ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05 квітня 2021 рокуСправа № 921/789/20 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі: судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Бурда З.І.

розглянувши: Клопотання №без номера від 01.03.2021 ( вх. № 1800 від 02.03.2021) про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 (48108, с. Зеленче, Теребовлянського р-н, Тернопільської області) у праві виїзду за межі України

у справі №921/789/20

за Заявою боржника фізичної особи ОСОБА_1 48108, с. Зеленче, Теребовлянського р-н, Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , інд. Код НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 від 03.03.1998 Теребовлянським РВ УМВС України в Тернопільській області, (представник боржника адвокат Півторак Володимир Михайлович, 46000, м. Тернопіль, вул. Пирогова, 2а)

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

За участю:

-боржника: не з`явився

-представник боржника: Півторак В.М., адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВО №1011549 від 17.12.2020

-керуючий реструктуризацією: Шимечко А.Я.

Суть справи.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.01.2021 відкрито провадження у справі №921/789/20 про неплатоспроможність фізичної особи боржника ОСОБА_1 48108, с. Зеленче, Теребовлянського р-н, Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , інд. Код НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 від 03.03.1998 Теребовлянським РВ УМВС України в Тернопільській області, мобільний телефон (098) - 506-5652.

02.03.2021 через канцелярію суду до матеріалів справи №921/789/20 надійшло Клопотання №без номера від 01.03.2021 ( вх. № 1800 від 02.03.2021) про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 (48108, с. Зеленче, Теребовлянського р-н, Тернопільської області) у праві виїзду за межі України, в якому просить суд скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , поштовий індекс 48108, с. Заленче, Теребовлянського району, Тернопільської області, - у праві виїзду за межі України, встановлене постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.04.2010 у справі №2-а-2985/10/1970.

Ухвалою від 04.03.2021 призначено розгляд Клопотання №без номера від 01.03.2021 ( вх. № 1800 від 02.03.2021) про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 (48108, с. Зеленче, Теребовлянського р-н, Тернопільської області) у праві виїзду за межі України на 17.03.2021.

Ухвалою від 17.03.2021 повідомлено учасників справи про відкладення судового засідання по розгляду Клопотання №без номера від 01.03.2021 ( вх. № 1800 від 02.03.2021) про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України на 05.04.2021 на 11 год 40 хв.

В судове засідання боржник ОСОБА_1 не з`явилась.

В судове засідання з`явився представник боржника, подане боржником Клопотання підтримав повністю та просив суд його задовольнити.

15.03.21 на електронну адресу суду від представника боржника поступила Заява № без номера від 12.03.2021, до якої додає докази направлення копії Клопотання та доданих до нього документів керуючому реструктуризацією Шимечко А.Я., та копію листа з додатками Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) вих.№3190 від 22.02.2021.

В судове засідання з`явився керуючий реструктуризацією Шимечко А.Я. , проти задоволення поданого Клопотання не заперечив.

12.03.2021 на електронну адресу суду поступило від керуючого реструктуризацією Пояснення щодо Клопотання про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України вих.№ НОМЕР_3 від 12.03.2021, в якому розглянувши подане боржником ОСОБА_1 . Клопотання № б/н від 01.03.2021 (отримане 02.03.2021), повідомляє суд, що боржником ОСОБА_1 в процедурі реструктуризації не вживались заходи, які б могли вплинути на забезпечення вимог кредиторів.

Окрім того, у своєму клопотанні боржник ОСОБА_1 зобов`язується не чинити жодних перешкод керуючому реструктуризації та суду в провадженні процедури реструктуризації боргів, при необхідності брати участь в судових засіданнях та інших процесуальних діях в межах процедури реструктуризації боргів.

Також керуючий реструктуризацією зазначає про те, що він не заперечує щодо скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Розглянувши Клопотання №без номера від 01.03.2021 ( вх. № 1800 від 02.03.2021) про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, суд встановив наступне.

В обґрунтування даного Клопотання, боржник зазначає, що Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.04.2010 у справі №2-а-985/10/1970 тимчасово обмежено ОСОБА_1 9код НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , с.Зеленче Теребовлянського району Тернопільської області у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язання покладених на неї рішенням суду.

Рішенням начальника 3-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Шегині» Мостиського прикордонного загону 07.11.2017 відмовлено ОСОБА_1 , 10.09.1972 року у перетині Державного кордону на виїзд з України.

Дане рішення прикордонної служби ґрунтується на підставі постанови Тернопільського окружного адміністративного суду №2-а-985/10/1970 від 28.04.2010.

Вважає, що зняття обмеження, що до виїзду за кордон не є способом ухилення боржника ОСОБА_1 від погашення кредиторських вимог, а навпаки пошуком найбільш ефективного способу їх погашення. Оскільки кредиторські вимоги боржника виникли з об`єктивних причин: економічної кризи 2009-2011 років та стрімкого скачка іноземної валюти (долара США).

Окрім того, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.01.2021 вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, а саме заборонено боржнику відчужувати майно.

Боржник у поданому Клопотанні зазначає, що з метою забезпечення вимог кредиторів, ОСОБА_1 зобов`язується не чинити жодних перешкод керуючому реструктуризації та суду в проваджені процедури реструктуризації боргів, при необхідності брати участь в судових засіданнях та інших процесуальних діях в межах процедури реструктуризації боргів. Враховуючи дані обставини, а також позицію колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №2-173/2011 від 29 травня 2019 року у зв`язку із важким матеріальним становищем та з метою пошуку роботи та погашення вимог кредиторів просить суд скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.04.2010 у справі №2-а-985/10/1970.

