Справа № 724/734/21 Провадження № 3/724/396/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Гураль Л.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пригородок, Хотинського району, Чернівецької області, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 416532 від 07 квітня 2021 року, 06 квітня 2021 року о 15-00 год. у АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в її адресу нецензурною лайкою, чим порушив ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, при цьому пояснив суду, що не вчинив психологічного насильства відносно своєї дружини та шкоди її психологічному здоров`ю не завдав. Між ними виник конфлікт на побутовому рівні. Під час конфлікту він не виражався до дружини нецензурною лексикою, а дані твердження написані лише з її слів. Будь-яких свідків не було. Крім того, дружина поводила по відношенню до нього не адекватно, ображала, била шваброю, чим спровокувала сварку.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а провадження в справі підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Так, ч. 1 ст.173-2КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення .

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У силу ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейським в порушення вимогст. 255 КУпАПне зібрано доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Зокрема, до матеріалів справи не додано належних доказів його вчинення, а саме: пояснень свідків, відеофіксації даного правопорушення.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу серії АПР18 № 416532 від 07 квітня 2021 року додано:

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.04.2021 року;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що не вчиняв домашнього насильства, а причиною конфлікту із дружиною стала його теща, яка ввесь час провокує сварки та агресивно налаштовує дружину;

- письмові пояснення ОСОБА_2 , у яких вона зазначила, що її чоловік ОСОБА_1 вчинив словесну сварку із нею, в ході якої погрожував її фізичною розправою;

При цьому, наявні в матеріалах справи докази, крім письмових пояснень ОСОБА_2 не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно неї, а також не спростовують пояснень ОСОБА_1 .

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері,якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

При цьому, слід вказати, що зазначити, що конфлікт(лат.conflictus зіткнення,сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.

У даному випадку дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між ОСОБА_1 та його дружиною відсутня. Мав місце конфлікт, однак, не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм Закону.

Зокрема, ОСОБА_1 вказував на те, що потерпіла сама спровокувала сварку.

Саме по собі вживання нецензурної лайки на адресу осіб, із числа передбачених ст.3 Закону № 2229-VIII, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Та у цьому випадку наявність наслідків дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 , не відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, їх зміст не розкрито, а тим більше не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом», а, відтак, ці доводи ґрунтуються на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України.

Інакше кажучи, з фабули протоколу не простежується факт того, що конфліктна ситуації викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідност. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. («Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).

При цьому, практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи надані докази, суд приходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 173-2 КУпАП, і беручи до увагист. 62 Конституції України, яка передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відповідно вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 173-2 ч. 1,247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,паспорт серії НОМЕР_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.

Суддя: Л. Л. Гураль