Справа № 755/15391/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі Головуючого судді Савлук Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Адвокатського об`єднання «А.ДВА.КА.Т» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

в с т а н о в и в:

Адвокатське об`єднання «А.ДВА.КА.Т» звертаючись до суду з вимогами до ОСОБА_1 , просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором №20/05/2019/1 «Про надання правової допомоги» від 20 травня 2019 року, в розмірі 11 400,00 грн., з яких: 10 574,00 грн- заборгованість за надані юридичні послуги, 658,71 грн- пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання, 84,07 грн- три проценти річних, 84,59 грн- інфляційне збільшення суми боргу.

23 жовтня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Адвокатського об`єднання «А.ДВА.КА.Т» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням сторін).

Згідно з частин 1-2 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Під час розгляду справи, відповідач не скористалась процесуальним правом подати відзив на позов з викладенням своєю позиції щодо заявлених вимог та долучити докази на підтвердження (спростування) заявлених вимог.

Суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. ( ч.8 ст.279 ЦПК України)

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та на підставі наявних у справі доказів, які долучено до позовної заяви, додатково пояснив, що між сторонами цивільного процесу виникли відносини на підставі договору про надання правової допомоги, укладеного 20 травня 2019 року. За умовами договору, позивач зобов`язався надавати ОСОБА_1 правову допомогу, забезпечення високого професіонального рівня та своєчасного надання послуг. Взяті на себе зобов`язання позивач виконав в повному обсязі, однак після надання відповідачу правової допомоги адвокатським об`єднанням, останній не здійснив оплату наданих послуг, 18 лютого 2020 року позивачем направлено на адресу відповідача письмову вимогу, однак дана вимога залишена без належного реагування, тому врегулювати спірні відносини в досудовому порядку не виявляється за можливе, що спонукало позивача звернутись з цим позовом до суду.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, не скористалась процесуальним правом подати відзив на позов з викладенням своєю позиції щодо заявлених вимог та долучити докази на підтвердження (спростування) заявлених вимог.

На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно зі статтею 1 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) (далі - Закон) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини першої статті 26 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно із частиною першою статті 27 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 Цивільного кодексу України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що 20 травня 2019 року між Адвокатським об`єднанням «А.ДВА.КА.Т», в особі голови об`єднання Куц Ярослава Олександровича, та ОСОБА_1 укладено Договір №20/05/2019/1 про надання правової допомоги, відповідно до договору виконавець бере на себе зобов`язання надавати замовнику послуги в обсязі та на умовах передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору, послугами, що надаються відповідно до даного договору є: правові консультації з питань застосуванням чинного законодавства України; надання письмових та усних рекомендацій, консультацій, висновків та довідок з питань захисту прав та інтересів замовника, що виникають під час виконання цього договору; підбір тематичних законодавчих і нормативних документів, пошук листів-роз`яснень, необхідних замовникові, які стосуються даного договору; юридична оцінка спірних ситуацій, що виникають у замовника, з рекомендаціями щодо подальших дій; представництво інтересів замовника та території України з питань захисту законних прав та інтересів замовника державних, громадських, та інших підприємствах, організаціях, установах, незалежно від їх підпорядкування, форми власності та галузевої належності, органах внутрішніх справ, національної поліції, прокуратури, Служби безпеки України, Державної фіскальної служби, органів та установ всіх гілок влади України, в судах України усіх рівнів, міжнародних судах, для чого замовник надає виконавцю право подавати, із правом підпису від імені замовника, заяви, позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги з право на їх підпису, знайомитися з матеріалами справи, робити витяг з них, завіряти копії документів, приймати участь в судових засіданнях, надавати докази, приймати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання, відводи та скарги, давати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування і заперечення, одержувати рішення, постанови, ухвали, вироки, копії документів по справі, повної або часткової відмови від позовних вимог, повного або часткового визнання позову, зміни підстав або предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішень, постанов, ухвал судів в апеляційному та касаційному порядку, а також дій державних органів, організацій та їх посадових осіб, подання виконавчих документів в органи державної виконавчої служби та одержання присудженого майна або грошей на користь замовника, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця або приватного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими чинним законодавством, вчиняти інші законні дії, які випливають із змісту даного договору і необхідно для виконання доручень, з правом підпису визначених документів.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (частина п`ята статті 626 Цивільного кодексу України).

Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 5.1. Договору про надання правової допомоги, вартість послуг, які надаються, розраховуються у відповідності до переліку вартості послуг зазначених у Додатку №1, що є невід`ємною частиною даного Договору.

У додатку №1 до Договору № 20/05/2019/1 про надання правової допомоги від 20 травня 2019 року, міститься прейскурант юридичних послуг, а саме з надання: по господарському та корпоративному праву; цивільному, сімейному, трудовому праву; кримінальному та адміністративному праву; окремі види послуг; сімейний адвокат, з зазначенням вартості послуг в гривневому та дол. США.

Відповідно до п. 5.1.1. Договору про надання правової допомоги, згідно листа ДПС України №9779/7/17-1217 від 03 квітня 2012 року, до складу витрат виконавця, включаються фактичні витрати, які безпосередньо пов`язані з проведенням захисту інтересів замовника, зокрема: оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються виконавцем, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо. Такі витрати виконавця замовник оплачує окремо від Додатку №1, за умовами їх документального підтвердження.

