Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції усім зазначеним вимогам не відповідає.

Постановляючи оскаржуване судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, суд першої інстанції виходив з того, що інформація «За вчинення домашнього насильства в сім`ї, психологічного то фізичного характеру, відносно моєї онуки та доньки, ОСОБА_2 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Своєю противоправною поведінкою та насильницькою моделлю поведінки, ОСОБА_2 постійно завдає психологічного насильства моїй родині. Оскільки, ОСОБА_2 не здатний діяти з повагою до честі та гідності людей та існує високий ризик і вірогідність продовження вчинення ним домашнього насильства, що може спричинити настання тяжких наслідків для здоров`я членів моєї родини, з метою запобігання травматичних подій» є поширеною відповідачем, вона стосується позивача - ОСОБА_2 , на підтвердження її достовірності відповідач не надав доказів, ця поширена інформація не є оціночним судженням, а є твердженням щодо фактів, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам та правам позивача, а обраний позивачем спосіб спростування інформації є співмірним способу її поширення.

Однак, колегія суддів не може погодитись зі вказаним висновком суду, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається наступні події в хронологічному порядку:

- під час проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі народилась ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- після розірвання шлюбу 17.05.2014 року дитина залишилася з матір`ю, яка проживає окремо від ОСОБА_2 разом зі своїми батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які мають право користування житлом, як в АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають напружені стосунки з колишнім відповідно зятем та чоловіком, який є батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- за заявою ОСОБА_3 органами поліції у відношенні ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.04.2018 року за ч.1 ст. 173-2 КпАП України про те, що 12 березня 2018 року, о 16 год. 50 хв., за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство в сім`ї психологічного та фізичного характеру, яке виражалося в погрозах, образах та переслідуванні ОСОБА_3 ;

- постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.06.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн.;

- за заявою ОСОБА_3 органами поліції у відношенні ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення від 20.06.2018 року за ч.2 ст. 173-2 КпАП України про те, що 28.05.2018 року о 15-30 г. за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство в сім`ї психологічного та фізичного характеру у відношенні ОСОБА_3 , яке виражалося в погрозах, штовханні та смиканні її за руку;

- постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.06.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн.;

- з метою запобігання подальших інцидентів ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ "ХОЛД ГРУП", яке забезпечує безпеку багатоквартирного будинку у АДРЕСА_4 , де розташована квартира, в якій мешкає ОСОБА_1 разом з дружиною, дочкою та внучкою з заявою, в якій вказав, що «За вчинення домашнього насильства в сім`ї, психологічного та фізичного характеру, відносно моєї онуки та доньки, ОСОБА_2 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Своєю противоправною поведінкою та насильницькою моделлю поведінки, ОСОБА_2 постійно завдає психологічного насильства моїй родині. Оскільки, ОСОБА_2 не здатний діяти з повагою до честі та гідності людей та існує високий ризик і вірогідність продовження вчинення ним домашнього насильства, що може спричинити настання тяжких наслідків для здоров`я членів моєї родини, з метою запобігання травматичних подій» (а.с.19);

- зазначена інформація стала підставою для вчинення іншими особами дій щодо обмеження позивача у праві на вільне пересування в громадському місці - прибудинковій території багатоквартирного будинку, де мешкає відповідач разом зі своєю дочкою (колишньою дружиною позивача) та внучкою (дочкою позивача) (а.с.25);

- позивач з цього приводу звернувся до органів поліції з заявою, за наслідками розгляду якої 19.10.2018 року відкрито кримінальне провадження № 12018100010009694 за ст.. 356 КК України, кваліфікація якого вподальшому змінена згідно з постановою від 25.12.2018 року (а. с. 23,27);

-постановою Київськогоапеляційного судувід 23.01.2019року постановуГолосіївського районногосуду м.Києва від26червня 2018року,якою ОСОБА_2 визнано винниму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.2ст.173-2КУпАП,та нанього зацим закономнакладено адміністративнестягнення увиді штрафув розмірі340,00(тристасорок)гривень -скасовано таприйнято нову постанову,якою провадженняу справістосовно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення;

- постановою Київського апеляційного суду від 22.05.2019 року постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 11 червня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 (триста сорок) гривень - скасовано та прийнято нову постанову, якою провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 058836 від 18 квітня 2018 року, складеного стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Колегія суддів виходить з такого.