В Клопотанні представник боржника посилається на ст.7, п.2 ст.118 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.33 Конституції України, ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, п.2 ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Як вбачається із матеріалів справи, постановою від 28.04.2010 Тернопільського адміністративного суду Тернопільської області по адміністративній справі №2-а-985/10/1970 за позовом відділу державної виконавчої служби Теребовлянського районного управління юстиції, третя особа: ВАТ ТОД «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, позов задоволено та тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, жительку с.Залав`є, Теребовлянського району, Тернопільської області до виконання зобов`язань покладених на неї рішенням суду.

Із постанови вбачається, що Відділ державної виконавчої служби Теребовлянського районного управління юстиції звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду її за межі України, оскільки на виконанні у відділі державної виконавчої служби Теребовлянського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист №2-630/2009 р. виданий Теребовлянським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами суму 183438,95 доларів США, що становить 1479435,13 грн. за офіційним курсом НБУ, що відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» є підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон.

В постанові від 28.04.2010 встановлено, що рішенням Теребовлянського районного суду від 03.11.2009 у справі №2-630/09 постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами на суму 183438,95 доларів США, що становить 1479435,13 грн. за офіційним курсом НБУ.

Керуючись ст.ст.3,18,24 Закону України «Про виконавче провадження» 04.12.2009 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Теребовлянського районного управління юстиції, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №2-630/2009, виданого Теребовлянським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами суму 183438,95 доларів США, що становить 1479435,13 грн. за офіційним курсом НБУ та надано 7-денний строк боржникам добровільно виконати.

З повідомлення інспекції державного технічного нагляду тернопільської обласної державної адміністрації вбачається, що за жителькою с.Залав`є Теребовлянського району Тернопільської області ОСОБА_1 техніка в інспекції не зареєструвалася.

Державним виконавцем направлено запити в реєструючи органи для виявлення нерухомого та рухомого майна за боржником ОСОБА_1 .

Згідно довідки товариства з обмеженою «Міське бюро технічної інвентаризації» від 22.12.2009 №8576/072 ОСОБА_1 належить приміщення по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Біленькою Н.А. 04.09.2007 №9908.

Згідно довідки ВРЕВ №4 УДАІ УМВС України в Тернопільській області №073 від 23.12.2009 року на транспортні засоби, які зареєстровані за гр. ОСОБА_1 накладено арешт на відчуження.

З матеріалів справи вбачається,що накладені арешти на рахунки відповідача ОСОБА_1 в Приватбанку, Правекс-банку, АТ «УкрСиббанк», та на все рухоме і нерухоме майно.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україні громадян України» (в редакції станом на 28.04.2010 - дата винесення постанови Тернопільським окружним адміністративним судом Тернопільської області у справі №2-а-985/10/1970) громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україні громадян України» передбачено підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Зокрема, пункт 5 частини першої даного Закону передбачає, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасового обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконаню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (пункт 5 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами №2677-VI від 04.11.2010, №888-VIІІ від 10.12.2015; в редакції Закону №2234- VIІІ від 07.12.2017).

Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно п.4 розділу ХІІІ. «Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в`їзду в Україну» Інструкції з організації примусового виконання рішень тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про:

-закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-3,5-7,9-12,14,15 частини першої статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження»;

-скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує закінчення виконавчого провадження.

Згідно частини першої даної статті закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі,зокрема,:

-п.1 -визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

-п.2-затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення (пункт 2 частини першої статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017);

-п.3- припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт 5 частини першої статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017)

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів (пункт 8 частини першої статті 39 виключено на підставі Кодексу № 2597-VIII від 18.10.2018);

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11)надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.

Згідно ч.2 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч.3 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

З матеріалів даної справи №921/789/20 не вбачається можливим встановити, чи закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-630/2009 р. виданого Теребовлянським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами суму 183438,95 доларів США, що становить 1479435,13 грн. за офіційним курсом НБУ.

Представником боржника до матеріалів справи подано письмове повідомлення Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) вих.№5315 від 26.03.2021, яке надане адвокату Півтораку В.М. на його запит №7 від 17.03.2021. в якому повідомляється, що виконавчий лист №2-630/2009 стосовно боржника ОСОБА_1 іпн. НОМЕР_1 - в даний час в відділі не перебуває. Тобто, якщо виконавчий лист №2-630/2009 стосовно боржника ОСОБА_1 іпн. НОМЕР_1 - в даний час в відділі не перебуває, то це не означає достеменно, що виконавче провадження з виконання такого виконавчого листа закінчено (передано до іншого відділу і т.д.).

Постановою від 28.04.2010 Тернопільського адміністративного суду Тернопільської області по адміністративній справі №2-а-985/10/1970 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов`язань покладених на неї рішенням суду.

Матеріали справи не містять відомостей про виконання зобов`язань ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (чи нового кредитора) за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами суму 183438,95 доларів США, що становить 1479435,13 грн. за офіційним курсом НБУ.

Стаття 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.

Згідно абзацу першого частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження (абзац перший частини першої статті 40 із змінами, внесеними згідно з Кодексом № 2597-VIII від 18.10.2018).

В силу наведених вище норм законодавства вбачається, що тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України, як захід, що спрямований на виконання рішення суду, застосовується судом, тобто, вказаний захід, державним виконавцем не вживається, однак державним виконавцем скасовується (п.4 розділу ХІІІ. «Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в`їзду в Україну» Інструкції з організації примусового виконання рішень, абзац перший частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).