Відповідно до п. 5.2. Договору, замовник і виконавець на умовах, визначених цим Договором, підписують АКТ, який підтверджує перелік і обсяг наданих послуг.

Послуги вважаються сплаченими з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок виконавця. (п. 5.4. Договору)

Відповідно до п. 4.2. Договору, у разі ненадходження від замовника підписаного акту наданих послуг або письмових зауважень на нього протягом трьох робочих днів з моменту отримання Акту, надані послуги вважаються прийнятими в обсязі та на умовах, вказаних а Акті.

На підтвердження факту виконання робіт виконавцем відповідно до Договору від 20 травня 2019 року, позивачем долучено наступні документи, а саме: сформовану позовну заяву до Окружного адміністративного суду м. Києва за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу; клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2019 року; підтвердження направлення рекомендованої кореспонденції.

На виконання вимог п. 4.2, п. 5.2 Договору, 31 липня 2019 року Адвокатським об`єднанням «А.ДВА.КА.Т» складено АКТ з наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що надавалися замовнику ОСОБА_1 , який направлено рекомендованою кореспонденцією через послуги поштового зв`язку, та отримано особисто відповідачем 23 серпня 2019 року.

18 лютого 2020 року Адвокатським об`єднанням «А.ДВА.КА.Т» на адресу відповідача направлено Лист-повідомлення про виплату заборгованості за Договором №20/05/2019/1 про надання правової допомоги, 19 березня 2020 року, вимога була отримана особисто ОСОБА_1 , що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованої кореспонденції.

Відповідно до статті 14 Правил, адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару. Визнаним міжнародним стандартом здійснення адвокатської діяльності є принципи чесності та добропорядної репутації адвоката, який відображений в етичних кодексах поведінки адвокатів та який розповсюджується на всі напрями професійної діяльності адвоката. Договір про надання правової допомоги має відповідати вимогам Закону та Правилам, а також визнаним міжнародним та національним стандартам надання правової допомоги. Правові підстави для стягнення винагороди адвоката за надані послуги (гонорар) мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а саме договором про надання правової допомоги, письмовими документами про проведені розрахунки між сторонами договору. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/17845/18.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (до ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України)

Судом встановлено, що відповідачем порушено умови договору про надання правової допомоги в частині своєчасної сплати грошових коштів за надані послуги, на час звернення позивача до суду відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, грошові кошти за надані послуги позивачу не сплатила, відповідач не заявляла вимог з приводу оспорювання договору та неналежного виконання умов договору з боку виконавця, тому позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідача про стягнення боргу за договором про надання правової допомоги в розмірі 10 574,00 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаї ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то вона підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору актів цивільного законодавства.

У п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок, що у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц),

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК)

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з стягнення заборгованості за розпискою, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц, правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №3-1522гс16 від 26 квітня 2017 року.

З досліджених судом доказів вбачається, що відповідач прострочила виконання своїх зобов`язань перед позивачем та грошові кошти за договором про надання правової допомоги в розмірі 10 574,00 грн йому не повернула, тому, суд погоджується з доводами позивача про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суму заборгованості за наданні послуги в розмірі 10 574,00 грн., 3% річних у розмірі 84,07 грн., та інфляційні втрати у розмірі 84,59 грн., які нараховані позивачем за період 22 березня 2020 року по 26 червня 2020 року, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Відповідно до п. 6.5. Договору про надання правової допомоги, у разі порушення строку платежу, встановленого п. 5.3. цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожний календарний день затримки здійснення платежу.

За наведених обставин, суд вважає, що в межах даного спору позивачем правомірно заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, за порушення умов пункту 5.3. Договору, в розмірі 658,71 грн., за період з 18 лютого 2020 року по 19 червня 2020 року, оскільки факт порушення з боку відповідача договірних зобов`язань не оспорюється в межах даного спору, сплата пені визначена умовами договору, що зумовлює виконання сторонами договору взятих договірних зобов`язань в повному обсязі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Адвокатського об`єднання «А.ДВА.КА.Т» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «А.ДВА.КА.Т» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 грн. 00 коп, який сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись статями 526, 527, 530, 549, 625, 626, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 1, 3, 26, 27, 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статями 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Адвокатського об`єднання «А.ДВА.КА.Т» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об`єднання «А.ДВА.КА.Т» заборгованість за Договором №20/05/2019/1 про надання правової допомоги від 20 травня 2019 року в розмірі 10 574,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 84,59 грн, три процента річних у розмірі 84,07 грн, пеню за порушення строку платежу в розмірі 658,71 грн, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн., а всього на загальну суму 13 503,37 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот три грн. 37 коп.)

Стягувач: Адвокатське об`єднання «А.ДВА.КА.Т», юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Котельникова, буд. 23, 1а, код ЄДРПОУ 37961992, банківські реквізити: р/р НОМЕР_1 у АТ «Укрексімбанк» м. Києва, МФО 322313.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Уразі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: