печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49170/17-ц

Категорія 52

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Підпалого В.В.,

при секретарях - Маленівській К.М., Дахно С.С.,

за участю представника позивача, - ОСОБА_2,

розглянувши в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ДІ.СІ.ХОЛДИНГ» про визнання трудового договору розірваним та визнання позивача звільненим, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту- Позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.ДІ.СІ.ХОЛДИНГ" (надалі по тексту - Відповідач) і просив ухвалити рішення, яким визнати трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Ю.ДІ.СІ.ХОЛДИНГ" розірваним з 07.08.2017 року згідно із ч. 1 ст. 38 КзпП України; визнати ОСОБА_1 звільненим з посади генерального директора ТОВ "Ю.ДІ.СІ.ХОЛДИНГ" на підставі ч. 1 ст. 38 КзпП України; стягнути судові витрати з Відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на те, що відповідно до протоколу зборів учасників від 04.02.2011 року та наказу від 07.02.2011 року № 07-02/11к, він призначений на посаду генерального директора ТОВ "Ю.ДІ.СІ.ХОЛДИНГ". Трудовий контракт між сторонами не укладався. 02.06.2017 року позивачем було направлено на адресу уповноваженого органу - Загальних зборів учасників ТОВ «Ю.ДІ.СІ. ХОЛДИНГ» та їх засновників (учасників) заяву про звільнення, в якій повідомив про своє бажання звільнитися за власним бажанням в порядку, передбаченому ст. 38 КЗпП України, а також направив повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «Ю.ДІ.СІ. ХОЛДИНГ» на 07.06.2017 року. Однак збори учасників товариства не відбулися через відсутність єдиного учасника - ЮДС Холдінг Паблік Лімітед, частка якого у статуному капіталі Відповідача становить 100 %, та відповідно через відсутність кворуму для прийняття рішень.

Крім того, Загальні збори учасників з моменту направлення заяви про звільнення як виконавчий орган товариства не вчинив будь-яких дій щодо розгляду заяви позивача, не вчинив будь-яких дій зі створення нового виконавчого органу товариства та дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців щодо звільнення ОСОБА_1 з посади керівника товариства, чим порушує конституційне право позивача на вільний вибір роботи.

Так, згідно з положеннями процесуального закону, та врахувавши пункти 1-8 частини 3 статті 274 ЦПК України, при вирішенні питання визначення порядку розгляду позовного провадження, вбачається можливість розгляду справи у загальному порядку.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 23.08.2017 року відкрито провадження у справі (а.с. 40).

Протокольною ухвалою від 28.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача ОСОБА_2 в засіданні підтримувала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач ТОВ «Ю.ДІ.СІ. Холдинг» будучи повідомленим про час та місце слухання справи, представник в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву.

За змістом ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, судом ухвалено рішення при заочному розгляді справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу № 07-02/11к від 07.02.2011 року, ОСОБА_1 відповідно до рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Ю.ДІ.СІ.ХОЛДИНГ», відображеного у протоколі № 04/02/2011 від 04.02.2011 року, прийняв на себе керівництво ТОВ «Ю.ДІ.СІ.ХОЛДИНГ», як його генерального директора (а.с. 14).

Позивачем надано Статут ТОВ «Ю.ДІ.СІ.ХОЛДИНГ», затвердженого загальними зборами Учасників протоколом № 08/07/08 від 08.07.2008 року (а.с. 19-31).

Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 бажає припинити трудові відносини з ТОВ «Ю.ДІ.СІ.ХОЛДИНГ», у зв`язку зі звільненням його з посади генерального директора за власним бажанням.

На підтвердження даного факту, позивач зазначив, що ним було надіслано заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, на адресу засновників (учасників). Відповідна заява була надіслана 02.10.2017 року, рекомендованим листом (а.с. 35).

