ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/9298/20 пров. № А/857/1821/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.

з участю секретаря судового засідання Пильо І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року (суддя першої інстанції Плахтій Н.Б., м. Луцьк, повний текст складено 26.11.2020),

В С Т А Н О В И В :

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправними, незаконними дій та бездіяльності посадових осіб Департаменту в період надання житлової субсидії з травня 2019 по квітень 2020 року; зобов`язання відновити надання житлової субсидії для оплати житлово-комунальних послуг для домогосподарства за адресою реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ; зобов`язання визнати позивача особою, яка має право на пільги згідно з Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», з внесенням до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків м.Луцька; зобов`язання відшкодувати позивачу 401 грн. 86 коп. шляхом зарахування на його особовий рахунок у ТзОВ «Волиньелектрозбут», як суми недоплаченої на оплату з постачання електроенергії в період з 05.2019 по 04.2020.

У доповненнях до позовної заяви від 28.07.2020 позивач змінив пункт 5 позовних вимог та просив зобов`язати відповідача відшкодувати йому 467,50 грн шляхом зарахування на його особовий рахунок у ТзОВ «Волиньелектрозбут», як суми субсидії, недоплаченої на оплату електроенергії в період з 05.2019 по 04.2020.

У заяві від 10.09.2020 позивач змінив позовні вимоги, у зв`язку з наданням житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг з травня 2020 року по квітень 2021 року із запізненням на два місяці вважає недоцільною вимогу про зобов`язання відповідача відновлювати надання житлової субсидії через рішення суду, а тому просить визнати протиправними дії посадових осіб відповідача в порушенні постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №247, якою заборонено в період карантину припинення надання житлових субсидій.

У доповненнях до позовної заяви від 18.09.2020 позивач просить зобов`язати відповідача здійснити виплату призначеної житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг у готівковій формі.

У заяві від 09.11.2020 позивач просить стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо призначення ОСОБА_1 житлової субсидії терміном з травня 2020 року по квітень 2021 року в грошовій безготівковій формі. Зобов`язано Департамент соціальної політики Луцької міської ради здійснити виплату (з урахуванням виплачених сум) житлової субсидії, призначеної ОСОБА_1 терміном з травня 2020 року по квітень 2021 року, в грошовій готівковій формі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, його оскаржили ОСОБА_1 та Департамент соціальної політики Луцької міської ради.

В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає, що відповідач на письмове звернення позивача щодо перерахунку житлової субсидії та встановлення обов`язкового платежу у зв`язку з настанням неопалювального періоду, СМС-повідомленням, а пізніше письмово, повідомив його про припинення надання житлової субсидії на період, який був продовжений рішенням уряду, чим порушив право позивача на гарантований державою соціальний захист в період карантину. Отже, в рішенні суду не було правильно й об`єктивно визначено наявність протиправних дій та бездіяльності відповідача при призначенні житлової субсидії в період карантину. Вважає не прийнятним твердження суду про відсутність наданих доказів того, що позивач є пільговиком і в установленому порядку звертався до відповідача із відповідними документами для включення в Єдиний державний автоматичний реєстр пільговиків м. Луцька. Стверджує, що йому не доводився до відома порядок занесення до вказаного реєстру, ніколи Департамент не вимагав надання підтвердження перебування у реєстрі пільговиків, а не внесення до категорії пільговиків відповідно до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів війни та інших громадян похилого віку в Україні» є свідченням бездіяльності Департаменту. Відсутність від відповідача відповідей на його звернення є порушенням Закону України «Про звернення громадян». Вважає, що внаслідок поверхнього, необ`єктивного розгляду справи, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, не використавши відповідні процесуальні норми, постановлено судове рішення, яким несправедливо, упереджено, лише частково задоволено позовні вимоги. Просить скасувати оскаржене рішення суду від 18 листопада 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Департамент соціальної політики Луцької міської ради в обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що позивач, маючи постійно борги по оплаті за комунальні послуги, ніколи не отримував і не може отримувати житлову субсидію у грошовій готівковій формі, а має право з урахуванням прийнятих рішень Департаментом на отримання житлової субсидії лише у грошовій безготівковій формі. Звертає увагу, що за період безперервного отримання субсидії позивачем кошти перераховувались до надавачів послуг, а після внесення змін до нормативно- правових актів на рахунок АТ «Ощадбанк», який здійснював перерахунок коштів на рахунки надавачів комунальних послуг. Позивач без документального підтвердження стверджував в суді, що отримував житлову субсидію у грошовій готівковій формі. Таким чином, прийняте рішення в частині зобов`язання Департаменту соціальної політики Луцької міської ради здійснити виплату (з урахуванням виплачених сум) житлової субсидії, призначеної позивачу терміном з травня 2020 року по квітень 2021 року в грошовій готівковій формі суперечить нормам Положення, яким керується у своїй роботі Департамент і не може бути виконане. За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржене рішення суду від 18 листопада 2020 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь-відзив на апеляційну скаргу відповідача.

