнього, у тому числі й впливати на строки проведення ремонту.

Із наведеного слідує, що відповідач ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» не є належним відповідачем за позовною вимогою про стягнення неустойки в сумі 51840,39 грн. за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений 14-ти денний строк, а тому в її задоволенні слід відмовити за безпідставністю.

Частиною 9 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено, що при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. Як бачимо, дана стаття закону містить диспозитивну норму про можливість погодження сторонами іншого строку ремонту.

У підписаній сторонами Квитанції б/н від 12.11.2020 року для виконання діагностики на можливість проведення ремонту зазначено, що термін виконання становитиме 14-60 днів. Отже, позивачем дана згода на можливість продовження ремонту у строк до 60-ти календарних днів, а саме до 11.01.2021 року. Ремонт ноутбука, а саме усунення заявленого покупцем недоліку завершено 03.12.2020 року, про що ОСОБА_1 надіслано рекомендований лист з повідомленням про вручення.

З пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, слідує, що про проведення ремонту ноутбука позивача ОСОБА_1 також було повідомлено в телефонному режимі 04.12.2020 року.

З викладеного вбачається, що ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» не допущено затримки з усунення заявленого покупцем недоліку, роботи виконані у погоджені сторонами строки і законних підстав для виплати неустойки немає.

Закон передбачає можливість виплати неустойки за кожен день затримки усунення недоліків.

Завершення ремонту заявленого позивачем недоліку відбулось у погоджені сторонами строки і має документальне підтвердження.

Законодавством не передбачено підстав для нарахування неустойки по день повернення коштів за товар.

Згідно ч. 9 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Згідно п. 26 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» від 11.04.2002 року № 506 (далі - Постанова КМУ № 506), - гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов`язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.

Термін виконання гарантійного ремонту узгоджується за домовленістю сторін, але не може перевищувати встановленого законодавством. За кожний день затримки усунення недоліків понад установлений термін виконавець виплачує споживачеві неустойку в розмірі 1 відсотка вартості товару (п. 28 Постанови КМУ № 506)

Крім того, за змістом наведених норм, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року № 15 «Про практику розгляд цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» (п. 20) вказана неустойка застосовується в разі пред`явлення споживачем протягом гарантійного строку вимог про безоплатне усунення недоліків товару, а на випадки затримки задоволення вимог споживача про вжиття інших заходів захисту дія цієї норми не поширюється. Разом з тим, коли споживач у зв`язку з невиконанням виробником (виконавцем, продавцем) його вимоги про усунення недоліків товару змінює цей захід захисту на інший, він не втрачає права на одержання зазначеної неустойки за період, що передував такій зміні.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Крім цього, ч. 9 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено, що на письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

В ході розгляду справи судом було достовірно встановлено, що внаслідок пред`явлення ОСОБА_1 вимоги про надання йому товару в тимчасове використання, ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» у задоволенні такої було відмовлено, що не заперечується й представником відповідача.

Законом передбачена можливість виплати неустойки за ненадання на заміну товару аналогічної марки виключно на час ремонту і саме з моменту пред`явлення покупцем відповідної письмової вимоги.

Отже, вимога про надання товару в тимчасове користування пред`явлено позивачем 19.11.2020 року, а усунення заявленого покупцем недоліку у роботі ноутбука закінчилось 03.12.2020 року.

Із наведеного слідує, що в даному випадку невиконання вимоги про надання товару в тимчасове користування склало 14 календарних днів

Зазначене у своїй сукупності свідчить про безпідставність доводів сторони позивача про інше визначення періоду розрахунку неустойки за час затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та моделі.

Як встановлено судом, вартість ноутбуку ACER SF 313-52 (NX/HQXEU.003), вартістю 32199 грн.

Таким чином, розрахунок неустойки за час затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та моделі у розглядуваному випадку становить 4507,86 грн. та має наступне обчислення: («1 % вартості товару» х «14 днів прострочення вимоги про надання товару» = 32199 грн. / 100 х 14).

За наведених обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» на користь ОСОБА_1 неустойку за час затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та моделі в сумі 4507,86 грн.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди передбачений нормами ЦК України, зокрема ст.ст. 1166, 1167, якими реалізовується принцип особистої відповідальності та передбачається вина, як умова відповідальності. В силу встановленої законом презумпції вини особи, що заподіяла збитки, на неї покладається обов`язок доведення своєї невинуватості. Відповідальність за ст.ст. 1166, 1167 ЦК України настає, якщо збитки причино пов`язані з протиправною поведінкою. Питання ж протиправної поведінки вирішується з дотриманням вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» та адміністративного судочинства.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вважає доведеним, що придбаваючи ноутбук у відповідача позивач не міг уявити, що такий товар буде неякісним і він не матиме можливості користуватися ним за призначенням в подальшому, крім того, що йому взагалі не повернуть його товар (в передбаченому порядку з гарантією, висновком експерта та інше), порушення прав ОСОБА_1 , як споживача тривало протягом шести місяців.

Відповідно до п. п. 1, 2, 5, 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Справедливість, добросовісність та розумність згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003).

Суд вважає доведеним, що дії відповідача ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн», які полягали у ненаданні ОСОБА_1 на заміну вилученого товару аналогічної марки на час його ремонту були протиправними і цими діями позивачу було завдано моральну шкоду; між діями відповідача, що призвели до порушення законних прав позивача та наслідками у вигляді завдання моральної шкоди, яка виразилася у відсутності можливості користуватися придбаною ним річчю, моральних стражданнях у зв`язку з цим - є причинно-слідчий зв`язок.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із ступеня та характеру перенесених позивачем моральних страждань, що були викликані зміною привичного способу життя.

Отже, як встановлено судом, ОСОБА_1 придбавши ноутбук за вагому суму коштів у ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн», який, надалі, через несправність був вилучений на ремонт, мав право вимагати у відповідача надати йому товар аналогічної марки виключно на час ремонту, однак такий не отримав.

Зазначеними діями ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» фактично позбавило позивача можливості користуватися в період часу з 19.11.2020 року по 03.12.2020 року належною йому річчю (придбаним ноутбуком), на що ОСОБА_1 беззаперечно розраховував при придбанні відповідної техніки, що, у свою чергу, безсумнівно негативно вплинуло на життєдіяльність останнього.

Тому, виходячи з принципів розумності й справедливості, з врахуванням засад захисту прав споживачів, які охороняються державою, а також характеру і обсягу моральних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути з відповідачана користь позивача 1500 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» про захист прав споживача.

Як встановлено судом, позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою був звільнений від сплати судового збору на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів», а тому з відповідача, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України та розміру задоволених позовних вимог, вважає за необхідне стягнути з ТзОВ «САВ-Дістрибьюшн» на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.

На підставі ст.ст. 16, 23, 708 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст.10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» про захист прав споживача - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» на користь ОСОБА_1 неустойку за час затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та моделі в сумі 4507 (чотири тисячі п`ятьсот сім) грн. 86 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» на користь ОСОБА_1 1500 (тисячу п`ятьсот) грн. на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятьсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення у повному обсязі складено 13 квітня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Рудська С.М.