Крім того, разом із заявою про звільнення, ОСОБА_1 направив повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «Ю.ДІ.СІ.ХОЛДИНГ», : дата проведення: 07.08.2017 року; час проведення - реєстрація позачергових Загальних Зборів Учасників Товариства о 09:45 год.; час проведення - 10:00 - 12.00 год.; місце проведення - 01601, Україна, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 24/1; порядок денний: про обрання Голови Загальних зборів Учасників Товариства та Секретаря Загальних зборів Учасників Товариства; про звільнення генерального директора Товариства; про призначення (обрання) генерального директора Товариства; про призначення уповноваженої особи на проведення державної реєстрації зміни складу Учасників Товариства, нової редакції Статуту Товариства та виконання інших відповідних процедур.

Однак, заплановані на 07.08.2017 року позачергові загальні збори учасників товариства не відбулися, через відсутність єдиного учасника, та відповідно через відсутність кворуму для прийняття рішень, про що ОСОБА_1 складено акт про відсутність учасника товариства (а.с. 37-38).

07.08.2017 року власним наказом, ОСОБА_1 звільнив себе з посади генерального директора ТОВ «Ю.ДІ.СІ.ХОЛДИНГ», з 07.08.2017 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (а.с. 39).

Позивач підписав наказ про звільнення його з посади Генерального директора ТОВ «Ю.Ді.Сі.Холдинг» з 07.08.2017 року за власним бажанням ст. 38 КЗпПУкраїни .

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, відповідно до змісту рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року №1-2/2010, за системним аналізом норм Цивільного кодексу України (ст.ст. 99, 145, 147, 159, 161), Господарського кодексу України (ст.89), Закону України «Про господарські товариства» (ст.ст. 47, 62, 63), виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов`язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників (ч. 3 ст. 92, 2 речення абз. 3 ч. 1 ст. 161 Цивільного кодексу).

Як вбачається з п.5.1. Статуту ТОВ «Ю.Ді.Сі. Холдинг», вищим органом управління Товариства є Загальні збори Учасників (а.с.24).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про господарські товариства», товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Відповідно до ст.97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Статтею 62 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про господарські товариства», вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно ст.58 та п. «г» ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», до компетенції загальних зборів учасників належить вирішення питання про утворення та відкликання виконавчого органу товариства. Виконавчим органом товариства згідно установчих документів та ст.62 Закону України «Про господарські товариства» є директор.

Так, порядок створення та діяльності господарських товариств, одним із різновидів яких є товариство з обмеженою відповідальністю, урегульовано у низці нормативних актів, серед яких Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), Господарський кодекс України (далі - ГК України), Закон України від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ «Про господарські товариства» (далі - Закон про господарські товариства).

Відповідно до частини третьої статті 80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону про господарські товариства товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до змісту частини першої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із частиною третьою статті 167 ГК України корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Повноваженнями щодо управління товариством наділені учасники товариства, права яких передбачено у статті 10 Закону про господарські товариства.

Управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства (частина перша статті 23 Закону про господарські товариства).

Відповідно до статті 58 Закону про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У частині першій статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена у статті 59 Закону про господарські товариства, яка також відсилає до статті 41 цього Закону. Відповідно до зазначених норм до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю, крім іншого, належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства (пункт «г» частини п`ятої статті 41 цього Закону).

Відповідно до частини першої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. У частині третій статті 99 ЦК України передбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Із частини першої статті 3 КЗпП України вбачається, що до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Дана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 145/166/18.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, вимоги позивача про визнання трудового договору розірваним та визнання його звільненим з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Ді.Сі.Холдинг» з 07.08.2017 року, за власним бажанням на підставі ст. 38 КзпП, мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, а тому повинні бути розглянуті господарським судом.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ДІ.СІ.ХОЛДИНГ» про визнання трудового договору розірваним та визнання позивача звільненим, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.ДІ.СІ.ХОЛДИНГ» (код ЄДРПОУ 36086936), адреса: 01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 24/1.

Суддя В.В. Підпалий