Учасники справи були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. У судове засідання не прибули.

Позивач у відповіді-відзиві на апеляційну скаргу просить розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за зверненням ОСОБА_1 від 07.05.2019 на підставі рішення комісії Департаменту від 07.06.2019 позивачу призначено житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг в період з травня 2019 року по квітень 2020 року у грошовій безготівковій формі (а.с.8-12).

У скарзі від 10.10.2019 з доповненнями від 15.10.2019 та 21.10.2019 позивач повідомив Департамент про зростання його заборгованості на оплату житлово-комунальних послуг в період надання житлової субсидії, з огляду на що вимагав здійснити перевірку перерахувань АТ «Ощадбанк» коштів виконавцям комунальних послуг, здійснити повернення встановлених сум субсидії, з жовтня 2019 року встановити виплату житлової субсидії у готівковій формі (а.с.14-17).

Листом від 17.10.2019 Департамент соціальної політики Луцької міської ради повідомив позивача, що житлова субсидія для його домогосподарства призначена за рішенням комісії у безготівковій формі у зв`язку з наявною заборгованістю за житлово-комунальні послуги. За отриманням інформації про операції, здійснені за його обліковим записом, слід звернутись до АТ «Ощадбанк» (а.с.20).

У скарзі від 23.10.2019, адресованій відповідачу, позивач зазначив, що ним проведений розрахунок платежів з урахуванням його заборгованості, який свідчить про те, що надана субсидія або не перераховується, або перераховується всупереч розрахунку, встановленому рішенням комісії від 07.06.2019. Тому вказана обставина повинна бути з`ясована між Департаментом та АТ «Ощадбанк», а результат в письмовій формі повідомлений позивачу (а.с.22).

У відповідь на дану скаргу Департамент соціальної політики Луцької міської ради листом від 30.10.2019 повідомив ОСОБА_1 порядок перерахування коштів АТ «Ощадбанк» на рахунки виконавців послуг та вказав, що відповідно до п.18 Положення за отриманням інформації про операції, здійснені за обліковим записом одержувача житлової субсидії щодо перерахування коштів управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг, одержувачі субсидії звертаються в АТ «Ощадбанк» (а.с.22-23).

У зверненні від 11.11.2019 позивач повідомив Департамент про відсутність перерахованої субсидії з травня по вересень 2019, наголосив, що у скарзі від 10.10.2020 ставив вимогу про виплату субсидії в готівковій формі, та вказав про зняття з себе відповідальності за зростання заборгованості (а.с.24).

На дане звернення Департаментом соціальної політики Луцької міської ради надано відповідь від 02.12.2019, у якій вказано, що пільги у готівковій формі призначаються пільговикам, при цьому за інформацією з Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків м.Луцьку позивач на обліку не перебуває. Також у даній відповіді вказано, що оскільки станом на 01.05.2019 у позивача наявна заборгованість за житлово-комунальні послуги, житлова субсидія для його домогосподарства призначена за рішенням комісії у безготівковій формі (а.с.25).

23.12.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити перевірку того, що на його особових рахунках з травня 2019 року нараховується, обліковується заборгованість сум неперерахованих субсидій. Спроби з`ясувати причину в АТ «Ощадбанк» не були успішними (а.с.26).