За нормами ст. 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Згідно ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При цьому не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).

Відповідно до ч.1,2ст.30Закону України«Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

В рішенні у справі «Ляшко проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19.

Як вже зазначалося, позивач заявив позов про захист честі, гідності та ділової репутації та просив визнати недостовірною та зобов`язати ОСОБА_1 спростувати інформацію викладену ним у заяві від 27.09.2018 року на ім`я директора ТОВ "ХОЛД ГРУП" ОСОБА_6 , яка містить текст - "За вчинення домашнього насильства в сім`ї, психологічного то фізичного характеру, відносно моєї онуки та доньки, ОСОБА_2 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Своєю противоправною поведінкою та насильницькою моделлю поведінки, ОСОБА_2 постійно завдає психологічного насильства моїй родині. Оскільки, ОСОБА_2 не здатний діяти з повагою до честі та гідності людей та існує високий ризик і вірогідність продовження вчинення ним домашнього насильства, що може спричинити настання тяжких наслідків для здоров`я членів моєї родини, з метою запобігання травматичних подій».

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96- ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян», у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по-батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути підписано заявником із зазначенням дати. У разі недотримання цих вимог звернення розгляду не підлягає.

Оскільки у ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , існують напружені стосунки з позивачем і при спілкуванні між ними виникають конфліктні ситуації, про що свідчать неодноразові звернення ОСОБА_3 до органів поліції з вимогою вжиття заходів щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як власник квартири АДРЕСА_5 звернувся до ТОВ «Холд Груп» із заявою про вжиття заходів безпеки та недопущення на територію даного житлового комплексу ОСОБА_2 , від насильницької моделі поведінки якого потерпають члени його сім`ї - дружина ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_3 та внучка ОСОБА_4 2015 року народження.

В даній заяві, ОСОБА_1 зазначає, що незважаючи на наявність в будинку охорони, ОСОБА_2 без запрошення постійно проникає до під`їзду, де знаходиться біля вхідних дверей квартири відповідача.

Вимагаючи вжиття заходів безпеки шляхом недопущення позивача на територію житлового комплексу в тому числі і місць загального користування (під`їзд, сходові клітини, поза квартирні коридори), негайного повідомлення про будь-які запити персональної інформації щодо відповідача та членів його сім`ї, повідомлення про візит позивача з відео фіксацією такого візиту, відповідач мотивує свою заяву тим, що ОСОБА_2 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення і своєю противоправною та насильницькою моделлю поведінки, ОСОБА_2 постійно завдає психологічного насильства його родині. Також відповідач вказав, що оскільки, ОСОБА_2 не здатний діяти з повагою до честі та гідності людей та існує високий ризик і вірогідність продовження вчинення ним домашнього насильства, що може спричинити настання тяжких наслідків для здоров`я членів його родини та з метою запобігання травматичних подій.

Проаналізувавши зміст даної інформації, колегія суддів вбачає, що дана поширена інформація щодо: протиправності та насильницької моделі поведінки позивача; завдання ним психологічного насильства родині відповідача; не здатності позивача діяти з повагою до честі та гідності людей; існування високого ризику і вірогідності продовження вчинення позивачем домашнього насильства; можливості настання тяжких наслідків для здоров`я членів родини відповідача і запобігання таким чином травматичних подій, складається зоціночних суджень,які виражаютьсуб`єктивнудумку іпогляд відповідачата йоговідношення доособи позивача, які сформувалися внаслідок особистого знайомства з позивачем протягом тривалого часу та обізнаності про конфліктні ситуації між позивачем та дочкою відповідача, яка у зв`язку з цим неодноразово зверталася до органів поліції і на підставі цих звернень поліцією складалися відносно позивача протоколи про адміністративні правопорушення, за наслідками розгляду яких судом винесені постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.