На дане звернення Департамент соціальної політики Луцької міської ради у листі від 03.01.2020 зазначив, що до повноважень Департаменту не входить контроль за діяльністю АТ «Ощадбанк», оскільки це не передбачено механізмом надання житлових субсидій (а.с.27).

У заяві від 27.12.2019 ОСОБА_1 щодо відсутності його на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків м.Луцька звертав увагу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, що він є особою похилого віку та відповідно до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» він користується всіма соціально-економічними та особистими правами і свободами, закріпленими Конституцією України, іншими законодавчими актами. Також просив встановити визначену ним послідовність нарахування коштів за послуги (а.с.28).

У відповідь на дану заяву Департамент соціальної політики Луцької міської ради листом від 20.01.2020 повідомив про встановлення позивачу визначеної ним послідовності перерахування коштів та повторно зазначив, що оскільки позивач не перебуває в реєстрі пільговиків, тому субсидія виплачується у безготівковій формі (а.с.29).

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 30.05.2020 Департамент соціальної політики Луцької міської ради листом від 12.06.2020 повідомив, що, оскільки у нього наявна заборгованість за житлово-комунальні послуги, житлова субсидія для його домогосподарства не призначена з травня 2020 року у зв`язку з: наявністю боргу по оплаті (лист ЖКП-2 від 21.05.2020 №53/101-01-01-03/2020) (а.с.43).

У листі від 21.07.2020 Департамент соціальної політики Луцької міської ради повідомив позивача про те, що субсидія для його домогосподарства призначена автоматично (без звернення) терміном з травня 2020 року по квітень 2021 року. Оскільки у позивача наявна заборгованість за житлово-комунальні послуги субсидія для його домогосподарства призначена у безготівковій формі (а.с. 78).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з наявною заборгованістю станом на 01.05.2019 житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг в період з травня 2019 року по квітень 2020 року призначена позивачу за рішенням комісії Департаменту на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Відповідачем було проведено розрахунок житлової субсидії на опалювальний та неопалювальний сезони з травня 2019 року по квітень 2020 року. В даному випадку субсидія була призначена за рішенням комісії в межах 30 днів з дня звернення позивача за призначенням житлової субсидії, що відповідає вимогам пункту 14 Положення №848. Департамент перерахував суми нарахованої позивачу житлової субсидії в період з травня 2019 року по квітень 2020 року, відтак доводи позивача про відсутність надходження субсидії на його особові рахунки в травні-серпні 2019 року є необґрунтованими.

Крім того, судом не встановлено, а позивачем не надано доказів того, що він є пільговиком і в установленому порядку звертався до Департаменту із відповідними документами для включення його до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків м.Луцька. Отже, відсутні правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача включити його як особи, яка має право на пільги згідно із Законом №3721-XII, до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків м.Луцька.

Також, суд дійшов висновку, що усі звернення ОСОБА_1 були розглянуті відповідачем з наданням відповідей та роз`ясненням порядку їх оскарження.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відшкодувати йому 467,50 грн шляхом зарахування на його особовий рахунок у ТзОВ «Волиньелектрозбут», як суми субсидії, недоплаченої на оплату електроенергії в період з 05.2019 по 04.2020, суд зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів недоплати відповідачем субсидії на покриття послуг з постачання електроенергії, в матеріалах справи відсутня інформація, надана ТзОВ «Волиньелектрозбут», про ненадходження суми субсидії у визначеному позивачем розмірі.

Дослідженими письмовими доказами підтверджено факт призначення позивачу житлової субсидії на наступний період, відтак порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №247 в діях Департаменту відсутні.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_1 в період з травня 2019 року по квітень 2020 року одержував житлову субсидію в грошовій безготівковій формі, відтак відповідач протиправно призначив на наступний строк житлову субсидію в грошовій безготівковій формі. Отже, виплата позивачу житлової субсидії в наступному періоду повинна здійснюватись у грошовій готівковій формі.

Щодо заявленої позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди, то остання задоволенню не підлягає, оскільки не містить належних обґрунтувань, не містить визначеної суми, а сама заява про відшкодування моральної шкоди подана після закриття підготовчого провадження, за відсутності поважних причин її неподання в межах підготовчого розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно вимог ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови призначення та порядок надання житлових субсидій визначено Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 21.10.1995 №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №807, яка набула чинності з 01.10.2019, з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №848).

Відповідно до пунктів 3, 4 Положення №848 (в редакції, чинній станом на дату звернення позивача 07.05.2019 за призначенням субсидії) житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 5 п.6 Положення №848 визначено, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад місяць (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв`язку з приведенням об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, а також заборгованості, що виникла у зв`язку з тим, що управитель, об`єднання, виконавець комунальних послуг не уклали договору з АТ «Ощадбанк» (його установами) для перерахування сум житлових субсидій у грошовій безготівковій формі).

Згідно п.7 Положення №848 за наявності умов, зазначених у пункті 6 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадків, зазначених у підпунктах 1 (за винятком житлових приміщень (будинків), на які оформлено два і більше окремі особові рахунки, за умови, що опалювальна площа частини житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 120 кв. метрів для квартири, 200 кв. метрів для індивідуального будинку, а також житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках) і 7 пункту 6 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Встановлено, що у зв`язку з наявною заборгованістю станом на 01.05.2019 житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг в період з травня 2019 року по квітень 2020 року призначена позивачу за рішенням комісії Департаменту (протокол від 07.06.2019 №18) на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства (а.с.10).

Відповідачем проведено розрахунок житлової субсидії на опалювальний та неопалювальний сезони з травня 2019 року по квітень 2020 року (а.с.11-12).

Наявність заборгованості ОСОБА_1 по оплаті житлово-комунальних послуг станом на 01.05.2019 в сумі 17989,95 грн підтверджується квитанцією №40 за квітень місяць 2019 року (а.с.39), даний факт позивачем не заперечується.

Судом першої інстанції правильно не взято до уваги твердження позивача про те, що житлова субсидія в період з травня 2019 року по квітень 2020 призначена Департаментом з порушенням десятиденного строку для прийняття відповідного рішення, оскільки в даному випадку субсидія була призначена не на загальних підставах, а за рішенням комісії в межах 30 днів з дня звернення позивача за призначенням житлової субсидії, що відповідає вимогам пункту 14 Положення №848 (в редакції станом на дату звернення позивача 07.05.2019 за призначенням субсидії).

Відповідно до пункту 18 Положення №848 житлова субсидія на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також житлово-комунальних послуг, витрат на оплату комунальних послуг та управління багатоквартирним будинком, в якому створено об`єднання, надається громадянам у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ «Ощадбанк» на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ «Ощадбанк» договору (далі - рахунок для виплати житлових субсидій).

Із матеріалів справи видно, що Департамент соціальної політики Луцької міської ради перерахував суми нарахованої позивачу житлової субсидії в період з травня 2019 року по квітень 2020 року, що підтверджено довідками про розмір отриманої субсидії у грошовій формі (а.с.131-132), відтак доводи позивача про відсутність надходження субсидії на його особові рахунки в травні-серпні 2019 року є необґрунтованими.

Встановлено, що позивач неодноразово звертався до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради з вимогою здійснювати виплату житлової субсидії у грошовій готівковій формі з посиланням на норми пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі».

Відмовляючи у задоволенні вказаної вимоги ОСОБА_1 , відповідач зазначав, що позивач не перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків м.Луцька.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі», яка набрала чинності 27.04.2019, затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі (далі Порядок №373).

Згідно пункту 7 Порядку №373 (в редакції на момент звернення позивача 10.10.2019 про виплату субсидії у готівковій формі) за заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону.

Відповідно до пункту 3 Порядку №373 дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги згідно із Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (крім військовослужбовців), «Про Службу безпеки України», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про музеї та музейну справу», «Про захист рослин», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про охорону дитинства», «Про соціальний захист дітей війни», «Про культуру», «Про освіту», «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», Кодексом цивільного захисту України (крім осіб рядового і начальницького складу), Основами законодавства України про охорону здоров`я (далі - пільговики).

ОСОБА_1 зазначає, що є пільговиком, оскільки підпадає під дію Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 №3721-XII (далі Закон №3721-XII).

Згідно з преамбулою Закону №3721-XII цей Закон визначає основні засади державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку і спрямований на формування в суспільстві гуманного, шанобливого ставлення до них і забезпечення їх активного довголіття. Закон гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя.

Відповідно до статті 2 Закону №3721-XII громадяни похилого віку користуються всіма соціально-економічними і особистими правами і свободами, закріпленими Конституцією України, іншими законодавчими актами.

Статтею 10 Закону №3721-XII передбачено, що громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.

Пільги по оплаті комунальних послуг у межах норм, встановлених законодавством (водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення, - надання палива, придбаного у межах норм, встановлених для продажу населенню, та інші види комунальних послуг) встановлені Законом №3721-XII особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (п.7 ч.1 ст.9 даного Закону). Вказані пільги громадянам похилого віку Закон №3721-XII не передбачає.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, та затверджено Положення про вказаний Реєстр (далі Положення №117).

Згідно з пунктом 1 Положення №117 Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

Відповідно до пункту 5 даного Положення для включення до Реєстру інформації про пільговика він подає (крім педагогічних, медичних та фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу) уповноваженому органу копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім`ї на пільги (з пред`явленням оригіналів цих документів), копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, пред`являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується.

Однак, позивачем не надано доказів того, що він є пільговиком і в установленому порядку звертався до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради із відповідними документами для включення його до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків м.Луцька.

Отже, відсутні правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача включити його як особи, яка має право на пільги згідно із Законом №3721-XII, до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків м.Луцька.

Щодо тверджень позивача про порушення Департаментом вимог Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі Закон №393/96-ВР) при розгляді його звернень, заяв та скарг, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно ст. 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст.3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Стаття 5 Закону №393/96-ВР передбачає вимоги до звернення та встановлює, зокрема, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Статтею 19 Закону №393/96-ВР визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Як правильно встановив суд першої інстанції, усі звернення ОСОБА_1 були розглянуті відповідачем з наданням відповідей та роз`ясненням порядку їх оскарження, отже в діях відповідача відсутні порушення вимог Закону №393/96-ВР.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Департаменту соціальної політики Луцької міської ради відшкодувати йому 467,50 грн шляхом зарахування на його особовий рахунок у ТзОВ «Волиньелектрозбут», як суми субсидії, недоплаченої на оплату електроенергії в період з 05.2019 по 04.2020, то позивачем не надано належних та допустимих доказів недоплати відповідачем субсидії на покриття послуг з постачання електроенергії, в матеріалах справи відсутня інформація, надана ТзОВ «Волиньелектрозбут», про ненадходження суми субсидії у визначеному позивачем розмірі. Поданий позивачем розрахунок не є належним доказом неперерахування відповідачем субсидії у встановленому розмірі, більше того відповідачем подані довідки про суми отриманої ОСОБА_1 субсидії, які свідчать про виплату коштів в повному обсязі (а.с.131-132).

Отже, заявлена позивачем вимога про відшкодування йому 467,50 грн шляхом зарахування на його особовий рахунок у ТзОВ «Волиньелектрозбут», як суми субсидії, недоплаченої на оплату електроенергії в період з 05.2019 по 04.2020, є необґрунтованою.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій посадових осіб Департаменту в порушенні п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №247, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №247 «Про особливості надання житлових субсидій» визначено: п.1 Заборонити на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин), припинення надання житлових субсидій у випадках, передбачених Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. №848 (ЗП України, 1996 р., №2, ст. 76; Офіційний вісник України, 2019 р., №69, ст.2390), крім обставин, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок) або у разі смерті одинокої особи; п.2 Забезпечити розгляд питань щодо призначення житлової субсидії на наступний період усім домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному періоді 2019 - 2020 років, без заяв громадян про призначення житлових субсидій, не застосовуючи вимоги пункту 78 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. №848.

Із матеріалів справи видно, що листом від 12.06.2020 Департамент соціальної політики Луцької міської ради повідомив позивача про відмову в призначенні житлової субсидії з травня 2020 року (а.с.126), однак у листі від 21.07.2020 відповідач поінформував ОСОБА_1 про призначення субсидії для його домогосподарства автоматично (без звернення) терміном з травня 2020 року по квітень 2021 року (а.с.78).

Отже, матеріалами справи підтверджено факт призначення позивачу житлової субсидії на наступний період, відтак порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №247 в діях Департаменту відсутні.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача здійснити виплату субсидії в грошовій готівковій формі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 7 чинного на даний час Положення №848 (з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №247) передбачено, що після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому періоді.

Згідно пункту 87 Положення №848 якщо житлову субсидію у попередньому періоді призначено за рішенням комісії, призначення житлової субсидії на наступний період здійснюється структурним підрозділом з питань соціального захисту населення без повторного прийняття рішення комісією у разі, коли не змінилися обставини, на підставі яких прийнято попереднє рішення комісії.

Враховуючи встановлені заборони на період карантину, субсидія на наступний період після закінчення строку її отримання призначається громадянам підрозділами соціального захисту населення без подання відповідного звернення.

Відповідно до пункту 101 Положення №848 громадянам, які одержували житлову субсидію у попередньому опалювальному сезоні у грошовій безготівковій формі, а також громадянам, які одержували таку субсидію у грошовій готівковій формі і у них (за даними управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг) відсутня заборгованість, що відповідає ознакам, визначеним у підпункті 5 пункту 14 цього Положення (крім одержувачів, які не змогли своєчасно отримати житлову субсидію через АТ «Ощадбанк» у грошовій готівковій формі у зв`язку з тим, що перебували у складних життєвих обставинах, спричинених інвалідністю, віком, станом здоров`я), житлова субсидія на наступний строк призначається у грошовій готівковій формі.

Отже, субсидія в грошовій готівковій формі на наступний період призначається: громадянам, які одержували житлову субсидію у попередньому опалювальному сезоні у грошовій безготівковій формі; громадянам, які одержували таку субсидію у грошовій готівковій формі і у них (за даними управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг) відсутня заборгованість, що відповідає ознакам, визначеним у підпункті 5 пункту 14 цього Положення.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 в період з травня 2019 року по квітень 2020 року одержував житлову субсидію в грошовій безготівковій формі, відтак відповідає першій ознаці, наведеній у пункті 101 Положення, а тому відповідач протиправно призначив на наступний строк житлову субсидію в грошовій безготівковій формі.

Покликання відповідача на те, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість за утримання будинку та відсутній договір реструктуризації боргу, що підтверджується довідкою ЖКП-2 від 21.05.2020 є безпідставним, оскільки вказана заборгованість виникла до призначення субсидії на попередній термін, за період надання позивачу житлової субсидії його заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг не зросла, що свідчить про своєчасну сплату ним обов`язкових платежів в період надання субсидії.

При цьому при призначенні субсидії на наступний період обмеження, визначені у підпункті 5 пункту 14 Положення №848 щодо призначення субсидії, слід застосовувати в тому разі, коли заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг виникла у попередній період надання житлової субсидії. При цьому заборгованість минулих років, яка була врахована при призначенні житлової субсидії за рішенням комісії, не може бути підставою для повторного врахування при наданні субсидії на наступний період.

Відтак, виплата позивачу житлової субсидії в наступному періоду за встановлених обставин повинна здійснюватись у грошовій готівковій формі.

Таким чином, судом першої інстанції правильно задоволено позовні вимоги частково шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо призначення ОСОБА_1 житлової субсидії терміном з травня 2020 року по квітень 2021 року в грошовій безготівковій формі та зобов`язання здійснити виплату (з урахуванням виплачених сум) житлової субсидії, призначеної ОСОБА_1 терміном з травня 2020 року по квітень 2021 року, в грошовій готівковій формі.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції зазначає.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, суду слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювана та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 року в справі №804/2252/14.

Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що в задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди слід відмовити, так як у матеріалах справи відсутні докази спричинення такої.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційних скарг їх не спростовують.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги ОСОБА_1 , Департаменту соціальної політики Луцької міської ради залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. Я. Качмар О. І. Мікула Повне судове рішення складено 12.04.2021.